Вельможний С.А. Основи методики розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, стан її наукового розроблення, зв’язок із науковими програмами, планами, темами; визначається об’єкт, предмет, мета, завдання, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів, відомості щодо апробації результатів дисертації.

Розділ 1 «Криміналістична характеристика викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» складається із чотирьох підрозділів, у яких розглянуто дискусійні питання, пов’язані з поняттям та змістом криміналістичної характеристики злочинів, сучасний стан їх розробки, специфіку криміналістичної характеристики викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання й можливості використання останньої в розслідуванні злочинів досліджуваної категорії.

У підрозділі 1.1 «Предмет злочинного посягання за злочинами про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання» на основі аналізу судової та слідчої практики й спеціальної літератури охарактеризовано електричну енергію як специфічний предмет злочинного посягання за злочинами про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання. Остання виступає на ринку товаром, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які й визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару. Тож оскільки електрична енергія є товарною продукцією, то в правовому значенні вона є майном, і правопорушення в електроенергетиці тягнуть за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну й кримінальну відповідальність.

Дисертант використав досвід промислово розвинених країн із ринковою економікою, де електрична енергія розглядається як будь-який інший товар – об’єкт купівлі-продажу, на який розповсюджуються всі чинні правила комерційного обліку щодо їх кількості і якості.

У підрозділі 1.2 «Способи вчинення викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» на основі вивчення кримінальних справ та матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справ розглянуто основні способи викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання, які були повноструктурними, тобто містили в собі дії з підготовки, вчинення та приховання даних злочинів і залежали від таких факторів, як професійні навички злочинця, місця вчинення злочину, конструкції електричних мереж тощо.

Результати вивчення матеріалів кримінальних справ за злочинами досліджуваної категорії дали можливість класифікувати систему дій злочинців, направлених на безпосереднє викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання, за наступними ознаками: за тривалістю впливу на систематичні, для яких властиво порушення визначеного законодавством і нормативними актами порядку, умов та правил підприємницької діяльності на ринку енергоносіїв: проведення розрахунків за спожиту електричну енергію між суб’єктами підприємницької діяльності та бюджетними установами; ліцензування діяльності підприємств на ринку енергоносіїв; перевищення встановленого енергопостачальником терміну позаоблікового використання електричної енергії; та одноразові, до яких слід віднести гальмування диска приладу обліку електричної енергії дротом, фотоплівкою, металевими пластинами, вплив на нього магнітним полем, «відмотування» даних електричного механізму під впливом зовнішнього перемінного низькочастотного електромагнітного поля; накидання проводів напруги на лінію електропередач, поза приладом обліку електричної енергії; за формою впливу на механічні: порушення герметичності приладу обліку електричної енергії ушкодженням цоколя, кожуха, оглядового скла, механічне гальмування диска приладу обліку електричної енергії тощо; магнітні: вплив на прилад обліку електричної енергії сильним зовнішнім постійним магнітним полем, «відмотування» даних лічильного механізму електронного приладу обліку електричної енергії під впливом зовнішнього змінного низькочастотного електромагнітного поля; електричні: підключення розетки поза приладом обліку електричної енергії прихованою електропроводкою, несанкціоноване підключення до електромережі за наявності неоформленого особового рахунку абонента, улаштування додаткової електропроводки і пристроїв тощо; за об’єктами впливу на: прилад обліку електричної енергії, контрольні пристрої, електричну мережу, вимірювальні трансформатори.

У підрозділі 1.3 «Типова «слідова картина» викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» систематизовано найтиповіші матеріальні сліди, вказані характерні місця й об’єкти, де найчастіше виявлялись сліди, що свідчило про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання.

Дисертант вважає за доцільне систематизувати сліди злочинів досліджуваної категорії за способом їх вчинення на такі групи: а) сліди зміни схеми включення приладу обліку електричної енергії; б) сліди пошкодження приладу обліку електричної енергії; в) сліди зміни нормованої похибки приладу обліку електричної енергії; г) сліди самовільного підключення до електричної мережі поза приладом обліку електричної енергії споживача; д) сліди облаштування прихованої електричної мережі.

Причини й умови викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання як ознаки слідової картини злочинів досліджуваної категорії тісно взаємопов’язані й складаються із сукупності взаємодіючих між собою обставин, до яких належать: а) особливості предмета злочинного посягання; б) антисуспільна установка особи злочинця та причини її формування; в) конкретні життєві ситуації, які у взаємодії із внутрішніми якостями особи злочинця сприяють вчиненню даного виду злочину; г) недоліки організаційно-господарської діяльності підприємств.

У підрозділі 1.4 «Особа злочинця за злочинами про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання» доведено, що узагальнену характеристику особи злочинця дати дуже важко, оскільки неможливо виділити характерні особливості, спільні для  всіх злочинців даної категорії. Серед них 83 % чоловіків та 17 % жінок. Дуже великий віковий діапазон: осіб до 16 років, які проходили за вивченими кримінальними справами, не встановлено; 16–19 років – 3 %; 20–25 років – 11 %; 26–30 років – 17 %; 31–40 років – 42 %; понад 41 рік – 27 %.

Серед злочинців 62 % мають середню спеціальну освіту; 29 % – вищу й 8 % незакінчену середню. 44 % злочинців не займалися суспільно-корисною працею, тобто ніде не вчилися, не працювали; 31,5 % – інші категорії (пенсіонери, сільськогосподарські працівники, різноробочі); 24 % працювали в приватних підприємствах, спільних підприємствах, товариствах з обмеженою відповідальністю; 0,5 % навчалися у вищих навчальних закладах. З них мешканців міст (селищ міського типу) – 51,5 %, сільської місцевості – 48,5 %. Вчинили злочин даної категорії вперше – 94 %, повторно – 6 %. У складі злочинної групи 1,5 %.

Крім того, встановлено, що найбільших збитків державі викраденням електричної енергії шляхом її самовільного використання завдали споживачі електричної енергії – юридичні особи (приватні підприємства, організації тощо) – 73,5 % кримінальних справ.

Розділ 2 «Особливості початкового етапу розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Особливості порушення кримінальних справ за злочинами про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання» наголошено, що, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи за злочинами досліджуваної категорії, необхідно звертати увагу на відокремлення ознак кримінальних діянь від дій, що тягнуть за собою адміністративну відповідальність. Адже законодавець передбачив спеціальну норму, що встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил користування електричною енергією чи газом у побуті (ст. 103-1 КУпАП), відповідно якої порушник може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне використання з корисливою метою електричної енергії, а так само порушення правил користування електричною або тепловою енергією чи газом у побуті, що не завдали істотної шкоди.

Крім того, причинами малоефективної діяльності співробітників правоохоронних органів на етапі порушення кримінальної справи було: а) незнання переліку матеріалів, які повинні бути надані в розпорядження слідчого, оскільки порядок проведення перевірки матеріалів і фактів порушення кримінальних справ про викрадання електричної енергії має деякі особливості; б) недостатній кваліфікаційний рівень працівників, які займалися збиранням первинних матеріалів, необхідних для порушення кримінальної справи даної категорії; в) неповна чи неякісно проведена перевірка правил споживання електроенергії; г) відсутність прийнятого рішення за фактом складання акта перевірки про застосування і стягнення фінансових санкцій за порушення правил споживання електричної енергії; д) не в повному обсязі вилучались необхідні документи, прилади, запірно-пломбувальні пристрої, на дослідженні яких ґрунтувалися висновки перевірки про порушення правил споживання електричної енергії; е) не було опитано службових осіб підприємств, громадян – споживачів електричної енергії, осіб, які проводили перевірку правил споживання електричної енергії.

У підрозділі 2.2 «Типові слідчі ситуації та програми їх вирішення за злочинами про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання» дисертантом при розробці рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання, розглянуто особливості формування слідчих ситуацій та відповідні засоби їх вирішення і встановлено, що на початковому етапі розслідування даних злочинів найчастіше складалися такі слідчі ситуації: а) повідомлення про злочин надійшло від посадових осіб постачальника електричної енергії (у 43 % кримінальних справ); б) ознаки злочину виявлені в результаті здійснення самостійних чи спільних заходів працівників правоохоронних органів з працівниками підрозділів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (у 57 % кримінальних справ). На підставі вивчення таких слідчих ситуацій запропоновано типові програми початкового етапу розслідування злочинів даної категорії.

У підрозділі 2.3 «Взаємодія слідчого, органу дізнання та працівників Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії під час розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» охарактеризовано діяльність слідчого, оперативних підрозділів та працівників Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії під час розслідування злочинів даної категорії.

Дисертантом встановлено, що найбільш  поширені та ефективні в практиці розслідування даного виду злочинів такі форми взаємодії, як: а) обмін інформацією про способи викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання; б) консультативна допомога працівників підрозділів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, оперативним працівникам, слідчим з питань, що потребують спеціальних знань; в) залучення працівників підрозділів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії до участі в проведенні окремих слідчих дій як спеціалістів.

Розділ 3 «Особливості організації й тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» складається із трьох підрозділів, у яких розглядається специфіка організації й тактики провадження окремих слідчих дій, а також використання спеціальних знань.

У підрозділі 3.1 «Тактика слідчого огляду під час розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» сформульовано окремі завдання огляду місця події в справах про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання: встановлення способу викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання; пошук і фіксація слідів, що можуть указувати на особу злочинця. Особливості підготовки до проведення огляду місця події в справах даної категорії пов’язані з необхідністю: забезпечення участі спеціаліста в проведенні огляду; гарантування безпеки учасників огляду; визначення переліку науково-технічних засобів, які використовуватимуться в ході огляду.

Значну увагу приділено з'ясуванню причин неякісного розслідування цих злочинів, однією з яких є неповне використання пізнавальних можливостей огляду місця події; на основі узагальнення слідчої практики й наявних у спеціальній літературі рекомендацій детально розглянуто організацію, порядок та тактичні особливості проведення даної слідчої дії й запропоновано програму діяльності слідчого з проведення огляду місця події.

У підрозділі 3.2 «Тактика допиту під час розслідування викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» окреслено особливості цієї слідчої дії, що полягають, насамперед, у предметі допиту, послідовності його проведення. Специфіка допиту обумовлена також обстановкою вчинення злочину, витонченістю способів викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання, функціями певних осіб, яких допитують у справі. Дисертантом наголошено на необхідності спеціальних правил збирання, перевірки й оцінки таких доказів, як показання підозрюваних (обвинувачених), адже їх дає особа, яка зацікавлена в певних результатах справи й використовує надання показань для реалізації свого права на захист.

Організація допиту підозрюваного включає: повне, всебічне й ретельне вивчення матеріалів кримінальної справи; встановлення предмета, часу та місця проведення допиту; способу виклику на допит та визначення його учасників; необхідних науково-технічних засобів фіксації допиту. Отримана слідчим інформація дозволить налагодити психологічний контакт із допитуваним, обрати найбільш раціональну систему тактичних прийомів допиту, визначити характер і стан найефективнішого психологічного впливу й прогнозувати можливі способи протидії з боку допитуваного.

У підрозділі 3.3 «Призначення та проведення судових експертиз при розслідуванні викрадень електричної енергії шляхом її самовільного використання» за результатами узагальнення зібраного емпіричного матеріалу зроблено висновок про наявність суттєвих недоліків у роботі слідчих із призначення експертиз за злочинами досліджуваної категорії. Це й несвоєчасність призначення експертизи (31 % кримінальних справ); неповнота й неточність формулювання питань, поставлених на вирішення експерту (36 %); безграмотне вилучення та процесуальне оформлення деяких специфічних об’єктів, які надавались на експертне дослідження (19 %), що істотно знижувало результативність роботи експертів і негативно позначалося на якості розслідування цих злочинів.

Дисертантом також вказано на недостатню розробленість науково- методичної бази для експертних досліджень за злочинами про викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання та відсутність відпрацьованих методик проведення експертних досліджень приладів обліку електричної енергії й пломбувальних пристроїв; надано конкретні практичні рекомендації щодо поліпшення стану справ у цій сфері.