Міжнародний досвід діяльності інституцій та можливості його використання в Україні

summary

подолання значних відмінностей у розвитку регіонів в усьому світі постає основним завданням регіональної політики. При цьому така політика набуває інтернаціональних ознак. Це зумовлено процесами глобалізації, що об’єктивно впливають не лише на національні економіки, але все частіше на економіки окремих регіонів. Історично найбільші теоретичні і практичні результати у сфері підтримки регіональної економіки напрацьовані у провідних країнах та їх регіональних та економічних угрупованнях.

На особливу увагу у контексті мети нашого  дослідження заслуговують критерії визначення регіонів, що потребують підтримки регіонального розвитку, а також результати практичної реалізації окремими країнами заходів стимулювання бізнесу в регіонах, що зумовили підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки та пожвавлення економіки країни в цілому. Отже, в умовах глобалізації регіональна політика зарубіжних країн зосереджується на розвитку малого і середнього підприємництва.

Посилення схильності малого та середнього бізнесу до самогенерування пов’язане з такими проявами глобалізації: посилення конкуренції на рівні фірм і продуктів; формування міжнаціональних виробничих структур; зростання ролі інновацій та їх менеджменту; зниження централізованого регулювання та широка передача повноважень регіонам, зниження рівня державного протекціонізму; глобалізація ринку капіталу та інвестиційних ресурсів, що диверсифікує малий та середній бізнес.

Глобалізація світової економіки змінює уявлення про характер залучення фінансових ресурсів для розвитку регіональної економіки з зовнішніх джерел, про значення таких позик для малого і середнього бізнесу. Водночас, слід мати на увазі, що лібералізація переміщення капіталів передбачає ризик трансляції негативних кризових явищ в одній країні або регіоні на інші регіони. Крім того, найбільш чутливим та незахищеним при такій трансляції є саме малий та середній бізнес. Розв’язанню такого протиріччя може сприяти вивчення передового світового досвіду стимулювання розвитку підприємництва за рахунок внутрішніх та зовнішніх можливостей та практики вирішення проблем, пов’язаних з динамікою регіональних економік.

Важливість наведених питань посилюється також новим геоекономічним статусом України як країни-сусіда ЄС у сенсі більш широкого залучення її регіонів до процесів міжнародного та міжрегіонального співробітництва. Як зазначив Джон Бахлер, центральні уряди країн, що все активніше залучаються до міжнародної інтеграції, втрачають монополію на здійснення регіональної політики. У свою чергу, така політика базується на теоріях поліцентричного функціонального розвитку та спирається на принцип ефективності [9, с. 254].

Так, в останні роки помітно пожвавились процеси обміну практичними напрацюваннями у сфері реалізації регіональних програм. Прикладом може слугувати один з останніх форумів під назвою ”Україна і Польща – разом у наукових програмах Європейського Союзу” (Львів, 20-21 травня, 2004р.), мета якого полягала у наданні допомоги партнерам з України та Польщі у налагодженні наукової співпраці, формуванні проектних ідей, а також у трансфері знань. Результатами стали спільні проекти, що подаються на конкурси програми INTAS та Шостої Рамкової програми Європейського Союзу (6 РП ЄС).