РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН Статья

Актуальність теми дослідження. Формування нової моделі інноваційного розвитку економіки, інтернаціоналізація виробництва, глобалізація економічних відносин, посилення ролі маркетингу, що проявляється у зростанні значущості ринку, ставлять нові вимоги до організації та функціонування сучасних суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим, процес реструктуризації стає об’єктивною необхідністю, що забезпечує конкурентоздатність підприємств та зростання їх ринкової вартості. Виникає нагальна потреба в розбудові та впровадженні науково-обґрунтованих теоретичних і практичних рекомендацій щодо здійснення процесу реструктуризації підприємств.

Дослідженню проблем реструктуризації підприємств присвячено наукові праці відомих зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: О. Амоша, В._Батенко, Т. Бень, М. Білик, М. Білопольський, Л. Волдачек, С. Довбня, В.Заболотний, Л. Кальніченко, А.Ковальов, Ю. Ковний, О. Козляківська, О._Кравцова, Р. Красюк, В. Крижановський, І. Мазур, С. Мочерний, Є. Палига, В. Тимощук, А. Ткаченко, Р. Толпежніков, В. Савчук, В. Шапіро, З.Шершньова, М. Хаммер, Дж. Чампі. Віддаючи належне розробкам названих авторів, слід зазначити певну обмеженість наукових досліджень у напрямку понятійно-термінологічного апарату реструктуризації, методичного забезпечення процесу реструктуризації підприємств в умовах ринкових відносин, практичних розробок з формування моделі вибору форм реструктуризації та удосконалення виробничо-інноваційного потенціалу підприємств в умовах реструктуризації, що створює основу якісного здійснення реструктуризації підприємств. Вищезаначене зумовлює необхідність поглибленого дослідження даної проблематики та обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, формулювання мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри маркетингового менеджменту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою «Методологічні підходи і методика аналізу інфраструктури ринку праці в контексті маркетингової концепції» (номер держреєстрації 0104U005212), в рамках якої автором обґрунтовано передумови та необхідність реструктуризації українських підприємств, розроблено методичні рекомендації з оптимізації складу персоналу при реструктуризації.

Матеріали дослідження використовувалися при виконанні госпдоговірних тем у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, серед яких найбільш важливими є такі: №110/05 «Розробка науково-методичних рекомендацій щодо використання стратегічного підходу в управлінні підприємницькою діяльністю» (номер державної реєстрації 0106U003577), в рамках якої автором удосконалено понятійно-категоріальний апарат – запропоновано визначення категорій «реструктуризаційний клімат» та «реструктуризаційний потенціал», розроблено комплексну систему оцінки реструктуризаційного потенціалу підприємств; № 123/05 «Розробка науково-методичних рекомендацій щодо маркетингового управління стратегічними змінами у підприємстві» (номер державної реєстрації 0106U008495), в рамках якої виявлено характерні риси і запропоновано авторське визначення категорії «реструктуризація» підприємств та визначено її місце в рамках суміжних категорій і понять, сформульовано генеральну та локальні цілі реструктуризації, розроблено структурно-логічну схему здійснення реструктуризації підприємств на основі комплексного, системного і ситуаційного підходів; № 161/05 «Розробка науково-методичних рекомендацій щодо дослідження стану дисципліни праці та її впливу на оптимізацію рівня порушень» (номер державної реєстрації 0106U008863), в рамках якої проведено соціологічне опитування працівників підприємств щодо виявлення мотивів праці та розроблено методику визначення змінної частини заробітної плати методом рангової кореляції.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних і практичних рекомендацій щодо здійснення реструктуризації підприємств в умовах ринкових відносин.

Відповідно до мети дослідження поставлено і вирішено такі задачі:

– дослідити та систематизувати передумови реструктуризації вітчизняних підприємств;

– визначити теоретико-методичні основи категорії «реструктуризація»; уточнити її сутність, класифікацію, цільову спрямованість та особливості в системі суміжних з нею категорій і понять;

– удосконалити методичні підходи щодо здійснення реструктуризації підприємств;

– дослідити реструктуризаційний клімат та діагностувати реструктуризаційний потенціал підприємств автомобілебудівної галузі;

– розробити методичні підходи до реструктуризації організаційної структури управління підприємств на основі моделювання бізнес-процесів;

– розробити модель вибору форм реструктуризації підприємств;

– розробити методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення виробничо-інноваційного потенціалу підприємств, включаючи розробку підходів до вибору стратегії інноваційного розвитку, оптимізації складу персоналу, активізації підсистеми навчання і розвитку працівників; удосконалення системи стимулювання праці в рамках реструктуризації підприємств.

Об’єктом дослідження є процеси реструктуризації підприємств в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження є інструменти та форми реструктуризації підприємств автомобілебудівної галузі, що забезпечують ефективність її здійснення.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи, економічні закони і категорії, закономірності суспільного розвитку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, чинна нормативно-правова база України. При вирішенні поставлених задач було використано комплексний, системний, функціональний та логічний підходи. Для досягнення поставленої мети використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: методи системного аналізу (для дослідження теоретичних основ управління реструктуризацією підприємств); економіко-статистичні методи (для оцінки стану та розвитку реструктуризаційного клімату та реструктуризаційного потенціалу підприємств); групування (при проведенні стратегічної конкурентної сегментації підприємств); методи соціологічного опитування (для оцінки готовності працівників до проведення реструктуризації та виявлення мотивів праці); класифікаційно-аналітичний метод (при дослідженні критеріїв для визначення форми реструктуризації, а також при розробці системи показників оцінки бізнес-процесів); експертного опитування (для визначення залежності між розмірами винагород і результатами діяльності підприємства, підрозділів, рівнем успішності й придатності окремих працівників); економіко-математичного моделювання (для дослідження зв’язку між характеристиками окремих підрозділів та рекомендованими формами їх реструктуризації; розробки напрямків оптимізації складу персоналу); матричний метод (для розробки моделі вибору форм реструктуризації підприємств). Обробка даних, побудова таблиць, графіків, економіко-математичних моделей здійснювалася з використанням апарату математичних і статистичних функцій прикладного пакету MS Excel та пакету Delfi.

Нормативно-правову базу дисертації становлять закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Міністерства економіки України, програмні документи соціально-економічного розвитку України.

Емпіричною й інформаційною основою дослідження є дані Державного комітету статистики України, офіційні дані Головного управління статистики в Запорізькій області, опубліковані дані спеціалізованих видань (AvtoConsalting); інформаційно-аналітичні звіти автомобілебудівних підприємств України, результати опитування експертів-фахівців з питань автомобілебудування та реструктуризації (підготовлених та проведених за участю автора); результати соціологічних опитувань працівників автомобілебудівних підприємств (підготовлених та проведених за участю автора у 2005-2007 рр.).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні теоретико-методичних та науково-практичних основ здійснення реструктуризації підприємств.

Значимими результатами дослідження, що відображають наукову новизну та розкривають зміст дисертації є такі:

уперше:

– запропоновано модель вибору форм реструктуризації підприємств у вигляді тримірної матриці на основі критеріїв: значення підрозділу для стратегічного розвитку підприємства; рівень конкурентоспроможності продукції, що виготовляється підрозділом; прибутковість підрозділу. Використання даної моделі дозволить визначати форми реструктуризації кожного підрозділу підприємства на комплексній основі з урахуванням їх поточного стану та перспектив розвитку, для чого розроблено систему показників оцінки критеріїв для виробничих, непрофільних та торгово-сервісних підрозділів підприємства;

удосконалено:

– теоретико-методичні підходи до здійснення реструктуризації підприємств за рахунок доповнення класифікації видів реструктуризації такими ознаками: рівень ризику (пропонується виділяти реструктуризацію з мінімальним, підвищеним та високим рівнем ризику); за регіональними джерелами фінансування (реструктуризація, що проводиться за рахунок національного, іноземного чи змішаного капіталу). Це дозволить підвищити об’єктивність прийняття управлінських рішень з реструктуризації підприємств щодо мінімізації ризиків та вибору джерел фінансування;

– методичний підхід до діагностики реструктуризаційного потенціалу: визначено складові реструктуризаційного потенціалу; показники, за якими вони оцінюються; запропоновано методику розрахунку інтегральної абсолютної та інтегральної відносної оцінки реструктуризаційного потенціалу, що забезпечить обґрунтованість вибору стратегічних напрямків реструктуризації підприємств;

– методичні засади здійснення реструктуризації підприємств: запропоновано структурно-логічну схему реструктуризації, особливістю якої є виявлення реструктуризаційної позиції суб’єкта господарювання, прогнозування змін реструктуризаційного клімату та визначення пріоритетних напрямків розвитку підприємства відповідно до них. Запропонована методика створює теоретичне підґрунтя для ефективного проведення реструктуризації;

– методику оцінки параметрів бізнес-процесів за рахунок запропонованої системи показників: кількісних (тривалість, вартість, продуктивність, ефективність процесу) та якісних (соціальна ефективність, адаптованість). Це буде сприяти підвищенню якості оцінки функціонування організаційної структури підприємства з метою її своєчасної реструктуризації;

отримало подальшого розвитку:

– понятійно-категоріальний апарат: реструктуризація (процес формування у підприємства потенційної спроможності до реагування, в т.ч. превентивного, на зміни зовнішнього середовища відповідно до стратегії його розвитку, шляхом проведення комплексу організаційно-економічних, техніко-технологічних, правових і фінансових заходів, спрямованих на зростання його ринкової вартості); реструктуризаційний клімат (сукупність факторів зовнішнього середовища, які обумовлюють необхідність реструктуризації, сприяють чи протидіють досягненню її цілей); реструктуризаційний потенціал (сукупність маркетингових, виробничих, організаційних, інноваційних, фінансових, кадрових ресурсів і можливостей, що визначають готовність та здатність підприємства до формування та реалізації програми реструктуризації); що забезпечить єдність у розумінні і використанні основних категорій;

– алгоритм реструктуризації організаційних структур управління (ОСУ), основними елементами якого є: визначення цільових установок та стратегічне планування; діагностика поточної бізнес-системи; проектування реструктуризації ОСУ на основі реорганізації і адаптації та на основі моделювання бізнес-процесів; підготовка та реалізація проекту реструктуризації. Використання даного алгоритму дозволить здійснювати реструктуризацію ОСУ в два етапи, що забезпечить підвищення рівня її адаптованості до мінливого ринкового середовища.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретико-методичні положення дисертації є науковим обґрунтуванням рекомендацій щодо здійснення реструктуризації підприємств. Наукові результати прийнято до впровадження в ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (довідка № 653 від 24.06.08), в ЗАТ «Керамет» м. Донецьк (довідка КМ 16/08-545/1 від 15.05.2008) при розробці та реалізації програми реструктуризації підприємства.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі в Запорізькому національному технічному університеті (довідка № 37-03/2354 від 07.04.08) при розробці програм та методичних посібників із дисциплін «Стратегічний менеджмент», «Менеджмент організацій», «Управління персоналом», «Організація праці менеджера».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено наукові ідеї автора, авторський підхід до розробки основних положень. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати проведеного дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки підприємства» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні перспективи розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки» (м. Запоріжжя, 2006 р.), науково-практичних конференціях ДонДУЕТ (Донецьк, 2004-2006 рр.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і технології: крок в майбутнє» (м._Дніпропетровськ, 2008 р.).

Публікації результатів досліджень. За темою дослідження опубліковано 14 наукових робіт загальним обсягом 7,34 д.а., з яких особисто автору належить 7,34 д.а., у тому числі 10 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 6,64 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 193 сторінках; 21 додатку на 89 сторінках; списку використаних джерел із 182 найменувань, з них 8 іноземних, на 17 сторінках. Дисертація містить 64 таблиці на 65 сторінках, 39 рисунків на 39 сторінках.