ОБЛІК І АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИТРАТ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ Статья

Актуальність теми. Актуальними питаннями розвитку промислових підприємств України та суспільства в цілому є збереження навколишнього природного середовища, раціональне природокористування, зменшення негативного впливу на природу.

В Україні, як географічному центрі Європи, у 2007 р. зберігається 20131,8 тис. т небезпечних відходів промислових підприємств І-ІІІ класу небезпеки, забруднено викидами шкідливих речовин атмосферне повітря у кількості 7380 тис. т, забрано 16352 млн. куб. м води з природних об’єктів. Це зумовлює необхідність вирішення суттєвих екологічних проблем.

Масштабність екологічних проблем, зростання забруднення навколишнього природного середовища вимагають спрямування екологічної політики і діяльності промислових підприємств на їх усунення та спонукають до пошуку інструментів еколого-економічного управління, що базуються на принципах сталого розвитку. Основою управління є інформація про екологічні витрати, отримана шляхом дослідження екологічних аспектів діяльності підприємств, побудови механізму раціональної організації та методики обліку і аналізу екологічних витрат. Це сприятиме ефективному використанню ресурсів та зменшенню негативного впливу промислових підприємств на навколишнє природне середовище.

Вченими зроблено значний внесок до теоретичного та практичного обґрунтування питань, пов’язаних з обліком і аналізом екологічних витрат. Загальні проблеми теорії та практики обліку і аналізу екологічних витрат висвітлені у працях вітчизняних вчених: П.Ю. Буряка, Ф.Ф. Бутинця, І.В. Замули, Т.О. Кірсанової, Л.Г. Мельника, В.З. Папінко, М.С. Пушкаря, А.А. Садекова, Ю.Ю. Туниці, М.Г. Чумаченка, В.О. Шевчука, а також зарубіжних науковців і практиків: Г. Вінтера, Т.А. Дьоміної, Н.С. Еліаса, О.В. Латипової, М.М. Моувена, К.С. Саєнко, Д.У. Сенкова, В.К. Тішкова, Д.Р. Хенсена.

Проте окремі аспекти теорії та практики, методики й організації обліку і аналізу екологічних витрат промислових підприємств залишаються дискусійними, тому потребують додаткових досліджень у напряму їх удосконалення. Зокрема це стосується уточнення понятійного апарату, класифікації і групування екологічних витрат відповідно до завдань їх обліку і аналізу, методики та організації обліку екологічних витрат, методики розрахунку ефективності та комплексного аналізу екологічних витрат.

Дискусійний характер наведених питань, недостатній рівень нормативного, методичного забезпечення обліку і аналізу екологічних витрат сприяли вибору теми, зумовили її актуальність та основні напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Концепція розвитку обліку, аналізу та аудиту в умовах міжнародної інтеграції» (державний реєстраційний номер 0106U004356). У межах наукової програми автором виконано дослідження, пов’язане з удосконаленням методики обліку і аналізу екологічних витрат промислових підприємств.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних положень, розробці рекомендацій щодо удосконалення обліку і аналізу екологічних витрат промислових підприємств та практичному їх використанні в процесі прийняття управлінських рішень з охорони навколишнього природного середовища.

Для досягнення мети у дисертації сформульовано і вирішено такі завдання:

– проаналізувати екологічні проблеми сталого розвитку та шляхи їх подолання з метою обґрунтування актуальності досліджень, пов’язаних з обліком і аналізом екологічних витрат промислових підприємств;

– визначити особливості природоохоронної діяльності та специфіку виробництва підприємств гірничовидобувної галузі, їх вплив на методику обліку екологічних витрат;

– запропонувати методику обліку екологічних витрат гірничо-збагачувального підприємства;

– надати визначення та розкрити сутність понять «сукупні екологічні витрати» та «екологічні зобов’язання» з метою адекватного відображення екологічних витрат у бухгалтерському обліку;

– удосконалити класифікацію та виконати групування екологічних витрат гірничо-збагачувальних підприємств відповідно до завдань їх обліку і аналізу;

– здійснити аналіз механізму організації обліку екологічних витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах та запропонувати напрями його подальшого удосконалення;

– визначити шляхи оптимізації екологічних витрат та обґрунтувати теоретико-практичні аспекти управління ними на гірничо-збагачувальних підприємствах;

– розвинути організаційні і методичні положення щодо виконання комплексного аналізу екологічних витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах.

Об’єктом дослідження є екологічні витрати промислових підприємств України.

Предметом дослідження є теорія й практика, методика та організація обліку і аналізу екологічних витрат промислових підприємств України.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основами дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого вивчено методику обліку і аналізу екологічних витрат, чинну нормативно-законодавчу базу, проведено аналіз екологічних витрат, визначено взаємозв’язок та взаємообумовленість обліку, аналізу і управління екологічними витратами, висвітлено протиріччя їх розвитку. У процесі дослідження теорії та практики обліку і аналізу екологічних витрат використано такі методи наукового пізнання: спостереження, порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія та конкретизація. Прийоми групування і деталізації застосовано для удосконалення класифікації екологічних витрат. Методи моделювання, факторного аналізу покладено в основу розробки напрямів аналізу екологічних витрат. Методи порівняння і прогнозування застосовано для обґрунтування необхідності інвестування природоохоронних проектів.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують облік екологічних витрат; праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем бухгалтерського обліку, аналізу та управління екологічними витратами; методичні матеріали; статистичні показники діяльності промислових підприємств. У роботі використано практичні дані досліджуваних гірничо-збагачувальних підприємств Криворізького регіону.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних положень, розробці рекомендацій щодо удосконалення обліку і аналізу екологічних витрат промислових підприємств та практичному їх використанні в процесі прийняття управлінських рішень з охорони навколишнього природного середовища. До результатів, що відображають новизну у вирішенні наукової задачі, належать такі:

вперше запропоновано:

– методику обліку екологічних витрат гірничо-збагачувального підприємства через розробку пропозицій, які забезпечують аналітичність і достовірність облікової інформації. Запропоновано склад калькуляційної статті «Екологічні витрати», схеми і кореспонденцію рахунків з обліку екологічних витрат, порядок розкриття інформації про екологічні витрати у фінансовій звітності. Це забезпечить адекватне відображення екологічних витрат у бухгалтерському обліку, формування показників фінансової звітності та прийняття управлінських рішень, спрямованих на зниження негативного впливу підприємств на навколишнє природне середовище;

– групування екологічних витрат за характерними ознаками (операційні екологічні витрати, інвестиційні екологічні витрати, екологічні зобов’язання, витрати і втрати через екологічно несприятливу діяльність підприємства, інші екологічні витрати), субрахунки і рахунки аналітичного обліку, що уможливлює формування даних про окремі види екологічних витрат у системі бухгалтерського обліку;

удосконалено:

– класифікацію екологічних витрат гірничо-збагачувальних підприємств відповідно до завдань їх обліку та аналізу шляхом доповнення новими ознаками: за видами природоохоронної діяльності, за отриманим ефектом, за напрямами відшкодування. Це забезпечує повноту відображення екологічних витрат у бухгалтерському обліку та посилює контроль використання ресурсів на охорону природи;

– організацію обліку екологічних витрат через дослідження схем інформаційних зв’язків та документообороту з обліку екологічних витрат; пропозиції розподілу обов’язків щодо збирання й оброблення інформації, доповнення облікової політики підприємства, застосування карток обліку екологічних витрат за центрами витрат і природоохоронними заходами, відомостей аналітичного обліку екологічних зобов’язань та обліку сукупних екологічних витрат. Врешті, підвищується оперативність і якість інформації про екологічні витрати;

одержали подальший розвиток:

– теоретичні положення щодо визначення сутності понять «сукупні екологічні витрати» і «екологічні зобов’язання» та нові підходи до вирішення екологічних проблем промислових підприємств гірничовидобувної галузі;

– методика розрахунку ефективності екологічних витрат через уточнення екологічних, соціальних і економічних ефектів природоохоронної діяльності гірничо-збагачувального підприємства. Внаслідок досягається оптимізація витрат на охорону природи, що позитивно вплине на загальний результат діяльності;

– методичні і організаційні підходи здійснення комплексного аналізу екологічних витрат через виокремлення його напрямів і етапів, уточнення джерел інформації, дослідження показників для різних груп екологічних витрат, вивчення впливу факторів на рівень екологічних витрат, оцінку ефективності екологічних витрат, застосування елементів стратегічного аналізу. Це дозволить планувати ефективні природоохоронні заходи, здійснювати контроль за використаними ресурсами та виконаними природоохоронними заходами, аналізувати досягнуті результати з метою управління екологічними витратами і природоохоронною діяльністю промислового підприємства.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці рекомендацій і пропозицій, спрямованих на удосконалення організації та методики обліку і аналізу екологічних витрат. Їх впровадження у господарську діяльність промислових підприємств сприятиме правильному відображенню екологічних витрат у бухгалтерському обліку, підвищенню ефективності аналітичної роботи, що забезпечить прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на запобігання і зниження забруднення навколишнього природного середовища.

До результатів, що мають практичне значення, належать такі рекомендації: уточнення облікової політики підприємства, виокремлення основних груп екологічних витрат, формування складу статті «Екологічні витрати» у собівартості продукції (для правильного обліку екологічних витрат і раціональної його організації); застосування карток обліку операційних та інвестиційних витрат (для обліку за центрами витрат і природоохоронними заходами), відомості обліку сукупних екологічних витрат (для узагальнення інформації), відомості аналітичного обліку екологічних зобов’язань (для підвищення аналітичності інформації), застосування аналітичних рахунків для обліку екологічних витрат; розробка методичних рекомендацій щодо обліку та виконання комплексного аналізу екологічних витрат, застосування показника ефективності екологічних витрат (для розробки результативних природоохоронних проектів).

Основні наукові положення і висновки дисертації знайшли практичне використання у діяльності підприємств гірничовидобувної галузі: ВАТ «Південний ГЗК» (довідка № 52.06/155 від 15.01.2008 р.), ВАТ «Докучаєвський ФДК» (довідка № 83 від 14.01.2008 р.), ВАТ «Промислово-виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (довідка № 183/16 від 14.01.2008 р.). Окремі результати дослідження застосовуються у навчальному процесі Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Фінансовий облік» і «Аналіз господарської діяльності» та підготовці їх науково-методичного забезпечення (довідка № 01-41 від 22.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, викладені в роботі та які виносяться на захист, виконані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення доповідались та обговорювались на міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях: «Дні науки ґ2005» (м. Дніпропетровськ, 15-27 квітня 2005р.); «Майбутнє – Аудит» (м. Кривий Ріг, 18 листопада 2005р.); «Розвиток систем обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2007р.); «Научное пространство Европы – 2008» (м. Софія, 15-30 квітня 2008р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 11 наукових працях, загальним обсягом 3,38 друк. арк., з них 7 – у наукових фахових виданнях (3,07 друк. арк.), 4 – в інших виданнях (0,31 друк. арк.). Автору належить 3,38 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 192 сторінки друкованого тексту. Робота містить 28 таблиць на 18 сторінках, 25 рисунків на 12 сторінках, 24 додатки на 42 сторінках, список використаних літературних джерел, що нараховує 201 найменування.