VACANCIES AND COOPERATION

Актуальність теми дослідження. Стабілізація вітчизняної економіки та поступове збільшення економічного потенціалу держави безпосередньо пов’язані зі стабільним розвитком промисловості. У складних соціально–економічних умовах господарювання промислових підприємств виникають чинники зовнішнього та внутрішнього характеру, які дестабілізують їх виробничу діяльність. Недосконала законодавча база, непропорційна система оподаткування, нерозвинена виробнича інфраструктура ззовні, а також неефективне фінансове планування та управління активами, високий ступінь морального та фізичного зношення виробничих засобів промислових підприємств, нездатність своєчасно діагностувати негативні тенденції їх діяльності - зсередини, викликало потребу в антикризовому фінансовому управлінні.

Тенденції розвитку науки управління обумовили еволюцію антикризового фінансового управління підприємством від тимчасової діяльності до визнання необхідності постійності цього процесу. Кожне з вітчизняних підприємств, працюючи стабільно чи з кризовими симптомами у діяльності, повинне враховувати неминучість виникнення ризикових ситуацій, котрі можуть призвести до збоїв у його роботі або до серйозної дестабілізації.

Проблеми антикризового фінансового управління (АФУ) підприємством не знайшли відповідного відображення сучасним потребам в наукових дослідженнях. Наявна науково-практична література присвячена переважно антикризовому управлінню в цілому. Даною проблемою займалися ряд закордонних та вітчизняних вчених-економістів, роботи яких присвячені проблемам антикризового управління та прогнозування кризового стану підприємства, серед яких необхідно відзначити таких авторів як Альтман Е., Базаров Г.З., Бівер В.Г., Блінова У., Градов..А.П., Грязнова А.Г., Зайцева Н.А., Ковальов В.В., Коротков Е.М., Ларінов І.К., Сажина М.А., Симігалов І.А., Уткін Е.А., Фомін Я.П. та ін. З переходом України до ринкових відносин, з’явилися роботи вітчизняних авторів, що зробили істотний внесок у розвиток теорії менеджменту та антикризового управління підприємством. Серед них необхідно зазначити праці таких вчених, як Ареф’єва О.В., Амосов О.Ю., Бабич В.П., Біловол Р.І., Бланк І.О., Василенко В.А., Довбня С.Д., Дмитренко А.І., Єгоров П.В., Іванова.Н.Ю., Літвін..Н.М., Лисенко Ю.Г., Мозенков О.В., Олексієнко Н.В., Пушкар О.І., Рамазанов С.К., Садеков А.А., Ситник Л.С., Соколова Н.М., Степаненко О.П., Тарасенко Л.М., Тимашова Л.А., Цурик В.В. та ін.

Провідними дослідниками в галузі саме антикризового фінансового управління є Клебанова Т.С., Лігоненко.Л.О., Терещенко О.О., дослідженням цього напрямку займаються також Бондарєва Г.Г., Бровкова.Е.Г., Мартиненко Е.В., Холод З.М., Штангрет А.М. та ін.

Слід відмітити, що низка питань стосовно саме антикризового фінансового управління залишається нерозглянутою повною мірою, а саме: потребують удосконалення теоретико – методичні положення АФУ, аспекти практичного застосування підходів і методів щодо визначення видів фінансової кризи на підприємствах машинобудування. Саме це обумовило вибір теми, основну мету та зміст завдань, актуальність і доцільність проведення дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт Європейського університету: «Наукові основи економічної адаптації підприємництва в умовах трансформації економіки» (номер державної реєстрації 0101U007351).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних положень і практичних засад антикризового фінансового управління підприємством в умовах ринкової економіки. Для реалізації сформульованої мети в дисертації автором поставлено такі наукові та практичні завдання:

– уточнити сутність поняття «антикризове фінансове управління» та узагальнити теоретичні аспекти антикризового фінансового управління;

– визначити фінансову кризу як об’єкт впливу на функціонування антикризового фінансового управління підприємством;

– удосконалити та обґрунтувати систему антикризового фінансового управління підприємством;

– провести аналіз фінансової діяльності підприємств машинобудування за допомогою методів фінансового аналізу, зокрема експрес-діагностики та фундаментальної діагностики;

– розробити комплексні аналітичні оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємств;

– удосконалити концепцію антикризового фінансового управління підприємств машинобудівної галузі;

– розробити методику прогнозування ймовірності банкрутства машинобудівних підприємств за допомогою побудови матриці перехідних вірогідностей;

– побудувати інтегральну модель визначення видів фінансової кризи на підприємствах машинобудування;

– провести ідентифікацію та розпізнавання машинобудівних підприємств згідно наявності визначеного виду фінансової кризи.

Об’єктом дослідження є процес визначення виду фінансової кризи в рамках здійснення антикризового фінансового управління на підприємствах машинобудування України.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти антикризового фінансового управління підприємством і напрямки його удосконалення.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові праці класиків економічної науки, сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань менеджменту, проблем механізму антикризового фінансового управління. Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Харківського обласного статистичного управління, офіційні форми звітів промислових підприємств України. У процесі дисертаційної роботи були використані загальнонаукові методи досліджень: системний підхід – при визначенні сутності та поняття «антикризове фінансове управління»; логічно-теоретичного узагальнення та порівняння – при визначенні підходу до формування наукової концепції антикризового управління; із спеціальних методів у роботі використані: економіко-математичні методи моделювання; класичний багатовимірний кореляційно-регресійний аналіз - для розрахунку узагальнюючих показників і побудови рівнянь регресії для кожного виду фінансової кризи; таксономічний метод – для розрахунку інтегрального показника визначення видів фінансової кризи; методи кластеризації (агломеративний метод ієрархічної кластеризації та ітераційний метод k-середніх) – для отримання групи підприємств, що характеризуються наявністю певного виду кризи за показниками ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості, прибутковості, а також визначення сукупності підприємств, які попали в той чи інший кластер у залежності від виявленого виду кризи; дискримінантний аналіз – для розроблення вирішального правила щодо віднесення підприємств машинобудівної галузі до цієї або іншої групи, залежно від виду фінансової кризи.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в уточненні теоретичних положень та у розробці методичних підходів щодо антикризового фінансового управління підприємством.

Серед одержаних наукових результатів, що містять наукову новизну і виносяться на захист, такі:

вперше:

розроблено інтегровану модель визначення виду (криза ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, прибутковості) та ступеня фінансової кризи, яка відображає вплив кожного показника на інтегральну оцінку фінансового стану підприємства, що є передумовою розробки, впровадження комплексу відповідних заходів антикризового фінансового управління, залежно від виявленого виду кризи та ії особливостей;

удосконалено:

визначення сутності поняття «антикризове фінансове управління підприємством», яке являє собою комплекс постійно діючих, взаємообумовлених і взаємопов’язаних складових управлінського процесу, спрямованих на запобігання, попередження та подолання фінансових криз або усунення їх негативних наслідків для підприємства;

методичний підхід ідентифікації та розпізнавання фінансово-господарського стану підприємств щодо наявності певного виду фінансової кризи, з використанням кластерного та дискрімінантного аналізу, що включає такі етапи: формування групи підприємств, які характеризуються наявністю кризи за кожною групою показників; виділення особливостей процесів формування, причин виникнення та прояву кризи конкретного типу; отримання дискримінантих функцій для оцінки наявності кризи ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості чи прибутковості;

комплексну систему діагностування в антикризовому фінансовому управлінні на основі ії кількісної та якісної складової, що дозволило визначити та обґрунтувати власний набір інструментів для діагностики фінансово-господарського стану підприємства, що охоплює як стратегію і тактику, так і напрямки управління, а також групу фінансових коефіцієнтів, які доцільно використовувати при здійсненні процесу антикризового фінансового управління підприємством;

дістало подальшого розвитку:

комплекс властивих сутнісних характеристик, які притаманні фінансовій кризі як економічному процесу, що дозволило своєчасно ідентифікувати параметри фінансової кризи та розробити систему індикаторів, яка може працювати на раннє попередження та виявлення кризових симптомів;

методичний підхід щодо процесу розробки концепції антикризового фінансового управління, яка включає набір послідовних дій, що направленні на дослідження та виявлення причин появи кризових симптомів і ґрунтується на адекватній системі контролю, в якій відображена базова інформація про фінансово-господарський стан підприємства, проблемні сектори, цільові орієнтири, основні об’єкти, суб’єкти, функціональний зміст антикризової фінансової програми, варіанти виходу з кризи.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що методичні рекомендації та практичні висновки дослідження щодо антикризового фінансового управління впроваджено на підприємствах машинобудівної галузі України. Методичний підхід щодо визначення видів фінансової кризи на підставі інтегральної оцінки основних показників фінансово-господарської діяльності був використаний у практичній діяльності ВАТ «Зміївський машинобудівний завод» - філія Відкритого Акціонерного Товариства «АВТРАМАТ» (акт впровадження результатів дисертаційної роботи № 104 від 27.11.2007р. ) . Запропоновано в аспекті методичного забезпечення здійсняти впровадження антикризового фінансового управління на рівні окремого підприємства через застосування концепції антикризового фінансового управління, оскільки вона представляє собою комплекс послідовних заходів попередження, профілактики і ліквідації кризи, зменшення рівня негативних наслідків. Впроваджено у діяльність ВАТ «Харківтрансмашпроект» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження № 34/52.58 від 03.03.2008р.). У рамках удосконалення теоретико-методичного забезпечення уточнення категоріального апарату дало змогу визначити змістовні елементи та складові системи антикризового фінансового управління. Отримані результати дослідження мають практичну цінність та були використані у діяльності фінансово-аналітичного відділу ВАТ «Турбоатом» ( акт впровадження результатів дисертаційної роботи № 89 від 03.04.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані й обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації щодо антикризового фінансового управління підприємствами машинобудування. Усі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих працях. У дисертації здобувач використовував власні наукові ідеї, у тому числі викладені в роботах, які виконані у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися і були схвалені на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Теория и практика экономики и предпринимательства» (Алушта, 10-12 травня 2007р.); IX Міжнародній наукової конференції студентів і молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми» (Донецьк, 21-22 листопада 2007р.); XIII Міжнародній науково-практичної конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (м. Київ 22-23 листопада 2007р.); Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансові ринки та інститути» (м. Харків 7-8 грудня 2007р.); Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків 14-15 грудня 2007р,).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, у тому числі 8 статей у фахових наукових виданнях і 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях). Загальний обсяг публікацій складає 3,75 ум.-друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 3,4 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 160 найменувань і додатків. Робота викладена на 216 сторінках машинописного тексту, містить 72 таблиці, 42 рисунка.