Радецька В.Я. Мова науки криміналістики

summary

Об'єктом дослідження є закономірності виникнення, розвитку і вдосконалення мови права.

Предмет дослідження складає функціонально-структурна сфера реалізації мови криміналістики як науки, практичної діяльності та навчальної дисципліни.

Методи дослідження. Методологічною основою є система загальнонаукових та спеціальних методів, які застосовуються в юридичній та лінгвістичній науках. Зокрема, використовувалися методи: історичний, діахронічний (динаміка історичного розвитку мови криміналістики), порівняльно-історичний (порівняння архаїчних та сучасних значень термінів), контекстологічний аналіз (реконструювання семантики криміналістичних термінів на основі текстологічного матеріалу), порівняльно-правовий (порівняння термінів і дефініцій вітчизняного законодавства та законодавства інших країн), системно-структурний, синхронічний (структурні особливості сучасного термінологічного фонду криміналі_                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              e4жерел, узагальнення результатів опитування слідчих, викладачів, експертів та студентів). При написанні роботи використані літературні джерела в галузі загальної теорії права, кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, філософії, мовознавства.

Емпіричною базою дослідження стали результати анкетного опитування 210 слідчих органів внутрішніх справ, 207 експертів-криміналістів, 197 викладачів криміналістики та кримінального процесу, 310 слухачів і студентів вищих закладів освіти, у яких вивчають курс “Криміналістика”; вивчення 256 кримінальних справ, розглянутих судами м. Києва та Київської, Черкаської, Івано-Франківської, Запорізької,  Вінницької, Сумської, Полтавської, Закарпатської областей у 1995-2002 рр.

Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, законодавство інших держав. У дисертації проаналізовані правові акти вітчизняного та зарубіжного законодавства з позиції вивчення раціональних методів термінологічного урегулювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першою в українській криміналістичній науці спробою комплексного дослідження мови криміналістики як функціональної системи.  Згідно з авторською позицією, дістало подальший розвиток вчення про мову науки криміналістики з урахуванням особливостей мовного питання в Україні. У дисертації обґрунтовується ряд нових положень та висновків, які розширюють наукове уявлення про мову криміналістики. До найбільш суттєвих з них належать:

·                                     визначення найвагоміших історичних етапів формування мови криміналістики;

·                                     пропозиція зі створення спеціальної комісії з питань унормування термінології криміналістичної науки при кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України із залученням науковців, практичних співробітників та лінгвістів. Головним напрямком роботи комісії пропонується вважати регулювання процесу впровадження у мову науки криміналістики нових термінів та створення реєстру термінів криміналістики;

·                                     обґрунтування необхідності укладання “Російсько-українського словника-довідника термінів криміналістики” із урахуванням специфіки криміналістични                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                e8ки, класифіковані за загальними та спеціальними принципами;

·                                     класифікація структурно-функціональних особливостей мови криміналістики з урахуванням інтеграції термінологічних мікроструктур;

·                                     рекомендації щодо підвищення мовної культури оформлення процесуальних документів слідчими ОВС України;

·                                     види практичних робіт з використанням ситуативних текстів, які пропонується використовувати на практичних заняттях з криміналістики та кримінального процесу;

·                                     пропозиція щодо впровадження системи контролювання знань криміналістичних термінів і понять для студентів, які вивчають курс “Криміналістика”;

·                                     пропозиція щодо надання тлумачень термінів Кримінально-процесуального кодексу України не тільки в спеціальній статті (ст. 32 КПК України), але й додаткового уточнення семантичних меж термінів та стійких словосполучень, які не відповідають вимогам однозначності, в окремих нормах;

·                                     методичні положення з удосконалення критеріїв моделювання нових термінологічних одиниць у наукових дослідженнях з криміналістики;

·                                     визначення головних сучасних тенденцій розвитку мови криміналістики.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації загальнотеоретичні положення щодо функцій, структури та тенденцій розвитку мови науки криміналістики можуть вважатися певним внеском у загальну теорію криміналістики. Надані висновки,  практичні рекомендації та пропозиції можуть бути використані вченими у науково-дослідній роботі під час укладання теоретичних джерел криміналістичної науки. Здійснення досліджень термінологічного урегулювання законодавчих норм інших країн, міжнародних правових актів дозволило виявити раціональні підходи, які можуть бути використані для мовного удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства України. Результати дослідження також мають прикладне значення, оскільки спрямовані на використання:

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               процесуальних документів;