Структурна перебудова ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ :

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок історичних особливостей розвитку та специфіки дії внутрішніх і зовнішніх чинників в Україні сформувалася ресурсомістка економіка з ухилом у бік важкої індустрії. У промисловому секторі країни питома вага ресурсомістких та екологічно “агресивних” видів діяльності – добувна промисловість, енергетика, металургія, виробництво коксу і нафтопродуктів – збільшилася від 1990 р. до нинішнього часу з 21 до 56%. Нераціональна структура нашої економіки визначає високий рівень техногенного забруднення території України, який, за оцінками фахівців, є у 3,2 раза вищий, ніж у 12 країн ЄС разом узятих. За умови збереження наявної структури економіки існує реальна загроза перетворення усієї території держави на зону екологічної катастрофи. Нинішня ситуація вимагає глибокого вивчення різнобічних аспектів структурної перебудови трансформаційної економіки України, обґрунтування найефективніших напрямів її здійснення з урахуванням комплексу екологічних проблем, які необхідно розв’язати у процесі структурного реформування.

Структурна перебудова економіки з її безпосереднім впливом на різнобічні аспекти економічного і соціального розвитку тривалий час викликає підвищений інтерес провідних зарубіжних та вітчизняних науковців. Серед зарубіжних дослідників, які започаткували методологічні основи дослідження структурних змін, слід назвати Д. Белла, А. Вальраса, Д. Гелбрейта, К. Кларка, В. Леонтьєва, В.Парето, Дж. Робінсон, Р. Солоу, А. Тоффлера, Р. Харрода, Д. Хікса, Й. Шумпетера.

Вагомий науковий доробок у вивчення та вирішення різних аспектів структурної перебудови в перехідних економіках внесли В. Александрова, О. Алимов, В. Базилевич, Ю. Бажал, Є. Бойко, Т. Галушкіна, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Глазьєв, М. Долішній, С. Данилишин, В.Іноземцев, С. Дорогунцов, П. Єщенко, Б. Кваснюк, С. Кірєєв, В. Коломойцев, В. Ковальчук, І. Крючкова, І. Лукінов, А. Мельник, О. Осауленко, В. Осецький, І. Радіонова, В. Трегобчук, С. Харічков, А. Філіпенко, А. Чухно, Ю. Яковець та ін.

Незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених структурній перебудові та її окремим аспектам, деякі важливі питання залишаються невирішеними. Зокрема, недостатньо досліджено вплив структурних змін на екологічну ситуацію, відсутні рекомендації щодо механізмів екологізації структурних змін. Питанням про необхідність комплексного розв’язання структурних та екологічних проблем у нашій країні до цього часу не приділяється належної уваги. Потребують подальшого вивчення можливості структурної адаптації економіки України в умовах постіндустріальних змін, а також питання інвестиційного забезпечення структурних реформ. Науково-теоретична та практична значимість названих проблем зумовила вибір теми, її актуальність, зміст та структуру дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов’язана з комплексною темою наукових досліджень кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 06-БФ040-01 “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя”. Внесок автора полягає у розробленні теоретико-методологічних засад та практичних аспектів структурної перебудови трансформаційної економіки України, спрямованих на створення сучасної та екологічно безпечної її структури.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретико-методологічних положень та практичних аспектів структурної перебудови економіки із урахуванням необхідності розв’язання екологічних проблем, що виникають у процесі розвитку трансформаційної економіки України. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

• з’ясувати і розкрити сутність структури та структурної перебудови економіки;

• визначити роль і місце екологічних чинників у зв’язку зі структурними перетвореннями економіки;

• встановити тенденції структурних зрушень та можливості структурної адаптації трансформаційної економіки України в умовах глобалізації та постіндустріальних змін;

• запропонувати напрями та пріоритети структурних перетворень із урахуванням необхідності створення сучасної та екологічно безпечної структури національної економіки;

• визначити джерела інвестиційних ресурсів та можливості їх мобілізації для потреб структурної перебудови вітчизняної економіки;

• проаналізувати і розкрити економіко-екологічні механізми регулювання структурних змін та розробити пропозиції щодо їх застосування в умовах трансформаційної економіки України.

Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин, що виникають у процесі структурної перебудови між національними суб’єктами господарської діяльності, державою та суб’єктами міжнародних економічних відносин в умовах формування глобальної економічної системи.

Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні та практичні аспекти структурної перебудови трансформаційної економіки у контексті сучасних тенденцій екологізації, у тому числі й в Україні.

Методи дослідження. У роботі застосовувалась сукупність загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, для досягнення поставленої мети було використано методи наукової абстракції, системного аналізу та логічних узагальнень – при обґрунтуванні категоріального апарату (п.1.1, п.1.2); описовий метод – для характеристики сучасних доктрин структурної перебудови (п.1.3); методи історико-генетичного, статистичного та порівняльного аналізу – у процесі дослідження тенденцій структурних перетворень української економіки та їх порівняння із загальносвітовими тенденціями (п.2.1, п.2.2); системно-функціонального аналізу – для обґрунтування пропозицій щодо удосконалення структурних пропорцій економіки України, інвестиційного та нормативно-правового забезпечення структурних реформ (п.2.3, п.3.1, п.3.2); економіко-математичного аналізу – під час розроблення системи показників для оцінювання якості структурних перетворень економіки (п.1.2) та критеріїв щодо визначення ефективних ставок екологічних податків (п.3.2); методи графічного аналізу – для наочного зображення статистичного матеріалу, окремих теоретичних та практичних положень дисертаційного дослідження (п.1.3, п.2.1, п.3.1., п.3.2).

Інформаційною базою дослідження є офіційні дані Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Світового Банку реконструкції та розвитку, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), інших державних установ, міждержавних економічних організацій, опубліковані в періодичній пресі, спеціальних виданнях та розміщених у мережі Inte
et.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні комплексної концепції структурної перебудови, спрямованої на створення сучасної та екологічно безпечної структури економіки, що відповідає реальному промисловому, науково-технічному та природо-ресурсному потенціалу України. Найважливішими результатами, отриманими у процесі дослідження, є такі:

вперше одержано:

− розроблено сучасну концепцію структурування національної економіки за відтворювальними, технологічними, діяльнісно-видовими та зовнішньоекономіч-ними макроструктурними пропорціями. Запропоновано авторське визначення економічної структури як багаторівневої часово-просторової характеристики національної економіки, яка охоплює основні макроекономічні пропорції, що складаються в країні під впливом суспільного та міжнародного поділу праці, рівня розвитку продуктивних сил та системи економічних відносин;

− розроблено в межах системного підходу методологію оцінювання якості структурних перетворень економіки, в основу якої покладено такі основні показники, як: структурна ресурсомісткість, структурна ресурсовіддача та прогресивність структурних змін;

− виявлено механізми екологізації структурних змін в Україні за рахунок вилучення у підприємств екологічної антиренти, якими є внутрішня торгівля забруднюючими речовинами та удосконалення екологічного оподаткування. Розроблено модель екологічного оподаткування, основою якої є зміна структури і механізмів нарахування екологічних податків та визначення їх розмірів залежно від граничних витрат на зменшення забруднення й екологічної ціни продукції по кожній галузі;

удосконалено:

− методологічний підхід до розмежування економічної сутності категорій «структура економіки» та «структура суспільного виробництва». Обґрунтовано, що методологічною основою для розрізнення обох структур є рівень агрегованості досліджуваних макроекономічних пропорцій. Відповідно до цього, структура суспільного виробництва є одночасно структурою суспільного відтворення і характеризується найбільш агрегованими пропорціями виробництва, розподілу і перерозподілу валового випуску товарів і послуг, тоді як структура економіки визначається не тільки відтворювальними, а й діяльнісно-видовими, технологічними та зовнішньоекономічними макропропорціями;

− класифікацію структурних перетворень, які складаються зі структурних зрушень та структурної перебудови. Досліджено механізм структуроутворення економіки як діалектичний процес порушення та відновлення трьох рівнів структурної рівноваги (ціновий, попиту та пропозиції, рівень продуктивних сил), дія яких зумовлює масштабність і тривалість структурних перетворень;

− пропозиції щодо збільшення обсягів фінансування структурної перебудови в Україні за рахунок внутрішніх національних заощаджень (заощадження населення, прибутки підприємств, амортизація, бюджетні кошти) та іноземних інвестицій. З посиланням на світовий досвід структурних реформ, доведено, що для фінансування структурних перетворень в Україні найбільше значення мають внутрішні інвестиційні ресурси, серед яких – бюджетні кошти;

дістало подальший розвиток:

− дослідження наукових підходів до забезпечення стійкого екологічно збалансованого розвитку економіки. Встановлено, що прогресивний підхід до стійкого розвитку тотожний структурно-технологічному оновленню економіки відповідно до сучасних постіндустріальних тенденцій передових країн світу. Обґрунтовано, що в Україні відсутні передумови для структурно-технологічних перетворень на основі постіндустріальної моделі через обмежені масштаби перерозподілу фінансових ресурсів, що їх мають традиційні виробництва та сектори внутрішнього ринку;

− визначення пріоритетних напрямів структурного оновлення економіки України. Аргументовано доцільність комбінованої моделі структурної перебудови, сутність якої полягає у поєднанні прискореного індустріального розвитку із державним стимулюванням інноваційних процесів по тим напрямам, де існує «критичне» відставання від постіндустріальних економік. Відповідно до цієї моделі конкретизовано пріоритети розвитку основних відтворювальних, діяльнісно-видових, зовнішньоекономічних та технологічних макроструктурних пропорцій вітчизняної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні методичних положень та практичних рекомендацій, які можуть використовуватися під час розроблення урядових програм структурної перебудови економіки України, а також пов’язаних із ними заходів інвестиційної, промислової, бюджетної, науково-технічної, зовнішньоекономічної та екологічної політики.

Практичне значення одержаних результатів підтверджено довідками щодо використання пропозицій, зокрема Управлінням стратегії реформування економіки та стратегічного планування Секретаріату Кабінету Міністрів України у процесі розроблення підрозділу “Структурні реформи” проекту Державної програми економічного і соціального розвитку на 2007 рік (довідка № 3531/0/2-07 від 1 червня 2007 р.); Відділами аудиту підприємств виробників електроенергії і нафтогазової промисловості АК ТОВ «УПК-Аудит Лтд» під час розроблення «Програми проведення екологічного аудиту» підприємств паливно-енергетичного комплексу України (довідка № 64-Г/02 від 11.02.2008 р.); Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національного університету Державної податкової служби України під час підготовки науково-дослідної теми «Розробка моделі оцінки реального податкового потенціалу в розрізі видів діяльності та регіонів України» (акт № 176 від 23.06.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення доповідались на 7 наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Конкурентоспроможність національної економіки” (Інститут економіки та прогнозування НАН України), м. Київ, 9 листопада 2006 року; VІІ Міжнародна науково-практична конференція “Європейський вибір України: інноваційний розвиток” (Феодосійська фінансово-економічна академія), м. Феодосія, 26 червня 2006 року; Всеукраїнська науково-практична конференція “Перший крок у науку” (Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка), м. Луганськ, 23 березня 2006 року; ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопільський державний економічний університет), м. Тернопіль, 23−24 лютого 2006 року; ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та аспірантів “Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів” (Чернівецький торговельно-економічний інститут) м. Чернівці, 23−24 березня 2006 року; Студентська наукова конференція “Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні” (Економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка), м. Київ, 19−20 квітня 2002 року; 14^th Inte
ational Student Conference “Economics for Ecology” ISCS’2008 (Сумський державний університет), м. Суми, 6−9 травня 2008 року.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, загальним обсягом авторського матеріалу 5,8 друк. арк., з них 6 – у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 4,25 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 212 сторінках, з них обсяг основного тексту − 191 сторінка комп’ютерного тексту, що містить 20 таблиць на 20 сторінках, 1 рисунок на 1 сторінці. Список використаних джерел складається з 204 найменувань на 16 сторінках. Дисертація містить 5 додатків на 5 сторінках.