Пряме іноземне інвестування в стратегії економічного зростання України

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна світова економічна система перебуває у безупинному процесі глобальних трансформацій, каталізатором яких виступають суперечливі закономірності міжнародного руху товарів, послуг, інтелектуальних ресурсів, і насамперед руху капіталів. Масштабні, динамічні, оптимально збалансовані та, водночас, географічно непропорційні й кон’юнктурно обумовлені інвестиційні потоки, з одного боку, відіграють продуктивну інтегруючу роль для усталеного соціально-економічного розвитку країн, а, з другого, провокують системні галузево-регіональні диспропорції, особливо в країнах, що розвиваються.

В умовах глобалізації для цілей стійкого економічного зростання країн та підвищення їх конкурентоспроможності важлива мобілізація внутрішніх та зовнішніх ресурсів і, в першу чергу, інвестиційних. У цьому контексті перед Україною постає першочергове завдання - формування оптимально збалансованої структури інвестиційного забезпечення національного економічного прориву. Пряме іноземне інвестування в економіку України за умов наявності пріоритетів залучення зовнішніх ресурсів, ефективного регуляторного механізму та чітких і паритетних умов спроможне забезпечити конкурентний розвиток національної економіки.

Інвестиційні аспекти стратегії економічного зростання країн тривалий час перебувають у полі зору багатьох учених і дослідницьких центрів. Макроекономічний ефект іноземного інвестування став предметом аналізу американських теоретиків Дж. Даннінга, М. Портера, Дж. Мура. Теоретичне підгрунття сучасної міжнародної інвестиційної діяльності було закладене М. Верноном, С. Хаймером, К. Кодзимою, Т. Озавою, Р. Алібером, Р. Манделою.

Серед фундаментальних вітчизняних досліджень цій темі присвячені роботи О. Білоруса, І. Бланка, Б. Губського, Д. Лук’яненка, А. Кредісова, О. Плотнікова, Ю. Козака, Ю. Пахомова, В. Гейця, Є. Панченко, А. Поручника, О. Мозгового, О. Сльозко, А. Румянцева, В. Сіденка, А. Філіпенка, О. Шниркова, Ю. Макогона, О. Рогача, В. Рокочі.

Разом з тим швидкоплинні якісні зміни зовнішнього конкурентного середовища висувають перед науковцями у сфері економіки необхідність обґрунтування та дослідження оптимальних шляхів залучення прямих іноземних інвестицій в економіки країн, підвищення їх ефективності, аналізу впливу макроекономічного регулювання на якісні трансформації економічної системи країни-реципієнта. Вкрай необхідним є подальше поглиблене дослідження сучасних проявів і перспективних трендів міжнародних інвестиційних процесів та розроблення системи заходів щодо нейтралізації чинників, які гальмують залучення іноземних інвестицій, що і обумовило вибір теми дисертації, її завдання та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в рамках якої автором підготовлено матеріали

до розділу «Інвестиційна компонента міжнародної конкурентоспроможності України, її складові та інструменти».

З 2005 року автор брав участь у виконанні науково-дослідної роботи в рамках теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357), зокрема, в підготовці розділів «Конкурентоспроможність і проблеми лідерства в глобальній економіці» та «Становлення системи глобального менеджменту».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування засобів динамізації прямих іноземних інвестицій для забезпечення економічного зростання України на основі комплексного дослідження сучасних процесів міжнародної інвестиційної діяльності та аналізу інструментарію макроекономічного регулювання інвестиційними потоками.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

• виявити сучасні особливості і географічно-видову структуру міжнародного руху капіталу;

• визначити теоретико-методологічні підходи у дослідженні прямих іноземних інвестицій;

• з’ясувати мотиваційну природу міжнародного інвестування;

• оцінити стан та перспективи гармонізації вітчизняної регуляторної політики інвестиційних потоків;

• дослідити інтегруючий вплив інвестиційних факторів на економічне зростання країн та регіонів світу;

• показати значення внутрішніх і зовнішніх інвестиційних ресурсів, та їх вплив на формування міжнародної конкурентоспроможності України;

• удосконалити методологічні підходи до моделювання сценаріїв розвитку національної економіки;

• обґрунтувати механізми стимулювання прямого іноземного інвестування стратегічно важливих галузей економіки України.

Об’єктом дослідження виступили міжнародні інвестиційні процеси в умовах глобальних трансформацій.

Предметом дослідження є механізм ефективного залучення та проблеми використання прямих іноземних інвестицій в Україні в процесі формування стратегії усталеного економічного зростання.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є роботи провідних вітчизняних вчених і фахівців у сфері дослідження процесів міжнародного інвестування. При вирішенні поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: наукової абстракції (для виявлення кореляції між обсягами ПІІ та темпами економічного зростання у підрозділі 1.2; для вивчення впливу інвестицій на забезпечення економічного зростання у підрозділі 1.1), статистичного аналізу (для дослідження взаємозв’язку між тенденціями соціально-економічного розвитку та динамікою прямих іноземних інвестицій у підрозділах 2.1 та 2.2), системного узагальнення (для групування мотивів здійснення прямого іноземного інвестування у підрозділі 1.1; для розробки прогностичних сценаріїв економічного розвитку у підрозділі 2.3; для розкриття системної сутності інвестиційного процесу у підрозділі 1.1), факторного аналізу (для розрахунку потрібного рівня інвестицій в економіку України та визначення фундаментальних факторів забезпечення економічного зростання у підрозділі 2.3), якісного і кількісного порівняння (для оцінки ефективності регуляторних політик щодо економічного розвитку в країнах Східної Європи, Росії та Китаю у підрозділі 1.3), економічного моделювання (для визначення ключових параметрів зростання економіки України за умов високотехнологічного, паритетного та базового сценаріїв розвитку у розділі 3.1).

Інформаційною основою роботи послужило широке коло літературних джерел: монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, матеріали таких міжнародних організацій як ЮНКТАД, СОТ, МВФ, групи Світового банку, БМР, ОЕСР, Європейської Комісії та Комітету Регіонів ЄС, документація Всесвітнього економічного форуму, результати наукових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного інституту проблем міжнародної безпеки та Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, офіційні публікації Європейської Комісії, Національного бюро економічних досліджень США, та ін.

Джерельною та статистичною базами також є законодавчі акти України, у тому числі, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти, матеріали Державного комітету статистики, Міністерства економіки та Фонду державного майна України.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що на підставі конструктивного осмислення тенденцій прямого іноземного інвестування та проведеного комплексного аналізу сучасних закономірностей руху капіталів та факторів, що визначають сприятливість інвестиційного клімату, визначено ключові компоненти зростання національної економіки, запропоновано методику розрахунку інвестиційних потреб, алгоритм формування національних галузевих пріоритетів та розроблено механізми макроекономічного стимулювання інвестиційних процесів в Україні. При цьому отримано наступні результати, які становлять особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблематики:

вперше одержано:

- алгоритм цільової галузевої селекції на основі діагностики поточних та перспективних показників розвитку з метою орієнтації прямих іноземних інвестицій у ті сектори економіки України, що володіють міжнародним конкурентним потенціалом, високою технологічністю та стратегічною значимістю для економічного прориву, що дозволить оптимізувати інвестиційні потоки і забезпечити баланс інтересів реципієнтів та інвесторів;

- авторську методику оцінювання стратегічної значимості галузі за наступними критеріями: рівень технологічного укладу галузі, частка галузі у генеруванні валового внутрішнього продукту та темпи приросту експорту; здійснено розрахунок інтегрального показника оцінки стратегічної значимості галузей для України, що у процесі формування конкурентоспроможного статусу дасть змогу ранжувати галузі за критичними параметрами із збереженням стратегічних інтересів та визначенням балансу поточних і перспективних завдань; побудована в результаті дослідження та розрахунку матриця дозволяє моделювати економічне зростання та визначати потенційну частку інвестиційної складової залежно від обраного сценарію економічного розвитку (високотехнологічний, паритетний або підтримки базових галузей);

удосконалено:

- методологічні підходи до визначення обсягів інвестицій, необхідних для забезпечення стійких темпів економічного зростання та технологічного оновлення промислово-виробничого комплексу; за допомогою інструментарію економіко-математичного моделювання здійснено розрахунок інвестиційних потреб, при цьому традиційна оцінка приросту ВВП під впливом кількісного показника (обсяг здійсненного інвестування за певний період часу) скорегована через додавання якісної компоненти - показника капіталовіддачі інвестицій, що є інтегрованим відображенням їх якісного (технологічного) наповнення;

- підходи до управління інвестиційними потоками та етапи їх реалізації, що включають оцінку поточного стану і внутрішнього потенціалу галузей промисловості з виокремленням пріоритетів; розрахунок необхідних обсягів іноземних інвестицій; розробку методів державного стимулювання; моніторинг результативності та коригування галузевих інвестиційних пріоритетів залежно від змін зовнішнього середовища;

- класифікацію мотивів, котрі обумовлені переважно стратегічними інтересами ТНК щодо освоєння українського ринку й носять відкрито експансійний характер (мікрорівень) та можуть суперечити стратегічним пріоритетам розвитку національної економіки (макрорівень); на основі дослідження інвестиційної діяльності міжнародних корпорацій в Україні здійснено групування ключових мотивів за фінансово-економічними, виробничо-технічними, організаційно-управлінськими та політичними ознаками;

дістало подальший розвиток:

- етапізація та ідентифікація якісних рис еволюції прямого іноземного інвестування з виокремленням домінуючих мотивів та якісних характеристик: 1960-1970-ті роки – активізація закордонних операцій ТНК із пріоритетною мотивацією на досягнення ефекту масштабу; 1980-ті роки - регіоналізація інвестиційних потоків мотивована доступом на нові ринки та міжкраїновими преференціями; 1990-ті роки - географічна диверсифікація, консолідація через злиття та поглинання, лібералізація державного регулювання; 2000-ні роки – глобалізація інвестиційних процесів, орієнтація прямих іноземних інвестицій на отримання стратегічних конкурентних переваг завдяки інвестиціям у високотехнологічні сектори;

- механізми стимулювання залучення ПІІ до стратегічно важливих галузей економіки України та підходи щодо державного регулювання прямого іноземного інвестування, що базуються на лібералізації, національному прагматизмі та селективності за умов необхідності формування глобальних конкурентних переваг; представлено сценарну варіативність сучасних методів державного регулювання ПІІ.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень, висновків та рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною базою для розробки механізмів стимулювання процесів прямого іноземного інвестування, створення законодавчої бази для їх збалансованого регулювання та розробки комплексних програм і стратегій економічного зростання України.

Пропозиції автора щодо системи факторів, які визначають рівень інвестиційної привабливості України як потенційного реципієнта інвестицій були використані у практичній роботі комітету Верховної Ради з питань правосуддя під час формування підходів до співпраці України з міжнародними організаціями та під час розробки стратегій співробітництва України та ЄС, України та СОТ (довідка №063/25 від 05.02.08 р.). Окремі теоретичні положення та розроблений інструментарій економіко-математичного моделювання зростання економіки України були використані у практичній роботі компанії E
st&Young (довідка №ТС2008/68 від 05.03.08 р), Комітету з питань європейської інтеграції (довідка № 075-71 від 23.01.08 р.) та під час викладання дисциплін «Міжнародні фінанси» та «Міжнародна інвестиційна діяльність» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 21.12.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 6 міжнародних та всеукраїнських науково - практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Європейський Союз та Україна» (Київ, червень 2004); Другій міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, лютий 2005); міжнародній студентській конференції «Управління конкурентоспроможністю в умовах економічного глобалізму», (Київ, грудень 2001); 69-ій науковій конференції «Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті» (Київ, квітень 2002); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Наука та інновації» (Софія, Белград, жовтень 2007); V міжнародній науково-практичній конференції «Становлення сучасної науки» (Софія, Белград, жовтень 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно у 9 наукових працях загальним обсягом 2,3 друк. арк., зокрема у 3 статтях у наукових фахових виданнях та 6 публікаціях у збірниках матеріалів міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 183 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 27 рисунків на 13 сторінках, 34 таблиці на 17 сторінках, 10 додатків. Список використаних джерел містить 127 найменувань.