Коваленко О.О. Продуктивність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та густоти стояння рослин в північній підзоні Степу України

summary

Стан проблеми і обгрунтування вибраного напрямку досліджень. У розділі наводиться огляд літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно впливу строків сівби та густоти стояння рослин на формування врожаю різних за морфотипом і скоростиглістю сортів і гібридів соняшнику. Обгрунтована необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводили в 2000-2002 рр. в дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН. Територіально воно відноситься до північної підзони Степу і розташоване на правому березі р. Дніпро в північно-східній частині Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря).

Грунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний важкосуг-линковий на лесі. Потужність гумусового горизонту 40 см, а всього профілю – 75-85 см. Вміст гумусу в орному шарі складає 4,2-4,4 %, валового азоту – 0,21-0,22 %, фосфору – 0,11-0,13 %, калію – 2,2-2,4 %. Сума поглинених основ – 32,7 мг-екв. на 100 г грунту. Реакція грунтового розчину нейтральна (pH 6,9-7,2). Забезпеченість доступними рослинам формами азоту середня (35-38 мг/кг за Кравковим), фосфору – підвищена і висока, калію – висока (143-163 мг/кг та 146-152 мг/кг за Чириковим).

Клімат району досліджень помірно-континентальний з недостатнім і нестабільним зволоженням. В роки проведення дослідів погодні умови були контрастними, що дозволило зробити достовірну оцінку прийомів, що вивчалися. У 2000 р. ріст і розвиток соняшника проходив у сприятливих умовах. У 2001 р. спостерігалось достатнє зволоження від початку вегетації до фази цвітіння для скоростиглого гібрида і до кінця утворення кошиків для інших. Потім відбулось різке підвищення температури повітря, а опадів не було до повної стиглості. 2002 р. виявився посушливим від сходів до початку цвітіння рослин і вологим у наступний період.

Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспєхов Б.А., 1985). Польові досліди закладали за методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку вивчали строки сівби: перший – при досягненні температури грунту на глибині 10 см 6-8 ºС (15-17 квітня); другий – при 10-12 ºС (5-7 травня); третій – при 14-16 ºС (25-27 травня). На ділянках другого порядку розміщували гібриди: Візит (скоростиглий), Міхаіл, Ной (ранньостиглі), Погляд (середньоранній) і сорт Донський крупнонасінний (середньостиглий). Ділянками третього порядку були густоти стояння рослин (20, 30, 40, 50, 60, 70, 80 тис./га). Посівна площа елементарної ділянки – 56 м², облікова – 42 м², при триразовому повторенні. Попередник у досліді – озима пшениця. Соняшник вирощували згідно з агротехнічними вимогами і рекомендаціями для зони Степу на гербіцидному фоні (харнес 2,5 л/га) при внесенні мінеральних добрив – N₆₀Р₆₀К₆₀ (нітроамофоска). Збирання врожаю соняшника проводили комбайном Sampo-500, а одержані дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1985).

Для визначення особливостей росту і розвитку гібридів вивчали: тривалість міжфазних періодів, висоту рослин, площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, освітленість рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, накопичення сухої речовини, структуру врожаю, стійкість до хвороб (Циков В.С., Пікуш Г.Р., 1983; Ничипорович А.А., 1982). Запаси вологи в грунті визначали у шарі 0-150 см перед сівбою і в кінці вегетації (Долгов С.І., 1996), а розвиток кореневої системи вивчали за методом М.Г. Тарановської (1957).

Агрохімічні аналізи грунту, рослин і насіння виконувались в лабораторії агрохімії і грунтознавства Інституту зернового господарства УААН згідно з загальноприйнятими методиками (Петербургский А.В., 1969; Крищенко В.П., 1983; Минеев В.Г., 1989).

Економічну і енергетичну ефективність вирощування гібридів соняшнику розраховували за цінами на продукцію, розцінками і нормами виробітку у господарствах Степу України, діючих станом на кінець 2002 – початок 2003 рр., відповідно до методичних рекомендацій Інституту зернового господарства та Інституту аграрної економіки УААН.