ТРАНСКОРДОННЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Транскордонне економічне співро­бітництво – комплекс зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів суміжних держав, що є складовою частиною, рівнем (підсистемою) цілісної системи міжнародних економічних відносин. Як сегмент міжнародних економічних відносин транскордонне співробітництво об’єктивно сприяє зни­женню економічних бар’єрів, зближенню й взаємодоповненню національних економік, їх інтеграції та поступовому становленню транскордонних економічних регіонів у структурі єдиного економічного простору. Формування системи транскордонних економічних зв’язків та їх інтенсифікація відбуваються в руслі глобалізаційних та інтеграційних процесів.

Глобалізація господарського життя на сучасному етапі супроводжується інтенсивним розвитком регіональних інтеграційних процесів. У територі­альному вимірі вони отримали серйозний імпульс на всіх рівнях – глобальному, континентальному і трансконтинентальному, регіональному, субрегіональному та локальному. Економічне інтегрування найбільш динамічно розгорталося в Європі, в Північній Америці, а також у деяких інших регіонах світу. В Європі розвинена й досконала система транскордонного співробітництва відіграла важливу роль у прискоренні процесу загальноєвропейської інтеграції.

Прикордонні регіони країн-сусідів є зонами безпосереднього стикування та активної взаємодії національних господарських комплексів. Суміжні регіони з обох боків державного кордону виступають ініціаторами нових форм міжнародної господарської співпраці. Для України в сучасних умовах вони мають стратегічне значення. По-перше, з безпосереднім наближенням нових східних кордонів Європейського Союзу внаслідок вступу у 2004 р. до нього центральноєвропейських держав, а з 1 січня 2007 р. – Румунії і Болгарії західне українське прикордоння стає контактним простором інтенсивної взаємодії національної економіки з ЄС загалом та його єдиним внутрішнім ринком. По-друге, об’єктивним фактом є те, що переважна більшість українських регіонів є безпосередніми учасниками транскордонного співробітництва, оскільки із 25 областей України 19 – прикордонні.

З огляду на викладене вище, вивчення економічних аспектів транскор­донного співробітництва є надзвичайно актуальним з науково-теоретичного та практичного погляду, особливо у зв'язку із проголошенням стратегії європейської інтеграції України. У цьому контексті транскордонну співпрацю слід розглядати як своєрідну „малу інтеграцію” – ефективний додатковий канал та рівень інтегрування України до ЄС. Окрім того, світовий та європейський досвід транскордонного співробітництва може бути раціонально використаний для вдосконалення співпраці України на кордонах з країнами – членами СНД.

Слід відзначити, що важливі теоретичні і практичні аспекти транскор­донного економічного співробітництва викладені в наукових публікаціях вітчизняних і зарубіжних економістів, зокрема у роботах українських вчених П.Ю.Бєленького, В.С.Будкіна, М.І.Долішнього, Б.І.Дяченка, О.М.Жулканича, Є.Б.Кіш, М.А.Лендєла, Ю.В.Макогона, В.П.Мікловди, С.І.Мітряєвої, Н.А.Микули, А.І.Мокія, А.П.Павлюк, О.С.Передрія, С.С.Слави, В.І.Чужикова; російських – Л.Б.Вардомського, С.В.Голунова, А.М.Кірюхіна, В.А.Колосова; польських – Г.Горзелака, М.Каспрзіка, К.Куцаб-Бонк; угорських – Б.Барані, Л.Газди, В.Кісел, К.Чімре; словацьких – В.Бенча, А.Дулеби, О.Маргулікової та ряду інших. Проте, попри беззаперечні досягнення українських і зарубіжних вчених, синтезованого наукового аналізу міжнародних відносин у транскор­донному економічному співробітництві в ракурсі сучасних глобалізаційних та інтеграційних процесів ще ґрунтовно не зроблено. Тому необхідним є комплексне й системне дослідження місця й ролі транскордонного співробітництва в системі міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації та європейської економічної інтеграції, що насамперед й обумовлює наукову новизну теми дисертації.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в Ужгородському відділі Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема в контексті підготовки НДР за темою „Міжрегіональне співробітництво в системі відносин України з державами Центральної і Східної Європи” (2005–2007 рр., державний реєстраційний № 0105U002590), де безпосередньо дисертантом розроблено методологічні засади вивчення транскордонних економічних відносин в умовах поглиблення глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, визначено типологію прикордонних європейських регіонів, виявлено якісні зміни в системі міжрегіональних господарських стосунків та визначено їх оптимальну модель в контексті безпосереднього сусідства України з ЄС.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослід­ження є визначення місця й ролі транскордонного економічного співробітни­цтва в системі міжнародних економічних відносин в умовах інтенсивного роз­гортання процесів глобалізації та європейської інтеграції на сучасному етапі.

У контексті досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішуються наступні наукові завдання:

• виявити зміст і характер транскордонного економічного співробітництва та його місце в системі сучасних міжнародних економічних відносин;

• визначити основні напрями, форми та види транскордонного економічного співробітництва;

• виявити взаємний зв'язок форм, рівнів та типів міжнародного економічного співробітництва, зокрема транскордонного;

• систематизувати типи прикордонних регіонів Європи;

• дослідити організаційно-правові та фінансово-економічні аспекти меха­нізму транскордонного співробітництва в умовах поглиблення європейських інтеграційних процесів;

• проаналізувати основні зміни характеру транскордонного співробіт­ництва України в умовах безпосереднього сусідства з ЄС;

• обґрунтувати комплекс заходів з підвищення ефективності транскор­донного співробітництва України в ході поглиблення процесів глобалізації та європейської інтеграції;

• обґрунтувати програмно-цільові методи розвитку транскордонного співробітництва України.

Об’єктом дослідження є транскордонне економічне співробітництво як специфічна підсистема міжнародних економічних відносин, яку характери­зують наявність механізму, типових напрямів реалізації, характерних видів транскордонної господарської взаємодії, кола основних суб'єктів.

Предметом дослідження є механізми транскордонного економічного співробітництва, в тому числі комплексний інструментарій його регулювання, в сучасних умовах глобалізації та європейської інтеграції.

Методологія і методи дослідження логічно пов’язані з метою, об'єктом і предметом дисертаційної роботи та вирішенням основних поставлених наукових завдань.

Для вирішення головної мети й основних наукових завдань дослідження використано сукупність загальнонаукових і прикладних методів пізнання, зокрема поєднано логічний, порівняльний, конкретно-економічний підходи з комплексним, системним аналізом передумов, основних чинників еволюції та результатів і наслідків процесу розвитку транскордонного економічного співробітництва в умовах глобалізації.

У ході дослідження теми використовувалися наступні методи: аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта і предмета дослідження; порівняння – для зіставлення фактичних даних у хронологічному і компаративному розрізі та порівняльного аналізу різноманітних моделей транскордонної економічної співпраці; групування – для визначення залежності економічних показників транскордонного співробітництва від дії конкретних груп чинників; кореляційно-регресійний – для оцінки ступеня зв’язку між показниками досліджуваного об’єкта й визначення ступеня взаємозалежності динаміки розвитку транскордонної господарської співпраці з поглибленням процесів глобалізації та інтеграції і розвитком міждержавного зовнішньоекономічного співробітництва; дескриптивний – для конкретно-економічного вивчення основних напрямів, видів і форм транскордонних економічних відносин; графічний – для наочного відображення динаміки змін показників транскордонного економічного співробітництва; моделювання і прогнозування – для прийняття оптимальних рішень, передусім щодо вдосконалення системи транскордонного економічного співробітництва України та підвищення його ефективності з метою реалізації євроінтеграційної стратегії держави.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають в тому, що в ньому:

вперше:

- комплексно й системно, в широкому міжнародному порівняльному плані, здійснено концептуально-теоретичне і конкретно-економічне обґрунтування базових тенденцій розвитку системи транскордонного економічного співробітництва в умовах глобалізації; зокрема показано, що прикордонні регіони відіграють роль важливої з'єднуючої ланки й забезпечують оптимальні параметри розвитку інтеграційних процесів, оскільки, з одного боку, економічне інтегрування на міжрегіональному прикордонному рівні, як правило, випереджає за поступом міждержавну інтеграцію, а з іншого, – навіть на внутрішніх кордонах певної міжнародної економічної спільноти поступово формуються транскордонні регіони з цілісними інтернаціональними регіональними господарськими комплексами, що означає своєрідну „інтеграцію всередині інтеграції”;

- визначено місце та роль транскордонних економічних відносин як підсистеми (підрівня) у глобальній системі міжнародних економічних відносин; зокрема показана дихотомічна природа транскордонного економічного співробітництва: воно не тільки сприяє формуванню міжнародних регіональних господарських комплексів на суміжному прикордонні сусідніх держав, а й формує екзогенну інтеграційну інфраструктуру; так, прикордонні регіони, які розташовані вдовж периметру зовнішніх кордонів міжнародних економічних спільнот, виконують функції контактної зони з третіми державами та їх інтеграційними об’єднаннями;

удосконалено:

- сутність поняття „транскордонне економічне співробітництво”, зокрема виявлено його типологічну відмінність від міжрегіональної господарської взаємодії, а також від міждержавного економічного співробітництва на прикордонних територіях; це пов'язано з новим баченням співвідношення рівнів і підрівнів міжнародної економічної взаємодії та розумінням транскордонного економічного співробітництва як регулятивного інструмента із чітко визначеними передбачуваними функціональними наслідками на макро-, мезоекономічному, а також на над- і міждержавному рівнях, який, водночас, має об'єктивну природу та відображає наявну ресурсну базу, природно-кліматичні, історико-культурні умови співробітництва;

- підходи, які спрямовані на компаративний аналіз системи транскордонного економічного співробітництва на сучасному етапі на основі виокремлення рис перспективної інноваційно-інвестиційної моделі, а також обґрунтування необхідності переходу до таких механізмів транскордонного співробітництва, які базуються на пріоритетах концентрації ресурсів та націлені на реалізацію найбільш інформаційно містких та технологічно авангардних проектів із максимальним вмістом доданої вартості;

одержали подальшого розвитку:

- теоретичні положення щодо основних принципів транскордонного економічного співробітництва; показано характер сучасних системних змін у транскордонному співробітництві у зв'язку з поглибленням процесів глобалізації та інтеграції, які, зокрема, визначають необхідність якісних зрушень у транскордонному економічному співробітництві України в умовах безпосереднього сусідства з ЄС;

- методологічні підходи, які спрямовані на підвищення ефективності транскордонного співробітництва України, передусім на основі переходу до його стратегічного планування та застосування програмно-цільових методів; від попередніх досліджень запропоновані підходи відрізняє наголос на необхідності формування інноваційних засад функціонування механізмів транскордонного співробітництва, переходу до фінансування переважної більшості інтеграційних проектів не іноземним, а вітчизняним капіталом, підвищення якості експортно-імпортних операцій шляхом зменшення частки імпорту сировини та низькотехнологічного обладнання для забезпечення технологічних, рекреаційних тощо проектів, які реалізуються в рамках виділених інтеграційних зон;

- засади формування інноваційно-інвестиційної моделі у транскордонному співробітництві України, у відповідності до якої за допомогою цілеспрямованого створення системи транскордонних науково-технологічних зв'язків у вигляді інноваційної моделі співробітництва прикордонних регіонів, завдяки політиці зустрічного трансферу технологій може бути забезпечена еквівалентність участі України в міжнародному технологічному ринку.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичні положення роботи, узагальнення й висновки, методи порівняльного аналізу, прогнозування та моделювання, емпіричний матеріал та інше можуть бути використані для подальшого проведення наукових досліджень як з проблем транскордонного співробітництва України, так і щодо її участі у світогосподарських зв'язках та в європейській економічній інтеграції. Деякі положення, висновки й фактичний матеріал дисертаційної роботи можуть також використовуватися при викладанні курсів і дисциплін економічного профілю у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах для підготовки програм, навчально-методичних матеріалів, посібників і підручників.

Окремі результати дослідження щодо удосконалення механізму та підвищення ефективності системи транскордонного економічного співробітництва впроваджено у практиці роботи з організації транскордонного співробітництва Закарпатською ОДА (довідка Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА №07-03/01-1/943 від 30 жовтня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції стосовно розвитку транскордонного економічного співробітництва в умовах глобалізації та європейської інтеграції, що містяться в дисертації й публікаціях та виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 7 наукових конференціях, у т.ч. 3 міжнародних: міжнародному воркшопі „Розвиток малого і середнього підприємництва в країнах Центральної і Східної Європи” (Кошіце, СР, 9–11 червня 2004 р.); міжнародному науковому семінарі „Актуальні проблеми і стратегічні пріоритети України в європейських регіонально-інтеграційних процесах” (Ужгород, ЗакДУ, 27–28 квітня 2006 р.); міжнародній науковій конференції „Транскордонне співробітництво в умовах розширення ЄС на Схід” (Ужгород, УжНУ, 11–12 травня 2006 р.), – та щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу ЗакДУ (Ужгород, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць, зокрема 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (у збірниках наукових праць).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (6 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 195 с. Робота містить 18 таблиць на 22 с., 5 рисунків на 5 с., 3 додатки на 15 с. Список використаних джерел і літератури містить 317 найменувань та складає 36 с.