ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У КУРСАНТІВ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; наведено використані методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі – «Дотримання людьми здорового способу життя як найважливіша передумова збереження власного здоров’я» – розкрито результати теоретичного аналізу досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників проблеми реалізації людьми здорового способу життя.

Теоретичний аналіз праць вітчизняних і зарубіжних дослідників здорового способу життя свідчить про те, що окремі аспекти цієї проблеми вже вивчалися дослідниками. Зокрема, ними розглядалися онтологічні, гносеологічні, аксіологічні аспекти категорії «здоров’я», а також «здорового способу життя» (Н. Басалаєва, В. Бєлов, І. Брехман, Ю. Лісіцин, Г. Нікіфоров, В. Савкін, R. Cattel, H. Eber), проблеми збереження психічного здоров’я (В. Кохан, Є. Потапчук, Р. Сірко та ін.), медичні аспекти проблеми здорового способу життя (М. Амосов, Г. Апанасенко, В. Гарбузов, Н. Іовчук, А. Меркліна, А. Леонтьєв, Д. Ністрян та ін.), використання потенційних можливостей військового закладу та сім’ї (М. Варій, М. Козяр, М. Коваль), засобів масової інформації (О. Вакуленко, О. Яременко та ін.) та фізичного виховання (К. Динейка, С. Попов, В. Семенова та ін.). Проте, що стосується питань формування здорового способу життя у курсанти ВВНЗ, то вони, нажаль,
не були предметом окремого дослідження.

Враховуючи результати досліджень Г. Апанасенка, І. Гундарова, Ю. Лісіцина, В. Палехського та ін. ми дійшли висновку, що під поняттям «здоровий спосіб життя курсанта ВВНЗ» слід розуміти такі особливості діяльності майбутнього офіцера, які сприяють збереженню та зміцненню його здоров’я, а також гармонійній організації служби, навчання, побуту, відпочинку. Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров’я – фізичної, психічної, соціальної і духовної. З’ясовано, що до структури здорового способу життя курсантів ВВНЗ входять: раціональна службова і навчальна діяльність; самопідготовка і саморозвиток
у курсантів важливих особистісних якостей (сили волі, цілеспрямованості, наполегливості, активності, самодисципліни, самоконтролю); самоорганізація життєдіяльності, що ґрунтується на повноцінному розпорядку дня, який включає раціональний відпочинок, заняття фізичною культурою та спортом і профілактику захворювань; психологічна підготовка як основа попередження шкідливих звичок; раціональне та збалансоване харчування як основа правильного розвитку всіх систем організму; повноцінний сон, який сприяє відновленню фізичних та розумових сил.

На ЗСЖ людини впливають такі чинники: праця, раціональний режим праці і відпочинку, недопущення шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особиста гігієна, загартовування, раціональне харчування і т. п.

Фізично та психічно здоровою можна вважати особу, яка не має шкідливих звичок, живе активним життям у соціумі, має набір надійних методик для подолання стресів, регулярно виконує фізичні вправи, що дають змогу підтримувати фізичну форму та привабливу фігуру.

Найбільше значення серед зовнішніх факторів ризику відіграють особливості сімейного виховання, оскільки саме в сім’ї формуються установки на ЗСЖ (В. Бітянський, Б. Херсонський, Н. Логвіна, Л. Пономарьова).
На розвиток у дітей адиктивної та девіантної поведінки, а отже, – нездорового способу життя, суттєво впливають проблемні сім’ї та сім’ї з негативним типом виховання (гіперпротекцією, гіпопротекцією, суперечливим вихованням),
а також неповні та деформовані сім’ї (з вітчимом та мачухою).

За характером реалізації ЗСЖ курсанти можуть поділятися на: активних, посередніх та пасивних. З’ясовано, що ЗСЖ курсантів ВВНЗ залежить від таких чинників, як раціональний режим навчання, служби і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особиста гігієна, загартовування, раціональне харчування, позитивні емоції. До основних критеріїв та показників ЗСЖ курсантів належать рухову активність (заняття фізичною культурою та спортом, піші прогулянки, тощо), якісне харчування (рівновага одержуваної енергії та енергії що використовується, відповідність хімічного складу раціону фізіологічним потребам організму в харчових речо­винах), відсутність шкідливих звичок (куріння, вживання наркотиків, алкоголю), дотримання правил особистої гігієни (раціональний добовий режим, догляд за тілом, гігієна одягу та взуття, загартованість організму), безпечна сексуальна поведінка (інформація про початок статевого життя, ступінь обізнаності щодо засобів запобігання хвороб, що передаються статевим шляхом) та можливості реалізації ЗСЖ (наявність сприятливих умов для особистої гігієни, наявність сприятливих умов для заняття фізичною культурою та спортом).

Отже, дотримання людьми ЗСЖ залежить від багатьох факторів. Знання про них допоможуть курсантам ВВНЗ уникнути в майбутній діяльності помилкових рішень та зберігати своє фізичне та психічне здоров’я.
Для отримання майбутніми офіцерами необхідної інформації щодо ЗСЖ виникає потреба в пошуку та активізації можливостей вищого навчального закладу щодо підготовки курсантів до реалізації ЗСЖ.

У другому розділі – «Теоретичне обґрунтування методики формування здорового способу життя у курсантів вищого військового навчального закладу» розкрито результати теоретичного обґрунтування методики формування здорового способу життя у курсантів ВВНЗ.

Аналіз наукових джерел та результатів практичної діяльності дозволив виявити перелік індивідуальних характеристик особистості, які можна розглядати як передумову її нездорового способу життя. Насамперед, такими передумовами є: нерозвинений самоконтроль, недостатня наполегливість, низька самоповага та невпевненість у собі, емоційна та психічна неврівноваженість, життєві псевдо-цінності, які допускають вживання наркотиків та алкоголю, низький рівень успішності, відсутність розуміння в сім’ї та (або) у навчальних закладах, вияви асоціальної поведінки в ранньому віці.

Вивчення законодавства України свідчить про те, що, нажаль, окрема законодавча основа щодо формування у військовослужбовців ЗСЖ у ньому відсутня. Зокрема, аналіз змісту Конституції України свідчить про те, що в ній немає окремого блоку про здоровий спосіб життя для військовослужбовців. Відсутня така інформація також і в інших документах, зокрема керівних. Наприклад, у статуті внутрішньої служби ЗС України вказано, що збереження та зміцнення здоров’я, фізичний розвиток військовослужбовців – важлива і невід’ємна складова їх підготовки до виконання військового обов’язку. Водночас, у його змісті подається лише короткий перелік основних заходів збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців, який не дає чіткого уявлення про ефективні шляхи та особливості формування в них ЗСЖ. Зважаючи на це, виникає потреба в розробці ефективного психологічного інструментарію для формування ЗСЖ у курсантів ВВНЗ, яким належить у майбутньому бути керівниками, а отже, – впливати на ставлення до здоров’я своїх підлеглих.

За результатами вивчення науково-психологічної літератури нами з’ясовано основні вимоги до діяльності посадових осіб ВВНЗ, які здатні поставати суб’єктами формування у курсантів ЗСЖ. Систематизація наукових думок дала змогу нам розробити методику формування ЗСЖ у курсантів ВВНЗ (рис. 1), яка відображає порядок узгоджених дій посадових осіб навчального закладу, що спрямовані на формування у майбутніх офіцерів мотивації до збереження та зміцнення власного здоров’я, зокрема – позбавлення ними шкідливих звичок та активізації самозбережувальної поведінки. Її мета – формувати та підвищувати мотивацію у курсантів щодо дотримання здорового способу життя.

Структура такої методики відображає взаємопов’язану сукупність варіантних елементів, зокрема: об’єкти формування ЗСЖ; цілі системи (загальні та часткові); зміст процесу формування ЗСЖ особистості; суб’єкти формування ЗСЖ; організаційні форми діяльності суб’єктів формування здорового способу життя.

Значною мірою ефективність методики формування ЗСЖ курсанта залежать від доцільної діяльності посадових осіб, які здійснюють цілеспрямований вплив на особистість курсанта, а отже, і на стан їх фізичного та душевного благополуччя. Враховуючи те, що поняття «посадові особи» охоплює широке коло осіб, які наділені певною розпорядчою владою
в структурі військових формувань, ми, зважаючи на штатну структуру
ВВНЗ, виявили, що посадовими особами, які здатні виступати в ролі
активних суб’єктів формування ЗСЖ у курсантів є: начальник курсу,
заступник начальника курсу, а також викладачі та психологи навчального закладу.