ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ :

summary

Актуальність теми дослідження. Пріоритетне значення інституційної складової ринкової трансформації обумовлює принципову важливість формування суб'єктів, які виконують правила і норми інституційної системи.

Поступове освоєння суб'єктами господарювання нових форм інституційної організації, здійснювана ними адаптація правил, норм  і стандартів, що вводяться, оптимізація інструментів і важелів державної політики інституційних перетворень приводять до довгострокових позитивних зрушень в інституційному устрої сучасної ринкової економіки. Суб'єкти господарювання роблять систему диференційованою, стійкою і сприйнятливою до інновацій.  Завдяки  діяльності суб'єктів господарювання, що самостійно відповідають за наслідки своїх рішень і визнають авторитет суспільства і держави, держава може регулювати економіку в умовах невизначеності функціонування й розвитку.  

Проте неокласична економічна наука, аналізуючи процедури вибору,  зазвичай не розглядає проблему суб'єкта господарювання як такого. Інституційний підхід розширив коло істотних явищ господарського життя за рахунок дослідження передумов процесу раціонального  вибору.       У той же час і інстітуционалізм, як правило,  не враховує той факт, що процесам, які приводять до економічної рівноваги, повинен передувати суб'єкт цих процесів.

Накопичений досвід ринкової трансформації показує, що інституційні новації дають позитивні результати тільки тоді, коли формальні інститути перетворюються на елементи власного змісту корпоративного й організаційного середовища суб'єктів господарювання. Зустрічна адаптація інститутів до внутрішнього змісту корпоративного середовища суб'єктів господарювання забезпечує пристосування національної економіки  до зовнішніх інституційних умов, зміцнення системи ринкових інститутів, посилення їх інтеграційних якостей.

   Ступінь наукової розробленості проблеми. Інституційні основи функціонування і еволюції господарських систем є однією з фундаментальних проблем економіки та економічної теорії. Різні аспекти виникнення та розвитку інституційних обмежень і норм господарчої діяльності розглядалися такими вченими як Ф. Ліст, К. Менгер, К. Маркс,  Д. Кондратьєв, Й. Шумпетер , Ф.  Хайєк, Дж. Р. Коммонс. Роль інституційних чинників у господарському розвитку суспільства аналізували Т. Веблен, У. Мітчелл, Г. Мінз. Сучасні інституційні дослідження  представлені роботами Дж. Гелбрейта, Г. Саймона, Р. Коуза, М. Р. Фогеля, Д. Норта, Г.  Беккера, Дж.  Бьюкенен, О. Уильямсона, Р. Нельсона. 

Аналіз проблем інституційного становлення суб'єктів перехідної економіки знайшов віддзеркалення в роботах українських економістів В. Гейця,  А. Гриценко, В. Дементьєва,  Б. Кваснюка, А. Коломієць,  В. Мандибури, В. Малого, О. Прутської, Р. Пустовійта, В. Соболєва, В. Тарасевича, А. Чаусовського, О. Яременко. В російській економічній науці окремі аспекти ціх питань розглядають Г. Клейнер, А. Нестеренко,  Р. Нурєєв, А. Олійник, В. Полтерович, В. Радаєв, В. Тамбовцев, Л. Тимофєєв, А. Шастітко та ін. 

В той же час, інституційна школа економічної науки не може дати вичерпаного уявлення про місто та роль суб’єктів господарської системи у виникненні та розвитку інституційних підвалин господарчої діяльності. Це обумовлено тім, що фактично суб’єкт як такий знаходиться поза межами об’єкту інституційного моделювання. Системне вивчення процесів  інституційного розвитку суб'єктів господарювання відсутнє. Саме цим визначається актуальність комплексного дослідження теоретичних і практичних аспектів інституційного розвитку суб'єктів господарювання.

         Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планових науково-дослідних робіт Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»: «Проблеми економічної рівноваги суб’єктів господарювання в умовах перехідних процесів в економіці» (державний реєстраційний номер 0101U006995), «Інституціональне забезпечення національної конкурентоспроможності в умовах відкритої економіки» (державний реєстраційний номер 01071004031).

Мета дослідження - вивчити передумови, механізми й наслідки інституційного розвитку суб'єктів економічної системи в умовах ринкової трансформації.

Завдання дослідження.        Мета роботи визначила наступні завдання наукового дослідження, вирішення яких надано в дисертації:

-  уточнити зміст поняття «суб'єкт господарювання» і його внутрішню структуру;

- охарактеризувати особливу місію суб'єктів господарювання у функціонуванні й розвитку соціальної системи;

- охарактеризувати взаємозв'язок між ціннісними основами суб'єктів господарювання й інституційною системою;

-  уточнити зміст економічної свободи суб'єктів господарювання в умовах інституціоналізації господарської діяльності, що посилюється і розвивається;

- охарактеризувати основні форми опортуністичної поведінки, характерні для суб'єктів трансформаційної економіки, та обґрунтувати заходи щодо їх обмеження;

- розкрити зміст інституційного розвитку суб'єктів господарювання і охарактеризувати його роль у зміцненні національної конкурентоспроможності;

- обґрунтувати напрями державної політики підтримки інституційного розвитку суб'єктів господарювання, що виходить з інтересів стійкого розвитку.

Об'єкт дослідження - інституційний механізм включення суб'єктів господарювання у функціонування й розвиток господарської системи.         

 Предметом дисертаційного дослідження є інституційний розвиток суб'єктів господарювання в умовах ринкової трансформації.

 Методи дослідження. Дисертація написана на основі принципів інституційного трактування процесів функціонування й еволюції господарських систем. Розуміння господарської діяльності як процесу виконання інституційних правил і норм дозволило розкрити внутрішню природу суб'єктів господарювання в її нерозривному зв'язку з еволюцією господарських систем. У дослідженні були використані загальнонаукові методи: єдність історичного і логічного,  що дозволило розкрити історичну природу внутрішнього змісту соціальних суб'єктів; діалектичний метод, на основі якого уточнено суперечливу єдність свободи вибору і дотримання інституційних норм;  метод індукції і дедукції, який дав можливість узагальнити і систематизувати сучасні тенденції інституційного розвитку суб'єктів господарювання; метод аналізу і синтезу, на основі якого  охарактеризовано напрями оптимізації державного регулювання інституційного розвитку суб'єктів господарювання як передумови підвищення національної конкурентоспроможності.

Фактичною та інформаційно-довідковою базою дослідження  стали офіційні статистичні дані Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Державного комітету статистики, Національного банку України,  нормативно-правові акти, монографії і публікації зарубіжних і вітчизняних авторів у періодичних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій, присвячених аналізу проблем інституційного розвитку перехідної економічної системи.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

– розкрито базові характеристики суб’єкта господарювання як учасника економічної системи, що володіє позитивною свободою вибору і втілює в собі єдність ціннісної, технологічної і статусно–ієрархічної основ при провідній ролі технологічної основи, в якій у знятому вигляді відображено соціальні потреби, можливості і критерії функціонування й розвитку системи;

–     надано характеристику економічної свободи суб’єкта господарювання як практичної реалізації суперечливої єдності внутрішніх цінностей (професіоналізм, компетентність, соціальна відповідальність, фінансове благополуччя, позитивні інновації та розвиток) і зовнішніх обмежень (перш за все, ресурсних та інституційних), необхідно детермінуючих процедури вільного вибору;

уточнено:

- характеристику форм опортуністичної поведінки суб'єктів в умовах ринкової трансформації шляхом її диференціації на опортуністичні інтерналії та опортуністичні екстерналії; доведено, що  під час інституційного розвитку суб'єктів господарювання центр тяжіння опортуністичної поведінки  поступово зміщується з інтерналій на екстерналії;

- роль цивілізованого лобізму в інституційному розвитку суб'єктів господарювання трансформаційної економіки, яка полягає у вкоріненні  у якості легітимного інституту практики корпоративного солідарного самообмеження і прозорої взаємодії з державними органами, що сприяє  поступовому підсиленню ціннісних підстав раціонального вибору;         

- характеристику внеску суб'єктів господарювання у вирішення завдань підвищення національної конкурентоспроможності (доступ до глобального ринку сировинних, енергетичних, технологічних, фінансових, інформаційних, соціально-інституційних ресурсів; забезпечення більш високого рівня макроекономічної і фінансової рівноваги; впровадження глобальних нормативів і стандартів у національну економіку, адаптація національної інституційної системи до глобальних інститутів; виявлення технологічних і ринкових ніш, найбільш перспективних для національних економічних агентів, формування  оптимальної стратегії глобалізації національної економіки);

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні уявлення про суперечливий зміст тенденції посилення соціальної відповідальності суб'єктів господарювання, що з одного боку, сприяє «розвантаженню» держави від деяких поточних соціальних функцій і зосередженню її  на довгострокових завданнях розвитку, але з іншого боку,  породжує статусну перевантаженість місії корпоративного сектора, на шкоду його початковій технологічній місії, що може сприяти авторитарному переродженню корпоративних цінностей;

- обґрунтування позитивного впливу нейтральної податкової політики на національну конкурентоспроможність за рахунок включення до складу істотних факторів процесу інституційного розвитку суб'єктів господарювання.

Практична значущість отриманих результатів. Окремі положення дисертації можуть бути використані для підготовки підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів до навчальних курсів «Інституційна економіка», «Економічна політика».  Теоретичні положення, висновки, що містяться в даному дослідженні, зокрема характеристика інституційних умов розвитку суб'єктів господарювання, можуть скласти методологічну основу подальшого вивчення поведінки суб'єктів господарювання та економічних інститутів з метою поглиблення теоретичних знань про закономірності інституційного розвитку господарської системи і вдосконалення методів державного керування інституційним розвитком.

Особистий внесок здобувача у роботу [4], опубліковану у співавторстві з науковим керівником, відображено у переліку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором на вісьмох науково-практичних конференціях: на другій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука і жіття: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку» (Київ, 2006), п'ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень-2006» (Дніпропетровськ, 2006),  другій Міжвузівській науково-практичній Інтернет-конференції «Системна трансформація суспільства: економічні і правові аспекти» (Харків, 2006),   третій Міжвузівської науково-практичної Інтернет-конференції «Системна трансформація суспільства: економічні і правові аспекти» (Харків, 2007),  Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні інтеграційні процеси і конкурентоспроможність економіки України» (Харків, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий простір Європи–2008» (Дніпропетровськ, 2008), IV Міжнародній науково–практичній конференції «Актуальні проблеми сучасних наук–2008», (Дніпропетровськ, 2008), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень–2008» (Дніпропетровськ, 2008).   

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено у 13 наукових працях загальним обсягом 4,8 д. а., з них 5 статей у фахових наукових виданнях, обсягом 3,2 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 2 розділів, висновків, списку літератури. Загальний обсяг дисертації - 191 аркуш машинописного тексту, в тому числі основний обсяг (вступ, 2 розділи, висновки) складає 157 аркушів. Дисертація містить 5 таблиць, 1 графік,             8 додатків. Список літератури містить 190 джерел.