Куліш А.М. Організаційно-правове забезпечення статусу працівників податкової міліції України

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програми, об'єкт, предмет, мета, завдання і методологія дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. “Формування правового статусу працівника податкової міліції України” містить три підрозділи. У підрозділі 1.1. “Соціально-правова характеристика державної служби в органах податкової міліції” підкреслюється, що сутність державної служби має соціальну обумовленість, адже вона переслідує суспільно-корисні цілі і завдання. Вирішуючи суспільні та державні завдання державна служба виконує функції забезпечення, виконання та реалізації державної влади, котра має слугувати суспільству. Державна служба - невід'ємний елемент функціонування сучасного державно організованого суспільства. Схематично це має наступний вигляд: суспільство - держава - державна влада - державна служба - суспільство. Державна служба, як багатомірне і багатоаспектне явище, має декілька вимірів: соціальний, політичний, організаційний, структурний, правовий, процесуальний, соціологічний, моральний. Особливим різновидом державної служби України є служба в органах податкової міліції. Специфіка державної служби в органах податкової міліції обумовлена двома основними факторами: 1) правовим статусом органів податкової міліції; 2) їх цілями і завданнями. Як соціальний інститут державна служба в органах податкової міліції являє собою історично складену, сталу форму організації сумісної діяльності осіб, які працюють в органах, службах та підрозділах податкової міліції України. Цей інститут тісно пов'язаний і взаємодіє з іншими інститутами суспільства. Механізм такої взаємодії має структурно-функціональний характер, що дозволяє державі, спираючись на державну службу в підрозділах податкової міліції, проводити податкову політику.

У підрозділі 1.2. “Поняття правового статусу працівника податкової міліції як державного службовця” розкривається сутність прав, обов'язків та обмежень осіб рядового і начальницького складу органів, служб та підрозділів податкової міліції. Зазначається, що категорія правового статусу працівника податкової міліції походить від більш загальних категорій - правового статусу особистості і правового статусу державного службовця. Правовий статус державних службовців органів податкової міліції - це зміст їх службово-трудових правовідносин. Статус державних службовців податкової міліції складає диференційовану і комплексну систему, що має вертикальну й горизонтальну структуру. Вертикальний поділ полягає у розмежуванні видів державних службовців залежно від займаних посад та від рівня державної служби в цих органах, службах та підрозділах. Горизонтальний поділ вказує на розмаїття спеціальних напрямків в даному різновиді державної служби (управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби). Статус державного службовця органів податкової міліції виникає на підставі відповідного законодавства у зв'язку з зайняттям посади. Саме певна посада державної служби податкової міліції є базою для характеристики статусу державного службовця цих органів. Правовий статус державних службовців податкової міліції являє собою сукупність прав, свобод, обов'язків, обмежень, морально-правових вимог, заборон, гарантій у сфері проходження служби особами начальницького складу податкової міліції, заходів їх соціально-правового захисту та юридичної відповідальності. Правовий статус державних службовців органів податкової міліції окрім наявності владних елементів визначається їх професійним рівнем, що передбачає необхідний обсяг знань та практичний досвід. Тому, забезпечення процесу виконання управлінських функцій в сфері реалізації податкової політики держави потребує від працівників органів, служб та підрозділів податкової міліції належного рівня спеціальної професійної підготовки.

У підрозділі 1.3. “Особливості правового регулювання державної служби в органах податкової міліції”, позначається, що організація і функціонування державної служби в структурних підрозділах податкової міліції мають правове підґрунтя, постійно відчувають на собі впорядковуючий вплив правового регулювання. Правове регулювання в різних сферах суспільного життя має свої особливості та специфічне вираження. Відмінність правового регулювання управління в сфері державної служби в органах податкової міліції полягає у тому, що воно має свій особливий предмет і метод. Предметом правового регулювання управління в сфері державної служби в органах податкової міліції є суспільні відносини, що виникають під час організації та функціонування останніх, діяльності їх особового складу в процесі вирішення правоохоронних питань стосовно реалізації податкової політики держави. У більш конкретному плані його предметний зміст складають цілі, функції, принципи, організаційно-правові засоби, заходи, форми, методи, стадії, процедури, операції та інші питання даного різновиду державного управління, особливості та специфіка проходження служби державними службовцями органів, служб й підрозділів податкової міліції. Метод правового регулювання відносин управління та державної служби в органах податкової міліції складає комплекс прийомів, способів і засобів юридичного впливу щодо організації та функціонування цих структурних підрозділів механізму виконавчої влади та діяльності їх особового складу.

Розділ 2. “Правове регулювання статусу працівника податкової міліції” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1. “Змістовність основних прав та обов'язків працівників податкової міліції” вказується, що основними елементами правового статусу державного службовця органів податкової міліції є їх посадові права і обов'язки. Права працівників органів, служб та підрозділів податкової міліції — соматичне поняття і охоплює декілька рівнів: загальні права державного службовця, права державного службовця органів податкової міліції. Обсяг прав збільшується від державного службовця до державного службовця органів податкової міліції. Це пов'язано з поступовим ускладненням відповідного правового статусу, по мірі якого збільшується коло посадових прав. Отже, державний службовець органів податкової міліції має поряд з правами державного службовця України і специфічні посадові права, необхідні йому для безпосереднього виконання своїх функціональних обов'язків. Обґрунтовано необхідність у розроблені й прийнятті Закону України “Про органи податкової міліції”. Зроблено висновки про необхідність прийняття Положення про проходження державної служби в органах податкової міліції України, в якому повинні бути конкретизовані усі основні елементи правового статусу працівників податкової міліції.

У підрозділі 2.2. “Обмеження, пов'язані зі службою в органах податкової міліції” зазначається, що під правоомеженями, пов'язаними з державною службою в органах податкової міліції розуміються обумовлені загальними і спеціальними нормативно-правовими актами умови, правила, заборони, котрі ставлять працівника податкової міліції в певні юридичні межі, вихід за які тягне застосування того чи іншого різновиду юридичної відповідальності. Своєю кінцевою метою правообмеження мають забезпечити ефективність функціонування державної служби в органах податкової міліції. Обмеження для державного службовця податкової міліції мають абсолютний характер - вони діють для нього протягом усього часу проходження служби і не можуть бути відміненими або заміненими на інші положення. Встановлення правообмежень своїм призначенням має: забезпечити ефективну професійну діяльність щодо виконання працівниками податкової міліції посадових повноважень; встановити перешкоди можливому зловживанню працівників органів, служб та підрозділів податкової міліції; створити умови для незалежної службової діяльності; гарантувати дотримання державними службовцями органів податкової міліції прав, свобод та законних інтересів громадян.

У підрозділі 2.3. “Морально-правові вимоги до поведінки працівників податкової міліції” підкреслюється, що державна служба в органах, службах та підрозділах податкової міліції прямо пов'язана з мораллю, моральним обличчям їх особового складу. Доведено, що зростання соціальної важливості культурно-етичного моменту в  діяльності  державних службовців органів,  служб та підрозділів податкової міліції сучасної України обумовлено багатьма причинами політичного, економічного і соціального характеру. Кардинальний перелом соціально-політичної системи, економічних відносин, пошук нових суспільно-державних ідеалів створюють безліч нестандартних ситуацій, які не регулюються правовими нормами з огляду на їх відсутність чи застарілість. Від рівня моральності державних службовців органів податкової міліції, як виконавців правоохоронно-фіскальної політики держави, багато у чому залежить не лише авторитет влади, ефективність реалізації стратегічних цілей, конкретних рішень на всіх рівнях управління, але й соціальне почуття суспільства. Дотримання державним службовцем податкової міліції моральних зобов'язань та вимог, заснованих на загально визнаних етичних стандартах і принципах, покликано : а) сприяти зміцненню авторитета державної влади; б) викликати довіру платників податків до здійснюваної державою податкової політики; в) забезпечувати єдину морально-правову основу для узгоджених та ефективних дій як правоохоронних, так і фіскальних державних структур. Етика державних службовців органів, служб та підрозділів податкової міліції спирається не лише на їх совість, але й визначається і суспільними потребами. Відповідно, етичні норми при виконанні службових обов'язків передбачають спеціальні процедури та методи контролю, котрі залежать від багатьох обставин і визначаються окремо. На думку автора, удосконалення культурно-етичного забезпечення поведінки працівників органів податкової міліції має відбуватись за такими напрямками: правовий, організаційний, кадровий. Правовий напрямок передбачає необхідність скорішого прийняття Кодексу честі державного службовця органів податкової міліції. Організаційний напрямок має охоплювати реалізацію наступних заходів: прийняття в службах, органах та підрозділах податкової міліції комплексних планів по роботі з молодими працівниками; проведення святкових ритуалів; створення при обласних структурах громадських рад по морально-етичному вихованню працівників; постійне навчання особового складу основам професійної культури і етики; взаємодію з релігійними конфесіями стосовно духовно-морального розвитку особистості державного службовця; організацію соціологічних досліджень; проведення конкурсів на звання “Кращий за професією”; активізацію наставницької діяльності; участь ветеранів органів податкової міліції в професійно-моральному становленні молодих працівників; узагальнення й поширення позитивного досвіду роботи з молодими працівниками; організацію дозвілля. Кадровий напрямок передбачає обов'язкове включення в програми підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців податкової міліції курсу етики державної служби і етикету службово-ділових відносин. Високі моральні якості і бездоганна репутація повинні стати обов'язковою умовою при заміщенні посад податкової міліції і просуванні по службі. Потрібно також виробити конкретні заходи стягнення за етичні проступки, дії, які б охоплювали заходи адміністративного, матеріального і морального порядку.

Розділ 3. “Юридичні гарантії по забезпеченню реалізації правового статусу працівників податкової міліції” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1. “Гарантії проходження служби особами рядового та начальницького складу податкової міліції” аргументовано, що якісне виконання державними службовцями органів податкової міліції своїх правоохоронно-фіскальних посадових обов'язків, ефективна реалізація наданих їм законом прав, дотримання правообмежень забезпечується системою спеціальних засобів - юридичних гарантій. Сутність юридичних гарантій полягає в організаційно-правових засобах, які забезпечують здійснення й реалізацію прав і обов'язків державних службовців органів податкової міліції, вони завжди мають виражатись у формі правових норм, які або сприяють максимальній свободі та дії суб'єкта по реалізації своїх прав, або впливають на зобов'язаних осіб шляхом встановлення обов’язків щодо необхідності виконання вимог правомочного суб'єкта правоохоронно-податкових відносин. Гарантії проходження служби працівниками податкової міліції розподілено на дві групи. Одну групу гарантій названо “умовами” реалізації та здійснення прав і свобод, а іншу – “засобами”. Останні виступають у якості способів, прийомів і методів охорони прав та забезпечення повноважень державних службовців податкової міліції. Отже, перша група гарантій спрямована на створення сприятливих обставин для користування службовими правами та виконання посадових обов'язків, а друга - забезпечує органи, служби та підрозділи податкової міліції, ефективним інструментарієм щодо безпосереднього забезпечення реалізації та здійснення особовим складом своїх посадових прав і обов'язків. Визначення в системі гарантій проходження служби особами рядового та начальницького складу податкової міліції двох груп — умов і засобів - має теоретично-практичну значущість. У теоретичному плані це створює можливість для більш детального розгляду механізму охорони, забезпечення і захисту службових прав та здійснення посадових обов'язків працівників податкової міліції. У практичному - означений розподіл є корисним у тому аспекті, що він гарантує пошук конкретних шляхів підвищення ефективності їх реалізації та здійснення. Механізм гарантій прав і обов'язків державних службовців органів податкової міліції має й таку особливість: його ефективне функціонування буде порушене, якщо втратиться злагоджена взаємодія цих груп гарантій. Поряд з цим, у кожному конкретному випадку вказану різницю не варто абсолютизувати. Однин і той же самий вчинок в одному випадку може виступати як умова, а в - іншому в якості засобу реалізації прав та здійснення обов'язків.

У підрозділі 3.2. “Соціально-правовий захист працівників податкової міліції” зазначається, що стабільність та ефективність державної служби податковій міліції досягається насамперед за рахунок формування інтересу до неї працівників цих органів, служб та підрозділів в плані оцінки її як соціальної корисності, так і престижності. Для реалізації базових інтересів державних службовців необхідно орієнтуватись на більш високі рівні потреб, без задоволення яких закріплення кадрів на державний службі та їх службова активність не будуть забезпечені. Це так звані вторинні потреби: соціальні - потреба в належності до кого-небудь чи чого-небудь, в розумінні іншими людьми, в почутті соціальної взаємодії, прив'язаності, підтримці; потреба у визнанні й повазі оточуючих, в особистих досягненнях; потреба в самовираженні - самореалізації своїх потенційних можливостей та в зростанні як особистості. Обґрунтовано, що соціально-правовий захист державних службовців України насамперед передбачає забезпечення державою можливостей успішного проходження служби, задоволення потреб службовців та їх інтересів, стимулюючих ефективне виконання посадових обов'язків та закріплення на державній службі. Щодо працівників органів податкової міліції, то це означає, насамперед, створення необхідних умов для нормальної службово-трудової діяльності, прийняття заходів щодо усунення перешкод в реалізації правоохоронно-фіскальних посадових прав і обов'язків. У зв'язку з цим мають враховуватися чотири основні різновиди орієнтації державних службовців податкової міліції: характер службово-трудової діяльності; умови виконання функціональних обов'язків; винагорода за виконання і особливо за високоякісне виконання посадових повноважень; просування по службі.

У підрозділі 3.3. “Юридична відповідальність працівників податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов'язків” підкреслюється, що державні службовці податкової міліції, як і усі громадяни України, котрі скоїли кримінальний злочин, цивільне правопорушення або адміністративний проступок поза службою, несуть відповідальність у загальноправовому аспекті. Однак такі дії характеризують не державного службовця, який в тій чи іншій мірі здатний на помилку, а людину з її вадами, пристрастями, необачністю, самовпевненістю. Водночас існують правопорушення і проступки, які безпосередньо пов'язані з державною службою, з невиконанням або неналежним виконанням державними службовцями своїх службових обов'язків. Порушення працівниками податкової міліції своїх службово-посадових обов'язків тягне за собою різні правові наслідки. Залежно від виду і суспільної небезпеки правопорушення, міри провини та обставин, за яких ці обов'язки були порушенні, до них можуть застосуватись наступні види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, інші заходи правового впливу. Причому під правовими заходами впливу слід розуміти службово-правові санкції, встановлені в законі або іншому нормативно-правовому акті, котрі застосовуються до державних службовців органів, служб та підрозділів податкової міліції за неналежне виконання покладених на них обов'язків хоча й не відносяться до заходів юридичної відповідальності. Завдання заходів правового впливу в системі державної служби податкової міліції полягає в тому, щоб нагадати державному службовцю про обов'язки, спонукати його до належного їх виконання. Юридична відповідальність державного службовця податкової міліції органічно пов'язана з правовими засадами службової діяльності, необхідністю суворого дотримання ними державної та службової дисципліни, законності. Юридична відповідальність працівників органів податкової міліції - це правові наслідки державно-владного примусового характеру, які настають у випадку порушення норм права у зв'язку з виконанням або неналежним виконанням правоохоронно-фіскальних службових обов'язків. Таким чином, під юридичною відповідальністю державних службовців органів, служб та підрозділів податкової міліції розуміється нормативно передбачені державно-владні заходи примусового характеру, що настають у якості реакції уповноважених державою органів на  вчинення посадовою особою правопорушення, пов'язаного з виконанням нею правоохоронно-фіскальних службово-трудових обов'язків.