Модульно-рейтингове навчання як засіб індивідуалізації навчального процесу у вищому технічному закладі

summary

У вступі обґрунтовано актуальність, доцільність і ступінь дослідженості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і гіпотезу дослідження, перераховано основні завдання, викладено основні теоретико-методологічні засади, визначено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі „Модульно-рейтингове навчання як педагогічна проблема” проведено науковий аналіз модульного навчання, розкрито підходи до рейтингового оцінювання знань та умінь студентів, застосовано технологічний підхід до модульно-рейтингового навчання, охарактеризовано технологію модульно-рейтингового навчання з позицій індивідуалізації навчального процесу у вищому навчальному закладі.

В основі модульного навчання лежить поняття модуля (лат. – modulus, англ. – module), що набуває значення функціонального вузла. У науково-педагогічній літературі існує різне трактування модуля. Найчастіше модуль визначається як міра компонування знань для зручного засвоєння.

У теорії та практиці модульного навчання можна виділити модуль логічного, процедурного, фреймового (структурно-схематичного), семантичного походження. З дидактичних позицій розглядається навчальний модуль. У нашому розумінні навчальний модуль визначається як інтеграція різних видів та форм організації навчання у межах певної змістової одиниці. Ядром модуля виступає інформаційний матеріал, який реалізується на різних заняттях. Форми організації навчання, у межах яких реалізується модуль, набувають варіативного поєднання.

Модульне структурування змісту навчання можна узагальнити як наскрізну проблему, яка характеризується організаційно-методичною будовою відповідно до структури наукового знання.  Залежно від вибору предмета структурування можна виділити кілька способів модульного структурування: функціональний, циклічний, заліковий, технологічний.

Модульне структурування навчального матеріалу відображається у модульній програмі, мета теоретичного спрямування якої будується за гносеологічними ознаками, а прикладного – за діяльнісними.

Аналіз літературних джерел дозволив нам виділити принципи модульного навчання цільового характеру (цільового забезпечення, ієрархії цілей), змістового характеру (структурування змісту навчального матеріалу, змістової компактності, повноти навчального матеріалу) та технологічного характеру (гнучкості, оптимізації навчання, оперативного зворотнього зв’язку, співробітництва і диференціації) .

У практиці модульного навчання існують різні схеми розташування модулів за змістовою зумовленістю та послідовністю вивчення. За результатами нашого дослідження такі схеми-моделі можуть мати моновалентний, полівалентний та змішаний характер.

За умов стандартизації оцінювання особливої актуальності набуває рейтинг як вид рангової якісної шкали оцінювання. В нашому розумінні рейтинг - індивідуальний числовий показник навчальної діяльності студента, який враховує результати його навчання за всіма видами занять і самостійної роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального року, періоду навчання. Рейтинг – це сумарна оцінка якості роботи студента за певний проміжок часу.

Високу ефективність забезпечує органічне поєднання модульного навчання з рейтинговим оцінюванням знань та умінь студентів, що визначається рядом педагогічних чинників: технологізацією навчального процесу у вищому навчальному закладі, функціональністю підготовки майбутнього фахівця, гуманізацією вищої освіти, орієнтацією на формування творчої особистості студента. За умов запровадження  модульного навчання рейтингове оцінювання базується на принципах діагностичності, конкретності, об‘єктивності, доступності, індивідуалізації, системності, загальності, технічного забезпечення, позитивної мотивації. Систематизація підходів до рейтингового оцінювання дозволяє виділити п’ять моделей такого оцінювання: щотижневі заліки, система залікових годин, робота на аудиторних заняттях, періодичні контрольні зрізи, визначення успішності за змістовою ознакою. Ці моделі можуть реалізуватися за двома напрямами: за сумарною та середньозначимою оцінкою.

З позицій нашого дослідження модульно-рейтингове навчання є ефективною прикладною технологією, яка грунтується на системі принципів: діагностичної цілеспрямованості, науковості, оптимальності, завершеності, свідомого вибору власної траєкторії навчання, об’єктивності оцінювання, співробітництва, вимірюваності результатів.

Особливостями технологічності модульного навчання є чітке (діагностичне) визначення мети навчання, логічне структурування змісту навчального матеріалу, представлення змісту та методів навчання у модульній програмі, варіативність способів засвоєння навчального матеріалу.

З позицій забезпечення індивідуалізації навчального процесу у вищому навчальному закладі мета модульної технології навчання полягає в створенні найбільш сприятливих умов розвитку особистості студента шляхом забезпечення гнучкості змісту навчання, пристосування дидактичної системи до його індивідуальних потреб та рівня базової підготовки студента шляхом організації навчально-пізнавальної діяльності за власною лінією навчання на основі проходження поглибленого, повного чи скороченого курсу програми.

У другому розділі „Технологія модульно-рейтингового навчання у вищому навчальному закладі” описана модель технології модульно-рейтингового навчання за цільовою, змістовою, процесуальною та результативною компонентами. Теоретичні засади модульно-рейтингового навчання ми поклали в розробку однойменної моделі вивчення іноземної мови у вищому технічному закладі.

З позицій системного підходу до розгляду педагогічних явищ, процесів ми розробили ієрархію цілей вивчення студентами іноземної мови у вищому технічному закладі. Глобальний рівень цілеутворення передбачає визначення мети вивчення студентами іноземної мови і корелює із глобальною метою підготовки фахівців. Етапний рівень цілеутворення відображений у поетапному вивченні студентами іноземної мови по семестрах та курсах навчання. Оперативне цілеутворення зводиться до визначення функціональної специфічності кожного окремого модуля з іноземної мови. На етапі процесуального цілеутворення мета навчання співвідноситься з логічним структуруванням змісту навчального матеріалу і практично реалізовується у межах певних модулів на рівні навчальних елементів за змістовими юнітами.

Суть дидактичного процесу, побудованого на основі модульно-рейтингового навчання, полягала у структуруванні змісту навчання в автономні організаційно-методичні одиниці (модулі), що дозволяє студентові вибирати індивідуальну лінію навчання.

Зміст кожного модуля формувався  відповідно до структури модульної програми. Він включав у себе такі обов’язкові компоненти: діагностичні дидактичні цілі і конкретні способи їх реалізації; навчальні елементи відповідно до логічної структури змісту навчального матеріалу дисципліни та їх методичне забезпечення; способи контролю та самоконтролю, які підтверджують реалізацію діагностичної дидактичної мети.

У кожному семестрі студенти вивчали чотири модулі. З метою індивідуалізації навчального процесу студент вибирав чотири теми із запропонованого викладачем переліку. Перелік тем систематизований за змістовими блоками (тексти на теми повсякденного життя та тексти на фахову тематику). За бажанням та здібностями студента ці тексти можуть бути більш звуженими чи конкретизованими. З викладачем він лише узгоджує план роботи. Вибір власної лінії навчання забезпечується також свободою вибору текстів із змістового блоку. В запропонованій моделі обов’язковим є вивчення спеціалізованих текстів з фаху у четвертому семестрі. Студенти, які проявляють високу успішність, за бажанням можуть починати вивчати спеціалізовані тексти вже в третьому семестрі.

Індивідуалізація навчання студентів у процесі вивчення іноземної мови здійснювалася також шляхом поглиблення їх знань завдяки опрацюванню додаткових матеріалів на самостійній роботі. Для цього студентам пропонували тексти на вибір, що несуть загальну інформацію про різні сфери діяльності України, США та Великобританії.

Стандартизація англомовної підготовки майбутніх фахівців здійснювалась за допомогою реалізації юнітів: а) grammar unit (граматичний); b) vocabulary unit (словниковий); c) reading and writing unit (письмо та читання); d) speaking skills unit (усне мовлення); e) extended reading unit (додаткове читання).

У нашому розумінні, юніт – це обов’язковий вид роботи, в основі якого лежить специфічна змістова одиниця у вигляді певного аспекту мови.

У процесуальній компоненті індивідуалізованість навчання забезпечувалась різнорівневим характером діяльності студента у процесі роботи за модулями на рівні викладу проблеми, створення та обговорення проблемних ситуацій, оцінюванні якості роботи інших студентів та власної діяльності, участі у „круглому столі” з певної теми.

Експериментальна модель модульно-рейтингового навчання, яку ми розробили в ході дослідження, включала поступовий перехід від традиційної до інноваційної технології шляхом впровадження рейтингового оцінювання за умов практично-лекційного навчання та модульного навчання. Це дозволило послідовно реорганізувати навчальний процес без одноразових різких змін, якісно його удосконалити, апробувати в оцінюванні навчальної діяльності студентів нові підходи за звичних умов,  позбутися психологічного дискомфорту від впровадження інновацій.

Результати першого етапу впровадження експериментальної моделі навчання засвідчили, що такий підхід до організації навчального процесу не дозволяє повною мірою індивідуалізувати підготовку майбутнього фахівця, оскільки процес засвоєння навчального матеріалу розірваний у часі, що призводить до втрати його змістової цілісності та відсутності чіткої структурованості знань. Складною є процедура розробки критеріїв оцінювання різних занять та зведення їх до “спільного знаменника”.

З метою поглиблення індивідуалізації процесу вивчення студентами іноземної мови та забезпечення цілісності знань на другому етапі ми розробили та впровадили технологію модульно-рейтингового навчання. Доцільною, на нашу думку, є модель оцінювання навчальної успішності студентів за змістовою ознакою. Всього за курс навчання студенти вивчають 16 модулів. Кожний модуль включає практичні заняття, самостійну роботу та контрольне заняття. Ми розробили модульну робочу програму курсу „Англійська мова”.

Експериментальний варіант технології модульно-рейтингового навчання включав два варіанти оцінювання. Перший – визначався сумарною оцінкою всіх видів діяльності, другий – їх середньозначимою оцінкою.

Рейтинг за сумарною оцінкою видів діяльності включав контрольні бали за такими показниками: відвідування практичних занять; рівень самостійної підготовки до практичного заняття; своєчасне відпрацювання матеріалу з даної теми; додаткові або преміальні бали (за виконання додаткових завдань різної складності, за активну роботу на занятті).

Однак, крім позитивних сторін цей вид рейтингового оцінювання мав ряд недоліків, які ускладнювали його застосування. Він не передбачає фіксованої кількості балів за семестр, а зумовлюється кількістю видів робіт, аудиторних занять та самостійної роботи, які змінюються залежно від робочого плану дисципліни, що призводить до того, що нарахування балів стає різним. Залежно від кількості навчальних годин у семестрі формувалася різна кількість модулів, що ускладнювало процедуру підрахунку балів. Рейтинговий контроль за сумарною оцінкою видів робіт розрахований переважно на окрему дисципліну, щo, в свою чергу, ускладнює усвідомлення студентом критеріальної бази різних дисциплін і не дозволяє адекватно порівнювати успішність студентів з них.

Проаналізувавши позитивні та негативні сторони першого етапу впровадження експериментальної моделі навчання, ми запропонували варіант навчання студентів іноземної мови з метою індивідуалізації їх навчально-пізнавальної діяльності та  розробили спосіб модульно-рейтингового контролю за середньозначимою  оцінкою основних видів діяльності.

Модульне структурування змісту навчального матеріалу дозволило відійти від подрібнення навчальної діяльності студентів за видами робіт та оцінювати відносно самостійний змістово-процесуальний компонент вцілому.

Для проведення модульно-рейтингового контролю готувалися варіанти завдань. Ці завдання були однаковими або рівнозначними. Структура, система та критерії оцінювання результатів їх виконання пропонувались студентам на початку вивчення іноземної мови.

Завершальним і обов’язковим етапом здачі модуля був підсумковий контрольний тест, який дозволив визначити комплекс засвоєних знань і вмінь студентів із вказівкою рівня їх засвоєння.

Система оцінювання за умов модульно-рейтингового навчання включала семестровий та кваліфікаційний контроль. Семестровий контроль поділявся на досесійний та сесійний. Досесійний контроль передбачав оцінювання навчальної діяльності студента протягом семестру, а сесійний - складання студентами екзамену чи заліку з іноземної мови. Кваліфікаційний контроль здійснювався у кінці четвертого семестру за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” у вигляді складання екзамену.