Request a thesis БУХГАЛТЕРСЬКІ МОДЕЛІ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ :

Актуальність теми дослідження. Непрямі витрати діяльності підприємств із виробництва приладів й устаткування займають значну питому вагу у величині витрат підприємств. Цілеспрямованість використання пов’язаних із ними ресурсів визначає фінансовий результат діяльності, це зумовлює необхідність їх допустимого зменшення, оптимізації.

Облік, посідаючи в управлінському циклі проміжне місце між функціями планування і контролю, створює інформаційні передумови ефективного здійснення всього процесу управління з позитивними наслідками. Отже, він визначає можливість існування системи управління в її загальному значенні.

Протягом багатьох років вітчизняні дослідники проблеми обліку витрат виробництва, і непрямих у тому числі, одержували наукові результати, що явили собою теоретичну основу ведення обліку на практиці. Плідні напрацювання в цьому напрямі зробили М.Т.Білуха, Ф.Ф.Бутинець, Б.І.Валуєв, С.Ф.Голов, З.В.Гуцайлюк, Л.В.Жилкіна, Г.Г.Кирейцев, М.В.Кужельний, М.С.Пушкар, В.В.Сопко, Н.М.Ткаченко, М.Г.Чумаченко. Вагомий теоретичний внесок у розв’язанні проблеми належить відомим російським дослідникам В.Б.Івашкевичу, Я.В. Соколову та іншим ученим пострадянського простору.

Однак розв’язано далеко не всі дискусійні питання. Зокрема, дослідження питань обліку непрямих витрат обмежувалося переважно сферою виробництва і за межами наукових інтересів залишилися непрямі витрати таких важливих сфер діяльності підприємств, як інвестиційної, технічної, конструкторсько-технологічної.

Донині не досягнено узгодженості показників планової і облікової моделей непрямих витрат, хоча об’єктом обох функцій є ті ж самі витрати. Окрім того, вони в тій чи іншій мірі неадекватні природному складу самих витрат, що суттєво викривляє їх в інформаційних моделях.

Не вирішено організаційні питання, розв’язання яких сприяло б поєднанню зусиль організаційно відокремлених плановиків і бухгалтерів як між собою, так із персоналом оперативно-виробничої спеціалізації, які на стику обох функцій можуть надати додатковий „приріст якості”.

Таким чином, потрібно продовжити дослідження, поглибити здобутки попередників із метою сприяння вдосконаленню практики обліку в інтересах загальної системи управління. Усе це визначає актуальність теми дисертації, обумовлює її теоретичну значущість і практичну цінність.

Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в Одеському державному економічному університеті на кафедрі бухгалтерського обліку та аудиту. Обраний напрям пов’язаний із науково-дослідними роботами університету за тематикою „Проблеми розвитку обліку і контролю в системі забезпечення економічної безпеки підприємств основних галузей економіки” (номер державної реєстрації 0105U008965). У межах наукової програми автор виконав дослідження, що пов’язане з удосконаленням інформаційних облікових моделей непрямих витрат і посиленням їх узгодженості з аналогічними плановими моделями з метою управління процесами їхнього формування.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у системному дослідженні можливостей удосконалення обліку непрямих витрат підприємства в напрямку поглиблення та більш щільного узгодження із плановими моделями витрат. Для досягнення цієї мети визначено такі основні завдання:

- здійснити декомпозицію сукупного процесу економічної діяльності промислового підприємства, що відбувається у межах кругообігу капіталу, і виділити в ній специфічні, відносно відокремлені в просторі сфери, де виникають пов\'язані з використанням ресурсів непрямі витрати;

- визначити склад непрямих витрат, які виникають в окремих сферах, і уточнити їх класифікацію;

- уточнити принципи та вимоги, відповідно до яких мають створюватися в системі бухгалтерського обліку інформаційні моделі непрямих витрат, і визначатися щодо організаційних форм облікового персоналу, враховуючи цілі усієї системи управління;

- обґрунтувати і визначити склад синтетичних бухгалтерських рахунків, які за змістом і назвою узгоджуються зі змістом розроблених у дисертації моделей непрямих витрат;

- розробити моделі аналітичного обліку окремих найбільш важливих груп непрямих витрат;

- із багатьох пропозицій попередників визначити пріоритетний варіант удосконалення організаційної структури економічного блоку системи управління, в якому органічно інтегрується персонал із планування й обліку і на цій основі досягається узгодженість планової та облікової моделей непрямих витрат із позитивними можливостями для контролю, аналізу, регулюванню відхилень.

Об’єктом дослідження є сучасний стан методичного нормативного забезпечення й практики бухгалтерського обліку непрямих витрат промислових підприємств.

Предметом дослідження є принципи і пов\'язані з ними вимоги до побудови в системі бухгалтерського обліку моделей непрямих витрат як його продукту, сучасні варіанти організаційної структури управління з точки зору можливостей посилення взаємодії персоналу з планування й обліку та узгодженості складу й змісту моделей непрямих витрат.

Методи дослідження ґрунтуються на положеннях економічної теорії та теорії систем – у здійсненій декомпозиції сукупного процесу економічної діяльності промислового підприємства; на працях вітчизняних і зарубіжних дослідників із питань економіки галузі, управління, обліку, контролю й аналізу – у визначенні непрямих витрат і розробці адекватних рішень концептуального і методичного характеру; на загальнотеоретичних методах наукового пізнання (діалектичному, синтезу й аналізу, індуктивному і дедуктивному, а також на спеціальних методах дослідження – групування і порівняння, абстрактно-логічних) – у розробці теоретичних і методичних питань побудови інформаційних моделей непрямих витрат підприємства в системі бухгалтерського обліку та визначенні пріоритетного напрямку організації облікового персоналу та його взаємодії зі спеціалістами інших функціональних спрямувань.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні методичні документи – стандарти бухгалтерського обліку, галузеві інструкції тощо, матеріали досліджуваних підприємств, праці провідних дослідників-попередників з обраної проблемою суміжних галузей знань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що визначено, обґрунтовано й опрацьовано найбільш важливі питання з удосконалення обліку непрямих витрат основних сфер діяльності підприємств і посилення взаємодії облікового персоналу зі спеціалістами інших функціональних підрозділів на цих важливих ділянках економіки. Основні наукові результати, що мають новизну та складають предмет захисту, такі:

вперше:

- обґрунтовано, що непрямі витрати формуються не тільки у власне виробничій сфері, але й у сферах капітальних інвестицій, матеріального, енергетичного, технічного, конструкторсько-технологічного, господарського забезпечення, що є підгрунтям як для декомпозиції сукупного процесу економічної діяльності підприємства і виділення в ньому зазначених сфер, так і для визначення складу й змісту їхніх непрямих витрат;

- запропоновано поєднати прямі й непрямі витрати в системі бухгалтерського обліку, які виникають у відповідних сферах діяльності, і визначити таким чином сукупні витрати, що має важливе практичне значення в управлінні їхнім формуванням. Ідея знайшла втілення в системі запропонованих рахунків синтетичного і побудові моделей аналітичного обліку витрат;

удосконалено:

- консолідований підхід до обліку управлінських витрат, який передбачає відображення на рахунку „Витрати на управління” не лише таких, що пов\'язані з діяльністю адміністрації та її штабних підрозділів заводоуправління, але й суто управлінських витрат усіх сфер діяльності. Він сприятиме зосередженню сукупних витрат на управління, побудові їхніх аналітичних моделей, поглибленню контролю й аналізу формування цієї групи витрат;

- класифікації видів основних сфер діяльності й складу непрямих витрат, які в них виникають, що послугувало вихідними положеннями у вирішенні похідних конкретних завдань побудови облікових моделей непрямих витрат;

- принципи та вимоги, що мають бути покладені в основу побудови аналітичних моделей непрямих витрат в системі бухгалтерського обліку, які визначають спрямованість наступних рішень щодо вибору з багатьох існуючих альтернатив переважного організаційного варіанта посилення взаємодії персоналу з обліку й планування в розробці моделей;

набули подальшого розвитку:

- порядок списання непрямих витрат за різних умов калькулювання фактичної собівартості продукції: калькулюється її повна собівартість, якщо вона визначається тільки з прямих витрат, що відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” надає можливість підприємствам самостійно вирішувати питання доцільності чи недоцільності їх розподілу між видами продукції;

- обґрунтування зміни класифікації витрат за принципом „різні витрати для різних цілей” в аналізі класифікаційних підходів;

- дворівневий підхід до побудови організаційної структури економічного блоку системи управління з точки зору можливості інтегрувати в ній функції планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання непрямих витрат у кожній сфері їхнього виникнення. Підхід покладено в основу порівняння запропонованих попередниками альтернатив розвитку і вибору переважної.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їхнє впровадження сприяє вирішенню двох головних завдань, які розкривають мету дослідження:

• використанню в практиці обліку системи синтетичних рахунків і похідних від них аналітичних моделей непрямих витрат;

• перебудові організаційної структури економічного блоку системи управління таким чином, щоб вона змогла інтегрувати функцію обліку з іншими функціями, досягнувши на цій організаційній основі узгодженості планової та облікової моделей непрямих витрат.

Отже, результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності й аналітичності облікової інформації про непрямі витрати підприємства.

Вони подані у формі рекомендацій для практичного використання у холдингу „Краян” (м.Одеса) і прийняті ним із метою внесення змін у комп’ютерні програми автоматизованих робочих місць, де ведеться обробка інформації про непрямі витрати (довідка № 425 від 03.06.2008р.). Низка пропозицій автора, запропонованих у дисертації, прийняті для впровадження в практику роботи ДП „Радіалка” (м.Одеса), зокрема, консолідований підход до обліку управлінських витрат, який передбачає відображати на рахунку-екрані „Витрати на управління” не лише витрат, що пов\'язані з діяльністю адміністрації та її штабних підрозділів, але й суто управлінських витрат усіх сфер діяльності (довідка № 984 від 04.06.2008р.); ТОВ „Автодеталь” (м.Одеса) моделі аналітичного обліку окремих груп непрямих витрат ( довідка № 150/1 - від 10.06.2008р. );

Основні теоретичні положення використовуються в навчальному процесі кафедрою бухгалтерського обліку та аудиту Одеського державного економічного університету (довідка № 01-18/684 від 10.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота – самостійно виконане наукове дослідження. Положення, результати, висновки та рекомендації є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорено й схвалено на: наукових і науково-практичних конференціях: ІІ-ій Міжнародній науковій-практичній конференції „Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю” (Кіровоград, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (Львів, 2007); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України (Одеса, 2008).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 4,03 д.а., з яких особисто автору належить 3,65 д.а., у тому числі - 3,65 д.а. в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. Результати дисертації опубліковані в 7 статтях у збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації викладений на 194 сторінках, у тому числі містить 15 таблиць на 12 сторінках, 8 рисунків на 4 сторінках, 2 додатки (А, Б) на 10 сторінках та список використаних джерел із 170 найменувань на 18 сторінках.