РАЗВИТИЕ ТЕОРИИ И ПРАКТИКИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ МЕХАНИЗМОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ КОЛЛЕКТИВНЫМИ ТРУДОВЫМИ КОНФЛИКТАМИ

summary

Розділ 1. Теоретичні і практичні передумови створення державних механізмів управління колективними трудовими конфліктами. В основі розробки концепції створення і функціонування механізмів державного управління колективними трудовими конфліктами лежить осмислення і розвиток існуючих теорій конфлікту в зарубіжній і вітчизняній науці. У ході проведеного аналізу встановлено, що є певне відставання в рівні розвитку вітчизняної школи вивчення колективних трудових конфліктів від закордонної. Це було пов'язано з існуючою у СРСР негласною забороною на проведення досліджень по даній проблематиці, поширеністю в суспільстві марксистської теорії, відповідно до якої КТК мають антагоністичний характер, відбуваються тільки в суспільстві, де існують антагоністичні класи з протилежними інтересами.

Виходячи з аналізу вітчизняного досвіду вирішення КТК, зробленого  на прикладі Донецької області, була запропонована класифікація конфліктів у залежності від їх основних причин і характеристик. Вирішення КТК до прийняття Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), відбувалося в основному   в результаті здійснення процесів  саморегуляції й самоорганізації цих конфліктів. Вимоги найманих робітників, висунуті   у ході конфліктів, задовольнялися не в повному обсязі; підприємства, галузі і держава  в цілому понесли величезні збитки в результаті страйків. Елементи стихійності, непогодженості дій значно знижали можливий позитивний ефект для найманих робітників  від проведення страйків. Усе це вимагало розробки певних державних механізмів управління колективними трудовими конфліктами.

На основі узагальнення існуючих теорій, практики вирішення КТК  запропонована класифікація етапів дослідження конфліктів: філософський, соціологічний, конфліктологічний, психологічний, економічний, математичний, правовий, управлінський. Сучасним етапом у розвитку теорії і практики  КТК є управлінський, основний зміст якого - створення механізмів державного управління КТК у демократичній державі.

У роботі розглянута сутність колективного трудового конфлікту (КТК) як об'єкта державного управління, визначена роль і місце управління КТК у системі соціально-трудових відносин у сучасному суспільстві. Пропонується визначати КТК як особливий вид і форму соціально-трудових відносин, що виникають між роботодавцями і найманими робітниками та їх представниками, державою в особі її центральних, місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування. У свою чергу, соціально-трудові відносини пропонується розглядати як комплекс взаємин між найманими робітниками і роботодавцями (власниками) або уповноваженими ними представниками (органами), у яких беруть участь державні або місцеві органи влади, управління, самоврядування, спрямовані на вирішення соціально-економічних питань з метою забезпечення високого рівня і якості життя людини, колективу й суспільства в цілому в умовах ринкової економіки.

Установлено, що КТК необхідно розглядати, з одного боку,  як явище, що представляє собою результат існування різних видів протидій особистостей і груп з приводу значимих для них цілей, інтересів, цінностей, установок у соціально-трудових відносинах, а, з другого боку, як процес – діяльність суб'єктів конфлікту, державних органів, які впливають на його розвиток на різних рівнях (на національному, галузевому, територіально-галузевому, територіальному, виробничому) і стадіях конфлікту (доконфліктна, предконфліктна, конфліктна, стадія вирішення конфлікту,  післяконфліктна).

Розділ 2. Проблеми становлення і функціонування механізмів державного вирішення колективних трудових конфліктів. Характерною рисою сучасного етапу розвитку КТК в Україні, що почався з моменту прийняття в 1998 р. Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», є перехід від стихійного  вирішення конфліктів до цивілізованого, у рамках створеного нормативно-правового й організаційного механізмів. У ході проведеного аналізу виявлені основні тенденції й особливості сучасного етапу вирішення  КТК в Україні: