УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТРУДОВОГО ЖИТТЯ ПЕРСОНАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА Статья

Актуальність теми. Відповідно до сучасних світових тенденцій розвитку економіки в Україні збільшується увага до якості життя населення, що зумовлює об’єктивну необхідність спрямованості управління підприємством на забезпечення належного рівня якості трудового життя персоналу. У свою чергу, задоволеність працівників умовами свого трудового життя є запорукою підвищення продуктивності їх праці і, як наслідок, ефективності діяльності підприємства. Необхідність забезпечення належного рівня якості трудового життя працівників промислових підприємств зумовлює необхідність розроблен-ня та впровадження програм з його покращення. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно, зокрема, звернути увагу на те, що якість трудового життя працівників промислових підприємств значною мірою залежить від стану кожної її компоненти і вимагає вдосконалення існуючих та розроблення нових науково обґрунтованих теоретичних і методичних положень, впровадження яких сприятиме комплексному забезпеченню гідної якості трудового життя персоналу промислових підприємств. Тільки за таких умов можна домогтися створення конкурентоспроможних робочих місць на промислових підприєм-ствах України, що є запорукою залучення високопрофесійних фахівців.

Проблемам управління якістю трудового життя персоналу приділяли значну увагу такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Д. П. Богиня, Б. М. Генкін, В. М. Геєць, В. М. Горбатов, М. А. Горєлов, В. М. Гриньова, М. І. Долішній, М. С. Дороніна, О. П. Єгоршин, А. Я. Кібанов, М. О. Кизим, А. М. Колот, В. Д. Лагутін, М. Б. Махсма, М. Х. Мескон, О. Ф. Новікова, І. В. Петенко, В. А. Савченко, М. В. Семикіна, Р. М. Соловйов, Д. В. Феоктистов, Ф. І. Хміль, Л. В. Шаульська, В. Г. Щербак та ін.

Проте аналіз теоретичних здобутків вчених та практики роботи промислових підприємств дозволив зробити висновок про існування певних розбіжностей щодо визначення поняття «якість трудового життя» персоналу, сукупності компонент та складових, оцінювання та впровадження програм з її покращення. Потребують додаткового дослідження питання управління, пов’язані з визначенням підрозділів підприємств щодо першочергового впровадження програм підвищення якості трудового життя (ЯТЖ), послідовності етапів їх формування та реалізації.

Недостатня розробленість зазначених проблем, а також їх теоретичне та практичне значення визначило вибір теми дослідження й зумовило її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Харківського національного економічного університету за темою «Управління персоналом промислових підприємств» (№ державної реєстрації 0106U009693), де особисто автором виконано розділ «Категоріальний апарат якості трудового життя», в якому уточнено поняття «якість трудового життя», перелік її компонент та складових, обґрунтовано методи управління.

Також за планом наукових досліджень Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України за темою «Формування організаційно-економічного механізму корпоративного управління промислових підприємств» (№ державної реєстрації 0105U002370) особисто автором виконано розділ «Рекомендації з оцінювання якості трудового життя персоналу акціонерних товариств», в якому дістали подальшого розвитку принципи впровадження програм з ЯТЖ, удосконалено систему показників оцінювання її рівня на промислових підприємствах машинобудівної галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування та подальший розвиток теоретичних положень і методичних підходів з управління якістю трудового життя персоналу промислового підприємства для сприяння зростанню продуктивності праці.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

досліджено соціально-економічну сутність якості трудового життя персоналу промислового підприємства, визначено основні компоненти та удосконалено категоріальний апарат ЯТЖ;

запропоновано принципи формування програм якості трудового життя персоналу та управління їх впровадженням;

запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня якості трудового життя персоналу, її компонент та складових;

проаналізовано тенденції зміни кількісних значень показників якості трудового життя персоналу на підприємствах машинобудування Харківського регіону, визначено чинники впливу;

запропоновано послідовність та сутність етапів вибору пріоритетного підрозділу – об’єкта першочергового впровадження програм якості трудового життя персоналу на машинобудівному підприємстві;

обґрунтовано й розроблено методичне забезпечення з організації формування відділу якості трудового життя або впровадження відповідної посади фахівця на промисловому підприємстві;

розроблено технологію формування цільової комплексної програми управління підвищенням якості трудового життя персоналу промислового підприємства.

Об’єкт дослідження – процес управління умовами трудового життя персоналу промислового підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методи, методичні підходи, інструменти, програми управління якістю трудового життя персоналу великих і середніх підприємств машинобудування.

Методи дослідження. Основою дисертаційної роботи є фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань управління персоналом. У процесі проведення досліджень та обґрунтування методичного забезпечення було використано: законодавчу базу України, матеріали бухгалтерської та статистичної звітності підприємств машинобудування Харківського регіону за період з 2000 по 2007 рр., матеріали Державного комітету статистики України та інформацію, отриману з мережі Інтернет.

Дослідження виконувалось за допомогою таких методів: теоретичного узагальнення, системного аналізу – для обґрунтування актуальності проведених досліджень, постановки проблеми і вивчення об’єкта і предмета дослідження; аналізу ієрархій та ранжування – для комплексного оцінювання рівня ЯТЖ та визначення значущості його компонент та складових; факторного аналізу – для виявлення латентних тенденцій, що характеризують ЯТЖ персоналу машинобудівних підприємств; регресійного аналізу – для обґрунтування взаємозв’язку між продуктивністю праці на підприємстві та показниками якості трудового життя його персоналу; програмно-цільового управління – для розроблення технології впровадження програм покращення якості трудового життя; графічний – для схематичного подання теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розробленні та вдосконаленні теоретичних та методичних положень щодо управління ЯТЖ персоналу середніх і великих машинобудівних підприємств, а саме:

вперше:

запропоновано послідовність та сутність етапів вибору пріоритетного підрозділу з першочергового впровадження програм якості трудового життя підприємства машинобудування, що враховує його загальноекономічну і конкурентну стратегії та рівень якості трудового життя персоналу в кожному окремому підрозділі;

удосконалено:

визначення поняття «якість трудового життя» персоналу промислового підприємства як соціально-економічної категорії, відмінністю якого є додатково запропоноване врахування стану зовнішнього середовища;

методичний підхід до комплексного кількісного оцінювання рівня якості трудового життя персоналу промислових підприємств, особливість якого полягає у визначенні часткових показників та складових (матеріально-технічна база та організація праці, безпечність та екологічність, психологічний клімат у колективі; заробітна плата та премії, інші види матеріального заохочення; гнучкий графік та місце роботи, публічне визнання заслуг, службова кар’єра; соціальні зобов’язання підприємства та соціальна інфраструктура; екологічність місця знаходження підприємства, віддаленість підприємства), що згруповано в компоненти: умови праці, матеріальне та нематеріальне заохочення, соціальне забезпечення, зовнішнє середовище, розраховані значення яких з урахуванням значущості об’єднуються в інтегральний показник з якісним розмежуванням на низький, середній та високий рівні ЯТЖ;

методичне забезпечення з організації формування відділу якості трудового життя персоналу або впровадження відповідної посади фахівця, що на відміну від існуючих підходів враховує розміри підприємства і наявність підрозділів, в яких виконуються функції управління компонентами якості трудового життя персоналу;

дістали подальшого розвитку:

принципи формування програм якості трудового життя персоналу та управління їх впровадженням, відмінність яких полягає в розподілі на три групи: загальні (системності, комплексності, безперервності, єдиноначальності, об’єктивності, зворотного зв’язку, цільової узгодженості), економічної ефективності (особистої матеріальної зацікавленості, професійної компетентності, своєчасної та повної інформованості, безпечності робочого середовища) та соціальної доцільності (комунікабельності, корпоративності, поваги до особистості, соціальної захищеності та справедливості);

технологія формування цільової комплексної програми управління підвищенням ЯТЖ персоналу, особливості якої полягають у врахуванні значу-щості існуючих проблем; розробленні альтернативних варіантів досягнення означеної мети; використанні показників (додаткові капітальні вкладення, додаткова потреба в кадрах для виконання програми, соціальний ефект) вибору пріоритетного варіанту цільової комплексної програми; визначенні послідов-ності виконання заходів за обраним варіантом з урахуванням їх значущості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення і висновки, представлені в роботі, уточнюють положення процесу управління ЯТЖ персоналу підприємства щодо визначення її переважних складових. Використання уточнених теоретичних положень, розробленого методичного і науково-практичного забезпечення дозволить підвищити продуктивність праці працівників, що сприятиме ефективній роботі підприємства в цілому. Основні положення дисертаційної роботи, що мають прикладний характер, впроваджено на машинобудівних підприємствах м. Харкова, а саме: пропозиції щодо вибору пріоритетного підрозділу першочергового впровадження програм якості трудового життя та організації формування відділу якості трудового життя у – ТОВ «Ютам-Харків» (довідка № 256 від 25.04.2007 р.), методичний підхід до формування цільової комплексної програми з підвищення ЯТЖ персоналу використовується в діяльності ТОВ «ТПК «Нова» (довідка № 21 від 18.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі теоретичні та практичні результати дослідження отримано автором самостійно. Особистий внесок здобувача в роботі, виконаній у співавторстві [1], полягає в такому: отримали подальший розвиток методи покращення якості трудового життя персоналу промислових підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було оприлюднено на II Міжнародній науково-практичній конференції «Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики» (Київ, КНЕУ, 2005); Всеукраїнській науковій конференції «Проблеми формування гендерної політики в Україні» (Харків, ХНЕУ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (Харків, ХНЕУ, 2005); III Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми управління» (Київ, НТУ «КПІ», 2005); V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (Тернопіль, ІЕП, 2007); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність людського потенціалу за умов розвитку міжнародних інтеграційних процесів» (Хмельницький, ХНУ, 2007).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 11 наукових працях загальним обсягом 3,14 ум.-друк. арк., з них автору належить 2,96 ум.-друк. арк.: 8 статей у наукових виданнях, визнаних ВАК фаховими з економіки, обсягом 2,82 ум.-друк. арк., а також 3 тези доповідей на Всеукраїнських та Міжнародних науково-практичних конференціях обсягом 0,32 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Роботу викладено на 279 сторінках машинописного тексту, в тому числі основний текст – 194 сторінки. Дисертаційна робота містить 40 таблиць, з них 9 займають 9 повних сторінок, 37 рисунків, з них 5 займають 5 повних сторінок, 14 додатків займають 52 сторінки, список використаних джерел із 216 найменувань займає 19 сторінок.