ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РИНКОВИХ УМОВАХ Статья

Актуальність теми. Сучасний ринок постійно змінюється. Пристосування аграрних підприємств до ринкових змін стає їх суттєвою перевагою у конкурентній боротьбі. За цих умовах підприємства, що прагнуть зміцнити свої конкурентні позиції, повинні орієнтуватися на нові підходи, принципи і методи організації та ведення бізнес-процесів. Підвищення економічної стійкості є складним процесом управління аграрних підприємств. Досягнення економічної стійкості підприємств можливе лише за умови використання елементів сучасного менеджменту, своєчасної реакції на зміни зовнішнього середовища та стратегічного бачення майбутнього стану аграрних підприємств. Реформування аграрної сфери, на жаль, не надало стимулюючої дії щодо підвищення економічної стійкості аграрних підприємств. Тому розробка необхідних організаційно-економічних умов для їх стійкого й ефективного розвитку є актуальною проблемою, що потребує невідкладного вирішення.

Розробці проблеми підвищення економічної стійкості аграрних підприємств серйозна увага надається в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема Д. Аакера, В.Г. Андрійчука, О.В.Ареф’єва, О.В. Березіна, В.А. Василенка, П.І.Гайдуцького, Д.М. Городинської, М.Я. Дем’яненка, С.М. Іванюти, Д. Кейнса, Л.М. Лях, П.М. Макаренка, С.В. Матейко, П.Т. Саблука, В.Г. Савицької, Д. Спенсера та ін.

Проте потрібні більш глибокі дослідження проблем економічної стійкості аграрних підприємств, що обумовлено передусім державною аграрною політикою, яка призвела до їх неплатоспроможності, фінансово-кредитної розбалансованості та збитковості. Так, потребує зокрема уточнення поняття економічної стійкості підприємств, виходячи з його значення для розвитку в ринкових умовах. Вимагає подальшої розробки й оптимальна виробнича структура та структура кормової бази підприємств. Необхідно визначити заходи для забезпечення стійкості та ефективності аграрних підприємств.

Таким чином, саме значущість проблеми підвищення економічної стійкості аграрних підприємств у ринкових умовах визначили вибір теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані у відповідності з планом науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії за темою „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (№ державної реєстрації 0104U002550).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних і методологічних засад, розробці методичних і практичних рекомендацій щодо підвищенню економічної стійкості аграрних підприємств.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі ставилися й були вирішені такі завдання:

- уточнити поняття економічної стійкості підприємств у ринкових умовах;

- розвинути підходи до визначення ролі держави в забезпеченні економічної стійкості аграрних підприємств на макроекономічних засадах;

- виявити основні чинники, що впливають на економічну стійкість аграрних підприємств;

- розробити оптимальні виробничу структуру та кормову базу для підвищення економічної стійкості аграрних підприємств;

- обґрунтувати заходи щодо підвищення економічної стійкості аграрних підприємств за допомогою диверсифікації виробництва.

Об’єктом дослідження є процес управління економічною стійкістю аграрних підприємств в умовах розвитку ринкових відносин.

Предмет дослідження – економічний механізм, який забезпечує підвищення економічної стійкості й ефективне функціонування аграрних підприємств у ринкових умовах.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, праці класиків економічної теорії, праці вітчизняних учених-аграріїв і фахівців сільського господарства з питань розвитку агропромислового комплексу, економічної стійкості та ефективності аграрних підприємств. У процесі роботи над дисертаційним дослідженням використані матеріали дослідження автора, законодавчі та нормативні акти з питань економічної реформи і розвитку агропромислового комплексу, а також методичні рекомендації наукових установ, Міністерства аграрної політики України, інші літературні джерела з проблематики дослідження.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження й аналіз економічної стійкості аграрних підприємств); розрахунковий, порівняльний і графічний (групування підприємств для визначення впливу окремих чинників на економічну стійкість); соціологічний (опитування працівників підприємств); економіко-математичний (розробка оптимальної виробничої структури та кормової бази); розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка заходів щодо забезпечення економічної стійкості аграрних підприємств) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

- обґрунтовано концептуальний підхід до визначення перспектив регіональної моделі аграрної економіки, яка в змозі забезпечити економічну стійкість аграрних підприємств (через взаємодію фінансової, організаційної, технічної, маркетингової діяльності), уточнено методику визначення економічної стійкості аграрних підприємств з урахуванням чинників мікро- та макросередовища;

- для підприємств державної та приватної форм власності опрацьовані практичні рекомендації щодо оптимізації виробничої структури та програми їх виробничого розвитку, реалізація яких забезпечить економічну стійкість підприємств, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та ефективності виробництва і забезпечить продовольчу безпеку.

удосконалено:

- класифікацію чинників впливу на економічну стійкість аграрних підприємств (технологічні, економічні, соціальні й організаційні), що дозволяє виявити внутрішні резерви підвищення результативності виробничої діяльності;

- методичні підходи до оцінки економічної стійкості аграрних підприємств через розробку оптимальної виробничої структури та кормової бази із застосуванням економіко-математичних методів, що дає можливість значно скоротити період дослідження і витрати на їх проведення, врахувати одночасно значну кількість факторів-елементів системи, досягти високої вірогідності результатів дослідження;

набули подальшого розвитку:

- визначення поняття економічної стійкості підприємств як системи умов збереження економічної рівноваги, що враховує вплив чинників на їх ефективний розвиток у ринкових умовах на основі підтримки виробничого потенціалу на рівні, здатному забезпечити виробництво конкурентноздатної продукції;

- теоретичні підходи до визначення ролі держави в забезпеченні економічної стійкості аграрних підприємств на макроекономічних засадах: поєднання механізму ринкового регулювання і механізму державного регулювання, державних гарантій загальнонаціональних інтересів, підвищення конкурентноздатності економіки, вибору моделі підвищення економічної стійкості;

- підходи щодо підвищення економічної стійкості аграрних підприємств через диверсифікацію виробництва на основі переробки молочної продукції та закупки устаткування для пастеризації й розфасовки молока в пакети, виробництва йогурту і кефіру.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора й рекомендації щодо підвищення економічної стійкості аграрних підприємств у ринкових умовах використані Дніпропетровською обласною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу на період до 2010 року (довідка № 15-1133 від 04.03.2007 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії в процесі викладання таких дисциплін: „Економіка підприємства”, „Стратегія підприємства”, „Аграрна економіка” (довідка № 154 від 29.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження розроблені автором самостійно й опубліковані в 7 одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Дніпропетровськ, 2005), “Наука та інновації – 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005), “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів” (м. Запоріжжя, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,7 обл.-вид. арк., із них 5 – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 180 сторінках основного тексту, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Містить 39 таблиць, що займають 23 сторінки, і 4 рисунки, що займають 2 сторінки. Список використаних джерел включає 184 найменувань.