ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІНТЕҐРАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПІДПРИЄМСТВ ОВОЧЕПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ Статья

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в Україні характеризується здійсненням глибоких інституційних змін, тісно пов’язаних зі створенням сучасної ринкової інфраструктури, перебудовою економічних відносин, довготривалістю трансформаційних процесів економіки, посиленням впливу зовнішніх чинників на функціонування і результативність діяльності підприємств та організацій. У сучасних умовах розвитку економіки України, характерною особливістю якої є диспропорція розвитку попиту і пропозиції на внутрішньому аграрному ринку, винятково важливого значення набуває розробка організаційно-економічного механізму інтеґраційних зв’язків підприємств овочепродуктового підкомплексу, адже нині ринкові відносини дедалі більше стають основними чинниками реґулювання виробництва продукції, впливаючи на рівень і динаміку цін та інші показники ефективності.

Функціонування повноцінного ринкового середовища в агропромисловому виробництві неможливе без відпрацювання механізмів захисту економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників шляхом забезпечення можливостей еквівалентного товарного обміну із суміжними галузями – постачальниками матеріально-технічних ресурсів і сировини та покупцями продовольчої продукції. Вирішенню проблем, наявних нині в овочепродуктовому підкомплексі, з нашого погляду, може сприяти розвиток партнерських відносин між виробниками сільськогосподарської сировини та їх переробниками.

Вивченням питань формування ринкових економічних механізмів займалося чимало вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема В.Г. Андрійчук, В.І. Бойко, П.І. Гайдуцький, Н.І. Дишлюк, В.Н. Зимовець, В.І. Криворучко, І.І. Лотоцький, К.В. Мазур, М.Й. Малік, О.М. Онищенко, В.Ю. Протасов, П.Т. Саблук, В.П.Ситник, Л.М. Худолій, О.М. Шпичак та інші, а економічними проблемами овочівництва та формування ринку даної продукції в Україні займалися В.І.Бойко, В.І. Криворучко, П.М. Макаренко, В.О. Муковоз, А.І. Шумейко та ін.

Інтеґраційні процеси досліджувал: Є.В. Імас, А.М. Карпенко, А.І. Кисіль, П.М. Макаренко, М.Й. Хорунжий, І.І. Червен, В.А. Чоботарьов та інші. Даними науковцями відмічалося, що визначальною умовою успішного розвитку інтеґрованого виробництва є забезпечення економічної зацікавленості всіх господарсько-правових структур у спільній діяльності. Тому регулювання організаційно-економічних відносин належить до важливих напрямів розвитку інтеґраційного процесу у виробництві сільськогосподарської сировини та її промислової переробки.

В овочепродуктовому виробництві, зокрема, необхідно розробляти нові підходи щодо формування та функціонування економічних взаємовідносин овочевих господарств із переробними підприємствами, які були б адаптованими до вимог сьогодення; впроваджувати раціональні моделі управління овочепродуктовим підкомплексом з урахуванням участі всіх його суб’єктів; застосовувати системи справедливого розподілу грошових надходжень як умови ліквідації протиріч між виробниками і переробниками овочевої сировини, що призведе до підсилення паритетності їх участі у спільному процесі виробництва овочевої продукції.

З урахуванням цього і визначилася тема та структурна побудова дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Полтавської державної аграрної академії „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550). Тема дисертаційного дослідження водночас є складовою тематичного плану НДР і ДКР (РК) Полтавської державної аграрної академії з проблеми: „Маркетинґове забезпечення ринку плодоовочевої продукції Лісостепової зони України” (номер державної реєстрації 0106U003955). Роль автора полягає у розробці організаційно-економічного механізму інтеґраційних зв’язків підприємств овочепродуктового підкомплексу.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження полягала в тому, щоб розкрити роль і місце інтеґрації в реструктуризації нових форм господарювання, визначити напрямки і форми інтеґрованих структур у відповідності з особливостями реґіону, обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення механізму економічних взаємовідносин підприємств овочепродуктового підкомплексу.

Визначення мети обумовило необхідність виконання наступних завдань :

- вивчити й сформулювати теоретичні основи розвитку кооперації та агропромислової інтеґрації в овочепродуктовому підкомплексі;

- уточнити сутність організаційно-економічного механізму інтеґраційних зв’язків;

- проаналізувати особливості функціонування овочепродуктового підкомплексу за сучасних умов господарювання;

- вивчити тенденції формування і функціонування сировинних ринків овочевої продукції;

- провести аналіз стану переробного сектора овочевої продукції;

- дослідити розвиток інтеґраційних зв’язків овочепродуктового підкомплексу регіону;

- обґрунтувати пропозиції щодо запровадження інтенсивних технологій в овочепродуктовому підкомплексі;

- розробити методичні підходи до формування організаційно-економічного механізму взаємовідносин в овочепродуктовому підкомплексі у процесі руху товаропотоків як від виробника сировини до переробного підприємства, так і в зворотному напрямку.

Об'єктом дослідження є економічні взаємовідносини між овочевими господарствами та переробними підприємствами овочепродуктового підкомплексу.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних та практичних питань реґулювання економічних відносин між суб'єктами овочепродуктового виробництва.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, сучасна економічна теорія ринкової економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем інтеґрації галузей агропромислового комплексу, законодавчі та нормативно-правові акти з питань розвитку АПК й реґулювання овочепродуктового підкомплексу.

У процесі роботи використані такі методи дослідження: абстрактно-логічний (при визначенні сутності економічних взаємовідносин та їх чинників, теоретичному узагальненні й формуванні висновків); економіко-статистичні (порівняння, системного та факторного аналізу, індексний, графічний), що лягли в основу аналітичної оцінки результатів діяльності підприємств овочепродуктового підкомплексу; розрахунково-конструктивний (при визначенні перспективних із вирощування овочів районів регіону, розробці схеми прогнозованого регулювання овочепродуктового підкомплексу).

Інформаційною базою дослідження стали економічна і спеціальна література з економіки, агробізнесу й маркетинґу в овочівництві, відповідні нормативні акти України, зведені статистичні дані Держкомстату України та обласного статистичного управління, звітні дані аграрних підприємств і переробних заводів за 1998-2007 pp., матеріали періодичних видань, спостереження автора у процесі роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних підходів щодо формування, функціонування та вдосконалення економічних взаємовідносин між суб'єктами овочепродуктового виробництва. До найвагоміших результатів дисертаційного дослідження, що характеризують наукову новизну, належать:

вперше:

- запропонована модель організаційно-економічного механізму інтеґраційних зв’язків овочепродуктового підкомплексу області, що дасть змогу сформувати дієві взаємовідносини між виробниками і переробниками овочевої сировини, а також отримати додатковий прибуток;

удосконалено:

- теоретично обґрунтовано сутність, зміст і напрями розвитку кооперації та агропромислової інтеґрації в овочепродуктовому підкомплексі, проаналізовано умови виникнення і розвитку різних форм інтеґрованих формувань;

- сутність організаційно-економічного механізму інтеґраційних зв’язків, що враховує взаємодію господарюючих суб'єктів у конкретних умовах певного стану розвитку економіки країни;

- методичні підходи щодо визначення пріоритетних районів виробництва овочевих культур, що дозволяють виявити розміри оптимальної сировинної зони регіону;

- визначені й розроблені пропозиції щодо впровадження інтенсивних технологій в овочепродуктовому підкомплексі за рахунок впровадження системи крапельного зрошення в господарствах регіону;

набули подальшою розвитку:

- принципи формування економічних взаємовідносин між учасниками інтеґраційного процесу через встановлення пропорцій розподілу виручки від реалізації кінцевого продукту, що забезпечить можливість визначення зваженого вкладу в кінцевий продукт кожного з учасників;

- підходи щодо визначення економічного ефекту від впровадження моделі організаційно-економічного механізму інтеґраційних зв’язків підприємств овочепродуктового підкомплексу регіону, що базуються на удосконаленні системи постачання овочевої сировини на переробне підприємство.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання опрацьованих методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування взаємовигідних відносин підприємств овочепродуктового підкомплексу АПК. Вони базуються на обґрунтованих пропозиціях про розподіл грошової виручки між овочевими господарствами та переробними підприємствами на основі угод про співпрацю. Впровадження у виробництво результатів дослідження спрямоване на підвищення економічної ефективності виробництва продукції овочепродуктового підкомплексу регіону та удосконалення економічних взаємовідносин у ньому.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо впровадження у виробництво теоретичних і методичних підходів до формування, функціонування й вдосконалення економічних взаємовідносин між суб'єктами овочепродуктового виробництва заслухані, схвалені й рекомендовані до впровадження спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 01-26/135 від 27.06.2008 року) та управління агропромислового розвитку Полтавської районної державної адміністрації (довідка № 01-08/592 від 01.10.2008 року).

Наукові рекомендації автора щодо вдосконалення економічних взаємовідносин між суб’єктами овочепродуктового виробництва знайшли схвалення і прийняті до впровадження у виробництво ПСП „Майбородівське” та СФГ „Пустовіт і сини” Кременчуцького району Полтавської області (довідки № 49 та №53 від 26.06.2008 р.). Матеріали дослідження використовуються також у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії у ході викладання дисциплін „Аграрна політика”, „Економіка підприємства”, „Маркетинґ” (довідка № 7-01-70 від 26.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Положення, результати, висновки та рекомендації, що містяться у дисертації, є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, написаних у співавторстві, у дисертації використані лише ті пол оження, що є результатом особистих досліджень здобувача. У спільних публікаціях: [1] – дисертантом вивчено сучасний стан та ефективність інтеґраційних зв’язків у плодоовочевому підкомплексі; на практичному прикладі досліджено нові можливості підприємств ринкової інфраструктури в Україні та Польщі; звертається увага на доцільність розвитку гуртового продажу; [5] – здобувачем досліджено сучасний стан експортного ринку плодоовочевої консервної продукції в Україні; вивчено можливі наслідки для даного сектора від вступу України до СОТ; виявлено перспективні напрями подальшого розвитку плодоовочевої консервної промисловості. Всі результати наукового дослідження мають самостійний характер.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки, практичні рекомендації дисертації доповідалися на: міжнародній науково-практичній конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (Полтава, ПДАА, 12-13 жовтня 2006 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції „Державна політика та стратегія реформування економіки України у ХХІ сторіччі” (Полтава, ПДАА, 27 березня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід” (Полтава, ПДАА, 17-18 квітня 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” (Полтава, ПДАА, 14 листопада 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Формування конкурентоспроможності підприємств АПК” (Полтава, ПДАА, 21-22 травня 2008 р.). Результати дослідження відображені також у щорічних наукових звітах кафедри маркетинґу Полтавської державної аграрної академії й апробовані на щорічних науково-практичних конференціях професорсько - викладацького складу.

Публікація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 14 публікаціях загальним обсягом 2,6 умовних друкованих аркушів у журналах і збірниках наукових праць та у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Із них 6 публікацій – у фахових виданнях, загальним обсягом 1,6 умовних друкованих аркушів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Результати дисертаційного дослідження викладені на 237 сторінках комп’ютерного тексту, з яких основна частина займає 179 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 34 таблиць, 23 рисунків і 8 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 190 найменувань і міститься на 18 сторінках.