Намясенко Правовий статус судді Конституційного Суду України

summary

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, вказується на зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовані мета та завдання дослідження, дається характеристика об’єкту, предмету та використаних методів дослідження, викладається наукова новизна одержаних результатів, визначено практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію та опублікування результатів дослідження, його структуру та обсяг..

У Розділі 1 „Конституційний Суд України в системі органів державної влади”,  який містить два підрозділи, автором досліджуються питання визначення ролі Конституційного Суду України як державного органу та його місця в механізмі здійснення державної влади.

У першому підрозділі „Конституційний Суд України як орган державної влади”  дисертантка розкриває сутність поняття Конституційного Суду України як органу державної влади, розглядає місце Конституційного Суду України у системі органів державної влади, досліджує функції Конституційного Суду України, їх особливості.

Дослідження наукових поглядів щодо визначення поняття та ознак державного органу, поняття державної влади, у тому числі таких її характеристик як інституційність та структурна функціональність, дає можливість визначити Конституційний Суд України як орган державної влади, що характеризується наступними ознаками: 1) наявність певної структури, яка має відповідну організаційну форму діяльності - колегіальну; 2) узгоджена й взаємопов’язана діяльність Конституційного Суду України з системою органів судової влади, державними та іншими органами тощо; 3) Конституційний Суд України реалізує частину завдань та функцій судової влади - здійснює конституційне судочинство; 4) зміст та обсяг системи владних повноважень Конституційного Суду України закріплюються в його компетенції, тобто у вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших нормативно-правових актів та в офіційному тлумаченні Конституції та законів України; 5) у системі органів державної влади Конституційний Суд України не має ієрархічної структури, функціонує відособлено.

Аналіз поглядів вчених щодо визначення поняття судової влади та правосуддя, а також місця Конституційного Суду України у системі органів державної влади дає можливість зазначити, що поняття „судової влади ” є набагато ширшим та глибшим від поняття „правосуддя”, тому, є доцільним змінити назву Розділу VIII Конституції України „Правосуддя” на назву „Судова влада”. Пропонується розмежувати поняття „судові органи” – суди, що складають судову систему України, мають виключну юрисдикцію здійснювати правосудну функцію судової влади та поняття „органи судової влади” – державні органи, які виконують поряд з правосудною також інші  функції судової влади: Конституційний Суд України, Вища рада юстиції України, органи суддівського самоврядування тощо.

Доводиться, що у діяльності Конституційного Суду України містяться ознаки як конституційного контролю, так і конституційного нагляду.

У другому підрозділі „Правове регулювання діяльності Конституційного Суду України” визначається порядок та особливості правового регулювання діяльності Конституційного Суду України.

Дослідження цих питань дозволяє наголосити на недоцільності прийняття окремого Закону України „Про конституційне судочинство”. Процесуальні норми, що закріплюють порядок здійснення конституційного судочинства є незначними за обсягом. Розподіл матеріальних та процесуальних норм у межах окремих законів може створити додаткові колізії у законодавстві; необхідність посилання на норми іншого законодавчого акту найвірогідніше призведе до випадків неоднозначного їх тлумачення. Крім того, необхідно зауважити, що суб’єктами права на конституційне звернення є фізичні особи, а численність нормативно-правових актів, що регулюють однорідні відносини в одній й тій самій сфері ускладнюватимуть реалізацію фізичними особами свого права звернення до Конституційного Суду України.

У роботі обгрунтовується необхідність усунення невідповідностей Закону України „Про статус суддів” та Закону України „Про Конституційний Суд України”, що призводить до ускладнень при визначенні статусу судді Конституційного Суду України.

Розділ 2 „Суддя Конституційного Суду України та його правовий статус” складається з чотирьох підрозділів та присвячується дослідженню поняття правового статусу судді Конституційного Суду України.

У першому підрозділі „Засади правового статусу судді Конституційного Суду України” розкривається зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України та визначаються його складові елементи, розглядається правовий статус судді як посадової особи органу судової влади, професійного судді, правовий статус судді як посадової особи такого державного органу як Конституційний Суд України.

Дисертантка через відповідні функції з’ясовує особливості відповідної компетенції судді Конституційного Суду України як посадової особи державного органу: 1) колегіально з іншими суддями реалізує зовнішні функції Конституційного Суду України шляхом прийняття рішень та надання висновків, які є обов’язковими на всій території України; 2) колегіально з іншими суддями реалізує внутрішні функції Конституційного Суду України шляхом прийняття: актів з питань організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України, не пов’язаної з прийняттям рішень, наданням висновків у справах (рішення з організаційних питань); актів з питань, пов’язаних з підготовкою та розглядом справи, незалежно від того, розглядаються ці питання суддями Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України чи засіданні Колегії суддів (процесуальні та протокольні ухвали, процесуальні ухвали про відкриття конституційного провадження у справі та про відмову у відкритті конституційного провадження у справі). Судді Конституційного Суду України при прийнятті рішень та наданні висновків є рівноправними та, відповідно до внутрішньої ієрархії, поділяються на Голову Конституційного Суду України, його заступників, головуючого на засіданні (пленарному засіданні, спеціальному пленарному засіданні); секретаря Колегії суддів Конституційного Суду України, суддю-доповідача у справі та суддів Конституційного Суду України.

Дослідження чинного законодавства України та досвіду зарубіжних країн доводить відмінність понять „професійний суддя” та „посадова особа органу судової влади”. У роботі виокремлюються ознаки, за якими визначається поняття професійного судді: посада, оплата, необхідна освіта.

Зміст поняття правового статусу судді Конституційного Суду України перш за все визначається системою прав та обов’язків. Але, слід зауважити, що зміст поняття правового статусу судді становлять не просто права та обов’язки, як юридичні елементи, що закріплюються у відповідних нормативно-правових актах, а динамічний розвиток цих прав та обов’язків, тобто їх взаємозв’язок із статусами інших суб’єктів права - учасників конституційного процесу.

Дисертанткою обгрунтовується висновок про те, що статус судді Конституційного Суду України відрізняється від статусу судді загальної юрисдикції за такими ознаками як: вимоги, що висуваються до судді Конституційного Суду України; зміст правового статусу судді Конституційного Суду України, тобто права та обов’язки, які формують їх повноваження; порядок набуття особою статусу судді Конституційного Суду України. Спільним для статусу судді Конституційного Суду України та судді загальної юрисдикції є ті складові, що визначаються самим змістом судової влади і до яких можна віднести поняття незалежності та гарантій незалежності, несумісності посад, недоторканості тощо.

У підрозділі 2.2. „Система прав судді Конституційного Суду України” здійснюється класифікація системи прав судді Конституційного Суду України за змістом, детально досліджуються основні з них.

На підставі аналізу поглядів науковців та чинного законодавства України, автором запропоновано поділ прав судді  Конституційного Суду України за змістом на наступні види: 1) статусні права; 2) функціональні права; 3) соціально–особистісні права.

До статусних відносяться права, що встановлюють та закріплюють правовий статус судді Конституційного Суду України, забезпечують особливості реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України як носія судової влади, а саме: право на зайняття посади судді Конституційного Суду України; право на відставку; право на повагу до судді Конституційного Суду України; право на особисту та майнову недоторканість.

До функціональних відносяться права, що сприяють реалізації судових функцій та забезпечують виконання суддею Конституційного Суду України покладених на нього обов’язків, а саме: право отримувати в установленому порядку інформацію та матеріали, необхідні для виконання службових повноважень; права, пов’язані з прийняттям рішення та наданням висновку, а також з участю в їх підготовці у відповідності з посадовими обов’язками, у тому числі суддівський розсуд; право судді Конституційного Суду України викласти окрему думку; право публічно висловлювати свою думку з питань провадження у Конституційному Суді України; право на забезпечення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності суду та ін.

     Соціально-особистісними є права, що забезпечують реалізацію суддею Конституційного Суду України належних йому конституційних прав та основних свобод, закріплюють можливість користуватися соціальними благами, встановлюють певні переваги, пільги щодо суддів, а саме: право на державний захист; право на одержання матеріальної винагороди за працю; право на пенсійне забезпечення; право на матеріальне та побутове забезпечення суддів; право на відпочинок; право на державне страхування; право на медичне обслуговування судді та членів його родини, у тому числі і після виходу судді у відставку або на пенсію; право на можливість підвищення кваліфікації та здобуття досвіду; право на об’єднання у професійні союзи (асоціації) для захисту своїх прав, соціально-економічних та професійних інтересів та ін.

У підрозділі 2.3. „Система обов’язків судді Конституційного Суду України” досліджуються види та зміст обов’язків судді Конституційного Суду України.

На основі аналізу норм Закону України „Про Конституційний Суд України”, Закону України „Про статус суддів” та Регламенту Конституційного Суду України, автором запропоновано класифікацію системи обов’язків судді Конституційного Суду України на загальні та спеціальні. 

На думку дисертантки, до загальних належать обов’язки судді  Конституційного Суду України, які визначають основоположні умови реалізації суддею, як посадовою особою судової влади, наданих йому прав та передбачені переважно Законом України „Про статус суддів”, а саме: 1) дотримання Конституції та законів України при здійсненні конституційного правосуддя; 2) додержання вимог щодо несумісності посади судді з політичною, підприємницькою та іншою оплачуваною діяльністю, крім наукової, викладацької та творчої; 3) нерозголошення відомостей, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомостей про особисте життя громадян та інших відомостей, про які було повідомлено під час розгляду справи в судовому засіданні; 4) не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності; 5) забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду судових справ з дотриманням встановлених законом строків; 6) дотримання службової дисципліни та розпорядку роботи суду (присутність суддів Конституційного Суду України на засіданнях, пленарних засіданнях, засіданнях Колегії суддів).

Спеціальні обов’язки судді  Конституційного Суду України передбачено Законом України „Про статус суддів”, розширено в Законі України „Про Конституційний Суд України”, Регламенті Конституційного Суду України та закріплюють правила здійснення суддею Конституційного Суду України конституційного судочинства, а  саме: обов’язки судді  Конституційного Суду України, пов’язані з прийняттям рішення та наданням висновку (участь у дослідженні матеріалів справи та їх розгляді під час засідань та пленарних засідань; голосування за проект рішення, висновку; підписання рішення, висновку; утримання від коментарів та реплик під час засідань та пленарних засідань, невтручання у дії головуючого; утримання від висловлювань власної думки з питань, що є у провадженні Суду до прийняття рішення чи висновку).

Автором окремо було досліджено питання присутності суддів на засіданнях та пленарних засіданнях Конституційного Суду України, процедури самовідводу судді Конституційного Суду України та інші положення, що потребують законодавчого доопрацювання.

Підрозділ 2.4. „Питання набуття та припинення повноважень суддею Конституційного Суду України” присвячено проблемам формування складу Конституційного Суду України, які розглядаються у наступних межах: 1) визначення органів, які призначають, обирають суддів Конституційного Суду України; 2) вступ на посаду, складання присяги суддею Конституційного Суду України; 3) звільнення з посади судді Конституційного Суду України.

Дисертантка доходить висновку про необхідність доповнити Конституцію України положенням про те, що по закінченню строку повноважень судді Конституційного Суду України продовжують свою службову діяльність до обрання наступного складу суддів; передбачити у Законі України „Про Конституційний Суд України” можливість складання присяги суддями Конституційного Суду України на засіданні Конституційного Суду України у випадку виникнення складностей приведення суддів до присяги на засіданні Верховної Ради України.

У Розділі 3 „Організаційні, правові та інші форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” досліджуються питання реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України, складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. „Поняття та види форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” автором були проаналізовані категорії форми та змісту правового статусу судді Конституційного Суду України, існуючі підходи щодо класифікації форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України.

Результати проведеного дослідження свідчать, що під формою правового статусу судді Конституційного Суду України розуміється спосіб існування, вираження та перетворення його змісту, тобто всіх тих властивостей, що характеризують суддю як посадову особу та носія судової влади, що наділений повноваженнями здійснювати конституційне правосуддя та виконувати свої обов’язки у Конституційному Суді України.

Зміст правового статусу судді Конституційного Суду України у загальному вигляді складають його права та обов’язки. На думку дисертантки, окрім самих складових, зміст правового статусу судді Конституційного Суду України має включати у себе також певні функції та властивості, що характеризують судову владу та Конституційний Суд України як особливий орган у механізмі державної влади; відносини та зв’язки між Конституційним Судом України та іншими гілками влади; цілі та завдання, що покладені на Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції та суддю Конституційного Суду України, що його представляє.

Автором досліджено існуючі погляди науковців щодо видів форм державного управління та визначено, що правовий статус судді Конституційного Суду України реалізується у наступних формах: 1) правові; 2) організаційні; 3)  структурні; 4) процесуальні (процедурні).

У роботі обгрунтовується висновок, що структурними формами реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України є: 1) участь суддів у спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (вибори зі складу суддів Голови Конституційного Суду України та двох заступників Голови Конституційного Суду України); 2) участь суддів на пленарних засіданнях Конституційного Суду України (безпосередня форма участі суддів Конституційного Суду України у розгляді справи та  при прийнятті рішення, наданні висновку; розгляд справ, а також прийняття рішення та надання висновку суддями Конституційного Суду України колегіально та у формі поіменного голосування шляхом опитування); 3) участь суддів Конституційного Суду України у засіданнях Конституційного Суду України; 4) участь суддів Конституційного Суду України у роботі Колегії суддів Конституційного Суду України.

Автор окреслює різні підходи науковців щодо визначення поняття процесуальних (процедурних) форм та доходить висновку щодо особливостей процесуальних (процедурних) форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України, а саме: у процесуальній формі реалізується не лише статус суддів Конституційного Суду України, а й інших учасників конституційного провадження; Конституційний Суд України діє як єдиний орган конституційної юрисдикції, що має зовнішній вияв у відмінності конституційного судочинства від інших видів судочинства, а звідси - у відмінності процесуального статусу суддів Конституційного Суду України.

Підрозділ 3.2. „Правові форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” присвячено теоретичному дослідженню поняття акту Конституційного Суду України як основної правової форми реалізації його функцій та класифікації цих актів.

Автором запропонована класифікація актів Конституційного Суду України за наступними групами: 1) акти, які приймаються або надаються по суті розглянутої справи на пленарному засіданні Конституційного Суду України -  рішення та висновки Конституційного Суду України; 2) акти, які приймаються на засіданні Конституційного Суду України з питань організації його внутрішньої роботи, не пов’язаної з прийняттям рішення, наданням висновку у справі - рішення Конституційного Суду України; 3) акти Конституційного Суду України, які приймаються з питань, пов’язаних з підготовкою та розглядом справи, незалежно від того, розглядаються ці питання суддями Конституційного Суду України на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України чи засіданні Колегії суддів - ухвали. Судді Конституційного Суду України повинні отримати можливість самостійно вирішувати форму таких ухвал – процесуальну чи протокольну. Окремо виділено процесуальні ухвали з питань відкриття провадження у справі та про відмову у такому відкритті.

Автором також досліджено поняття та особливості окремої думки судді  Конституційного Суду України, визначено відмінності окремої думки судді – доповідача у справі та судді Конституційного Суду України.

У підрозділі 3.3. „Організаційні форми реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України” досліджуються види організаційних форм діяльності Конституційного Суду України та організаційних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України.

Дисертанткою визначено та досліджено наступні види організаційних форм реалізації правового статусу судді Конституційного Суду України: участь у проведенні засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України, участь у проведенні засідань Колегій суддів, участь у  розробці звітів та офіційних заяв, затвердженні щорічного проекту кошторису витрат, щоквартальній розробці та затвердженні плану роботи Конституційного Суду України.

Відповідно до внутрішньої організації правового статусу суддів Конституційного Суду України за посадою розглянуто повноваження організаційного характеру Голови Конституційного Суду України,  судді Конституційного Суду України, судді-доповідача, головуючого на засіданні та секретаря Колегії суддів Конституційного Суду України.