ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВІДБОРУ ДО УЧИЛИЩ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 „Теоретичні засади професійного відбору кандидатів до вступу в училища професійної підготовки працівників міліції” містить аналіз сучасних підходів до психології праці, теоретичний аналіз професійної діяльності та обґрунтування системи психологічного відбору і концептуального підходу до вивчення професійної діяльності працівників міліції.

У підрозділі 1.1. „Концептуальні підходи до вивчення професійної діяльності працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу ОВС” аналізуються сучасні психологічні теорії особистості та новітні наукові підходи до вивчення особистості в системі „професійна підготовка – професійна діяльність”. Системний підхід і поєднання двох концептуальних принципів кадрової селекції – відбір та формування професійних здібностей і якостей, обумовили вибір двох концептуальних напрямів дослідження – особистісно-діяльнісного та суб’єктного.

Особистісний підхід визначає пріоритет індивідуально-типологічних властивостей у професійній діяльності та професійно-психологічному відборі, що обумовлює методологію психологічної діагностики особистості працівників міліції. У контексті діяльнісного підходу реальним базисом особистості виступає суспільне ставлення до світу, що реалізується в діяльності. Суб’єктний підхід забезпечує відповідний рівень професійної компетентності за рахунок наявності адекватної мотивації та професійної спрямованості особистості.

Поєднання особистісно-діяльнісного та суб’єктного підходів відіграє вирішальне психодіагностичне значення на етапі професійного відбору, а також суттєве дидактичне значення на етапі професійного навчання в УПППМ.

Визначені концептуальні підходи до вивчення психологічних аспектів професійної діяльності в ОВС створили реальне підґрунтя для побудови інноваційної системи психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ, заснованої на емпіричному вивченні професійно важливих якостей, необхідних для здійснення оперативно-службової діяльності працівниками ОВС із числа осіб рядового і молодшого начальницького складу.

У підрозділі 1.2. „Психологічний аналіз оперативно-службової діяльності працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу ОВС” показано, що специфіка міліцейської діяльності, в основі якої лежить система відносин типу „людина – людина”, висуває підвищені вимоги до індивідуально-психологічних властивостей особистості.

Психологічний аналіз професійної діяльності працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу дозволив визначити перелік специфічних індивідуально-психологічних властивостей особистості, що можуть стати небезпечними в їх професійній діяльності. До них автором віднесено слабкий тип вищої нервової діяльності, емоційна неврівноваженість, імпульсивність, схильність до фізичної та вербальної агресії, підвищена тривога та страх, низькі показники розподілу й концентрації уваги, наявність ознак невротизації і психопатизації, пристрасть до алкоголю та наркотиків, надмірна довірливість, необережність, легкодумність і легкодухість, надто високий рівень матеріальних потреб і домагань, недисциплінованість.

Аналіз практики професійно-психологічного відбору в ОВС показав, що чинна на той час система професійного відбору кандидатів до вступу в УПППМ не охоплювала всі компоненти психологічної моделі оперативно-службової діяльності, зокрема її мотиваційний, комунікативний, перцептивний, інтелектуальний та виконавчий компоненти. Автором доведено необхідність створення інноваційної системи диференційованого професійно-психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ на основі визначення професійно важливих якостей і властивостей особистості в контексті їх майбутньої професійної діяльності.

У підрозділі 1.3. „Теоретичне обґрунтування системи психологічного відбору кандидатів до вступу в училища професійної підготовки працівників міліції” визначено, що провідним компонентом професійного відбору в УПППМ повинне стати психологічне супроводження процесу становлення працівника міліції як професіонала.

Теоретичну основу дослідження становить генетичний аспект розвитку і функціонування особистості, запропонований С.Д. Максименком, та концепція тривимірної поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, розроблена В.В. Рибалкою.

З позицій синтезу особистісно-діяльнісного та суб’єктного підходів психологічний відбір у системі професійної підготовки працівників міліції автором розуміється як структурована спеціалізована процедура вивчення особистості кандидата до вступу в УПППМ, оцінка його мотиваційної та інтелектуальної готовності до набуття професійних знань і умінь, досягнення ним рівня професійної майстерності та здатності до успішного виконання посадових повноважень як у звичайних, так і в екстремальних умовах, а також як система заходів, що забезпечують прогностичну оцінку відповідності людини майбутній оперативно-службовій діяльності.

В інноваційній системі психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ для оцінки індивідуально-психологічних особистісних властивостей автором обрані надійні й ефективні методи: незалежне експертне оцінювання, спостереження й аналіз біографічних даних, вербальні та проективні психодіагностичні методики.

У розділі 2 „Емпіричне дослідження професійно важливих індивідуально-психологічних якостей працівників міліції, необхідних для успішного здійснення оперативно-службової діяльності” визначено провідні професійно важливі якості майбутніх працівників міліції, необхідні для вступу в УПППМ, побудовано та здійснено практичну апробацію професіограми кандидата до вступу в УПППМ.

У підрозділі 2.1. „Визначення професійно важливих якостей кандидатів на службу в ОВС, необхідних для вступу в училища професійної підготовки працівників міліції” проаналізовано результати емпіричних досліджень з виявлення та розвитку професійно важливих якостей працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу.

Серед вимог, які висуваються при здійсненні психологічного відбору кандидатів на навчання в УПППМ провідне місце повинна займати діагностика наявності та рівню розвитку індивідуально-психологічних професійно важливих особистісних якостей кандидата.

Визначено перелік професійно важливих індивідуально-психологічних особистісних якостей кандидата до вступу в УПППМ, необхідних для успішного здійснення ним оперативно-службової діяльності. Цей перелік складають групи: мотиваційна та професійна спрямованість; особливості уваги та пам’яті; інтелектуальна сфера, творчі здібності та креативність; особистісні індивідуально-типологічні риси характеру та самооцінка; психоемоційна стійкість; емоційно-вольові якості та патохарактерологічні особливості; ділові якості та система взаємовідносин у міжособистісній комунікації; поводження у конфліктних ситуаціях та реагування на професійні стреси.

До негативних індивідуально-психологічних особистісних якостей, що в сукупності являють собою систему протипоказань до виконання професійних обов’язків працівниками міліції, було віднесено: мотиваційно-ціннісні, інтелектуальні, комунікативні, особистісні, психофізіологічні, емоційно-вольові та особистісно-моральні протипоказання, наявність ознак психологічної дезадаптації, екзогенні та соціальні фактори, аутоагресивні форми поводження.

У підрозділі 2.2. „Організація емпіричного дослідження професійно-важливих якостей кандидатів на службу в ОВС, необхідних для вступу до училищ професійної підготовки працівників міліції” описана психологічна модель кандидата до вступу в УПППМ, побудована на основі визначених емпіричним шляхом професійно важливих індивідуально-психологічних якостей.

За допомогою методу узагальнення незалежних характеристик визначено провідні професійно важливі якості працівника міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу, що мають вплив на успішність і ефективність оперативно-службової діяльності. До них віднесено найбільш специфічні для працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу, а також такі, що визначаються галузевою спрямованістю оперативно-службової діяльності відповідних стройових підрозділів: зосередженість у надзвичайних умовах, розвинені якості уваги, уміння диференційовано оцінювати суперечливу інформацію, здатність до швидкодії в умовах дефіциту часу, спроможність до критичного аналізу суперечливих ситуацій, здатність знаходити оптимальну форму спілкування в залежності від психологічного стану та індивідуальних властивостей співрозмовника, уміння встановлювати психологічний контакт із різними категоріями громадян, здатність до здійснення психологічного впливу, врівноваженість та здатність до саморегуляції, самоконтролю й самовладання.

На ґрунті виявлених професійно важливих якостей працівника міліції рядового й молодшого начальницького складу побудована психологічна модель особистості кандидата до вступу в УПППМ, до складу якої увійшли зміст професійної діяльності, рівні якості та динаміка розвитку притаманних конкретній особистості професійно важливих індивідуально-психологічних якостей, їх структура та індивідуальний стиль професійної діяльності фахівця.

У підрозділі 2.3. „Професіограма кандидата до вступу в училище професійної підготовки працівників міліції” надано структуру та зміст базової професіограми кандидата до вступу в УПППМ.

Професіограма кандидата до вступу в УПППМ містить структуровані у відповідності до тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості групи професійно важливих якостей: психофізіологічні якості і темперамент, інтелектуальні властивості, едукаційні (освіта, трудова та професійна компетентність), рефлексивні (самосвідомість, самоорганізація, саморегуляція, саморозвиток і самореалізація), мотиваційно-смислові та комунікативні якості.

Враховуючи кореляційні зв’язки між психодіагностичними методиками та передовий досвід їх практичного застосування визначено перелік психодіагностичних методів, найбільш прийнятних для оцінки придатності кандидатів до вступу в УПППМ.

У відповідності до запропонованого переліку психодіагностичних методик установлено й описано критерії для визначення рівня професійно-психологічної придатності кандидатів до вступу в УПППМ, серед яких провідне місце займають критерії оцінки й діагностики інтелектуальної сфери, особливостей уваги та пам’яті, мотиваційної і професійної спрямованості, індивідуально-типологічних властивостей, психоемоційної стійкості та емоційно-вольових якостей.

Вивчати, вимірювати та діагностувати професійно важливі якості кандидата до вступу в УПППМ разом з оптимальними значеннями їх виразності пропонується за допомогою відповідної психограми. Батарею психодіагностичних методик рекомендується обирати із запропонованого переліку із використанням психодіагностичних комплексів „ІАПДК”, „Консул-Інтегратор”, „САТ”.

У розділі 3 „Шляхи забезпечення ефективності психологічного відбору кандидатів до вступу в училища професійної підготовки працівників міліції” визначено поняття, структуру і методичні засади інноваційної системи психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ, перевірено ефективність її застосування на практиці.

У підрозділі 3.1. „Інноваційна система психологічного відбору кандидатів до вступу в училища професійної підготовки працівників міліції на основі визначених професійно важливих індивідуально-психологічних якостей” викладено інноваційний методологічний підхід, який дозволив поєднати елементи системи професійного відбору зі складовими елементами професійної підготовки працівників міліції.

Інноваційна система психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ являє собою комплекс нормативних, організаційних, науково-практичних заходів, спрямованих на визначення професійно важливих індивідуально-психологічних якостей особистості майбутнього працівника міліції у контексті професійної підготовки. Вона являє собою новий порядок розподілу функцій психологічного відбору кандидатів на службу в ОВС, що здійснюється в комплектуючих органах і підрозділах, а також психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ, як додатковий елемент системи професійної орієнтації – професійно-психологічний добір, а також як самостійний елемент системи початкової професійної підготовки працівників міліції – вступні випробування.

Запропонована інноваційна система психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ включає до себе функціонально-організаційний, професіографічний та психодіагностичний компоненти загальної системи професійного відбору кандидатів на службу в ОВС: професіограму, методику професійно-психологічного відбору та порядок психодіагностичного обстеження кандидатів до вступу в УПППМ.

У системі кадрового забезпечення ОВС усі компоненти запропонованої інноваційної системи функціонують невід’ємно один від одного у єдиній сукупності, як цілісний механізм. Упродовж провадження дисертаційного дослідження окремі компоненти цієї системи поступово впроваджувалися в практичну діяльність органів та підрозділів внутрішніх справ України.

У підрозділі 3.2. „Методика психологічного відбору кандидатів до вступу в училища професійної підготовки працівників міліції” розкриваються методичні основи психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ.

Дослідження практики оперативно-службової діяльності працівників міліції з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу показали, що методологію психологічного відбору на навчання в УПППМ слід будувати з урахуванням перспективи змін в особистісному профілі кандидата до вступу при обов’язковому збереженні відповідного рівня вимог майбутньої професійної діяльності. Авторська методика психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ являє собою комплекс організаційних, психологічних і діагностичних заходів, спрямованих на виявлення і подальший розвиток у молодих працівників ОВС професійно важливих особистісних якостей і психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності, упевненості у своїх силах, установки на опануванні професійних знань та умінь.

За авторською методикою на основі наявних професійно важливих індивідуально-психологічних, моральних та ділових якостей кандидата до вступу в УПППМ у курсантів формується особистісний профіль фахівця шляхом застосування комплексу психодіагностичних та психолого-педагогічних заходів, зокрема: опанування професійних знань і вмінь; формування професійно важливих якостей; навчання професійних алгоритмів і прийомів та набуття професійних навичок.

У підрозділі 3.3. „Ефективність професійно-психологічного відбору кандидатів до вступу в училища професійної підготовки працівників міліції на основі визначених професійно важливих індивідуально-психологічних якостей” здійснено аналіз ефективності, результативності і практичної користі різних елементів інноваційної системи психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ при її практичному застосуванні упродовж 2004-2008 років.

За даними МВС України плинність кадрів з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу на першому році служби, пов’язана зі звільненнями з посад за негативними мотивами, 2004 року проти 2003 зменшилася на 2,2%, 2005 року проти 2004 – на 2,4%, 2006 року проти 2005 – на 2,7%, а 2007 року проти 2006 – на 3,1%.

Аналіз статистичних даних ДРП МВС України свідчить, що у 2004 році питома вага осіб, недопущених до вступних випробувань за психологічними протипоказаннями, склала 22,3%; у 2005 – 24,2%; у 2006 – 25,0%. Упродовж цього ж періоду спостерігається й інша динаміка: питома вага осіб, що успішно склали вступні випробування, були зараховані на навчання, але за різних причин були звільнені з УПППМ за час навчання за порушення дисципліни чи неуспішність, щорічно зменшується на 2,5%.

З моменту впровадженої інноваційної системи за даними ДРП МВС України спостерігається стійке підвищення якості навчання курсантів в середньому по країні, зокрема, на 0,06 балу підвисився середній показник якості навчання курсантів в УПППМ системи МВС України за 2005 рік у порівнянні з 2004, на 0,08 балу – за 2006 рік у порівнянні з 2005, та на 0,11 балу – за 2007 рік у порівнянні з 2006. Упродовж 2004-2007 років успішність курсантів визначених УПППМ в середньому зросла на 0,25 балу з 3,91 до 4,16 балів. Ці позитивні тенденції підтверджуються підвищенням пізнавальної активності курсантів та випускників УПППМ. Починаючи з 2005 року спостерігається щорічне зростання питомої ваги випускників УПППМ, які згодом поступають на заочне та дистанційне навчання до вищих навчальних закладів системи МВС України. Так, у 2006 році їх було 44,5%, у 2007 році – 54,0%, а у 2008 році – 57,0%.

Вагомим показником ефективності запровадженої автором інноваційної системи психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ є розмежування функцій професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в ОВС України та психологічного відбору до УПППМ як окремих, взаємопов’язаних, але незалежних елементів єдиного профорієнтаційного процесу. До впровадження даної інноваційної системи ці функції майже ідентично дублювалися. Спрощення процедури психологічного обстеження поряд з підвищенням його якості вивільнило значну кількість робочого часу психологів УПППМ, зменшило працевтрати, забезпечило мобільність та надійність. Отриманий упродовж чотирьох років позитивний досвід практичного застосування інноваційної системи психологічного відбору кандидатів до вступу в УПППМ засвідчив її дієвість та ефективність, що створює реальні передумови підвищенню психологічної надійності та зміцненню професійного ядра особового складу ОВС.