ОБЛІК І ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛІНГ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ В НАФТОПЕРЕРОБНИХ КОМПЛЕКСАХ :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Нині для багатьох галузей економіки нафта є одним із основних джерел енергії, оскільки зі споживанням енергії тісно пов’язаний рівень розвитку країн світу, формування взаємозв’язків між ними. Питома вага нафти в загальному споживанні енергоресурсів постійно зростає: якщо у 1900 р. вона становила 3 % світового енергоспоживання, у 1914— виросла до 5 %, в 1939 — до 17,5 %, в 1972 — до 41,5 %, а в 2000 році вже досягла майже 65 %. Частка нафти у світовому попиті на енергоресурси до 2020 р. може знизитися до 38,8 %. Потреба України в нафті становить 28 млн. т, а власний видобуток покриває приблизно 15 – 18 %. Тому для забезпечення зростання розвитку економіки країни необхідне значне збільшення нафтовидобувних і вдосконалення нафтопереробних потужностей.

Невирішеність багатьох проблем, пов’язаних із обліком запасів та прийняттям відповідних управлінських рішень, набуває важливого значення у господарській діяльності підприємств нафтопереробної галузі. Вимогами сучасного світового ринку до удосконалення різноманітних аспектів управління бізнес-процесами зумовлено й виникнення контролінгу. Його впровадження в діяльність промислового підприємства впливає на підвищення якості управлінських рішень, які базуються на відповідній інформації бухгалтерського обліку, контролю й аналізу діяльності підприємства.

Відтак, удосконалення належної системи обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів сприятиме виявленню та уникненню несприятливих умов діяльності нафтопереробного підприємства.

Значну увагу питанням проблем обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів приділяли багато вітчизняних учених-економістів, а саме: Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, З.В. Гуцайлюк, С.Н. Петренко, М.С. Пушкар, І.І. Сахарцева, В.В. Сопко, Л.О. Сударєва, Н.М. Ткаченко, І.І. Цигилик, Г.Ф. Шепітко та інші. Загальні питання розвитку обліку та оперативного контролінгу виробничих запасів висвітлювали зарубіжні вчені: П.С. Безруких, Г.А. Велш, В.В. Виноградов, А. Дайле, Н.Г. Данілочкіна, А.М. Кармінський, Л.В. Ліберман, Р. Манн, Е. Маєр, М.Р. Метьюс, Б. Нідлз, В.Д. Новодворський, М.Х.Б. Перера, Ж. Рішар, С.Г. Фалько, Х.Й. Фольмут, Д. Хан, Д.Г. Шорт та інші.

Водночас дослідження свідчать, що багато питань обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів нафтопереробного підприємства носить дискусійний характер, чинна нормативна база не завжди враховує технологічні особливості підприємств нафтопереробної промисловості й систему матеріального забезпечення на нафтопереробних заводах (далі – НПЗ). Деякі питання обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів у цій галузі вивчені недостатньо. Облік і контролінг виробничих запасів сьогодні ще не став основою для прийняття управлінських рішень, що зумовлено недостатнім використанням інформаційної системи обліку та впровадженням оперативного контролінгу на підприємствах нафтопереробної промисловості.

Зазначене зумовило вибір теми, основних напрямків дисертаційного дослідження, його мету та вирішення основних проблем із удосконалення обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів у нафтопереробних комплексах (далі – НПК) України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів, обліку і аудиту Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя за темою: „Фінансовий контроль і аудит у постсоціалістичному суспільстві: методологія та організація” (номер державної реєстрації 0104U000642). Особисто автором розроблено методику обліку та оперативного контролінгу виробничих запасів у НПК України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій з бухгалтерського обліку та оперативного контролінгу виробничих запасів підприємств нафтопереробної промисловості для забезпечення їх ефективного функціонування в сучасних умовах господарювання.

Для досягнення вказаної мети було передбачено вирішення таких завдань:

-        уточнення економічної сутності виробничих запасів та обґрунтування їх класифікації для потреб обліку;

-        визначення впливу галузевих особливостей нафтопереробних підприємств на методику обліку й контролінгу виробничих запасів;

-        аналіз і критичне оцінювання діючої методики бухгалтерського обліку виробничих запасів на підприємствах нафтопереробної промисловості;

-        розроблення удосконаленої методики обліку руху матеріальних ресурсів на нафтопереробних підприємствах;

-        розроблення нових та удосконалення діючих форм первинних документів і регістрів для формування інформаційної бази з метою прийняття ефективних управлінських рішень у нафтопереробній промисловості;

-        формування пропозицій щодо удосконалення діючої Інструкції по інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України;

-        дослідження методів оцінювання виробничих запасів;

-        формування концептуальних підходів методики обліку руху матеріальних ресурсів у НПК із використанням комп’ютерної техніки;

-        визначення методичних засад запровадження на нафтопереробних підприємствах системи контролінгу.

Об’єктом дослідження є процес бухгалтерського обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів на підприємствах нафтопереробної промисловості України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, практичних і методичних питань бухгалтерського обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів на підприємствах нафтопереробної промисловості України.

Методи дослідження. Під час дослідження використано спеціальні та загальнонаукові методи пізнання. При дослідженні економічної сутності поняття „виробничі запаси” використано методи теоретичного узагальнення, групування й порівняння. Методи причинно-наслідкового зв’язку та логічний використано для удосконалення класифікації виробничих запасів підприємств НПК. Для вивчення аспектів розвитку обліку виробничих запасів використано методи індукції та дедукції. Методи аналізу та синтезу використано при виборі методу оцінювання вибуття виробничих запасів. При розробленні методичних положень впровадження оперативного контролінгу в діяльність підприємства використано комплексний підхід до управління процесом раціонального матеріалоспоживання.

Інформаційною базою дослідження є нормативні документи, законодавчі акти, галузеві інструкції, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні теоретичних положень для формування рекомендацій з удосконалення методики бухгалтерського обліку та оперативного контролінгу виробничих запасів підприємств нафтопереробної промисловості для забезпечення їх ефективного використання в сучасних умовах господарювання.

На основі проведених досліджень одержано наукові результати, що характеризують новизну дослідження, а саме:

вперше запропоновано:

-        концептуальний підхід до формування інформації і форм внутрішніх бухгалтерських звітів із використання виробничих запасів, застосування яких дозволить підвищити рівень обліку й оперативного контролінгу, розширити інформаційну базу для прийняття управлінських рішень у нафтопереробній промисловості;

удосконалено:

-   тлумачення економічних категорій „матеріальні цінності”, „матеріальні ресурси”, формулювання поняття „виробничі запаси”, що дає можливість оцінити призначення виробничих запасів на нафтопереробних підприємствах;

-        класифікацію виробничих запасів підприємств НПК шляхом узагальнення їх за спільними ознаками, що забезпечує оперативне формування необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

-        варіанти застосування методів оцінювання виробничих запасів для теоретичного обґрунтування додаткових аргументів при виборі таких методів;

дістало подальший розвиток:

-        концепція формування системи обліку виробничих запасів із урахуванням впливу організаційно-технологічних особливостей нафтопереробної промисловості;

-        методика обліку виробничих запасів, побудована на введенні додаткових субрахунків, з метою формування інформаційних масивів у максимально зорієнтованому розрізі для потреб управління;

-        змістовна частина діючої Інструкції по інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, а саме: доповнення її прийомами і способами документального та фактичного контролю наявності й використання виробничих запасів;

-        методичні підходи щодо проведення інвентаризації стосовно змісту діючої Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України та форма акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей у частині відображення додаткової графи „одиниця виміру”, що дасть змогу орієнтуватися не тільки у вартісних показниках, але й відобразити кількісні величини;

-        обґрунтування необхідності застосування оперативного контролінгу виробничих запасів на нафтопереробних підприємствах з метою ефективного прийняття управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування на практиці запропонованих рекомендацій забезпечить ефективність бухгалтерського обліку й оперативного контролінгу надходження, зберігання та витрачання виробничих запасів підприємств НПК.

Запропоновані рекомендації дисертаційного дослідження запроваджено у практику діяльності НПК України, а саме: розроблено методичні рекомендації з обліку й оперативного контролінгу виробничих запасів. Зокрема, методику обліку паливно-енергетичних ресурсів використовують у практичній діяльності ВАТ „НПК – Галичина” (м. Дрогобич, довідка від 04.06.2007 р. № 13-14-141), методику інвентаризації виробничих запасів використовують у практичній діяльності ЗАТ „Херсонський нафтопереробний завод” (м. Херсон, довідка від 22.01.2008 р. № 1-10).

Окремі теоретичні положення, викладені в дисертаційній роботі, використовують у навчальному процесі Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя при підготовці навчально-методичних матеріалів для викладання курсів: „Бухгалтерський облік” і „Контролінг” (довідка від 27.11.2007 р. № 1903).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень. Наукові результати, винесені на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження були представлені на наукових конференціях (м. Тернопіль, 11-12 травня 2004 р., 12-13 травня 2005 р., 17-18 травня 2006 р., 16-17 травня 2007 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Концепція розвитку бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах міжнародної інтеграції” (м. Київ, 20-22 квітня 2005 р.), на Міжнародній науково-теоретичній конференції „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 30 березня 2006 р.), на ІХ регіональній науково-практичній конференції студентів та молодих науковців „Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи” (м. Павлоград, 2 березня 2007 р.), на V Міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 17 квітня 2007 р.), на науково-практичній конференції „Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20-22 квітня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 3,4 д. а., із них 5 - у наукових фахових  виданнях – 2,2 д. а., 9 – у матеріалах конференцій – 1,2 д.а.

Структура, зміст та обсяги дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст викладено на 176 сторінках друкованого тексту. Робота містить 12 таблиць на 7 сторінках, 30 рисунків на 16 сторінках, 9 додатків на 10 сторінках. Список використаних джерел містить 215 найменувань на 19 сторінках.