Трофімчук А.А. Профілактика адміністративних правопорушень у сфері виготовлення, гуртової та роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією

summary

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, стан її наукової розробки, визначаються мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, методологічні та теоретичні засади, обґрунтовується наукова новизна роботи, висвітлюється теоретичне та практичне значення положень дисертації, одержаних висновків, наводяться дані про апробацію та публікації.

Перший розділ «Детермінанти протиправної поведінки поруш­ників у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіо­візуальною продукцією» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Юридична характеристика адміністративних право­порушень, скоєних у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією» з’ясовується суть поняття та юридична характеристика правопорушень в аудіовізуальній сфері.

Під інтелектуальним піратством пропонується розуміти сукупність протиправних посягань, що заподіюють шкоду адміністративно-правовим відносинам держави, які охороняються законом, внаслідок незаконного використання об’єктів авторського права або суміжних прав.

Автор вважає, що всі порушення прав інтелектуальної власності, у тому числі і в аудіовізуальній сфері, у новому Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) повинні бути зведені в окрему статтю під назвою «Адміністративні правопорушення прав інтелек­туальної власності».

Пропонується поряд з терміном «контрафакт» використовувати термін «піратство». Думку автора підтримують 69,5% опитаних респондентів, які вважають, що поняття «контрафактна продукція» та «піратська продукція» тотожні.

Здійснена характеристика ознак адміністративного правопорушення у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією, вчинення якого завдає шкоди або створює загрозу її заподіяння суспільним відносинам в аудіовізуальній сфері, які і становлять об’єкт даного виду проступку.

Основною ознакою об’єктивної сторони порушення в аудіовізуальній сфері визнається контрафакт. Інші ознаки лише здатні факультативно його підсилювати, або надавати нову якість. Шкода заподіюється шляхом привласнення авторства або незаконним використанням аудіовізуальної продукції. У КУпАП не передбачено кваліфікуючих ознак об’єктивної сторони цих правопорушень, наприклад, повторності, наявність якої є очевидною.

Суб’єктом адміністративного правопорушення в аудіовізуальній сфері, крім фізичної особи, доцільно визнати юридичну особу.

З суб’єктивної сторони правопорушення в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією здебільшого вчиняються з прямим умислом. Проведені дослідження свідчать, що в 100% випадків має місце корисливий мотив.

У підрозділі 1.2. «Об’єктивно-суб’єктивні умови виникнення детермінантної протиправної поведінки порушників у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією» розглядаються причини та умови адміністративних проступків з позиції об’єктивного та суб’єктивного.

З’ясовується співвідношення понять «причина» та «умова», а також «детермінанта». На основі концепцій, які пояснюють причини та умови вчинення правопорушень взагалі та адміністративних проступків зокрема, здійснено поділ факторів, що впливають на вчинення правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією, на: 1) недоліки соціально-економічного характеру; 2) організаційні упущен­ня, недостатній контроль за правопорушеннями в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією; 3) недоліки в правовому регулюванні відносин в аудіовізуальній сфері; 4) недоліки в правовому вихованні. Розкрито зміст об’єктивних та суб’єктивних умов вчинення правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією. До об’єктивних умов слід віднести економічну кризу, майнову диференціацію нашого суспільства, рівень безробіття, що сприяє розвитку негативних психологічних якостей людини, які призводять у кінцевому підсумку до продукування адміністративних проступків. До суб’єктивних умов належать демографічні і соціально-психологічні особливості населення та правопорушника, такі негативні соціальні явища, як наркотизм, алкоголізм, правовий нігілізм, недоліки в організації охорони державної та приватної власності та роботи правоохоронних органів.

Визначаються недоліки чинного законодавства, а саме: відсутність чіткої концепції об’єкта правової охорони – охороняються об’єкти права інтелектуальної власності, права власників, майнові і особисті немайнові права тощо. Саме законодавство застосовується рідко і тільки, як правило, за ініціативою державних органів. Деякі з норм про відповідальність є декларативними; має місце непрофесіоналізм державних органів при притягненні до відповідальності; не виконуються рішення про притягнення до відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності.

До специфічних факторів, що сприяють прояву правопорушень в аудіовізуальній сфері, варто віднести такий значущий фактор, як споживчий попит на «піратську» продукцію.

У підрозділі 1.3. «Латентність адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією» з’ясовується необхідність ведення об’єктивного обліку вчинених правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією, наводиться характеристика причин та наслідків латентності.

Під латентними правопорушеннями в аудіовізуальній сфері слід розуміти різновид протиправних посягань, які не були виявлені, або внаслідок інших обставин про них не стало відомо правоохоронним і судовим органам, у зв’язку з чим відомості про них не відображуються в офіційній звітності. Проведені опитування свідчать, що 99% споживачів, знаючи про факти вчинення правопорушень у сфері виробництва, гуртової і  роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією, не повідомляють про них у компетентні органи.

Причинами латентності адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією є сукупність обставин соціально-економічного і правового змісту, які пере­шко­джають виявленню (встановленню), реєстрації та обліку правопорушень у цій сфері.

За рівнем латентності адміністративні правопорушення, які вчиняються у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією, необхідно віднести до тієї групи, згідно з якою інформацію про правопорушення, як правило, мають тільки порушники і потерпілі. Активність потерпілих від правопорушень у даній сфері через різні причини є дуже низькою.

Другий розділ «Особистість порушника і його деліктна поведінка в умовах ринкової економіки» включає два підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Соціальна детермінація та її вплив на формування деліктної поведінки порушника в ринкових умовах» через з’ясування понять «особа», «людина», «індивід», «особистість» та співвідношень біологічного і соціального, а також спираючись на науково-теоретичні розробки щодо структури особистості, виділено такі складові особистості порушника в аудіовізуальній сфері: 1) біофізіологічні ознаки; 2) соціально-демографічні ознаки; 3) деліктно-правові ознаки; 4) психологічні та моральні ознаки; 5) особливості інтелектуальних, емоційних та вольових якостей; 6) соціально-рольові ознаки. При проведенні соціологічного опитування з’ясовано визначальні риси (домінанти) особистості делінквента в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією. Здебільшого (72.3%) правопорушники в сфері інтелектуального піратства – чоловіки 25–29 років (44%) з високим освітнім рівнем (50% мають середньо-спеціальну освіту, 35% – вищу, 17% навчаються у ВНЗ) та позитивним соціальним портретом. Як правило, це приватні підприємці (77%), які неофіційно (у 100% випадків) наймають на роботу працівників.

До місць здійснення суб’єктами правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією слід віднести: 1) ринки (43,4%); 2) магазини або крамнички, що спеціалізуються на продажу відеокасет, аудіокасет, компакт-дисків (13,8%); 3) торгові місця в магазинах, що спеціалізуються на продажу інших видів товару, а також торгові центри (35,4%); 4) вулиці (7,4%). Робиться висновок, що практично відсутня «підпільна» торгівля: переважна більшість торгових місць знаходиться на видноті. Місцями ж виробництва контрафактних екземплярів аудіовізуальних творів найчастіше є приміщення (підсобні, службові, офісні і інші) в магазинах, на підприємствах, складах, а також квартири, інші житлові і нежилі приміщення, в яких організовуються незаконні студії відеозапису.

У підрозділі 2.2. «Мотивація деліктної поведінки порушника в ринкових умовах» досліджуються морально-психологічні якості, потреби, інтереси та ситуації, в яких опинилася особа, що впливають на формування мотиву її деліктної поведінки.

Визначається поняття механізму здійснення адміністративного правопорушення як результату взаємодії соціального середовища (ситуації) і особи (мотивації), що обумовлює виникнення конкретного конфлікту (правопорушення у вигляді дії або бездіяльності) і виражається в суб’єктивному відношенні правопорушника до об’єктів адміністративно-правового захисту.

На основі результатів вибіркового дослідження адміністративних справ робиться висновок, що адміністративні правопорушення в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією мотивовані та цілеспрямовані. Методологічне значення вивчення цієї спрямованості полягає в аналізі тенденцій адміністративної деліктності. Переважаючим мотивом здійснення правопорушення в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією у винних виступає користь (100%). У всіх випадках виробництва контрафактної продукції обумовлене прагненням до наживи.

Зазначається, що чинниками корисливої мотивації поведінки правопорушника є соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві і пов’язані з розшаруванням населення за майновою ознакою, що призводить до збільшення відсотка соціально незахищених в країні, які готові покращити своє матеріально-фінансове становище за рахунок протиправних посягань. У цей процес вносить свій внесок і покупець – контрафактна продукція набагато дешевша від ліцензійної. Наведені як приклад чинники можуть бути доповнені і слабкою системою заходів державної охорони інтелектуальної власності в Україні та відсутністю дієвих організаційно-правових передумов її захисту.

На думку автора, порушення в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією здійснюють особи з достатньо сформованими ціннісними орієнтирами, поглядами, установками, які свідомо йдуть на вибір протиправної поведінки. Це дає підставу стверджувати, що правопорушення здійснюються ними тільки з метою отримання матеріальних благ.

Третій розділ «Організація і здійснення профілактики адміністра­тивних правопорушень, у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією» містить три підрозділи.

У підрозділі 3.1. «Поняття і види профілактики адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіо­візуаль­ною продукцією» розглядається співвідношення понять «попередження» та «профілактика», визначено поняття профілактики, а також охарактери­зовані цілі, принципи та види профілактики.

Профілактика адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією – це система організаційно-правових і економіко-технічних заходів, які здійснюються державою, її органами та посадовими особами, громадськими організаціями і окремими громадянами та спрямовані на попередження протиправних проявів в аудіовізуальній сфері, усунення та нейтралізацію причин і умов, що їх породжують, припинення конкретних порушень авторських і суміжних прав, забезпечення відшкодування збитків правовласникам.

До цілей профілактики правопорушень в аудіовізуальній сфері слід віднести: обмеження дії негативних соціальних явищ та процесів; усунення або нейтралізація причин правопорушень та умов, що їм сприяють; ліквідація негативного впливу мікросередовища особи, яке формує її антисоціальну установку та негативну мотивацію поведінки; вплив на особу, яка за своїми морально-психологічними якостями здатна вчинити чи продовжувати протиправну діяльність.

Враховуючи наявні профілактичні методи і заходи, виокремлено наступні види профілактики правопорушень в аудіовізуальній сфері: 1) профілактика випередження, спрямована на попередження виникнення протиправних явищ і процесів у суспільному житті; 2) профілактика обмеження, що перешкоджає поширенню протиправних об’єктів на тих чи інших рівнях суспільства, детермінації окремих видів правопорушень та формуванню типових рис різних категорій правопорушників; 3) профі­лактика усунення – така діяльність суб’єктів, яка зменшує протиправні об’єкти і попереджує нову активізацію їхньої дії; 4) профілактика захисту – розглядається як сукупність заходів, що здійснюються з метою ліквідації умов, які сприяють вчиненню правопорушень.

У підрозділі 3.2. «Суб’єкти здійснення профілактичного впливу в сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією» характеризується організаційна структура суб’єктів профілактики та нормативно-правова основа їхньої діяльності.

Зазначається, що функції охорони і захисту інтелектуальної власності покладені на наступні суб’єкти державної влади: 1) у Верховній Раді України у складі її Комітету з питань науки і освіти діє підкомітет з питань інтелектуальної власності; 2) у судовій владі, представленій судами загальної юрисдикції та спеціалізованими судами, запроваджено спеціалізацію суддів у сфері інтелектуальної власності; 3) у складі Міністерства освіти і науки України у квітні 2000 року створений Державний департамент інтелек­туальної власності; 4) Міністерство юстиції України; 5) Міністерство внутрішніх справ України. У 2001 році у структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС створено підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності; 6) Служба безпеки України; 7) Державна митна служба України; 8) Державна податкова адміністрація України; 9) Антимонопольний комітет України; 10) Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Охарактеризовані основні функції правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності переліченими суб’єктами. Наводяться статистичні дані виявлення та запобігання суб’єктами профілактики правопорушень у сфері інтелектуальної власності.

Розроблено низку заходів організаційного характеру з метою зміцнення потенціалу правоохоронних органів при організації протидії інтелектуальному піратству в аудіовізуальній сфері.

У підрозділі 3.3. «Адміністративно-запобіжні заходи щодо профілак­тики адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією» запропоновано визначення адміністративно-запобіжних заходів щодо профілактики адміністративних правопорушень у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією як комплексу заходів морального, фізичного, організаційного характеру, що впливають на свідомість і поведінку людей, які вчинили або схильні до вчинення протиправних дій в інтелектуальній сфері, з метою формування у них правильних переконань, запобігання правопорушенням у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією, а також припинення порушень чинного законодавства, що регулює правовідносини в аудіовізуальній сфері.

Наведені основні недоліки законодавства у сфері виробництва, гуртової і роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією та запропоновані шляхи їх вирішення. Запропоновано авторську редакцію статті 164-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналізується місце органів внутрішніх справ у профілактиці адміністративних правопорушень в аудіовізуальній сфері, досліджуються проблемні питання та пропонуються шляхи їх вирішення.