РОЗВИТОК АВТОМАТИЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ФОРМУВАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРАЇНИ

summary

У вступі висвітлюється характеристика дисертаційної роботи: обґрунтовується вибір теми і її актуальність, визначаються мета, завдання, об¢єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна й практичне значення отриманих наукових результатів, наводяться дані про їх впровадження й апробацію.

У першому розділі ─ “Огляд джерел наукової інформації щодо принципів організації та управління медичним постачанням служби медицини катастроф для роботи за умов надзвичайних ситуацій” ─ проаналізовано стан розробки проблеми з наукової галузі державного управління медичним постачанням формувань служби медицини катастроф провідних країн світу.

Державне управління медичним постачанням формувань і закладів Державної служби медицини катастроф ─ об’єктивне соціальне явище, процес взаємопов’язаних дій, що забезпечують успішне функціонування служби при ліквідації медико-санітарних наслідків НС, полегшення медико-соціальних насідків для життя й здоров’я людей.

Аналіз    світового    досвіду   з   надання    екстреної медичної допомоги   постраждалим   за   умов   надзвичайних   ситуацій   (У. Беккер,     Н.І. Борчук,   Б.Н. Варава,    Л. Ватсон,    М. Вестбрук,  В.О. Волошин,     А.С. Гандз,              Н. Гуффаріда,     Дж. Данон,    А.Е. Дубицкий,   Е.Г. Жиляев,    А.П. Картиш,     Н.І. Макаров,      В.С. Ласковый,   А.Ф. Мазур, Г. Маккракен,   С. Мелор,      М.М. Михайлівський, В.Ф. Москаленко, Г.Г. Рощін, Р. Тейлор, В.Ф. Торбін,    А. Шейдегер, С. Шлєєр, Дж. Шемер) свідчить: ефективність заходів визначається рівнем підготовки регіональної системи охорони здоров’я до ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. Зокрема,  підкреслено, що питання розвитку державного управління розглядається вітчизняними й зарубіжними вченими як процес організації і спрямування медичного постачання з метою досягнення результатів суспільно значущих цілей.

Зазначається, що організація та управління медичним постачанням формувань і закладів Державної служби медицини катастроф постійно удосконалюється, перебуває в стадії розвитку й корегування.

Аналіз існуючої системи медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуацій у Російській Федерації, доводить що найбільш близькій у свої організаційній структурі Державної служби медицини катастроф  України, доцільними шляхами  ефективного ресурсного забезпечення функціонування єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій є:

-         визначення пріоритетних напрямів розвитку Російської служби надзвичайних ситуацій, реалізація яких дозволить більш раціонально розподілити фінансові ресурси;

-         використання не лише прогресивних форм і методів фінансування і матеріально-технічного забезпечення Російської служби надзвичайних ситуацій, але й стимулювання підприємств і організацій до підвищення безпеки виробництв, формування страхових фінансових резервів;

-         створення резервів фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Існуюча на сьогоднішній день система ресурсного забезпечення заходів Російської служби надзвичайних ситуацій включає в себе кілька елементів, розподілених на два блоки:

-         фінансовий: організація та використання коштів резервного фонду уряду Російської Федерації, порядок здійснення фінансування, страхування ризику;

-         організаційний: декларування безпеки промислових об’єктів, ліцензування видів діяльності, що пов’язана з небезпечним виробництвом, експертиза проектів.

Кошти на ліквідацію надзвичайних ситуацій з резервного фонду уряду Російської Федерації виділяються у разі виникнення  загальнодержавних і регіональних надзвичайних ситуацій, а в окремих випадках, і місцевих, якщо для їх ліквідації  місцевих коштів недостатньо. Потреба в додаткових грошових ресурсах визначається органами виконавчої влади суб’єктів Російської Федерації з обов’язковою участю представника Міністерства з питань надзвичайних ситуацій  Російської Федерації. При підтвердженні необхідності в них подається відповідне замовлення до уряду.

Фінансування, що виділяється з резервного фонду уряду Російської Федерації на ліквідацію надзвичайної ситуації і перераховуються  регіональним центрам Міністерства з питань надзвичайних ситуацій  Російської Федерації, може бути використано лише на визначені заходи:

-                проведення аварійно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт з усунення безпосередньої небезпеки для життя і здоров’я людей на об’єктах житлово-комунального господарства, соціальної сфери тощо;

-                надання одноразової  матеріальної допомоги населенню, що постраждало;

-                розгортання й утримання тимчасових пунктів проживання й харчування постраждалих громадян;

-                відшкодування втрат, пов’язаних із відрядженнями співробітників міністерств, відомств і установ, залучених Міністерства з питань надзвичайних ситуацій  Російської Федерації для проведення заходів з ліквідації надзвичайної ситуації.

У Російській Федерації для вирішення  медичних аспектів надзвичайної ситуації задіяні Всеросійська служба медицини катастроф і відомчі медичні служби. Враховуючи унітарний устрій держави й концепцію надання екстреної медичної допомоги, що вимагає не розпорошувати зусилля медичних працівників різних відомств у надзвичайних ситуаціях, а сконцентрувати їх в єдину систему й використати резерви наявних медичних сил і засобів, незалежно від відомчого підпорядкування, у державі утворено Всеросійську службу медицини катастроф, як підсистему єдиної державної системи запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації.

Формування резервів медичного майна служби медицини катастроф Російської Федерації проводиться згідно з Положенням про резерв медичного майна служби медицини катастроф Міністерства охорони здоров¢я і медичної промисловості Російської Федерації. Це Положення визначає призначення, порядок створення, зміст і використання резервів медичного майна для забезпечення заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

Розрахунок потреби сил і засобів служби медицини катастроф визначається за прогнозами можливих катастроф природного й техногенного характеру з урахуванням можливого найбільшого збитку  при одній катастрофі кожного виду: землетрусі, повені, аварії на об’єкті з наявністю сильнодіючих отруйних речовин і на радіаційно небезпечному об’єкті. Основним критерієм визначення  потреби сил і засобів служби медицини катастроф і формувань, що взаємодіють, є кількість можливих санітарних втрат при катастрофах і виведення з ладу  закладів охорони здоров’я, а також  оптимальні строки  надання медичної допомоги на догоспітальному й госпітальному етапах.

В США державну систему надзвичайного реагування очолює Федеральна агенція з управління в надзвичайні ситуації (Federal  Emergency Management Agency - FEMA), яка безпосередньо пов’язана з регіональними центрами й центрами надзвичайного реагування штатів.

При  великих катастрофах  у США, коли на рівні штату або місцевої влади  неможливо ліквідувати  їх наслідки,  негайно робиться запит про допомогу до Федерального уряду США, який приводить у дію Федеральний план реагування на надзвичайні ситуації, а головною агенцією  при його реалізації є FEMA, що також організує розпорядження і розподілення фінансових активів при реалізації заходів щодо реагування на надзвичайні ситуації згідно із Stafford Act, 42 U.S.C. 5121. Виконання процедур фінансування і фінансового регулювання проводиться згідно із 44 CFR Part 206. Залежно від складності ситуації, що виникла при катастрофі, губернатор постраждалого штату звертається з проханням до президента  США про видання відповідного указу про введення в дію Федерального плану й призначення федерального координатора для упорядкування й організації дій у постраждалій зоні.

При виникненні надзвичайної ситуації насамперед з’ясовуються  потреби в матеріальних ресурсах на регіональному рівні, тобто на рівні штату, на території якого сталася надзвичайна ситуація. Таке з’ясування відбувається за кожною номенклатурою потрібних ресурсів, оскільки більшість потреб задовольняється зі складів Федерального резерву США й потребує чіткого звітування про використання. Постачання матеріальних ресурсів відбувається зі складів, розташованих найближче до зони надзвичайної ситуації, у терміновому порядку. Усі запити про постачання ресурсів проходять через жорсткий контроль на регіональному і федеральному рівнях.

Сучасний погляд на створення вітчизняної регіональної системи охорони здоров’я підкреслює, що в планах її підготовки особливе місце посідає стабільне медичне постачання, управління оперативними резервами медичного майна, розрахунок потреб у лікарських засобах і обладнанні для надання екстреної медичної допомоги постраждалим у зоні надзвичайної ситуації, а також накопичення й зберігання оперативного резерву медичного майна на складах територіального центру екстреної медичної допомоги,  існуючі інформаційні управлінські технології, спрямовані на управління постачанням медичного майна для роботи формувань Державної служби медицини катастроф України за умов надзвичайних ситуацій.

Таким  чином, аналіз джерел наукової інформації щодо управління медичним постачанням свідчить, що в них досить повно висвітлено питання організації і управління медичним постачанням у провідних країн світу. Водночас залишається невивченим питання розробки систем автоматизованого управління медичним постачанням формувань медицини катастроф, що пов’язано з проблемою підвищення ефективності надання медичної допомоги за умов надзвичайних ситуацій і катастроф та використання медичного майна в процесі ліквідації їх наслідків.

Проведений аналіз нормативно-правового поля щодо питань сталого функціонування Державної служби медицини катастроф свідчить про недостатню розробку нормативних актів з питань організації і управління медичним постачанням, механізму залучення медичного майна відомчого резерву Міністерства охорони здоров¢я України й територіальних резервів Автономної Республіки Крим і областей при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій загальнодержавного і територіального рівнів.

Напрямки подальшого розвитку автоматизованих систем управління Державної служби медицини катастроф передбачають перехід від автоматизації окремих її підсистем до створення комплексних територіальних підсистем, розширення складу та якісне покращення управлінських рішень, створення типових формалізованих рішень для основних підрозділів Служби, застосування новітніх програмно-технічних засобів, створення інформаційно-довідникових систем на базі банків даних і знань, організацію обміну інформацією між автоматизованими системами управління центрального й територіального рівнів з використанням сучасних засобів зв’язку.

У науковому й практичному плані для ефективного функціонування Державної служби медицини катастроф України необхідна розробка комплексної програми вивчення управлінських систем служби, самого процесу управління, інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. Важливого значення набуває створення організаційно-функціональних моделей управління забезпечення ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

На основі аналізу наукової літератури і документального аналізу з’ясовано, що проблема державного управління медичним постачанням Державної служби медицини катастроф України сьогодні актуальна й не викликає сумнівів, щодо потреби комплексного вирішення внаслідок того, що техногенна й природна безпека України досить міцна.

У другому розділі ─ “Теоретико-методологічні засади побудови та архітектура моделі управління медичним постачанням Державної служби медицини катастроф” ─ визначено предмет дослідження, його об’єкт і застосовані методи, що формують у цілому програму організації і виконання дослідження, наукового обґрунтування теоретико-методологічних засад побудови моделі управління медичним постачанням формувань Державної служби медицини катастроф.

Головною метою державного управління медичним постачанням Державної служби медицини катастроф є приведення його до нормативного рівня запасів табельного оснащення і спрямування на забезпечення повсякденної готовності формувань Державної служби медицини катастроф до надання медичної допомоги постраждалим у зоні надзвичайної ситуації.

Розвиток сучасного стану теорії державного управління забезпечує необхідний результат процесу управління за умов наявності відповідної організаційної структури об’єкта управління. В умовах перехідного періоду економіки доречно застосувати блочно-цільовий метод проектування організаційних структур об’єктів державного управління. За допомогою метода організаційного проектування розроблено структурну схему організації державного управління системою медичного постачання Державної служби медицини катастроф.

Управління резервами розглядається як вплив через нормативне планування на зміни кількісних характеристик стану резерву, що призводять до досягнення кількісними характеристиками резерву нормативних величин відповідно до Тимчасових табелів оснащення.

Система державного управління оперативним резервом медичного майна Державної служби медицини катастроф включає:

-         формування структури й номенклатури медичного майна оперативного резерву формувань Державної служби медицини катастроф;

-         накопичення й зберігання медичного майна оперативного резерву Державної служби медицини катастроф;

-         завантаження й доставку медичного майна оперативного резерву формувань і закладів для надання екстреної медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях;

-         контроль за використанням оперативного резерву медичного майна Державної служби медицини катастроф при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій;

-         оновлення й поповнення оперативного резерву медичного майна Державної служби медицини катастроф.

Оперативні ресурси медичного майна для забезпечення діяльності спеціалізованих бригад постійної готовності Державної служби медицини катастроф територіального рівня накопичуються в закладах, що формують спеціалізовані бригади й у територіальних центрах екстреної медичної допомоги. Кожна спеціалізована бригада територіального рівня має бути забезпечена оперативним резервом. Тому до структури територіального центру екстреної медичної допомоги обов’язково повинні входити склади тарно-штучних вантажів нормативно визначених запасів медикаментів, медичної апаратури, інструментів тощо.

За допомогою функціонально-структурного аналізу досліджено управління оперативними резервами медичного майна Державної служби медицини катастроф, визначені головну мету, внутрішні й зовнішні цілі, основні функції за фазами управління, основні підсистеми й елементи організаційної структури державного управління.

Згідно з функціями управління медичним майном Державної служби медицини катастроф розроблено організаційно-функціональну модель управління оперативним резервом медичного майна. Структуру  моделі управління медичним майном на складі територіального центру екстреної медичної допомоги сформували функціональна й забезпечуюча підсистеми.

До складу функціональної підсистеми ввійшли модель управління рухом медичного майна на складі територіального центру екстреної медичної допомоги для підтримки оперативного резерву на нормативному рівні та модель управління комплектуванням, завантаженням і доставкою укладок медичного майна до зони надзвичайної ситуації.

Механізм процесів управління  відображено у функціональній підсистемі завданнями двох типів. До складу  завдань управління першого типу  ввійшли розрахункові завдання (обліку, аналізу, контролю за рівнем кількості й станом якості медичного майна, підтримки нормативного рівня оперативного резерву й оцінки кількості спеціалізованих бригад постійної готовності, які можна укомплектувати наявним на складі медичним майном). Пакет завдань другого типу склали інформаційні завдання, а саме завдання визначення фактичної медико-санітарної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, оцінки необхідної кількості медичного майна для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій і коефіцієнта  задоволення потреб у медичному майні за рахунок майна, наявного на складі. Підвищення ефективності  управління  медичним майном  Державної служби медицини катастроф можливе за допомогою  інформаційних технологій, а також завдяки автоматизації функцій управління медичним майном на складі територіального центру екстреної медичної допомоги і виконанням завдань управління заходами з ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

До складу забезпечуючої  підсистеми ввійшли нормативно-правове, організаційне, кібернетичне й кадрове забезпечення. У розрізі положень об’єктно-орієнтованого аналізу розроблена архітектура моделі системи автоматизованого управління медичним  постачанням  формувань Державної служби медицини катастроф, визначені об’єкти  предметного домену, проаналізовано й структуровано об’єктно-орієнтовану предметну область “Медичне майно”, запропоновано структуру інформаційного середовища процесу медичного постачання формувань Служби, структуру інформаційного й програмного забезпечення, технологічну схему обробки інформації в автоматизованому режимі. Отримані  за допомогою об¢єктно-орієнтованого аналізу результати стали основою інформаційного й програмного забезпечення функціональної системи автоматизованого управління  медичним постачанням формувань Державної служби медицини катастроф і одночасно теоретичною базою для створення автоматизованого робочого місця інженера матеріально-технічного забезпечення територіального центру екстреної медичної допомоги.

При втіленні в життя інформаційних технологій керівництво Державної служби медицини катастроф за допомогою програмно-інформаційного апарату забезпечить підвищення рівня управління медичним постачанням формувань Державної служби медицини катастроф за рахунок постійного контролю  за кількістю і якістю ресурсів табельного медичного майна, що за умов дефіциту часу при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій дозволить оперативно здійснювати контроль і приймати управлінські рішення з постачання медичного майна формуванням Державної служби медицини катастроф.

У третьому розділі ─ “Система управління медичним майном територіального рівня Державної служби медицини катастроф” ─ основну увагу приділено проблемі вдосконалення науково обґрунтованого управління оперативним резервом медичного майна територіального центру екстреної медичної допомоги. Розглянуто шляхи вдосконалення організації та автоматизації управління оперативним резервом медичного майна Державної служби медицини катастроф.

Розроблено економіко-математичну модель управління оперативними резервами медичного майна центрального й територіального рівнів, а також Тимчасові табелі оснащення спеціалізованих бригад постійної готовності першої і другої черги. При розробці табелів оснащення перевагу віддано медикаментам і виробам медичного призначення вітчизняного виробництва. Вони були випробувані під час надання  гуманітарної допомоги постраждалим від катастрофічних землетрусів у Туреччині (1999р.) та Індії (2001р.), а також під час катастрофічних повеней на Закарпатті (1998р. та 2001р.).

Для оцінки відповідності добових норм витрат оперативного запасу табельного оснащення мобільного госпіталя фактичним добовим потребам було досліджено й оцінено досвід  роботи госпіталя й обсяг використаного медичного майна. За час фактичної роботи (23 доби) мобільного госпіталя в Республіці Індія отримані статистичні дані кількості пролікованих постраждалих. Сукупність зафіксованих значень їх кількості є первинним статистичним матеріалом, на якому сформовано статистичний ряд. За весь період роботи (надання медичної допомоги постраждалим) було проліковано 5558 чол.

Аналіз кількості і структури медичного майна й медикаментів, які було використано при наданні медичної допомоги постраждалим від землетрусу в мобільному госпіталі, відповідно до актів списання, дали можливість вивчити й оцінити середньодобові витрати медичного майна, також зробити порівняльний аналіз середньодобових витрат і норм табельного оснащення хірургічної й терапевтичної спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги.

Результати дослідження підтвердили, що норми табельного оснащення дозволяють  сформувати оперативний резерв  спеціалізованих бригад  постійної готовності другої черги для повного зодоволення їх потреби в медичному майні при наданні медичної допомоги значній кількості постраждалих (на рівні максимально можливої пропускної спроможності мобільного госпіталю) і тим самим забезпечить ефективне і якісне надання медичної допомоги мобільним госпіталем за умов роботи в автономному режимі.

На базі Тимчасових табелів оснащення можна розрахувати норми запасів медичного майна  відомчого й оперативного резервів, організувати управління запасами медичного майна. За допомогою економіко-математичних методів розроблено комплекс завдань управління запасами,  до яких відносяться розрахунки норм і рівня запасів медичного майна.

Для визначення необхідного типорозмірного ряду цих складів розроблено методику розрахунку вантажних модулів, об’єм і маса яких за сумою визначать необхідну складську місткість.

Оперативні резерви медичного майна мають накопичуватись і зберігатись на складах територіального центру екстреної медичної допомоги із чітко визначеними технологічними процесами переробки вантажів і документування.

З метою удосконалення управління завантаженням і доставкою медичного майна до зони надзвичайної ситуації, що є проблемою в реальній системі Державної служби медицини катастроф, змодельовано процес завантажувальних робіт на складі територіального центру за методом мережевого планування управління.

Для складання раціонального плану проведення завантажувальних робіт запропоновано використовувати метод мережевого планування управління, що передбачає виконання роботи в найкоротшій термін і з мінімальними витратами ресурсів. Розрахунки, проведені за методом мережевого планування управління, дозволяють обґрунтовано відповісти  на питання:

-   в які моменти починати й коли  закінчувати окремі ланки (елементарні роботи)  технологічного   процесу   завантаження    медичного     майна   кожного формування й лікувального  закладу, що  входять до структури медичних сил і закладів Державної служби медицини катастроф територіального рівня;

-    які    перешкоди     можуть   виникнути   до   своєчасного   завершення   комплексу робіт і як їх попередити.

Метод мережевого планування управління придатний для аналізу завантажувальних робіт будь-якого територіального центру екстреної медичної допомоги при вирішенні проблем організації і управління цим технологічним процесом.

Основною інформацією для мережевого планування управління комплексом завантажувальних робіт медичного майна оперативного запасу на складі територіального центру екстреної медичної допомоги є перелік робіт, що складають планований процес (завантажувальні роботи й оформлення відповідних документів) і перелік робіт, у результаті виконання яких мають відбутися завантаження медичного майна оперативного резерву на складі територіального центру екстреної медичної допомоги і його доставка до зони надзвичайної ситуації, а також  перелік робіт, що необхідні для виконання заходів.

За результатами теоретичних досліджень і практики медичного постачання мобільного госпіталя в Республіці Індія при ліквідації медико-санітарних наслідків землетрусу, набутий досвід  автономного режиму роботи за кордоном має особливе значення, зважаючи на міжнародні зобов’язання України. Проведений аналіз є унікальним і не має аналогів у вітчизняній науці й практиці.

Медичний досвід роботи в Республіці Індія довів, що норми витрат медичного майна для спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги повністю відповідають вимогам витрат при наданні екстреної медичної допомоги у стаціонарних умовах постраждалим хірургічного й терапевтичного профілю, які знаходяться у вкрай важкому стані (19% від загальної кількості пацієнтів госпіталю) або стані середньої важкості (81%).

На підставі економіко-математичної моделі управління оперативним резервом медичного майна розраховано його запас медичного майна для надання екстреної медичної допомоги постраждалим від землетрусу в Республіці Індія. При комплектуванні медичним майном виходили з того, що мобільний госпіталь прибуде до зони землетрусу на 4-5 день і буде надавати медичну допомогу бригадами другої черги. Об’єм та структура медичного майна забезпечили роботу госпіталя медикаментами, перев’язувальними матеріалами й санітарно-господарським майном. Лише деякі гостро необхідні медикаменти, використання яких не було пов’язано з наданням медичної допомоги постраждалим від землетрусу (захворювання шкіри, протиастматичні препарати, вітаміни, педіатричні медикаменти), були придбані в місцевих фармакологічних фірм на незначну суму (185 доларів США).

Таким чином, норми табельного оснащення дозволяють  сформувати оперативний резерв  спеціалізованих бригад  постійної готовності другої черги, що повністю задовольняє їх потреби в медичному майні при наданні медичної допомоги значній кількості постраждалих (на рівні максимально можливої пропускної спроможності мобільного госпіталю) й тим самим забезпечить ефективне та якісне надання екстреної медичної допомоги. Вдосконалення системи нормативної інформації є основною з умов побудови необхідної й достатньої інформації на всіх рівнях планування і управління Державної служби медицини катастроф на базі використання переліку медичного майна й Тимчасових табелів оснащення. В силу цих обставин, норми як засіб управління витратами медичного майна, дозволяють контролювати його раціональне використання.

Особливо цінним як у науковому так і в практичному аспекті є наукове обґрунтування використання інформаційних технологій у системі державного управління медичним постачанням формувань Служби. Об’єднання персональних комп’ютерів, телебачення, телефонного (супутникового) зв’язку, створення локальних і територіальних інформаційних мереж і систем зумовили в закладах Державної служби медицини катастроф появу нових видів інформаційних послуг: електронні медичні довідники, енциклопедії, картотеки, інформаційні банки даних регіонів, телеконференції і теленаради.