РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ Статья

Актуальність теми. Сьогодні домінуючою тенденцією еволюції міжнародних економічних відносин стає глобалізація, одним з важливих проявів якої виступає міжнародна міграція робочої сили. Дедалі більшого поширення і значення набуває переміщення людських ресурсів між країнами світу, що зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними, релігійними та іншими чинниками. Істотне зростання планетарних масштабів міграційних процесів, залучення до них значних обсягів трудових ресурсів актуалізує дослідження міжнародної міграції робочої сили як однієї з основних форм світових господарських зв’язків та її впливу на світове господарство. Щорічно в пошуках роботи у світі мігрує 25 млн. осіб. Із врахуванням обсягів нелегальної міграції загальна чисельність міжнародних трудових мігрантів у 3-5 разів вища. Це певною мірою віддзеркалює міграційну ситуацію і в нашій країні, де, за різними оцінками фахівців, за останні роки за межі України з метою працевлаштування виїхало близько 3 млн. українців.

Сьогодні населення України постійно відчуває на собі сукупний вплив економічної, фінансової, демографічної, соціальної криз, які підсилюють одна одну і гальмують вихід нашої держави на шлях суттєвого підвищення якості життя і сталого господарського розвитку. Традиційний підхід до регулювання міграції, що на практиці реалізується як прагнення або спроба розв’язувати проблеми в окремих сферах суспільного життя, часом нехтуючи системністю та комплексністю підходів, не може бути достатньо ефективним за умов розвитку України як цілісного державного утворення. Саме тому сьогодні дослідження основних елементів міжнародних міграційних процесів, аналіз різних підходів до їх регулювання, визначення впливу стану економіки та соціальної сфери на динаміку і обсяги міжнародної трудової міграції в Україні, вивчення та імплементація міжнародного досвіду набувають актуального значення.

Різні аспекти міграційних переміщень трудових ресурсів як один з основних напрямів розвитку системи міжнародних економічних відносин були предметом дослідження багатьох учених. Зокрема, у працях зарубіжних економістів Дж. Борхаса, П. Кругмана, Я. Мінсера, А. Роя знайшли відображення проблеми формування, розвитку та управління міграційними потоками. З'ясуванню теоретичних проблем міграційних процесів і їх кількісної оцінки присвячені наукові розробки вчених країн СНД – С. Глінкіна, А. Киреєва, Н. Куликова, В. Івантер, Л. Максакова, Г. Овчинникова, С. Панаріна, К. Семенова, І. Синицина, Ж. Зайончковської, Т. Заславської, В. Переведєнцева, Л. Рибаковського, І. Цапенко та інших.

Вагомий внесок у вивчення процесу інтернаціоналізації робочої сили, теорії і практики міжнародної трудової міграції, нормативно-правових аспектів регулювання міграційних процесів й удосконалення організаційно-економічних механізмів їх регулювання за умов перехідної економіки зробили вітчизняні вчені В. Будкін, О. Власюк, В. Геєць, М. Долішній, С. Злупко, А. Кравченко, Е. Лібанова, Л. Лісогор, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, О. Малиновська, Н. Марченко, А. Мокій, С. Пирожков, Ю. Пахомов, С. Писаренко, О. Позняк, А. Поручник, О. Рогач, М. Романюк, А. Румянцев, Є. Савельєв, Л. Семів, А. Філіпенко, І. Школа, О. Шнирков.

Проте окремі питання розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів, зокрема, можливість адаптування концепцій розвитку міграційних процесів, що використовуються в розвинених країнах, у вітчизняну практику, методичний інструментарій оцінки економічної та соціально-економічної ефективності міграції робочої сили, є недостатньо дослідженими. Потребує системного аналізу і проблема пошуку шляхів ефективного впливу на процеси розвитку трудової міграції на загальнодержавному та регіональному рівнях з урахуванням особливостей, передумов, факторів і форм розвитку міграційних потоків у світовому господарстві.

Об’єктивна необхідність подальшого поглибленого дослідження теоретичних засад та обґрунтування методологічних і практичних підходів з метою оптимізації розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні зумовили вибір теми дисертації, її структуру та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає у тому, що тематика дисертації відповідає одному з напрямів виконання планової теми наукового дослідження кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Управління економічною безпекою територіальних утворень”, яка є складовою теми Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій” (номер державної реєстрації № 0105U001878, НГК 105/07. МОН, код 0601).

Мета і завдання дослідження. З огляду на науково-практичну актуальність теми і враховуючи результати дослідження окремих її аспектів у економічній літературі, метою дисертаційної роботи є теоретичне осмислення специфічних закономірностей розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів та розробка перспективних напрямів оптимізації механізму її регулювання. Досягнення мети дослідження передбачає постановку та розв’язання таких завдань:

— розкрити економічний зміст міжнародної міграції робочої сили та специфіку функціонування світового ринку праці в сучасних умовах;

— дослідити передумови розвитку та сутнісні риси міжнародної міграції робочої сили в Україні;

— визначити сутність та структуру механізму державного регулювання міжнародної міграції вітчизняних трудових ресурсів;

— проаналізувати організаційно-економічні інструменти розвитку міграційних процесів на макрорівні;

— розробити методологію розрахунку соціально-економічної ефективності міжнародної міграції трудових ресурсів та окреслити наслідки її розвитку;

— обґрунтувати пріоритетні напрями та моделі участі України у глобальних міграційних процесах.

Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами світового господарства з приводу раціонального використання трудових ресурсів на інтернаціональному рівні.

Предметом дослідження є процес міжнародної міграції трудових ресурсів в Україні та формування ефективного механізму його регулювання в процесі інтенсифікації світогосподарських зв’язків нашої країни.

Методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи були використані загальні та спеціальні методи наукового дослідження: системний та історико-логічний підходи (при розгляді економічної природи, сутності, особливостей міжнародної міграції робочої сили, механізму регулювання останньої у підрозділі 1.1 та розділі II), метод аналізу та синтезу (при дослідженні специфіки функціонування структурних елементів механізму функціонування міжнародної міграції трудових ресурсів (підрозділ 2.3), метод кількісного та якісного аналізу (при дослідженні передумов, сучасного стану наслідків і перспектив розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів підрозділ 3.1), метод експертних оцінок порівняння при обґрунтуванні моделей розвитку процесу міжнародної міграції робочої сили України (підрозділ 3.2).

Теоретичною та статистичною базою дисертаційного дослідження слугували нормативно-правові документи України, матеріали міжнародних організацій МОМ та МОП, наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених, матеріали Держкомстату України та періодичних видань, статистичні довідники.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному аналізі процесу міжнародної трудової міграції робочої сили та розробці пріоритетних напрямів удосконалення механізму його регулювання в умовах глобалізації. Найсуттєвішими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, є такі:

уперше:

§ розроблені концептуальні засади розвитку міжнародної трудової міграції України. Серед них виділено, по-перше, класифікацію передумов формування та особливостей розвитку трудового потенціалу України в умовах глобалізації. По-друге, особливості спектра використання трудових ресурсів в Україні. По-третє, вплив міжнародного поділу праці на спеціалізацію трудових ресурсів України. По-четверте, систематизація об’єктивних і суб’єктивних факторів, що спонукають міжнародну міграцію трудових ресурсів. По-п’яте, формування системи регулювання потоків трудової міграції. По-шосте, інноваційні чинники оптимізації використання трудових ресурсів у міжнародній сфері. По-сьоме, визначення стратегічних орієнтирів розвитку міжнародної трудової міграції. По-восьме, обґрунтування стабілізаційного впливу валютних надходжень від міжнародних міграційних процесів трудових ресурсів на платіжний баланс України;

§ обгрунтовано специфіку розвитку процесів міжнародної трудової міграції в умовах глобалізації. До них зачислено: кількісні і якісні параметри, що характеризують трудових мігрантів в Україні; сутнісні зміни сучасної міжнародної міграції трудових ресурсів у світовому господарстві; професійні ознаки, критерії класифікації міжнародної трудової міграції; показники рівня використання робочої сили в основних міграційних центрах; вплив інтеграційних процесів на використання трудового міграційного контингенту; роль транскордонного співробітництва в міжнародній міграції трудових ресурсів; специфіка використання традиційних форм міжнародної міграції робочої сили в умовах глобалізації; фактори зростання обсягу нелегальної міжнародної трудової міграції в Україні;

§ змодельовані основні напрями розвитку міжнародної міграції робочої сили, зокрема, галузевий, регіональний, інституціональний, транскордонний, інтеграційний. Обгрунтовано їх роль у становленні міжнародної конкурентоспроможності трудових ресурсів в умовах глобалізації;

удосконалено:

§ класифікацію передумов розвитку міжнародної трудової міграції трудових ресурсів. До них віднесені: 1) загальні фактори міжнародної трудової міграції робочої сили; 2) специфічні передумови її розвитку, зокрема, прагнення до активної участі у підприємницькій діяльності; високий професіоналізм, бажання здобути освіту, підвищити кваліфікацію; почуття професійної відповідальності; регулювання міграції; 3) політичні, інтеграційні, економічні, правові, екологічні, соціальні передумови розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів;

§ методику розрахунку економічної ефективності міжнародної трудової міграції. Зокрема, визначено параметри оцінки економічної ефективності міжнародної міграції робочої сили за допомогою таких критеріїв: на міжнародному рівні за ступенем раціонального використання робочої сили в масштабах світового господарства; на міждержавному рівні - за ознакою рівня ефективності використання вітчизняних трудових ресурсів різних країн світу; на національному рівні - за критерієм вартісної оцінки доцільності міжнародної трудової міграції для України; на індивідуальному рівні - за критерієм порівняння отримання доходів працівником на території нашої держави та за її межами;

дістали подальшого розвитку:

§ механізм регулювання міжнародної міграції трудових ресурсів. Він розкривається, по-перше, в органічній сукупності нормативно-правових принципів, форм регулювання робочої сили; по-друге, в організаційно-економічних інструментах; по-третє, у системі вартісних важелів. Зазначені складові використовуються на мега-, мета-, макро-, мезо-, мікрорівнях з метою досягнення раціональної регламентації спрямованості розвитку міжнародної трудової міграції;

§ визначення стратегічних напрямів оптимального розвитку регулювання міжнародної трудової міграції в Україні в умовах глобалізації. Зокрема, формування раціональної системи управління міжнародною міграцією робочої сили на державному та регіональному рівнях. Це передбачає їх гармонійне доповнення та раціональне поєднання; удосконалення валютного регулювання, оподаткування вітчизняних мігрантів; розробка системи стримування відпливу міжнародних трудових ресурсів; створення сприятливих умов праці та нових робочих місць в нашій країні; розробка системи стимулів, пільг, матеріальної підтримки для заохочення висококваліфікованих працівників; сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в регіонах, що найбільш охоплені міграційним впливом (Львівська, Закарпатська, Волинська, Тернопільська області).

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та методичні результати дисертаційного дослідження мають практичне значення і були використані в діяльності державних органів та наукових установ окремих комерційних структур. Це підтверджується довідкою Управління статистики у Дрогобицькому районі (довідка № 212-10/55 від 26.06.2008), актом впровадження результатів дисертаційного дослідження (акт № 0105U001878 від 30.06.2008 р.). Окремі теоретичні положення та висновки дисертації використані у навчальному процесі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін “Міжнародні економічні відносини”, “Основи зовнішньоекономічної діяльності”, “Економіка зарубіжних країн”, “Основи економічної теорії” (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи № 867 від 02.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки, рекомендації, що наведені в дисертації та публікаціях з питань становлення, розвитку та регулювання міжнародної трудової міграції, автор отримала особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні висновки дисертаційної роботи оприлюднювались і обговорювались на Х міжнародній науково-теоретичній конференції “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (м. Київ, 27 листопада 2001 р.); ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” м. Київ, 21 листопада 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Управление социально-экономическим развитием регионов Украины и АР Крым” (м. Сімферопіль, 17 травня 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті” (м. Дніпропетровськ, 28 лютого 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Проблемы и перспективы транзитивной экономики” (м. Сімферопіль, 20 грудня 2003 р.); науково-практичній конференції “Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины” (м. Сімферопіль, 25 грудня 2003 р.); конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин”, присвяченої 170-річчю національного університету імені Тараса Шевченка, 60-річчю Інституту міжнародних відносин. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин (м. Київ, 14 жовтня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, 18-19 листопада 2004р.); міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (м. Київ, 19-20 жовтня 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 18 публікаціях, з них 9 – у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 3,4 друк.арк., 9 - у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки, включаючи 7 таблиць та 23 рисунки. Список використаних джерел містить 209 позицій на 18 сторінках.