МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається стан наукової розробки проблеми, з’ясовується зв’язок роботи з науковими планами та програмами, розкриваються мета, задачі, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – “Наукові засади виникнення та розвитку поняття “імідж державної установи” – на основі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з питань етимології поняття “імідж”, його трансформації, конкретизації структури, основних підходів формування висвітлюється ступінь наукового опрацювання теми, розкривається зміст поняття іміджу державної установи, виділяються його компоненти, здійснюється класифікація груп корпоративної аудиторії, визначаються основні фактори впливу на імідж органу державного управління.

Узагальнення наукової літератури з проблеми історіографічного визначення поняття “імідж” дозволило простежити його поширення у джерелах різної спрямованості та виділити такі умовні часові етапи розвитку протягом певного періоду: дефініцій, класифікацій, синонімізації. На підставі порівняння термінів “репутація”, “реноме”, “громадська думка”, “авторитет” та “харизма” доведено, що імідж є спеціальним терміном із власною семантикою та характерними ознаками.

Імідж державної установи, що складається з зовнішніх та внутрішніх елементів сприйняття, є комплексним образом, формування якого спрямовується на суспільну свідомість різних груп аудиторії через актуалізацію низки конкретних характеристик з метою створення сприятливих умов щодо позитивної оцінки корпоративними групами діяльності організації.

У дисертації запропоновано класифікувати основні складові іміджу державної установи за трьома компонентними групами (когнітивною, емоційною та образною), а також з'ясовано взаємозв'язок образу установи з іншими іміджевими системами: держави, державного службовця та державного управління.

Установлено, що аудиторія іміджу неоднорідна. Залежно від контексту, в якому відбувається взаємодія певної групи аудиторії з органом державної влади, формується специфіка його сприйняття. Отже, процес формування іміджу має відбуватись з урахуванням таких груп: нормативні (Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, колегія тощо), функціональні (співробітники, сервісні та підпорядковані організації), дифузні (громадські об'єднання, ЗМІ, групи особливих інтересів) та споживачів (населення).

Дослідження основних напрямів формування іміджу на ґрунті теорії державного управління з питань ефективності діяльності владного органу дало змогу виділити основні фактори, що впливають на побудову іміджу. Допомагати органам державного управління у формуванні позитивної суспільної думки, а також сприяти встановленню ефективного зворотного зв'язку з громадськістю покликані засоби масової інформації. Саме тому важливою є оцінка їх ролі на підставі докладної характеристики друкованих матеріалів, що безпосередньо чи опосередковано стосуються іміджу різних державних установ. У зв’язку з тим, що імідж установи певною мірою є персоніфікованим, істотного значення набуває розгляд такого критерію ефективності діяльності державної установи, як високий рівень професіоналізму працівників. У цьому сенсі важливим фактором формування іміджу є кадрова політика з точки зору системи професійного кадрового забезпечення, бо саме вона є засобом втілення тих особливостей, на яких засноване сприйняття громадськістю державної установи. Виходячи з факту існування внутрішньої форми іміджу, її проявом можна вважати моральні якості службовця, що обумовлює необхідність аналізу організаційної культури.

У другому розділі – “Визначення впливу основних факторів на імідж державної установи” – розглядається діяльність засобів масової інформації стосовно їх ролі у процесі створення образу владної інституції, кадрове забезпечення як складова механізму формування іміджу та побудова організаційної культури.

В роботі доведено, що формування іміджу державної установи неможливе без залучення засобів масової інформації, це зумовлено сферою їх використання та відповідними функціями. Контент-аналіз періодичних друкованих видань України “Урядовий кур'єр” та “Зеркало недели” з позицій висвітлення образу державної установи показав, що у процесі формування іміджу цими виданнями здебільшого відбувається акцентування уваги читача не на результатах діяльності органу влади, а на окремих персоналіях. Для побудови ж цілісного іміджу є необхідним усебічний розгляд всіх його складових. З цією метою запропоновано: ширше використовувати інформацію стосовно діяльності як самої установи, так і окремих її підрозділів; подавати на сторінках видань результати соціологічних досліджень і моніторингів думки населення з приводу важливих питань політичного та суспільного життя; активніше залучати до співпраці представників різних громадських об’єднань і організацій.