Державне регулювання реструктуризації ГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ шахтарських міст України

summary

У вступі дисертації обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання дослідження, показано новизну та практичне значення  одержаних результатів.

В першому розділі “Теоретико методологічні основи державного регулювання реструктуризації господарських комплексів шахтарських міст” проаналізований сучасний стан досліджень з теми дисертації, уточнені поняття “шахтарське місто”, “реструктуризація господарського комплексу”, “монофункціональне місто”, виявленні форми реструктуризації економіки міст, сформульовані науково-методологічні підходи до вивчення еволюції міських поселень, запропоновані критерії визначення монофункціональних шахтарських міст України.

Відповідно до програми “Вугілля України” лише в 2001-208 рр. передбачається вивести з експлуатації 38 шахт (розрізів). Це негативно відіб’ється на малих містах, особливо з монофункціональною структурою виробництва. Закриття чи тимчасове припинення діяльності містоутворюючих підприємств в тих містах, де вони є містоутворюючими підприємствами, веде до деградації малих і середніх міст, зокрема шахтарських. Виведення з експлуатації шахт не може бути забезпечене їх перепрофілюванням на інший вид діяльності. В той же час збереження міста, як свідчить вітчизняний досвід, наприклад, м.Славутич, вимагає менших суспільних витрат (матеріальних, фінансових, соціальних), ніж його ліквідація.

Єдиним безальтернативним вирішенням проблеми забезпечення подальшого існування і розвитку шахтарських міст є здійснення реструктуризації їх господарської діяльності. В цьому разі досягається збереження і покращення умов життя і праці населення таких міст, а головне вирішується проблема постійного відтворення матеріальних умов розвитку міст – забезпечення населення суспільно кориснею працею. Реструктуризація – це процес багатоплановий і вимагає значного часу. Поняття реструктуризації сьогодні не має однозначного визначення серед вітчизняних науковців і фахівців-практиків. В даній роботі під реструктуризацією розуміється здійснення корінних суттєвих трансформацій у всіх сферах соціально-економічного життя держави в умовах перехідної економіки, в тому числі в умовах функціонування і подальшого розвитку малих і середніх міст, регулювання процесів їх еволюції. Реструктуризація виробничої чи господарської діяльності шахтарських міст може бути здійснена шляхом зміни акцентів державної регіональної політики, переносу центру її тяжіння з переважно галузевого управління, яке здійснювалось міністерствами і відомствами відповідного профілю на переважно регіональне управління з боку центральних та місцевих органів влади. Особлива роль в здійсненні господарської реструктуризації міст належить місцевим органам влади та органам самоврядування. Саме вони повинні безпосередньо розв’язувати задачі оперативного, соціально економічного розвитку міст, визначати пріоритети подальшої їх еволюції, здійснювати реалізацію намічених цілей діяльності та життя громади. Місто можна розглядати сьогодні, як корпоративну комерційну організацію, яка повинна бути самодостатньою і самостійно заробляти кошти на свій розвиток. Вищим органом управління таким “підприємством” є міська громада. Саме вона на принципах демократичного суспільства повинна делегувати свої повноваження регіональним та центральним органам влади, а не навпаки, як сьогодні робиться в Україні.

У дисертації обґрунтовані показники ідентифікації шахтарських міст у структурі міських поселень. В системі територіальних економічних утворень виділені вугільні виробничі системи, які являють собою промислові комплекси, основною функцією яких є видобування вугілля. Вони являть собою системоутворюючі елементи конкретної території, які зумовлюють значною мірою масштаби і межі її розвитку та привносять специфічні особливості у взаємовідносини як усередині самої вугільної структури, так і за її межами. Показано, що для вугільних виробничих систем характерним є наявність широкого кола підприємств шахтобудівельного, пуско-налагоджувального, транспортного, машинобудівного, ремонтно-відбудовного, переробного та інших профілів, що робить їх визначальними елементами в розвитку регіональної економіки. Найбільш складна соціально-економічна ситуація склалася сьогодні в шахтарських містах України. Вона (ситуація) пов’язана як з об’єктивними, так і з суб’єктивними обставинами. Хронічним недостатнім виділенням бюджетних коштів на розвиток вугільної промисловості в колишньому Радянському Союзі і сьогоднішній Україні, запізненням і помилками ринкових реформ у вугледобувній галузі і шахтарських містах, перманентними в останні роки затримками в оплаті праці шахтарів та ін.

Відповідно до запропонованих критеріїв визначені монофункціональні міста України у регіональному розрізі, у тому числі у Луганській області. В таблиці 1 наведений перелік монофункціональних шахтарських міст України.

Проведений в роботі аналіз показав, що в Україні налічується найбільша  кількість саме шахтарських міст. Із 122 монофункціональних населених пунктів, 39 – це шахтарські. В Луганській і Донецькій областях знаходиться 37 таких міст, в тому числі в Луганській області – 17 міст. Характерною рисою шахтарських міст України є сьогодні їх соціально-економічний занепад: зменшується високими темпами їх людність, погіршуються умови життя і праці населення, кризовою залишається екологічний стан довкілля, складна соціальна ситуація. Все це ускладнюється масовим виведенням з експлуатації фізичнозношених і морально-застарілих вугільних підприємств без відповідних на те економічних, соціальних, екологічних обгрунтувань.