Вплив глобалізації на динаміку і структуру світової торгівлі послугами

summary

Процес глобалізації економіки суттєво вплинув на розвиток міжнародної торгівлі. Як було зазначено вище, зіставлення даних щодо розвитку міжнародної торгівлі товарами і послугами, руху капіталу та зростання виробництва в окремих країнах доволі чітко свідчить, що торгівля за останні три десятиріччя була важливим генератором економічного зростання і структурних зрушень у виробництві. Найбільш швидкими темпами розвивалися ті галузі економіки, які інтегрувалися у зовнішній ринок.

Окрім внутрішніх реформ в окремих країнах на прискорення процесу глобалізації наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. вплинули:

          1. Розвиток міжнародної торгівлі в результаті повернення до поточної конвертованості більшості валют, чергових раундів переговорів у рамках ГАТТ/СОТ, розвитку регіональних інтеграційних блоків, а також односторонньої лібералізації експортного й імпортного режимів у багатьох країнах  світу.

          2. Поступова лібералізація сектора послуг у рамках ГАТС, яка відкриває можливості для розвитку міжнародної торгівлі в умовах постіндустріальної доби. Проте  процес лібералізації ще далекий від завершення через обмеження, що зберігаються у вільному пересуванні робочої сили .

          3. Лібералізація руху міжнародних інвестицій, вихід виробничої діяльності за межі національних кордонів і створення складної взаємопереплетеної мережі коопераційних зв’язків. Лібералізація режимів, що регулюють ПІІ в секторі послуг, привела до збільшення припливу таких інвестицій, особливо в ті галузі,  де діяльність іноземних компаній раніше обмежувалась. Особливе значення мала у цьому плані приватизація державних комунальних підприємств у країнах Латинської Америки і Карибського басейну, а також у країнах ЦСЄ.

          4. Внутрішня лібералізація банківського та інших сегментів фінансового сектора підсилює ефект від лібералізації руху капіталу. В результаті надлишок заощаджень, що виникли в одних країнах і секторах економіки, вільно переміщається в ті  країни і сектори, де інвестори можуть чекати максимальної віддачі від свого капіталу.

          5. Експансія багатонаціональних корпорацій завдяки ліберальному режимові руху капіталу додатково сприяє створенню глобального ринку послуг.

          6. Посилення міграції робочої сили, незважаючи на багато формальних бар'єрів, які збереглися передусім між країнами, що розвиваються, і розвинутими (візовий режим, обмеження у працевлаштуванні іноземців).

          7. Зростання рівня освіти, зокрема економічної і фінансової, що дає можливість повніше використовувати ефекти відкриття міжнародних ринків і ринкового арбітражу в міжнародному масштабі.

          8. Технічний прогрес у сфері транспорту, зв'язку, інформаційних технологій і т.п., який відіграв ключову роль у зниженні транзакційних витрат і швидкому зростанні мобільності товарів, капіталу та робочої сили.

Поглиблення процесів міжнародного поділу праці й підвищення ступеня інтегрованості національних економік країн у світове господарство кардинальним чином змінили міжнародну торгівлю послугами: значення світової торгівлі послугами для внутрішнього економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності на ринках товарів промислового і сільськогосподарського виробництва стало очевидним. Такі послуги, як банківські, страхування, послуги, пов'язані з операціями на ринку цінних паперів, широкий спектр телекомунікаційних послуг і послуг з обробки даних, авіаперевезення, будівництво, лізингові, інжинірингові послуги, подолали національні кордони.

Глибокий вплив на розвиток та структуру торгівлі послугами в умовах посилення світогосподарських зв'язків має технологічний прогрес: телекомунікаційні послуги, які раніше були прив'язані до національних ринків, отримують вихід на міжнародну арену; банки і страхові компанії можуть діяти значно швидше і ефективніше, застосовуючи факсимільний зв'язок, електронну пошту тощо; архітектори передають свої проекти й наглядають за ходом будівництва з тисячокілометрової відстані за допомогою сучасних інформаційних технологій. Так само інженери-консультанти можуть передавати проекти через Інтернет своїм клієнтам у далеких країнах.

Значення ринку послуг за останні десятиліття суттєво зросло – як у внутрішній економіці, так і у світовій. Сектор послуг у розвинутих країнах сягнув щонайменше половини ВВП. Щорічні темпи зростання міжнародної торгівлі послугами перевищували темпи зростання зовнішньої торгівлі товарами приблизно на 2,4—2,8 пункту. Загальний обсяг ринку послуг у 2007 p. склав 3,3 трлн. дол., що дорівнювало майже 20% світового експорту. В післявоєнні роки обсяг світової торгівлі послугами зріс майже в 30 разів