ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об‘єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання, методологічні і теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Навчально-виховне середовище як психолого-педагогічна проблема» – розглянуто історичний аспект проблеми; науково обґрунтовано сутність понять «середовище» і «сприятливе навчально-виховне середовище» та організаційно-педагогічні умови, які сприяють його створенню.

Ідея створення сприятливого середовища не нова, вона прослідковується впродовж століть в історії педагогічної думки, перетинаючись з ідеями гуманізму, адже їх основою є дух школи, позитивна емоційна атмосфера, сприятливий мікроклімат, доброзичливий стиль взаємин усіх суб‘єктів педагогічного процесу, колективна творчість, затишна обстановка та ін. (Квінтіліан, Я.А. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, І.Песта­лоц­ці, К.Ушин­сь­кий, С.Шацький, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін.).

Людина як складноорганізована система й оточуюче середовище є предметом досліджень філософії, соціології, біології, економіки, екології, валеології, управління, психології, педагогіки, які встановили взаємовплив людини й середовища: людину включено в різні системи, вона є носієм різних природних або соціальних якостей, але до цього ж людина в середовищі зберігає свою цілісність і змінюється в ньому (В.Кузьмін).

Анал­із наукової літератури дає можливість розглядати середовище як складну динамічну систему, здатну змінюватися, перебудовуватися залежно від соціально-педагогічних умов, впливати на актуалізацію творчого потенціалу особистості. Саме тому актуально й доцільно створювати для всіх суб‘єктів педа­го­гічного процесу сприятливе середовище, яке має бути організоване з урахуванням тієї системи цінностей, ідеалів, потреб, мотивів, установок, яку вони сповідують.

Середовище мінливе за своїми характеристиками як у результаті взаємодії з іншими мікро­середовищами, так і в результаті взаємодії з даною конкретною людиною. У психолого-педагогічній літературі представлено різнобічні соціально-педагогічні і психологічні характеристики основних мікро­се­редо­вищ життєдіяльності школяра: виховного (Л.Буєва), розви­ва­ль­ного (Н.Гафу­ро­ва), освітнього (А.Вронін), орга­ніза­цій­ного (В.Князєв), спілкування учнів (А.Мудрик), пред­метного  (Р.Фах­рут­ді­нова), педагогічного (А.Ан­­о­­х­іна, Н.Яковлева). Авторами середовище розглядається як одна з клю­чо­вих педагогічних проблем – від первісного визнання впливу середовища на фор­мування особистості до необхідності враховувати цей вплив у пе­да­го­гіч­ній практиці та вивчати і розробляти його, як умову розвитку особистості, як важ­ливий педагогічний засіб, що дає можливість вирішувати складні завдання, здійснювати розробку нового змісту освіти і виховання, шукати й перевіряти на практиці нові форми, методи і технології розвитку особистості.

Вважаємо, що сприятливе навчально-виховне середовище – це таке сере­до­вище, в яко­му взаємодія всіх суб‘єктів педагогічного процесу має своїм ре­зу­льтатом їхнє ду­хов­не, інтелектуальне, моральне, естетичне, фізичне взає­мо­зба­га­чення, сприяє розвитку творчого потенціалу, самореалізації особистості, фор­мує готовність до особистісного самовдо­ско­налення, забезпечує реа­лі­за­цію співтворчості в межах гуманістичної парадигми. Ак­туа­лі­за­цію творчого по­тенціалу розглядаємо як процес, який спрямований на реа­лі­за­цію закону при­родовідповідності особистості за умови збереження пси­хіч­ного здоров‘я, ду­шевного та духовного комфорту. Ефективність і стабільність та­кого сере­до­вища підвищуються, якщо воно утворює єдиний інтегративний про­стір, що скла­дається з різних мікросередовищ упродовж тривалого періоду.

Сприятливе навчально-виховне середовище – середовище інтегроване, яке об‘єднує декілька мікросередовищ: інтелектуальне, психо­ло­гіч­не, нау­ко­­во-методичне, соціальне, культурно-естетичне, фізичне, санітарно-гі­гіє­ні­чне, електронне. Кожне з цих мікросередовищ має спільні й відмінні ознаки.

У дисертації обґрунтовано модель створення сприятливого навчально-виховного се­ре­довища, яка включає: визначення кожного мікросередовища та його струк­ту­ри, спільних і відмінних оз­нак, чинників, суб‘єктів, умов ство­рення, прин­ци­пи побудови, етапи розвитку, результати.

У дослідженні виділено чинники сприятливого навчально-виховного сере­до­вища, які впливають на результати діяльності суб‘єктів педагогічного про­це­су, а саме: позитивні (сприятливий психо­ло­гіч­ний мікроклімат, що залежить від узгодженості взаємодій, традицій, ситуацій успіху, конструктивного ви­рі­шен­ня конфліктних ситуацій; максимальна реалізація можливостей, здіб­но­стей і потреб з метою професійного зростання педагогів; забезпечення ком­пе­тент­но­сті суб‘єктів педагогічного процесу; упровадження інновацій у пе­да­гогічний про­цес; результативність діяльності; ефективний спосіб управління; піклування про суб‘єктів педагогічного процесу; матеріально-технічне забез­пе­чення) та не­га­тивні (пере­ван­­таження фізичні, психічні, професійні; втома; відсутність взає­мо­розуміння між учителем, учнями й батьками; слабка матеріальна база; ни­зь­кий культурний та освітній рівень суб‘єктів педагогічного процесу; авто­ри­тарний стиль управління; конфліктні ситуації).

Показниками сприятливого навчально-виховного середовища є: вклю­ченість у сумісну діяльність; гармонійність усіх суб‘єктів педагогічного процесу; довіра і висока вимогливість один до одного; інформованість суб‘єктів пе­да­го­гічного процесу про цілі і стан справ; позитивне ставлення до цілей су­місної діяльності; задоволеність приналежністю до колективу; позитивне ставлення до оцінки результатів його діяльності; сприятливий психо­ло­гіч­ний мікроклімат; демократичний стиль управління; стан емоційної задоволеності як результату сумісної діяльності; гарна матеріальна база.

Провідна ідея створення сприятливого середовища полягає в залученні до цього процесу всіх суб‘єктів педагогічного процесу.

Доведено, що суб‘єктами сприятливого навчально-виховного середо­ви­ща є: учні (активні, пасивні); класні керівники; викладачі; завідувачі ка­фед­р і лабораторій; родина (батьки, родичі, друзі); психологічна служ­­ба; керівники гуртків; адміністрація; керівники, здатні зрозуміти, під­три­­мати творчу особистість (яскраву, ініціативну) або спонукати до твор­чо­сті особистість зі схованим творчим потенціалом, створити умови для твор­чо­­го розвитку та ненав'язливо коректувати роботу. Тим самим у процес ство­рен­­ня цього середовища включені всі суб‘єкти педагогічного процесу, які чіт­ко розуміють, що ефективність його функціонування залежить від кож­но­го, треба постійно себе й середовище вдосконалювати; від кожного залежить сприят­ливий стан кожного й у цілому вчительського, учнівського, бать­ків­ського колективу.

Створення сприятливого нав­ча­льно-виховного середовища ґрунтується на принципах та ідеях етичної педагогіки, зокрема: природовідповідності й унікальності особистості; мотиваційної успішності, культуровідповідності та емоційної насиченості, екологічності й емпатійності взаємин та ін.

Отже, сприятливе середовище, у нашому розумінні, виступає як зба­лан­со­вана система, стан якої є особливою індивідуальною якістю для конкретного ко­лективу й відбиває в собі рівень стабільності цієї якості колективу в найбільш широкому сенсі. Створення й становлення сприятливого навчально-виховного середовища виступає як двосторонній процес і вимагає урахування й прийняття думок усіх суб‘єктів.

В умовах педагогічного процесу загальноосвітнього закладу ефек­тив­ність сприятливого навчально-виховного середовища виявляється у високому рівні мотивації всіх суб‘єктів, професійному зростанні вчителів, в ака­де­міч­них успіхах учнів, у високих показниках різних інтелектуальних і спор­тив­них змагань, в науково-дослідницькій діяльності та ін., зростанні рівня педагогічної культури батьків, культури спілкування всіх суб‘єктів та ін.

Актуалізація творчого потенціалу відбувається в сприятливому нав­ча­ль­но-виховному середовищі за певних організаційно-педагогічних умов: формування іміджу школи, організації педагогічної взаємодії суб‘єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища.

Схарактеризуємо складники іміджу школи: зовнішня атрибутика, тобто сло­ва, гасла, дії, предмети, елементи, що несуть символічне навантаження (наз­ва, гімн, девіз, символ, емблема, прапор, форма одягу для учнів, ритуали шко­ли), які використовує установа, щоб зробити більш ясними її завдання й цілі, бу­ти знаними на ринку; від правильності ви­бору їх залежить стійкість, глибина зак­ріплення в масовій свідомості образу шко­ли; стиль шко­ли, який вимагає від шко­ли бути неповторною й оригінальною, сприяє ви­ді­ленню та запа­м'я­то­ву­ванню установи з-поміж інших, відбиває положення шко­ли на освітньому рин­ку; уявлення соціального оточення про якість осві­ти, показниками якої є рівень знань, умінь і навичок школярів, їх від­по­від­ність державним освітнім стан­дар­там, рівень розвитку мислення, волі, емо­цій, творчих потреб, інтересів, здіб­но­стей учнів; уявлення про рівень ком­форт­ності шкільного навчально-виховного сере­довища, який включає: по­важ­ні відносини між учителем та учнем, дбай­ли­ве ставлення до достоїнства уч­ня, його життя й здоров'я, постійне створення си­туа­ції успіху, зняття не­ба­жа­ного психічного навантаження, надання допомоги кож­ному у виборі цілей і завдань освіти з огляду на психологічні особливості, оріє­нтацію педагогів на під­готовку учня до майбутнього життя й на повноцінне про­живання ним кож­ного вікового періоду; безконфліктне, інтелектуально-емо­цій­не та духов­но збагачене спіл­ку­вання учнів, де провідними відносинами є спів­­робі­т­ниц­т­во, дружба, взаєморозуміння, моральна поведінка; уявлення про ціну ос­віт­ніх послуг; образ керівника загальноосвітньої установи, який часто роз­­гля­дає­ться соціумом як символ освітньої установи. Тому позитивний осо­би­стий імідж директора є важливим склад­ником іміджу загальноосвітньої установи в ці­лому, сприяє виконанню його кон­крет­­них функцій як ке­рівника установи; образ персоналу зага­льн­о­освіт­ньої установи, у створенні якого спрацьовує закон прямого зв'язку: чим вище повага й авторитет кож­ного вчителя і працівника школи окремо, чим бі­ль­ше з-поміж них інди­ві­дуа­льностей з позитивним іміджем, тим більше пе­ре­думов для позитивного перелому ситуації стосовно маси вчителів, школи в цілому.

Другою умовою є організація взаємодії суб‘єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, що забезпечує взаєморозуміння, довіру, розвиток гармонійних взаємин між усіма суб‘єктами педагогічного процесу, тобто вміння погоджувати своє життя з іншими на підставі довіри й обопільної відповідальності. Сприятливий мікроклімат забезпечує створення успіху суб’єктів педагогічного процесу за умови взаємодії, зокрема «учительського успіху» (А.Белкін), оскільки тільки успішний учитель здатний створювати атмосферу успіху вихованцям.

Управління процесом створення сприятливого навчально-виховного се­ре­довища (як наступна умова) передбачає актуалізацію творчого потенціалу всіх суб‘єктів педагогічного процесу стосовно їхньої системи цінностей, здіб­но­стей, потреб, установок. Досягнення цього передбачає: згуртування всіх суб‘єктів педагогічного процесу, розвиток у кожного потреб і створення умо­в для їх задоволення їх; мотивування (продумана система мотивації вклю­чає елементи матеріального й нематеріального, а також позитивного і не­га­тивного стимулювання, що здійснює стратегічний вплив на результати про­фесійної діяльності; додає їхнім зусиллям ефективність і нівелює властиві їм слабкості); сприяння постійному професійному зростанню; урахування того, що кін­цеві цілі управлінської діяльності керівника освітньої установи дося­гаю­ть­ся вчителями, управлінською діяльністю вчителів – учнями.

У другому розділі – «Експериментальна перевірка організаційно-пе­да­го­гічних умов, які забезпечують створення сприятливого навчально-вихов­но­го сере­довища» – представлено організацію дослідження, реалізовано орга­ні­за­­цій­­но-педагогічні умови, завдяки яким створюється сприятливе навчально-ви­ховне середовище, а також проведено аналіз результатів дослідження.

Метою дослідження було впровадження організаційно-педагогічних умов, які сприяють створенню сприятливого навчально-виховного сере­до­ви­ща в авторській загальноосвітній школі повного дня.

Робота проводилась відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 34 від 11.02.1999 року "Про утворення експериментального педагогічного майданчика для розробки й апробації ефективних моделей організації науково-виховного і внутрішкільного управління на базі "Автор­сь­кої школи Бойка» (АшБ).

Програма експерименту включала три етапи: 1 етап – 1999-2000рр. – етап діагностики діяльності, тобто оцінку можливостей школи на цьому етапі (ство­рення іміджу школи); 2 етап – 2001-2005рр. – основний (організація взає­­модії суб‘єктів педагогічного процесу та управління процесом створення сприят­ливого навчально-виховного середовища); 3 етап – 2005-2010рр. – етап удосконалення створеної моделі.

На першому етапі:

·      проаналізовано освітню ситуацію в школі з метою виявлення іс­ную­чих недоліків у практиці навчання, виховання й розвитку школярів. Було вста­новлено, що в цілому в школі наявні сприятливі передумови для подальшої ро­боти, створення нової моделі сприятливого навчально-виховного середовища на основі впровадження зазначених організаційно-педагогічних умов;

·      виявлено серйозну необхідність у створенні постійно діючого ба­ть­ків­сь­кого факультету, на якому буде можливою реалізація ідеї про створення єди­ного колективу однодумців, батьків – активних учасників не тільки пе­да­го­гічного процесу, але й процесу побудови нової системи управління шко­лою;

·      організовано орган шкільного самоврядування "Рада Старійшин", який уповноважений приймати поряд з іншими й управлінські рішення;

·      проведено роботу з перепідготовки кадрового складу разом з Харківським Науково-методичним центром "Розвивальне навчання", організовано постійно діючий психолого-педагогічний семінар для вчителів;

·      сформовано мініпедколективи, які вирішують конкретні педагогічні завдання;

·      здійснено комплексну діагностику психологічного й про­фе­сій­но­го стану педагогічного колективу, намічено основні шляхи й методи ро­бо­ти, спрямовані на формування цілісного педагогічного колективу;

·      основним завданням на завершення першого етапу було проведення ро­бо­ти з формування позитивної мотивації кожного співробітника, застосування нових методів морального й матеріального стимулювання педагогічних кадрів.

У результаті реалізації першого етапу програми склався стабільний педагогічний колектив з високим навчальним потенціалом. АшБ пройшла переліцензування й розширила свої освітні послуги, одержавши такий статус: приватний середньоосвітній навчально-виховний комплекс "Авторська школа Бойка" (дошкільний навчальний заклад – спеціалізована середня загаль­но­освітня школа з поглибленим вивченням англійської мови).

Першою умовою, яка сприяла створенню сприятливого навчально-ви­ховного середовища, було  формування іміджу школи – школи для всієї ро­ди­ни, у якій є свої закони та символи (продукт спільної творчості як учнів, так і вчителів), які розміщені в шкільних щоденниках. У школі про­во­диться велика робота зі створення, збе­ре­ження та підтримання власних тра­дицій (маємо 30 свят), які передбачають розкриття й розвиток творчих здіб­ностей учнів, батьків, педагогів. Друкується "Альманах зелена лампа", де роз­міщуються творчі роботи учнів (твори, вірші, філософські міркування), а також "Наша газетка", всі номери якої видаються учнями.

Усе це зумовило можливість переходу до реа­лі­зації другого етапу, головною метою якого було ство­рен­ня сприятливого нав­чально-виховного середовища на основі взаємодії су­б‘єк­тів педагогічного про­цесу та відпрацьовування нових способів управ­лін­ня педагогічним колективом авторської загальноосвітньої школи повного дня.

У результаті взаємодії всіх суб‘єктів педагогічного процесу (друга умова) формувався шкільний колектив, складалася система цінностей у процесі створення навчально-виховного середовища в цілому та окремих його мікросередовищ. Це відбувалося завдяки:

·      взаємодії вчителів, учнів та адміністрації школи на принципах спів­робіт­ниц­т­ва, індивідуального підходу, використання активних методів навчання, діа­ло­го­вого спілкування;

·      реалізації міських і районних програм “Обдарована молодь”, “Комп­лекс­на програма боротьби зі злочинністю”, профілактика СНІДу; обдаровані учні 10-11 класів щотижнево відвідували практикум з органічної та неор­га­ніч­ної хімії в Харківському національному фармацевтичному університеті; за сприяння Управління освіти Харківської міської ради були розроблені заходи щодо організації та проведення міської багатопрофільної школи (ЛМШ) для обдарованої молоді на базі табору НВК “АшБ”;

·      розширенню освітнього кругозору, формуванню толерантного ставлення до представників різних національних культур, релігійних конфесій, фор­му­ван­ню свідомого уявлення про єдність європейської спільноти та гідне місце Ук­раї­ни в ній через установлення тісних зв’язків з навчальними закладами Ве­ли­кої Британії, Польщі, Росії, Спо­лучених Штатів Америки, Австралії, Естонії, Фран­ції, обмін деле­га­ція­ми педагогів та учнів, використання досвіду виховної роботи;

·      здійсненню інтеграції естетичного виховання на уроках літератури, англійської мови, образотворчого мистецтва, музики тощо;

·      цілеспрямованому навчанню педагогів сучасним освітнім техноло­гіям, налагодженню методичної підтримки вчителів, які використовують активні методи, можливості постійно стежити за новинками ринку освітніх засобів та отримувати підручники, що сподобалися, програми, технічні засоби, наочні приладдя та ін.; написанню вчителями методичних посібників і підручників;

·      максимальному розвитку ініціативи, талантів, творчих здібностей через вільний вибір діяльності за інтересами із широкого спектра можливостей, надаваних школою;

·      постійній взаємодії адміністрації, учителів, учнів та їхніх батьків у проведенні свят, екскурсій, відпочинку та ін.;

·      проведенню такої виховної роботи, результатом якої є відсутність дітей, що знаходяться на обліку внутрішньому шкільному та районних і міських правоохоронних органів.

Уведення в навчальний план предметів культурологічного циклу дозволяло моделювати навчально-виховний процес як систему, що сприяє саморозвитку особистості, формуванню культури й інтелігентності, орієн­то­ва­ної на інтереси особистості. У школі цьому сприяють доброзичливий мікроклімат, екологічність впливів, стійке поєднання розвивального середовища з духовними потребами особистості.

Серйозну увагу ми приділили реалізації такої організаційно-педагогічної умови, як управління процесом створення сприятливого навчально-виховного середовища. Його програма передбачала: формування цілісного педагогіч­но­го колективу одно­дум­ців через серйозну роботу над мотивацією кожного спів­робіт­ника; під­ви­щен­ня кваліфікації педагогів, створення мікропеда­го­гіч­них колективів і від­пра­цьовування нових способів управління педагогічним колективом. Для до­сяг­нення поставлених цілей особливу увагу при­ді­лили методичній роботі в колективі, організації систематичного навчання всіх членів педагогічного колективу, формуванню однодумців – батьків, що по­діляють наші погляди щодо освіти дітей.

Реалізація цієї програми спиралася на три основних компоненти процесу управ­ління: інформацію; координацію (узгодження діяльності педагогів з ме­тою напряму їхньої активності на досягнення загальних цілей);  позитивну мотивацію (ура­хування і корекція інтересів педагогів з метою надання їм можливості реа­лі­зу­вати ці інтереси в процесі роботи).

Особлива увага приділялася перепідготовці та підвищенню кваліфікації вчи­телів, яка мала стабільний, неперервний і плановий характер. Це про­во­ди­ло­ся як традиційно (навчання в аспірантурі, на курсах підвищення ква­лі­фі­ка­ції ХОНМІНО, ХНУ, Brіtіsh Counsіl), так і нетрадиційно: закордонні ста­жування (Великобританія, Німеччина, США й ін.), тренінги-семінари, се­мі­нари вихователів груп подовженого дня, семінари за методикою HEAD­WAY, навчально-методичні семінари, відкриті уроки, обмін досвідом, пра­цює «Школа вихователя». Учителі постійно беруть активну участь у науково-практичних конференціях в Україні й Росії та в науково-дослідницькій роботі.

Методичне об'єднання вчителів англійської мови під керівництвом Бой­ко С.В. працювало в постійному співробітництві з Британською радою, про­во­­дилися зустрічі з учителями Великобританії. Учителі проводять на TV "Си­­мон" передачу для дітей "Англійський? Із задо­во­ленням!", що тран­слює­ть­ся в Харківській, Дніпропетровській, Кри­во­рі­зь­кій і Луганській областях.

З метою підготовки педагогів для вирішення завдання розвитку навчальної мотивації й пізнавальних інтересів учнів утворено "творчу майстерню", в якій учителі вивчають спецкурси "Акторська майстерність педагога", "Основи сценічної майстерності".

Упроваджено систему роз­ви­ва­ль­но­го навчання (РН), яка є у школі основною, та комп'ютерні технології на уроках.

Велику роботу виконує психологічна служба школи: постійно вив­чає­ть­ся статус дитини в класному колективі й структура класів, проводяться тре­нін­ги на групову згуртованість, що дозволило поліпшити психологічний мі­кро­клімат класів, підвищити концентрацію уваги учнів на уроках та якість засвоєної інформації.

У школі існує "пси­хо­ло­гіч­ний" сайт, на якому особливою популярністю користується "Пошта до­віри", що анонімно надає консультації не ті­ль­ки учням, але й учителям АшБ. У "Кабінеті психолога" можна познайомитися з постійно о­нов­лю­ва­ною інформацією з психологічних проблем.

У школі сформовано ко­лек­тив однодумців-професіоналів, здатних пра­цю­вати в нових умовах з використанням пев­них методів і методик. З цією метою пси­хологічною службою було роз­роб­лено критерії підбору кадрів для авто­р­ської школи, "Анкету для вступ­ника на роботу в "АшБ", "План бесіди з учи­те­лем, що при­ходить на роботу", шаблон резюме. Кожен здобувач проходить три ета­пи пси­хологічного відбору. Створено банк методик, що дозволяє оцінити про­фесійну компетентність учителя, його психологічні особливості.

З метою підвищення ефе­к­тивності управлінського процесу створили електронне мікросередовище, переслідуючи кілька ці­лей, а саме: стимулювання інтересу вчителів до нових носіїв інформації, ос­воєн­ня педагогами електронної пошти, вирішення управлінських проблем, по­ширення внутрішньої інформації. Використання електронної пошти у спі­л­­куванні адміністрації й педа­го­­гічного колективу дало можливість пря­мо­го спілкування кожного члена ко­ле­к­тиву безпосередньо з тим членом ад­мі­ні­стра­ції, який компетентний у ро­зв'я­­зуваному питанні; з'явилася можливість шви­дкого вивчення суспільної дум­­ки, а, отже, стало реальним більш гра­мот­не прийняття адміністративних рі­­шень. Взаємодія системи "Адміністрація-пе­дагогічний колектив" стало бі­льш результативним, оскільки за допомогою електронної по­ш­­ти за один-два дні можна обговорити одне або кілька пи­тань, провести міні-педраду, по­чу­ти думку кожного співробітника та вчасно зня­ти назріваючі конфліктні си­туа­ції, прийняти управлінське рішення з ог­ля­ду на думку більшості спів­робіт­ників. Учителі використовують електронну пош­ту для контролю домашніх зав­да­нь своїх учнів, які залучаються до єди­но­го процесу обміну інформацією за допомогою комп'ютерних засобів спіл­ку­вання.

Реалізація моделі створення сприятливого навчально-виховного сере­до­ви­ща мала позитивні результати. У кожному семестрі визначаються попередні рей­тинги кожного учня, на їх підставі проводиться  індивідуальна робота з уч­ня­ми та батьками, працює комі­сія з прийому перездач тематичних і се­мес­т­ро­вих оцінок. Цілеспря­мо­ва­ність і систематичність роботи сприяли підвищенню за­гального рівня нав­ча­льних досягнень учнів. Середній бал навчальних до­сяг­нень за 2005-2006 н.р. складає: у 5-му класі – 8,9; 6-му – 9,1; 7-му – 9,3; 8-му – 8,5; 9-му – 8,2; 10-му – 9,0; 11-му – 10,3 (початкові класи працюють у системі ро­з­вивального нав­чання, яка передбачає безвідміткове оцінювання в 1-4 кла­сах). 62 учні із 307 засвоїли навчальні програми на високому рівні (отри­мали 10-12 балів за наслідками атестації). Із 119 випускників (за останні 5 років) всту­­пили до ВНЗ 118 осіб. Учні школи постійно беруть участь в олімпіадах і конкурсах, посідають призові місця.

Значно поліпшився якісний склад учителів, з яких: 1 за­служений учитель України; 8 відмінників освіти України; 3 соро­со­всь­ких учителі; 11 учителів-методистів; 9 мають звання “Старший учитель”; 5 – доцентів, кандидатів наук; 20 учите­лів вищої категорії; 8 учителів пер­шої категорії. Вектор уваги всіх учителів спрямований на особистість учня та колег, їхні дії та вчинки мають яскраво виражену гуманістичну спрямованість.

На основі методики, запропонованої В.Якуніним, визначили зміни в мо­ти­вах діяльності вчителів. Зросла кількість учителів (з 31% до 100%), які прагнуть до постійної взаємодії, вдосконалення успішності професійної діяльності. Вва­жає­мо, що це відбулося завдяки створенню гуманного сере­до­вища, особистісно орієн­тованого підходу, наданню більшої самостійності в роботі, довірі вчи­телям та учням. Нами було встановлено задоволеність учителів роботою: 100% з них засвідчують, що адміністрація створила всі умови для їхнього розвитку, задоволені об‘єктивною оцінкою діяльності, стосунками в колективі.

С.В. Бойко, за методикою якого працюють усі вчителі кафедри ан­глій­ської мови, одержав на третій Міжнародній виставці "Світ без кордонів. Су­час­ні технології навчання мовам", що проходила в м. Москва, Золоту медаль за створення навчально-методичного відеокомплексу, організував у школі для всіх учнів 3-11 класів спец­курси з підготовки до Кембриджських екзаменів з рівнів Flyers, KET, PET, FCE. За результатами Міжнародних іспитів Кембриджського уні­вер­си­те­ту з участю Британської ради 102 учні школи одержали Міжнародні сер­ти­фікати.

Результати дослідження підтвердили основні положення дисертації і дають підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз наукової літератури дав можливість визначити сприятливе нав­ча­льно-виховне середовище як таке, в яко­му взаємодія всіх суб‘єктів пе­да­го­гіч­ного процесу має своїм ре­зу­льтатом їхнє ду­хов­не, інтелектуальне, моральне, есте­тичне, фізичне взає­мо­зба­га­чення, сприяє розвитку творчого потенціалу, само­реалізації особистості, фор­мує готовність до особистісного самовдо­ско­на­лення, забезпечує реа­лі­за­цію співтворчості в межах гуманістичної парадигми.

Сприятливе навчально-виховне середовище – середовище інтегроване, яке об‘єднує декілька мікросередовищ: інтелектуальне, психо­ло­гіч­не, науково-методичне, соціальне, культурно-естетичне, фізичне, санітарно-гі­­гієнічне, електронне. Кожне з цих мікросередовищ має спільні й відмінні ознаки.

Природа сприятливого навчально-виховного середовища інтегративна, соціальна, гуманістична. Вона сприяє формуванню особистості як учителів, так і учнів, а також педагогічної культури батьків.

Прагнення створити сприятливе навчально-виховне середовище для всіх суб‘єктів педагогічного процесу є основною метою їхньої діяльності.

2. Створення сприятливого навчально-виховного середовища становить єдність конкретних ідей педагогічної спадщини, сучасної педагогіки і су­між­них наук, що забезпечують спрямованість усіх процесів, які орга­ні­зуються загальноосвітнім навчальним закладом на підвищення ефективності його діяльності, актуалізацію творчого потенціалу всіх учасників.

Модель створення сприятливого навчально-виховного се­ре­довища вклю­чає визначення кожного мікросередовища, його струк­ту­ри, спільних і від­мінних оз­нак, чинників, суб‘єктів, умов створення, прин­­ци­пів побудови, етапів розвитку, результати.

Репрезентативним показником сформованості сприятливого нав­чально-виховного середовища школи є здатність колек­тиву до само­орга­ні­зації і самореалізації.

3. Організаційно-педагогічними умовами, які забезпечують створення сприятливого навчально-виховного середовища, є:

3.1. Формування іміджу школи, що включає зовнішню атрибутику, стиль школи, уявлення соціального оточення про якість освіти, рівень ком­фор­тності навчально-виховного середовища, ціну освітніх послуг, образ керівника та персоналу загальноосвітньої установи.

3.2. Організація взаємодії суб‘єктів педагогічного процесу в умовах сприятливого мікроклімату, що забезпечує взаєморозуміння, довіру, роз­виток гармонійних взаємин між усіма суб‘єктами педагогічного процесу, тобто вміння погоджувати своє життя з іншими на підставі довіри й обо­пільної відповідальності.

3.3. Управління процесом створення сприятливого навчально-виховного се­­ре­довища передбачає актуалізацію творчого потенціалу всіх суб‘єктів педа­го­гіч­ного процесу стосовно їхньої системи цінностей, здіб­но­стей, потреб, установок.

4. Упровадження моделі створення сприятливого навчально-виховного се­ре­довища мало позитивні результати: 100% учителів засвідчують, що вони ма­ли сприятливі умови для професійного зростання та самовдо­ско­налення і за­до­во­лені взаєминами з колегами, адміністрацією, учнями та їхніми батьками. 100% учнів та батьків вважають школу найкращим навчальним закладом, який дає можливість отримати якісну освіту, сприяє розвитку здібностей та схильностей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальше її дослідження вбачаємо у вивченні питань професійного зростання вчителів, розвитку компетентностей учнів.