психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів - правоохоронців

summary

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, гіпотезу, розкрито теоретико-методологічні основи, методи та організацію дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі “Теоретичні передумови психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів” розглянуто специфічні особливості навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, визначено сутність проблеми та основні складові психологічної готовності особистості до правоохоронної діяльності, проаналізовано чинники ефективності навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців.

Специфічні особливості навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців зумовлені тим, що ВНЗ МВС України є закладами цілодобового регламентованого воєнізованого режиму, курсанти проживають у казармах і дотримуються статутних вимог. Для таких ВНЗ характерне переважання чоловічого колективу, наявність системи формальних стосунків, які характеризується жорсткою регламентацією та субординацією, обмеження вибору курсантами форм поведінки згідно з їхніми індивідуальними особливостями (Г. Р. Дубровинський, О. В. Іванова, С. Х. Яворський, Г. Х. Яворська).

Професійна діяльність правоохоронців відноситься до таких її видів, які здійснюються в особливих умовах. Для таких умов характерні дефіцит часу, великий обсяг інформації, яку необхідно переробити, висока соціальна та моральна “ціна” помилки, висока динамічність ситуацій та варіабельність інформаційного потоку. До загальних рис правоохоронної діяльності І. В. Платонов, О. В. Шаповалов, Г. Г. Штефанич, С. Х. Яворський та інші дослідники зараховують такі: велику її соціальну та державну значущість; високу фізичну, емоційну й інтелектуальну напруженість; жорстку регламентацію та правове регулювання взаємостосунків між її учасниками; необхідність виконання службових обов’яз­ків у різних погодних і кліматичних умовах, часових інтервалах тощо; високий рівень співпраці (колективності) у процесі діяльності; високий рівень упорядкованості вертикальних і горизонтальних взаємин; постійну зміну одних видів дій на інші залежно від оперативної обстановки.

У професійній правоохоронній діяльності виокремлюють такі види діяльності, як пізнавальну, пошукову, конструктивну, комунікативну, соціальну, посвідчувальну та організаційну (В. Г. Андросюк, О. М. Бандурка, О. М. Корнєв, М. В. Костицкий, В. М. Синьов, Ю. В. Чуфаровский).

Зважаючи на складну специфіку та особливі умови, у яких правоохоронці здійснюють свою фахову діяльність, багато науковців наголошують на необхідності постійного удосконалення професійної підготовки курсантів ВНЗ МВС України. Основним завданням професійної підготовки у ВНЗ МВС України вважається фор­мування у майбутніх правоохоронців психологічної готовності до здійснення професійних дій, оволодіння спеціальними уміннями й навичками, розвиток і вдосконалення професійно значущих особистісних якостей. Психологічна готовність до професійної діяльності розуміється як ієрархічно організована система професійно важливих індивідуально-психологічних якостей особистості, котра засвоїла необхідні професійні знання, уміння й навички. Зокрема, у психологічній готовності майбутніх співробітників ОВС до фахової діяльності виділяють три взаємозумовлені та взаємозалежні підструктури: функціональну (містить мотиваційний, когнітивний та операційний компоненти), емоційну та особистісну (С. Х. Яворський).

Чинники, що зумовлюють ефективність навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, можна диференціювати на позитивні та негативні, а також на об’єктивні та суб’єктивні (А. П. Журавель, Н. П. Сергієнко, Г. Г. Штефанич). До позитивних об’єктивних чинників відносять: належні умови проживання та навчання, емоційно – комфортний соціально-психологічний мікроклімат, наявність психолого-педагогічного супроводу процесу професійної підготовки майбутніх правоохоронців. До позитивних суб’єктивних – свідоме і сумлінне ставлення курсантів до всіх вимог, відсутність у них сімейних проблем, непорозумінь з особами протилежної статі, проблем з фізичним і психічним здоров’ям, добру фізичну підготовленість, високі показники в навчанні та службі, відповідні особистісні якості (вольові, темпераментальні, характерологічні та ін.).

До негативних об’єктивних чинників можна віднести: складність, тривалість, невизначеність наванта­жен­ня навчально-службової діяльності; інколи неадекватний стиль управління командирів та ін. До негативних суб’єктивних чинників – невідповідність особистісних якостей курсантів вимогам правоохоронної діяльності, погані міжособистісні стосунки з товаришами по службі та низькі показники у навчанні й погіршення стосунків з оточуючими тощо.

Суб’єктивні чинники значною мірою виражаються таким терміном, як “професійна придатність”, яка є системою професійно сформованих, соціально значущих індивідуально-психологічних властивостей особистості – професійно важливих якостей. Саме певний розвиток у курсантів професійно важливих якостей (їх відповідність вимогам правоохоронної діяльності) можна вважати одним із найвагоміших чинників ефективності їхньої навчально-службової діяльності під час навчання у ВНЗ МВС України.

До основних груп професійно важливих якостей, необхідних для успішного виконання правоохоронної діяльності, відносять такі: 1) професійна мотивація;
2) професійна спрямованість, знання, досвід і навички; 3) певні інтелектуальні, емоційно-вольові властивості та навички саморегуляції; 4) необхідні сенсомоторні та фізичні якості; 5) певні моральні властивості та переконання (С. Ю. Лєбєдєва, І. В. Платонов, С. Х. Яворський).

Оскільки низка авторів відзначає у навчально-службовій діяльності курсантів багато суперечностей, невідповідностей, що посилюються відповідно вираженою специфікою цієї діяльності та її досить жорсткою регламентацією, ми дійшли висновку про нагальну необхідність здійснення її відповідного психологічного супроводу.

У другому розділі “Методичне забезпечення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів” визначено зміст, технології здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України та викладено психодіагностичні й корекційно-розвивальні методи психологічного супроводу, які були використані в дослідженнях.

На основі здійсненого аналізу праць сучасних українських фахівців (О. М. Кокуна, М. С. Корольчука, В. М. Крайнюк та ін.) двома провідними взаємопов’язаними складовими психологічного супроводу діяльності нами визначено діагностичну та корекційну (формувальну) складові.

Психодіагностичні методики, які можуть застосовуватися з метою психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України, було диференційовано на чотири групи: 1) методики визначення загальних особистісних, у тому числі професійно важливих, особливостей курсантів;
2) методики з визначення стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій в умовах з різним рівнем екстремальності; 3) методики з визначення негативних особистісних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності; 4) методики оперативного оцінювання психічного та функціонального стану курсантів. Додатково з метою розв’язання перших трьох груп діагностичних завдань ми дійшли висновку, що доцільно використовувати спеціально розроблені з урахуванням специфіки та завдань конкретного дослідження опитувальники та метод експертного оцінювання. Використання різних груп методик повинно бути узгоджене відповідно до поставлених завдань, які мають вирішуватись у процесі психологічного супроводу навчально-службової діяльності.

Сутність корекційних методів полягає у корекції виявлених під час дослідницьких процедур негативних психічних станів та якостей курсантів, які перешкоджають їхній успішній навчально-службовій діяльності. Формувальні методи доцільно використовувати насамперед для розвитку необхідних особистісних та інших професійно-важливих якостей, навичок, які сприяють здійсненню ефективної навчально-службової діяльності курсантів-правоохоронців.

Завдання корекційно-розвивального етапу психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України під час дослідження були розподілені на три групи:

–      формування у курсантів професійно важливих особистісних якостей (професійна спрямованість, мотивація, сумлінність, стійкість, емпатійність, пильність, зібраність, обачність, спостереж­ливість, оперативність, інтуїція, витривалість; вольові якості – сміливість, цілеспрямованість, наполегливість, активність, ініціативність, витримка та ін.);

–      формування у курсантів професійно важливих навичок (розвиток професійних комунікативних та управлінських вмінь; професійного мислення,

пам’яті, спостережливості; здатності до самоконтролю, саморегуляції, готовності до негайних дій; стійкості до тривалого напруження організму, до небезпеки, ризику);

–      профілактика та корекція виникнення негативних психічних станів у курсантів, професійних деформацій їхньої особистості, професійно неба­жаних якостей.

Зазначені завдання можуть розв’язуватися шляхом застосування таких основних груп методів:

–      психологічні тренінги, вправи та ігри;

–      групова та індивідуальна психічна корекція;

–      групова та індивідуальна психічна саморегуляція;

–      психологічне консультування;

–      спеціалізовані лекції, бесіди;

–      психологічно обґрунтована індивідуалізація навчально-службової діяльності курсантів.

Добір психодіагностичних методик для досліджень ґрунтувався на основі їх диференціації відповідно до чотирьох груп завдань.

Для визначення загальних особистісних і професійно важливих якостей курсантів було обґрунтовано використання тесту комунікативних та організаційних здібностей – КОЗ-2 (В. В. Синявський, Б. О. Федоришин) та 16-ти факторного особистісного опитувальника Р. Кеттела (16-PF), а для визначення стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій в умовах з різним рівнем екстремальності – методики “Прогноз” (В. О. Бодров); визначення негативних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності, – “Шкали депресії” (В. Зунге, адаптація Т. І. Балашової) та методики діагностування рівня соціальної фрустрованості (Л. Вассермана, модифікація В. В. Бойка); оперативного оцінювання психічного та функціонального стану курсантів – методики самооцінки емоційного стану (А. Уесман-Дж. Рікс).

З метою розвитку професійно важливих особистісних якостей курсантів і формування у них професійно важливих навичок (зокрема, навичок „командної роботи”, самоаналізу, саморозуміння, розвитку впевненості у собі, а також професійно специфічних правоохоронних навичок та якостей) нами розроблено та апробовано “Тренінг розвитку професійно важливих особистісних якостей та професійно важливих навичок курсантів ВНЗ МВС України”, яким передбачалося інтенсивне формування зазначених якостей та навичок.

Тренінг складається із шести основних етапів: 1) організація початку тренінгу, знайомство, “розігрів” (вправи: “Взаємні презентації”, “Зустріч поглядами”, “Мінялки”); 2) згуртування та розвиток групи (вправа: “Потерпілі від аварії на яхті”); 3) формування навичок самоаналізу та саморозуміння (вправи: “Самоаналіз”, “Самосуд”); 4) формування професійно-групової єдності, професійно важливих навичок та якостей (вправи: “Шерлок Холмс”, “Мафія”, “Контрабанда”, “Кілер”);
5) зворотний зв’язок (вправи: “Стілець відвертості”, “Враження”); 5) впевненість у собі (вправа “Невпевнені, упевнені й агресивні відповіді”); 6) підведення підсумків тренінгу (експрес-опитування, зворотний зв’язок, аналіз результатів, обговорення отриманого досвіду та можливості його перенесення на реальні життєві, навчальні та службові ситуації, визначення напрямів подальшого розвитку і т. ін.).

З метою запобігання негативних психічних станів курсантів і корекції професійних деформацій їхньої особистості, професійно небажаних якостей використовувалася групова та індивідуальна психічна саморегуляція, застосовувалися рекомендації індивідуалізації навчально-службової діяльності, проводилися спеціалізовані лекції.

Розроблена нами “Програма опанування курсантами методів психічної саморегуляції”, розвиток в них комплексу надзвичайно важливих для професійної правоохоронної діяльності навичок психічної саморегуляції власного стану, включає в себе теоретичну та практичну частини. Лекційний курс складався із восьми аудиторних годин і містив три теми: “Основні напрями та передумови психічної саморегуляції” (2 год.); “Методики психічної саморегуляції” (4 год.) та “Психофізичний тренінг” (2 год.).

Практична частина складалась із п’яти занять: 1) методики розвитку спеціальних (для саморегуляції) психічних здібностей: уяви та концентрації уваги; 2) релаксаційні методики; 3) дихальні психорегуляційні вправи; 4) психорегуляційні вправи для заспокоєння та активізації; 5) прийоми нормалізації психоемоційного стану через фізичний стан власного тіла.

Отже, у цьому розділі обґрунтовано застосування під час здійснення психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України двох взаємопов’язаних складових – діагностичної та формувальної, яким надане необхідне змістове методичне наповнення.

У третьому розділі роботи “Психологічний супровід навчально-службової діяльності курсантів ВНЗ МВС України” представлені та інтерпретовані результати діагностичного та корекційно-розвивального етапів здійсненого нами психологічного супроводу навчально-службової діяльності курсантів.

Підкреслено, що отримані на діагностичному етапі психологічного супроводу результати слід цілеспрямовано аналізувати відповідно до основних діагнос­тичних завдань, які ставляться на початку цього етапу супроводу: 1) визначення загальних особистісних, у тому числі й професійно важливих особливостей курсантів;
2) визначення стресостійкості курсантів та їхньої здатності до дій у різних за рівнем екстремальності умовах; 3) визначення негативних особистісних змін і станів, які можуть бути зумовлені виконанням курсантами навчально-службової діяльності;
4) оперативне оцінювання психічного та функціонального станів курсантів.

У зазначених загальних завданнях нами визначено три напрями аналізу, які мають більш конкретизований та практичний характер:

1)      виявлення курсантів із низьким рівнем розвитку психологічних професійно важливих якостей і властивостей;

2)      виявлення курсантів із порівняно стійкими негативними особистісними змінами і станами та курсантів із нетривалими негативними відхиленнями у психічному та функціональному станах, які можуть перешкоджати успішному виконанню ними навчально-службової діяльності;

3)  визначення загальних особистісних і професійно-службових якостей курсантів; порівняно стійких і динамічних їхніх психічних й функціональних станів, у тому числі й тих, які зумовлені статтю та навчання на певному курсі у ВНЗ.

У процесі дослідження визначено, що кількість курсантів із низьким рівнем розвитку різних психологічних професійно важливих якостей і властивостей коливається в межах від 1,5 до 24 % (рис. 1). Нами з’ясовано, що показники низького рівня розвитку можуть бути зумовлені певною недосконалістю системи відбору майбутніх правоохоронців у ВНЗ МВС України, окремими недоліками фахової підготовки та недостатньої роботи психологічних служб у цих ВНЗ, впливом об’єктивних соціальних чинників і т. ін. При цьому, від 1 до 10 показників неналежного розвитку та прояву різних психологічних професійно важливих якостей і властивостей мають 137 (63,5 %) курсантів. І, відповідно, 36,5 % не мають жодного з цих негативних показників.