Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різного морфотипу залежно від густоти стояння рослин у північній частині Степу України

summary

Стан вивчення питання. В розділі наведені результати досліджень вітчизняних та закордонних вчених з питань, що розглядаються в дисертації, зроблений їх аналіз, узагальнення і обгрунтування вибраного напрямку наукової роботи.

            Умови і методика досліджень. Експериментальну роботу проводили в 1997-1999 рр. в Дослідному господарстві Інституту зернового господарства УААН, яке розташоване в північній частині Степу України (Дніпропетровський район Дніпропетровської обл.).

            Грунти дослідного поля – чорнозем звичайний малогумусний важко-суглинковий з валовим вмістом в орному шарі гумусу – 3,5-4,0%, азоту – 0,18-0,20 і фосфору – 0,12%.  Забезпеченість  рухомим  фосфором  підвищена (Р2О5 по Чірікову – 100-150 мг/кг). Обмінного калію (К2О)  –  250- 

300 мг/кг. Грунтові води залягають глибше 12 м.

3

            Клімат регіону характеризується недостатнім і нестійким зволоженням, холодною малосніжною зимою з частими відлигами,  посухами весною і влітку.

            В 1997 р. за вегетаційний період випало 353 мм опадів, в 1998 р. – 142, в 1999 р. – 187 мм при нормі 240 мм.

            При проведенні досліджень використовували загальноприйняту методику Б.А. Доспєхова (1979) і методичні рекомендації ВНДІ кукурудзи (1983). Об'єктом досліджень були ранньостиглий гібрид Дніпровський 187 МВ, середньоранній Славутич 214 СВ, середньостиглий Дніпровський 358 МВ, середньопізній Дніпровський 476 МВ. Їх висівали в оптимальні строки після озимої пшениці при густоті стояння від 30 до 65 тис. рослин на 1 га з інтервалом 5 тис./га. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою в зоні. Облікова площа ділянки 41 м2, повторність – 4 -разова.

            В дослідах проводили фенологічні спостереження, біометричні виміри в основних фазах росту кукурудзи. Визначали  масу рослин, площу листя, чисту продуктивність фотосинтезу, поглинання ФАР, особливості росту кореневої системи гібридів, водоспоживання, споживання елементів живлення. Визначали також ураженість рослин хворобами, продуктивність кукурудзи, якість зерна.

            Облік врожаю проводили вручну, одержані дані обробляли методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ.

            Економічну ефективність розраховували згідно з існуючими рекомендаціями за цінами 2000 р.

ОСОБЛИВОСТІ  ФОРМУВАННЯ  ПОСІВІВ   КУКУРУДЗИ,

ВИКОРИСТАННЯ ФАР, ВОДОСПОЖИВАННЯ В ЗВ'ЯЗКУ

З ГІБРИДНИМ СКЛАДОМ  ТА ГУСТОТОЮ ПОСІВУ

            Ріст і розвиток рослин 

            При загущенні посіву кукурудзи з 30 до 65 тис./га посилювалась нерівномірність розміщення рослин, зменшувалась площа живлення і збільшувались конкурентні стреси, що відбивалось на особливостях їх росту і розвитку формуванні продуктивності і врожайності. Неоднаково реагували на фактори зовнішнього середовища і гібриди різного морфотипу.

Найкоротший вегетаційний період (110-111 днів), був у гібрида Дніпровський 187 МВ, найдовший (122-125 днів) – у Дніпровського 476 МВ. У гібрида Славутич 214 СВ він дорівнював 115-117, а Дніпровський 358 МВ – 118-121 день, підвищуючись в сторону зріджених посівів. 

Всі гібриди припиняли ріст в фазі цвітіння волотей. Найбільший середньодобовий приріст (4,9-5,6 см) спостерігався в період після утворення 13-14-го листка. Гібрид  Дніпровський  476 МВ  в сердньому за роки досліджень мав висоту 242-246 см. Дніпровський 358 МВ – 239-244, Славутич

4

214 СВ – 203 - 209,  Дніпровський 187  МВ – 204-210 см.  Висота  рослин  всіх гібридів  зростала у 

вологий рік від рідкіших до загущених посівів, а в посушливі роки в цьому напрямку зменшувалась, що пояснюється зміною освітленості в посіві і посиленням конкуренції між рослинами.

            Гібрид Дніпровський 358 МВ практично не формував пасинків. Найбільше кущилися (2,2-16,2 та 6,9-48,2% рослин) гібриди Дніпровський 187 МВ та Славутич 214 СВ відповідно.

            Загущення посівів приводило також до збільшення на 5,9-13,6% висоти прикріплення качанів на рослинах. Підвищувався цей показник і у вологий рік. Причому сильніше це спостерігалося у ранньостиглого гібрида.

            З підвищенням густоти посіву стеблини у кукурудзи тоншали, зменшувалась також площа листя. Найбільша листова поверхня формувалась у рослин середньопізнього гібрида Дніпровський 476 МВ (5086-6078 см2), а менша (2748-3037 см2) – у ранньостиглого Дніпровського 187 МВ. У Славутича 214 СВ вона перевищувала ранньостиглий гібрид на 957-1643 см2, а у Дніпровського 358 МВ – на 1285-2147 см2. В межах наведених значень площа листя 1 рослини підвищувалась від густоти 65 до 30 тис./га.

            В посушливі роки у рослин формувалась менших розмірів асиміляційна поверхня і після цвітіння волотей вона сильніше втрачалася під впливом дефіциту вологи, ніж у вологий рік. В рідких посівах листки також всихали повільніше, ніж при густоті 65 тис./га, що збільшувало можливості підвищення накопичення сухої речовини і продуктивності рослин.