МОТИВАЦІЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-ЖІНОК У ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – „Теоретичні основи дослідження професійної військової діяльності жінок” – висвітлено основні наукові підходи до дослідження мотивації професійної діяльності; проаналізовано результати вітчизняних і зарубіжних досліджень мотивації професійної військової діяльності жінок; розроблено структурну модель мотивації професійної військової діяльності жінок Державної прикордонної служби України.

Аналіз наукової психологічної літератури свідчить, що мотивація є одним з найскладніших і маловивчених явищ психічного світу. Найчастіше мотивацію визначають як джерело активності особистості і розглядають або як процес і динамічну складову діяльності, або як систему чинників (мотиви, потреби, цілі, інтереси та ін.), що детермінують поведінку. Дослідники підкреслюють провідну роль мотиваційної сфери особистості у професійній діяльності. Мотивацію професійної діяльності розглядають як процес і результат формування системи елементів, що детермінують професійну діяльність фахівця. Виділяють спонукаль­ну (сприяє активності людини у професійній діяльності, формуванню потреби у ній), регулюючу (виокремлює ціннісні орієнтації, мотиви професійної діяльності), змістотвірну (надає діяльності людини змісту) функції мотиваційної сфери.

У нашому дослідженні мотивація професійної діяльності розглядалася як ієрархічна динамічна система мотиваційних утворень, що регулюють військово-професійну діяльність військовослужбовця-жінки. Структура мотивації професійної діяльності складається з трьох рівнів: базового – на якому формуються розрізнені мотиви різних аспектів професійної діяльності військовослужбовця-жінки; середнього – на якому окремі мотиви об’єднуються у певні мотиваційні комплекси, вищого – на якому розвиток особистості військовослужбовця-жінки набуває військово-професійної спрямованості. Середній рівень – рівень мотиваційних комплексів відображає зміст мотивації різних аспектів професійної діяльності. Результати проведеного дослідження дали змогу виділити мотиваційні комплекси професійного спілкування, професійної кар’єри та професійної діяльності. Динаміка мотивації професійної діяльності військовослужбовця-жінки виявляється як у переході від одного провідного мотиву або мотиваційного комплексу до іншого, так і у формуванні мотиваційних комплексів з провідних мотивів і подальшому переході до військово-професійної спрямованості особистості. Ці зміни відбуваються відповідно до етапів професійного становлення військовослужбовця-жінки.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження мотивації військової служби жінок у Державній прикордонній службі України” – обґрунтовано методику дослідження мотивації; охарактеризовано мотивацію жінок до військової служби; описано психологічні моделі мотивації військової служби жінок у ДПСУ.

Для дослідження мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок нами було розроблено систему критеріїв і показників. Було виділено об’єктивний та суб’єктивний критерії оцінки. Об’єктивним критерієм оцінки було визначено ефективність професійної діяльності військовослужбовця-жінки, суб’єктивним – індивідуально-психологічні особливості мотивації особистості. Показники ефективності професійної діяльності були розроблені на основі вимог відповідних керівних документів прикордонного відомства. Оцінювання проводи­лося за виділеними показниками за допомогою експертного опитування безпосе­редніх керівників учасниць експерименту. Індивідуально-психологічні особливості виявлялися за допомогою батареї психологічних тестів. При плануванні дослід­ження було враховано, що для кожної з трьох представлених професійних груп військовослужбовців-жінок (офіцери, прапорщики (сержанти), рядові) як зміст професійної діяльності, так і предмет її оцінки буде різним. Отримані експери­ментальні дані оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

Дослідження проводилися протягом 2005-2007 рр. У ньому взяло участь 157 військовослужбовців-жінок: 31 офіцер; 20 прапорщиків (сержантів); 106 рядових. Для підтвердження припущення про детермінованість особливостей змісту мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок характером провідної професійної діяльності ми проаналізували відмінності між різними їх професійними групами за показниками мотивації професійної діяльності і ціннісних орієнтацій. Попередня перевірка виявила, що розподіл ознак в групах є відмінним від нормального. Це зумовило використання χ²-критерію Пірсона для виявлення відмінностей у розподілах ознак між групами.

В результаті найбільш вагомі відмінності між групою жінок-офіцерів, групою жінок-прапорщиків (сержантів) і групою жінок-рядових виявилися за показниками творчої ініціативи і соціальної корисності (значення χ² дорівнювали 22,36; 21,82 і 22,37 та 21,20; 22,45; 19,76, відповідно). При цьому в усіх професійних групах військовослужбовців-жінок виявлено приблизно однаковий рівень домагань, загальної активності у професійній діяльності, самооцінки професійно-важливих якостей та більшу увагу до удосконалення змісту і процесу праці, порівняно з розміром винагороди. Серед термінальних цінностей найбільш вагомі відмінності виявлені щодо розвитку (χ²=29,62; 29,85; 30,10), творчості (χ²=30,02; 28,86; 28,86) і впевненості в собі (χ²=28,43; 28,79; 29,38), а серед інструментальних – значуще відмінними у всіх трьох групах є цінності, що пов’язані з вольовими якостями особистості, зокрема з незалежністю (χ²=29,49; 28,79; 29,38) і міцною волею (χ²=28,91; 29,28; 30,48). Отримані результати свідчать про те, що зміст професійної діяльності різних професійних груп військовослужбовців-жінок ДПСУ (офіцерів; прапорщиків (сержантів); рядових) зумовлює особливості їх мотивації професійної діяльності.

Було проаналізовано середні значення показників мотивації професійної діяльності та середні ранги ціннісних орієнтацій. Результати аналізу засвідчили наявність суттєвих особливостей у змісті і структурі мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок. Так, рівень окремих особистісних мотивів характеризується: для офіцерів – усвідомленням суспільної корисності праці, престижу професії прикордонника, бажанням заслужити авторитет в колективі та ін.; для прапорщиків (сержантів) – прагненням до просування по службі, підвищення рівня соціальної захищеності, матеріального благополуччя та ін.; для рядових – усвідомленням престижу професії прикордонника, потребами у розширенні професійного досвіду, бажанням працювати в чоловічому колективі.

Відмінності виявлено під час аналізу рівня мотиваційних комплексів:

-     мотиваційний комплекс професійного спілкування характеризується: для офіцерів – перевагою мотивів соціальної корисності і задоволеності відносинами з колегами; для прапорщиків (сержантів) – невисокими значеннями задоволеності відносинами з керівництвом та прагненням до спілкування з колегами; для рядових – при найнижчому рівні мотивації досягнення відзначається задоволеність умовами праці, стосунками з керівництвом і колегами;

-     мотиваційний комплекс професійної діяльності характеризується: для офіцерів – переважанням інтересу до служби; для прапорщиків (сержантів) – прагненням до досягнення певного соціального статусу, поліпшення життєзабезпечення, комфорту; для рядових – прагненням до досягнення певного соціального статусу і задоволеністю досягненнями у службі при найслабшому інтересі до неї та низькою самооцінкою професійно важливих якостей;

-     мотиваційний комплекс професійної кар’єри характеризується: для офіцерів – переважанням задоволеності досягненнями в службі, творчої ініціативи;

-     для прапорщиків (сержантів) – високим показником творчої ініціативи; для рядових – найнижчим показником творчої ініціативи.

На рівні професійної спрямованості у групі офіцерів, як і в групі прапорщиків і (сержантів), помітним є високий рівень мотивації досягнення, а рівень мотивації уникнення невдач дещо нижчий, ніж у інших. Помітним є високий ступінь самооцінки професійно важливих якостей, тобто жінка-офіцер достатньо високо оцінює себе як офіцера-професіонала. Для групи прапорщиків (сержантів) характерні мотивація досягнення, соціально-психологічна активність, спрямованість на себе і спрямованість на завдання. У групі рядових відзначено високі значення показника мотивації уникнення невдач, порівняно з мотивацією досягнення. При цьому спрямованість на взаємодію дещо вища, ніж в інших професійних групах.

Процес професійного становлення військовослужбовця-жінки супроводжується динамічними змінами змісту мотивації професійної діяльності. Відбувається поступовий перехід від переважання мотивів результативного аспекту службової діяльності до домінування мотивів застосування інноваційних компонентів та особистісної самореалізації. На етапі досягнення стабільності результатів інтерес до роботи знижується, але потім, на етапі досягнення професійної майстерності, знову починає зростати. Поступово зростає показник мотивації соціальної корисності, який пов’язаний з усвідомленням особистого внеску у професію та значення своєї праці в житті суспільства. На тлі зниження рівня мотивації запобігання невдач відбувається зростання рівня мотивації досяг­нення, що зумовлено переходом на більш високі рівні професійної майстерності, зростанням соціального статусу, посиленням ролі мотивів творчої активності.

За характером переважаючих мотивів нами було виокремлено професійний, службово-кар’єрний, адаптовано-пристосовницький і романтичний типи мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок. У структурі мотивації військовослужбовців-жінок професійного типу домінантні позиції посідають: інтерес до військово-професійної діяльності, прагнення до професійного саморозвитку, розширення професійного досвіду, мотивація творчої самореалізації у професійній діяльності, а також спрямованість на професійну взаємодію. Для службово-кар’єрного типу мотивації характерні: виразна мотивація досягнення, орієнтація на результативність військово-професійної діяльності, висока мотивація професійної самореалізації, прагнення лідерства у професійному середовищі. Мотивація адаптивно-пристосовницького типу відрізняється спрямуванням на уникнення невдач, низьким інтересом до змісту військової служби, слабким проявом творчої ініціативи, схильністю до винятково виконавської діяльності, орієнтацією на систему міжособистісних відносин. Провідними ознаками мотивації романтичного типу є бажання працювати у чоловічому колективі та романтизм військової служби.

Тип мотивації професійної діяльності впливає на її ефективність. Високий рівень ефективності професійної діяльності у військовослужбовців-жінок з професійним і службово-кар’єрним типом мотивації. Проте у жінок зі службово-кар’єрним типом мотивації більш високою є залежність від впливу зовнішніх чинників. Серед представниць адаптивно-пристосовницького типу переважають фахівці середнього рівня ефективності. Жодну жінку з романтичним типом мотивації не було зараховано до високоефективної. Такий тип мотивації найменше корелює з професійною ефективністю.

У третьому розділі – „Корегування мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок у Державній прикордонній службі України” – висвітлено психологічні умови корегування мотивації військовослужбовців-жінок; зміст мотиваційного тренінгу як засобу корегування мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок та порядок організації корегування мотивації професійної діяльності у цієї категорії прикордонників.

У ході дослідження найбільш ефективний тип мотивації – професійний – було діагностовано лише у 30% військовослужбовців-жінок, що свідчить про необхідність корегування та розвитку мотивації професійної діяльності у цієї категорії прикордонників. У розробці адекватного цьому завданню психологіч­ного інструментарію ми виходили з досягнень психології мотивації дорослої людини, створеної нами структурної моделі мотивації професійної діяльності та динаміки змін у мотиваційній сфері військовослужбовців-жінок у процесі професійного становлення. Для визначення змісту формуючого впливу було необхідно виявити психологічні умови, які забезпечують процес позитивного корегування мотивації військовослужбовців-жінок. Проведений нами аналіз дав змогу виділити такі основні психологічні умови розвитку мотивації професійної діяльності військовослужбовців-жінок: розвиток глибокого інтересу до змісту своєї професії; формування упевненості в своїй професійній компетентності; сприяння соціальній активності та професійному зростанню; формування знань, умінь і навичок, необхідних для професійного саморозвитку; сприяння самостійності та творчості у професійній діяльності; формування моделей поводження, типових для людини з високорозвиненою мотивацією досягнення.

До формувального експерименту з перевірки впливу зазначених психологічних умов на мотивацію професійної діяльності військовослужбовця-жінки нами було залучено 50 осіб, з яких 25 увійшло до контрольної (КГ) і 25 – до експериментальної (ЕГ) груп. На першому (підготовчому) етапі формувального експерименту було проведено психодіагностику індивідуальних якостей і особливостей наявної мотивації в учасниць КГ та ЕГ. На другому (моделюючому) етапі - прогнозувалася динаміка мотиваційних змін в умовах експерименту, моделювалася поведінка учасниць ЕГ у процесі виконання службових обов’язків та можливі корегувальні впливи. На третьому (практичному) етапі проводилися заняття з керівниками учасниць ЕГ (зі створення у підрозділах необхідних психологічних умов) та розроблений нами мотиваційний тренінг зі складом ЕГ.

Головна мета і зміст мотиваційного тренінгу з військовослужбовцями-жінками конкретизувалися в таких завданнях: розвиток прагнення до індивідуального та професійного зростання; розроблення перспективних цілей професійної діяльності; аналіз професійно важливих якостей і вироблення адекватної професійної самооцінки; підвищення соціально-психологічної компетентності; розвиток здатності ефективно взаємодіяти з іншими людьми; формування активної соціальної позиції; розвиток здатності змінювати своє життя та життя інших людей; підвищення рівня психологічної культури. Тренінг проводився протягом чотирьох днів, тривалість заняття складала 3-3,5 години.

Оцінка результатів ефективності проведеного тренінгу здійснювалася за двома напрямами. Перший напрям стосувався самооцінки результатів тренінгу самими учасницями, другий – оцінки результатів тренінгу експертами – офіцерами-керівниками осіб, які увійшли до складу ЕГ. За результатами опитування, яке проводилося на завершальних заняттях тренінгу, 80% учасниць вказали, що у них відбулися позитивні зміни. Зокрема, 52% – відзначили, що вони змогли глибше пізнати себе, 25% – стали розкутими у спілкуванні, 20% – набули умінь вільно висловлювати свої думки, 15% – відзначили, що наблизилися до адекватного розуміння думок і відчуттів іншої людини. На питання про те, що у професійному плані дав їм мотиваційний тренінг 50% військовослужбовців-жінок вказали, що вони усвідомили для себе необхідність індивідуального і професійного зростання, 45% – набули навичок цілеспрямованості у професійній діяльності та плануванні професійної кар’єри, 63% – скорегували свою професійну самооцінку, 33% – відзначили підвищення інтересу і прагнення до якісного виконання своєї професійної діяльності, 25% – з’ясували для себе головні мотиви військово-професійної діяльності, 15% – змогли створити певні стратегії самореалізації у військово-професійному середовищі. Більшість учасниць тренінгу отримала позитивний емоційний заряд.