Аркуша Л.І. Основи методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв\'язків

summary

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність і новизна теми дисертаційного дослідження, формулюються його об’єкт, предмет, мета та завдання, характеризується методологічна і емпірична база даної наукової роботи, вказується її теоретична і практична значущість, викладаються основні положення, що виносяться на захист.

             РОЗДІЛ 1 “Загальні положення методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв’язками” містить 4 підрозділи.

            У підрозділі 1.1. “Поняття і структура методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, яка супроводжується корумпованими зв'язками”  визначається поняття методики розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, як обумовлена предметом доказу система наукових положень, що характеризують особливості скоєння злочинів формуваннями даного виду, спрямованих на їх встановлення та визначення способів їх виявлення, розкриття, розслідування і профілактики з урахуванням специфіки різних сфер організованої злочинної діяльності, її приховання і протидії розслідуванню з використанням корумпованих зв'язків з представниками правоохоронних органів і органів державної влади і управління.

            Досліджувану методику дисертант відносить до розряду так званих позавидових методик.

Аналіз практики слідчої роботи дозволяє автору зробити висновок, що рівневу систему методик виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, яка супроводжується корумпованими зв'язками, можна представити в такий спосіб: перший рівень - позавидова загальна методика розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками, і повинна відбивати найбільш загальні закономірності виявлення і розслідування злочинів; другий рівень - міжвидові методики розкриття і розслідування злочинів, побудовані з урахуванням особливостей сфер і напрямків організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками; третій рівень - частинні (видові, групові) методики розслідування окремих видів злочинів, вчинених ОЗФ із використанням корумпованих зв'язків. 

Автором надається структура зазначених методик, що повинна містити в собі, як традиційні елементи,  які описані в літературі, так і специфічні. Серед специфічних визначаються: організація і тактика виявлення ознак організованої злочинної діяльності і наявності корумпованих зв'язків; визначення і реалізація тактичних задач розслідування по встановленню і доказу корумпованих зв'язків ОЗФ; особливості використання оперативно-розшукової інформації при розслідуванні злочинів, вчинених ОЗФ, що володіють корумпованими зв'язками; форми і механізми міжнародного співробітництва в процесі виявлення і розслідування цієї організованої злочинної діяльності.

У підрозділі 1.2. “Особливості криміналістичної характеристики організованої злочинної діяльності” на підставі вже існуючих в криміналістиці точок зору автором вважається, що, предметом криміналістичних досліджень повинна стати саме організована злочинна діяльність. Поняття ж організованої злочинності скоріше слід розглядати в кримінологічному аспекті.

Дисертантом надається уточнене визначення організованої злочинної діяльності як особливого виду кримінального промислу, здійснюваного ОЗФ, що мають відповідні поставленим злочинним цілям структуру, внутрішню організацію, управління і зовнішні зв'язки (у тому числі і корумповані), і реалізованого шляхом планування і скоєння різних видів злочинів, як загальнокримінальної, так і економічної спрямованості.

Автор визначає поняття криміналістичної характеристики організованої злочинної діяльності як систематизовану сукупність типових ознак, обумовлених її структурою, що характеризують і відбивають погоджену діяльність учасників ОЗФ під час підготовки і безпосереднього скоєння злочинів, а також при здійсненні протидії розслідуванню та вважає необхідним розробляти як загальну криміналістичну характеристику організованої злочинної діяльності, так і частинні криміналістичні характеристики окремих видів злочинів, типових для неї.

У загальну криміналістичну характеристику організованої злочинної діяльності, так і в її частинні криміналістичні характеристики, засновані на вже існуючих криміналістичних характеристиках окремих видів злочинів, типових для даної діяльності, автор вважає доцільним включити такі елементи: сфери (області) здійснення організованої злочинної діяльності і предмет кримінального інтересу і посягання;  системи даних про способи підготовки, скоєння і приховання злочинів і типових наслідків їх застосування; обстановка скоєння злочинів (місце, час, умови); організація і методи здійснення розвідки, прийоми збору інформації, необхідної для організованої злочинної діяльності; характеристика ОЗФ, а також його зв'язків (у тому числі міжнародних) і взаємин з іншими  ОЗФ; методи, способи і прийоми встановлення корумпованих зв'язків у правоохоронних органах, органах державної влади і управління, і способи їх використання; особистості учасників ОЗФ; мотиви і цілі злочинів;  особистості можливих жертв злочинів. Ці елементи об’єднуються в блоки: 1) елементи, що характеризують діяльність ОЗФ по вчиненню злочинів (включаючи а) дії учасників ОЗФ до злочину (по його підготовці); б) дії учасників ОЗФ безпосередньо в момент скоєння злочину; в) дії учасників ОЗФ, спрямовані на приховання слідів злочину з урахуванням того, що іноді спосіб скоєння злочину є також способом приховання його слідів); 2) елементи, що характеризують діяльність ОЗФ по протидії розслідуванню; 3) елементи, що характеризують структуру ОЗФ.

На підставі матеріалів дослідження практики і результатів анкетування дисертант пропонує виділити такі рівні організованої злочинної діяльності: злочинна група, що виникає при попередній змові про спільне скоєння злочинів; організована злочинна група з чітким розподілом ролей, співпідпорядкованістю, стійкістю; організоване злочинне формування (співтовариство) як стійке, ієрархічно організоване об'єднання осіб, не менш як із двоступінчатою системою управління, створене для систематичного здійснення корисливих злочинів і володіюче (чи прагнуче володіти) системою захисту за допомогою корумпованих зв'язків. В залежності від цієї системи автором надані суб’єктно-особистісні  властивості осіб, що беруть участь в організованій злочинній діяльності.

   У підрозділі 1.3. “Корумповані зв'язки як один з елементів організованої злочинної діяльності”, базуючись на думках деяких авторів, а також на матеріалах практики і анкетування, дисертант визначає  найбільш розповсюджені прояви корупції. Поняття “корупція”, як і поняття “організована злочинність”, автор  вважає кримінологічним поняттям.

Для криміналістики особливий інтерес повинно представляти поняття корумпованих зв'язків, як обов'язкова і невід'ємна ознака організованої злочинної діяльності, сутність якої не визначена в криміналістичній літературі.  

Під корумпованими зв'язками дисертант пропонує розуміти взаємовигідні відносини між окремими особами або ОЗФ і особами, що володіють владними, управлінськими і розпорядницькими повноваженнями в державній, підприємницькій і суспільній сферах, які спрямовані на використання службового статусу чи суспільного впливу останніх шляхом здійснення протиправних дій, і засновані для одержання різного роду благ, послуг, пільг і інших переваг.

Виходячи з рівнів організованої злочинної діяльності, визначених у підрозділі 1.1, на основі аналізу практики дисертант робить висновок, що на першому рівні корумповані зв'язки, як правило, відсутні; на другому рівні встановлення і використання корумпованих зв'язків в основному здійснюється у випадку появи погрози ліквідації угруповання, а для третього рівня обов'язковим постійним елементом є наявність корумпованих зв'язків з представниками різних галузей влади і управління. 

По даним проведеного дисертантом дослідження і зокрема анкетування, в роботі виділені і систематизовані сфери, рівні та напрямки встановлення корумпованих зв’язків ОЗФ.

Підрозділ 1.4. “Механізм встановлення організованими злочинними формуваннями корумпованих зв'язків і ознаки, що свідчать про їх наявність” присвячено вивченню   характеристики механізму встановлення корумпованих зв’язків ОЗФ, а також систематизації чинників та ознак, що свідчать про наявність таких.

Під механізмом  встановлення ОЗФ корумпованих зв'язків вважається вартим розуміти часовий і динамічний порядок здійснення окремих етапів і способів налагодження взаємовигідних відносин між представниками ОЗФ і особами, службова або суспільна діяльність яких може принести користь зазначеним формуванням.

Змістовно механізм встановлення корумпованих зв'язків ОЗФ представлений у вигляді декількох етапів. Перший етап. У залежності від спрямованості і сфери діяльності ОЗФ визначає, з ким конкретно з представників органів державної влади і управління, правоохоронних органів і ін., та на якому рівні необхідне встановлення корумпованих зв'язків. Другий етап. Визначивши цю особу, здійснюється збирання інформації про неї, особливо компрометуючого характеру. Третій етап. ОЗФ визначається: а) де і коли буде здійснюватися контакт із цікавлячою особою; б) привід і спосіб встановлення і розвитку контакту; в) визначення тактики бесід; г) коло осіб, які будуть брати участь у бесіді.

 Аналіз матеріалів практики дозволяє стверджувати, що ініціаторами встановлення корумпованих зв'язків з ОЗФ можуть бути іноді і окремі представники органів державної влади і управління, правоохоронних органів. У подібному випадку механізм встановлення корумпованих зв'язків з ОЗФ виглядає так: Перший етап На основі наявної інформації про ОЗФ особа вибирає зазначене формування. Другий етап. З різних джерел збирається максимально повна інформація про діяльність ОЗФ. Третій етап. Посадова особа проводить деякі репресивні акції у відношенні учасників формування (або якимось чином повідомляє лідера ОЗФ про можливість їх проведення), змушуючи лідерів ОЗФ удатися до переговорів.

Виходячи з цього, в роботі надається перелік ознак, що свідчать про наявність у ОЗФ корумпованих зв’язків.

РОЗДІЛ 2 “Виявлення організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв’язків” складається з 3-ох підрозділів.

 Підрозділ 2.1. “Криміналістичний аспект організації виявлення діяльності організованих злочинних формувань, що володіють корумпованими зв'язками”, на основі аналізу сформованих в сучасній криміналістиці підходів містить загальні міркування про сутність організації виявлення ознак організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв’язками, та оперативно-розшукового прогнозування, як регулятора тактичних рішень у сфері оперативно-розшукової діяльності.

Дисертантом представлена шестирівнева структура організації виявлення вказаної діяльності: перший рівень має своїм об'єктом виявлення як специфічну форму діяльності всіх компетентних державних органів різних відомств; другий рівень являє собою організацію пошукової діяльності за допомогою використання функцій правоохоронних, митних, контрольно-ревізійних органів, податкової адміністрації, з метою виявлення і систематизації даних про організовану злочинну діяльність, що супроводжується корумпованими зв'язками; третій рівень – це система заходів, що забезпечують ефективність функціонування різних підрозділів у системі МВС з метою виявлення організованої злочинної діяльності, що володіє корумпованими зв'язками; четвертий рівень являє собою організацію пошукової діяльності як основну функцію спецпідрозділів МВС та СБУ, задачею яких безпосередньо є боротьба з організованою злочинною діяльністю і її корумпованими зв'язками; п'ятий рівень – це комплекс  заходів  для створення оптимальних умов з ціллю визначення і застосування найбільш ефективних рекомендацій при мінімальних витратах часу, сил і засобів в діяльності спецпідрозділу; шостим рівнем є організація виявлення окремих конкретних первинних даних, окремого оперативного заходу. Автор зазначає, що перший, другий та частково третій рівні є питанням, що розглядається наукою управління.

Одним з головних чинників налагодження організації виявлення вказаної діяльності визначається оперативно-розшукове прогнозування. Виходячи з цього, дисертант виділяє види оперативно-розшукового прогнозування.

У підрозділі 2.2. “Загальні тактичні положення виявлення організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками” дисертантом в криміналістичному аспекті під тактикою боротьби з організованою злочинною діяльністю мається на увазі система теоретичних положень і практичних рекомендацій з організації, планування і здійснення розкриття та розслідування такої діяльності і визначення оптимальної лінії поводження особи, що здійснює розслідування, з урахуванням її відносин і взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів діючого законодавства. У зв’язку з цим в роботі визначається також поняття оперативно-розшукової тактики.

Автором надаються основні тактичні положення (напрямки) виявлення організованої злочинної діяльності і її корумпованих зв'язків: першим є визначення сфер спілкування підозрюваних осіб; другим є вивчення внутрішньогрупових і міжгрупових відносин, особливо конфліктів, за допомогою архівних і поточних оперативно-розшукових матеріалів, а також постійного оперативного пошуку; третім  можна вважати ретельну роботу з документами всіх можливих видів, у яких можуть бути і не відображені події, що безпосередньо відносяться до справи (так званий аналітичний пошук). 

У підрозділі 2.3. “Взаємодія слідчих, оперативно-розшукових, контрольно-ревізійних та інших органів при виявленні і розслідуванні діяльності організованих злочинних формувань, які володіють корумпованими зв'язками” дається поняття взаємодії та виділяється, як внутрішньосистемна взаємодія, під якою слід розуміти взаємозв’язану діяльність підрозділів одного відомства (наприклад, у системі МВС – взаємодія між слідчими підрозділами та підрозділами КР і БОЗ), так і міжсистемна взаємодія різних відомств (МВС, СБУ, митна служба, податкова міліція і  ін.).

 Автор докладніше зупиняється на взаємодії слідчих підрозділів та спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС і СБУ, органів прокуратури, Державного департаменту України з питань виконання покарань, податкової міліції, контрольно-ревізійних органів, Державної митної служби в процесі виявлення ознак організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками.

 Швидке і повне розкриття злочинів, вчинених ОЗФ, що володіють корумпованими зв’язками, як показує аналіз практики, звичайно неможливе без чітко налагоджених і спільних дій слідчих і оперативно-розшукових працівників (про недостатність такої взаємодії свідчать 47 % оперативних працівників і 40 % слідчих). Тому до складу слідчо-оперативної групи  у таких випадках доцільно було б включати слідчих, що володіють певним досвідом розслідування в цій області.

Наявність корумпованих і інших неслужбових зв'язків представників правоохоронних органів з керівниками ОЗФ практично приводить до їхнього зрощування і зводить нанівець зусилля при розслідуванні діяльності цих формувань. У зв'язку з цим розслідування даних справ повинне з самого початку здійснюватися слідчо-оперативною групою, укомплектованої, як місцевими працівниками, так і представниками інших регіонів країни. Керівництво, на погляд автора, може бути покладене на представників Головного слідчого управління МВС, Генеральної прокуратури України, у залежності від підслідності, або Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю. При цьому у будь-якому випадку координуючі функції повинні виконувати органи прокуратури.

В цілому дисертант приходить до висновку, що виявлення корупційних діянь може бути активізоване завдяки таким заходам: виділенню в статистичній звітності правоохоронних та контрольно-ревізійних органів даних про інформацію щодо корупційних діянь і сфер їх здійснення; своєчасності і результативності перевірки цієї інформації; виділенню окремої звітності такого ж змісту щодо інформації про утворення і дії ОЗФ у сферах економіки і фінансів, а також про виявлені корумповані зв'язки при викритті цих формувань; виділенню в складі МВС і СБУ співробітників, на яких була б покладена організація виявлення корупційних діянь. Доцільно вжити встановлення порядку, відповідно до якого орган (підрозділ) МВС, СБУ, що одержав чи реалізує інформацію про діяльність ОЗФ у сферах економіки та фінансів і державної влади, зобов'язаний провести необхідну роботу по виявленню корумпованих зв'язків цих ОЗФ,  удосконалюванню роботи контрольних органів по виявленню фактів, які можуть сприяти корупційним діянням, і налагодженню механізму передачі інформації про це правоохоронним органам та інші заходи, які вказані в роботі.

РОЗДІЛ 3 “Особливості розслідування діяльності організованих злочинних формувань, що володіють корумпованими зв’язками” складається з 3-ох підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Типові криміналістичні ситуації при розслідуванні  діяльності організованих злочинних формувань, які мають корумповані зв'язки”  виділяються найбільш типові криміналістичні ситуації, властиві для розслідування діяльності ОЗФ з корумпованими зв’язками: - контрольовані (інформація про наявність корумпованих зв'язків надійшла в результаті розслідування конкретного факту прояву корупції або в результаті проведення оперативно-розшукових заходів) і неконтрольовані ситуації (інформація про корумповані зв'язки відсутня, хоч виявлені ознаки організованої злочинної діяльності формування свідчать про їх наявність);

-  ситуації стратегічного і ситуації тактичного характеру;

-   конфліктні і безконфліктні ситуації;

-   дослідчі, слідчі і постслідчі.

В залежності від цих слідчих ситуацій, зміст яких розкривається в роботі, визначається комплекс первинних слідчих дій і відбувається планування. Первинні та послідуючі слідчі дії вказані в дисертації.

Виходячи з цих ситуацій запропоновано ряд загальних методичних вимог до розслідування злочинів даної категорії:

1)                  У процесі слідства необхідно якнайшвидше виявити злочинну спрямованість ОЗФ, діяльність якого розслідується, і можливість використання в ній корумпованих зв'язків. 

             При виявленні ознак, які свідчать про це, методика повинна бути скоректована негайним створенням слідчо-оперативної групи, налагодженням необхідної системи взаємодії з оперативно-розшуковими органами і іншими негайними заходами; при виявленні однохарактерних чи різнохарактерних злочинів, скоєних одним ОЗФ, необхідно по можливості організувати розслідування так, щоб виявити всі злочини, вчинені формуванням, а також обставини, які свідчать про використання ним корумпованих зв'язків.

2)                  Методика розслідування злочинної діяльності ОЗФ, що володіє корумпованими зв'язками, повинна містити в собі систему слідчих і оперативно-розшукових заходів, які забезпечують у процесі розслідування протидію правоохоронних органів протиправним діям представників ОЗФ, що мають корумповані зв'язки.

3)                  Територіальну розкиданість і тимчасову циклічність діяльності окремих ОЗФ, а також використання ними корумпованих зв'язків. У той же час необхідно враховувати, що  діяльність таких ОЗФ може на якийсь час змінюватися. 

4)                  Розслідування не може бути успішним без чітко налагодженого механізму взаємодії як слідчих і оперативно-розшукових органів, так і інших підрозділів правоохоронних органів і органів державної влади і управління.

У підрозділі 3.2. “Способи протидії слідству в розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними формуваннями при наявності корумпованих зв'язків і деякі заходи для їх подолання”  зазначається, що  результати анкетування свідчать, що протидію при розслідуванні злочинів, скоєних ОЗФ, володіючими корумпованими зв’язками, відчули 44 % опитаних оперативних робітників і 50 % слідчих, з яких тільки 46,3 % и 45 % відповідно, вдалося її подолати.

На основі матеріалів практики автором виділяються типові форми протидії: приховання чи знищення знарядь, засобів, слідів злочину;  “підкидання” слідству фальшивої інформації, у тому числі представлення підставних свідків; підкуп, залякування, фізичний вплив на потерпілих і свідків; вчинення тиску на слідство за допомогою корумпованих  посадових осіб, а також засобів масової інформації, та інші форми, які розглянуті в роботі.

Однією з ознак протидії слідству шляхом використання корумпованих зв'язків може бути фіктивна ажіотажна суспільна атмосфера, створювана навколо розслідування в цілому, з приводу особистості підозрюваного, а в деяких випадках – і особистості слідчого (чи оперативного працівника). 

Зменшити тиск на слідство через засоби масової інформації можливо тільки в тому випадку, якщо правоохоронні органи відпрацьовують тактику випередження в подачі офіційної інформації. Прийоми цього розглядаються у роботі.

У деяких випадках, якщо ОЗФ використовуються корумповані зв'язки в органах державної влади і управління, хід розслідування, нібито через його суспільно-політичне значення, береться під особливий контроль, наслідком якого є пресинг на слідчого. У результаті матеріали справи в ряді випадків стають надбанням осіб, які не мають відношення до розслідування, що створює канали витоку слідчої інформації.  В дисертації вказуються можливі шляхи протидії такому пресингу.

 Найбільшу небезпеку для розслідування представляють корумповані посадові особи в правоохоронних органах. При виявленні тиску з боку зазначених осіб, працюючих в органах МВС, доцільно задіяти можливості служби внутрішньої безпеки, або можливе використання впливу на даних осіб шляхом звертання до їхнього керівництва. 

  Найбільш згубним наслідком для результатів слідства є так зване “заволокичування” кримінальної справи. Ознаки наявності такої протидії розглянуті у роботі. Припинення цього  можливе, на  погляд дисертанта, шляхом проведення слідства слідчою групою іншого територіального чи вищестоящого слідчого підрозділу.

Участь захисника в розслідуванні також може використовуватися як один з методів протидії слідству. До подібних ситуацій слідчий повинен тактично підготуватися, використавши прийоми, вказані в роботі. Усе це дозволить упевнено вести роботу в присутності адвоката.

Підрозділ 3.3. “Форми і механізми міжнародного співробітництва і їх роль у процесі попередження, виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв'язками” присвячений проблемам міжнародного співробітництва правоохоронних органів держав ближнього і дальнього зарубіжжя.

Співробітництво може здійснюватися по різних напрямках і на декількох рівнях. Воно може бути неформальним чи формальним за своїм характером і двостороннім чи багатостороннім за своїми масштабами.

  Проаналізувавши міжнародні правові акти і законодавство окремих країн про організовану злочинність і корупцію, можна висунути пропозиції про доцільність розробки в міжнародному масштабі таких стратегічних задач і шляхів їх вирішення:

1)            Визначити пріоритетні задачі в цій області і забезпечити ефективне задоволення потреб у ресурсах.

2)   З метою підвищення ефективності дій правоохоронних органів  запропонувати прийняти заходи в таких областях: удосконалювання методів збору і одержання оперативної інформації ( із застосуванням комп'ютерних мереж і т.ін.) для встановлення осіб, з яких складаються організовані злочинні структури, характеру їх діяльності, а також про їх корумповані зв'язки, здійснення спільних негласних операцій; створення спільних спеціалізованих слідчих підрозділів, розробки   міждержавних механізмів, що дозволяють забезпечити вилучення і заморожування незаконних доходів та інше.

3)  Приділити увагу розвитку профілактичної діяльності шляхами організації спеціальної підготовки в області фінансової діяльності для співробітників правоохоронних органів, обмеження банківської таємниці, більш активної ролі фінансових закладів у відповідних ситуаціях у відношенні повідомлення про грошові операції.

У ВИСНОВКАХ, що завершують роботу, сформульовані та викладені загальні підсумки, визначені автором в процесі дослідження, зокрема такі, що стосуються:

-                      доповнення Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та Закону України “Про корупцію” поняттями організованої злочинної діяльності і корумпованих зв'язків, сформульованими в дисертації;

-                      побудування структури і багаторівневої системи методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності;

-                      особливостей криміналістичної характеристики організованої злочинної діяльності, її поняття і основних елементів;

-                      напрямків, сфер, рівнів і механізму встановлення корумпованих зв’язків в органах державної влади, у правоохоронних органах;

-                      рис і ознак організованої злочинної діяльності, що супроводжується корумпованими зв’язками;

-                      удосконалення організації і тактики виявлення організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв’язків.