ЕФЕКТИВНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УКРАЇНІ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза і методи дослідження, оцінюється ступінь розробленості проблеми ефективного формування доходів місцевих бюджетів, висвітлюється наукова новизна й практичне значення отриманих результатів, наводяться дані про їх впровадження й апробацію.

У першому розділі - „Теоретичні основи державного регулювання ефективного формування доходів місцевих бюджетів в Україні” - проведено комплексне дослідження методологічних засад формування доходів місцевих бюджетів. Розкрито, поняття суть та роль місцевих бюджетів у бюджетній системі держави та визначено коло факторів, що впливають на їх ефективне формування.

Наукове значення теорії місцевих фінансів, як сукупності теоретичних положень, зумовлене розвитком демократичних засад у суспільстві. Проведене дослідження свідчить, що серед ключових проблем соціального й економічного розвитку особливо виділяється фінансова проблема, вирішення якої, в умовах переходу економіки країни до ринкових умов, потребує концептуального перегляду функціонування бюджетів різних рівнів.

Установлено, що відбувається взаємозв’язок між ефективністю формування місцевих бюджетів і темпами соціально-економічного розвитку територій. Регіональна економічна політика є складовою і невід’ємною частиною соціально-економічних та фінансових трансформацій, що здійснюються в Україні. Вона передбачає вирішення питань фінансового забезпечення розвитку територій, поєднання діяльності центральних органів влади та органів місцевого самоврядування.

У процесі дослідження з’ясовано, що спроби становлення місцевого самоврядування та його фінансової незалежності в Україні робилися неодноразово, проте жодного разу вони не були доведені до логічного завершення. Радянська модель передбачала, що місцеві ради є органами державної влади і місцевого управління одночасно. Тому науковці цієї епохи досліджували і обґрунтовували існування та функції місцевих бюджетів, виходячи із структури та функцій адміністративно-територіального і політичного устрою колишнього СРСР. Місцеві бюджети в цей період розглядалися як складова державного бюджету, а ведення планової економіки відбувалося за допомогою централізованого формування бюджетних коштів та їх розподіл з зверху в низ, за принципом “бюджетної піраміди”. Щодо доходів місцевих бюджетів, то їх величина мала відповідати витратам, визначеним відповідними центральними органами, а рівень економічного розвитку територій далеко не завжди враховувався.

Аналіз організаційно-правових засад місцевих бюджетів дає підставу зробити висновок що за часів радянської влади інститут місцевого самоврядування був практично відсутній і лише в 90-х роках ХХ століття було сформовано новий інститут влади, фінансова незалежність якого є важливою передумовою побудови демократичної держави.

Відновлення в Україні інституту місцевого самоврядування об’єктивно пов’язано із зростанням його ролі. У 1991- 2003 роках в Україні виразно проявилася тенденція до розширення функцій та завдань, які покладаються на місцеві органи влади. Разом з цим помітною є й інша тенденція - відставання процесу становлення місцевих фінансів відповідно до нових завдань місцевого самоврядування. У зв’язку з цим зростає необхідність пошуку ефективного механізму формування доходної бази місцевих органів влади.

Важливим стратегічним кроком у цьому напрямку було підписання Україною 6 листопада 1996 р. в м. Страсбурзі Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифіковано Верховною Радою України 15 липня 1997 р.) Прийняття Україною Хартії має важливе значення у зв’язку з проголошеними засадами європейської інтеграції країни, що повинно спонукати регіональне та міжбюджетне реформування у напрямку основних засад територіальної організації влади та забезпечення регіональних стандартів, як це визначено Радою Європи.

Водночас слід зазначити, що ряд важливих принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, незважаючи на її ратифікацію Україною, ще не імплементовані в чинне законодавство та реальну практику. Зокрема, ще нереалізовані положення про те, що формування частини фінансових ресурсів місцевої влади за рахунок місцевих податків і зборів, розмір яких встановлюється місцевою владою. Не забезпечено дотримання вимог щодо відповідності обсягу фінансових ресурсів які виділяються місцевій владі, обсягу її функцій (фінансування складає на рівні 20-30 % до потреби).

Нині функціонування бюджетної системи в Україні визначається наступними найвагомішими законодавчими актами: Конституція України (1996 р.); Декрет Кабінету Міністрів України „Про місцеві податки і збори”(1993 р.); Закон України „Про місцеве самоврядування” (1997 р); Закон України “Про місцеві державні адміністрації”(1999 р); Бюджетний кодекс України (2001 р.); Закони України “Про Державний бюджет України” (1992-2004 рр.). Незважаючи на це, оптимального правового поля для ефективного функціонування фінансової системи України поки що, не сформовано.

Місцеві бюджети – категорія дуже динамічна, а тому дослідження ефективного формування їх доходної бази необхідно здійснювати з урахуванням багатьох факторів, що впливають на економіку держави. Цьому насамперед сприяє розвиток демократичних засад в управлінні державою, зміни у структурі економіки, рівень соціальних гарантій населення, зміни його вікової, професійної структури, рівень економічного розвитку окремих регіонів.