ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ПРАЦІВНИКІВ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи. 

Розділ 1 “Теоретико-методологічні засади професійного відбору до податкової міліції” містить результати аналізу літературних джерел, викладені наукові підходи до вирішення проблеми професійного психологічного відбору. В головному він полягає у визначенні вимог, що ставляться до людини тим чи іншим видом діяльності, характеристикою рівня розвитку психологічних та психофізіологічних функцій, від яких залежить ця діяльність, розробкою математично обґрунтованих критеріїв психологічного відбору.

У підрозділі 1.1. “Професійно-психологічний відбір до податкової міліції ДПА України: історія та сучасний стан” аналізується зміст, структура та функції професійного відбору в органах податкової міліції, обґрунтовується  його необхідність, викликана обмеженістю можливостей розвитку низки професійних психологічних якостей та властивостей людини. Розглядається певне коло спеціальностей, які ставлять до працюючого надмірні для його організму вимоги (В.І. Барко, В.О. Бодров, К.М. Гуревич, М.С. Корольчук, Ю.Л. Майдіков, М.В. Макаренко). До таких спеціальностей відноситься і професія оперативних працівників податкової міліції, діяльність яких пов’язана з високим рівнем нервово-емоційної напруги, порушенням природного режиму “сон – неспання”, характеризується підвищеними вимогами до аналізаторних систем, пам’яті, уваги, нервово-психічної стійкості, до правильного виконання складних і відповідальних завдань при дефіциті часу і протікає в умовах  екстремальних обставин тощо.

Професійний психологічний відбір в подібних професійних сферах  довів на практиці свою високу ефективність та доцільність його застосування. До переліку таких видів діяльності, що потребують проведення психологічного відбору відноситься і професія працівника оперативного підрозділу податкової міліції. Поряд із діючими видами професійного відбору (медичним, освітнім), які зарекомендували себе на практиці, слід звернути увагу і на психологічний аспект професійного відбору. Наразі, психологічний аспект відбору до зазначених підрозділів знаходиться на початковій стадії свого становлення і потребує подальшої наукової розробки та вдосконалення.

У підрозділі 1.2. “Нормативно-правове регулювання діяльності податкової міліції та порядок відбору працівників до її оперативних підрозділів” аналізується процес створення та правові підстави функціонування податкової міліції на сучасному етапі, її структура, основні завдання та функції. Розглядається зміст законодавчих норм, що регулюють діяльність та права податкової міліції, нормативно-правові документи, що регулюють існуючу систему відбору працівників до роботи в органах податкової міліції. Встановлено, що відомчі нормативно-правові акти з питань проведення психологічного відбору кандидатів на посади працівників оперативних підрозділів податкової міліції, на разі, не приймались, ці питання нормативно не врегульовані, методики відбору відсутні.

Виходячи з цього, доведена необхідність подальшого вдосконалення усього ланцюга кадрової роботи, а особливо – відбору кандидатів на службу до оперативних підрозділів податкової міліції, формування таких критеріїв відбору, які б дозволили комплектувати ці підрозділи підготовленими спеціалістами, готовими до несення служби в органах податкової міліції.

У розділі 2 “Професійно-психологічні особливості діяльності працівника оперативного підрозділу податкової міліції” проаналізовані умови діяльності працівників оперативних підрозділів податкової міліції, дана всебічна характеристика  аспектів цієї діяльності.

У підрозділі 2.1. “Соціально-психологічні умови діяльності працівників оперативних підрозділів податкової міліції” результати теоретичного аналізу та експериментальних досліджень дозволили скласти розгорнутий перелік умов та характеристик трудової діяльності, розробити професіограму та психограму працівника оперативного підрозділу податкової міліції. Крім того отримані дані дозволили охарактеризувати напруженість праці співробітників оперативних підрозділів податкової міліції. В цілому, за сукупністю показників та існуючої класифікації по оцінці напруженості праці співробітників основних правоохоронних служб, праця даної категорії співробітників податкової міліції отримала оцінку “дуже напружена”.

Водночас, хронометражні спостереження, аналіз службових документів дозволили побудувати діаграму розподілу робочого часу оперативних працівників податкової міліції (40% – робота в сфері міжособистісної комунікації; 35% – проведення оперативно-розшукових заходів; 25% – робота з службовою документацією).

У підрозділі 2.2. “Професіограма працівника оперативного підрозділу податкової міліції як основа побудови методики професійного психологічного відбору” в результаті порівняльного аналізу складеної професіограми працівника оперативниго підрозділу податкової міліції та існуючої професіограми працівника оперативного підрозділу органів внутрішніх показано, що професійна діяльність опер працівників-податківців, поряд з наявністю спільних умов діяльності, містить деякі важливі відмінності (суттєве розумове та інтелектуальне навантаження; необхідність високого рівня економічних знань податкової сфери; можливість психічного травматизму; вміння протистояти впливу специфічних стрес-факторів тощо). Отже, наявні психологічні критерії відбору оперативних працівників до підрозділів ОВС не можуть бути автоматично використані для відбору кандидатів на посади оперативних працівників податкової міліції.

Методом експертних оцінок було визначено професійно-важливі психологічні якості необхідні оперативному працівнику податкової міліції для успішного здійснення професійної діяльності: високий рівень розвитку функцій пам’яті, уваги, сенсомоторної діяльності, логічного мислення, емоційної стійкості, здатності протистояти впливу стрес-факторів та уміння адаптуватись до нестандартних умов. Низка психологічних якостей, на думку експертів, характеризуються в своєму розвитку певним консерватизмом, що має важливе значення для профвідбору і було враховано при формуванні батареї тестів.

Професіограма оперативного працівника податкової міліції стала основою для побудови методики професійного психологічного відбору. При виборі методів дослідження було дотримано загальновідомих вимог до їх використання – наукової  обґрунтованості, стандартизованості, практичної сприятливості.

З метою стандартизації подачі тестового матеріалу, а також швидкої обробки отриманих результатів нами використовувалась комп’ютерна діагностична установка “Прогноз” (Ю.Л. Майдіков, М.В. Макаренко). За її допомогою досліджувались функції короткострокової пам’яті, уваги, особливості простих і складних сенсомоторних реакцій, властивості вищої нервової діяльності, зокрема: рівень функціональної рухливості, сила, урівноваженість та динамічність нервових процесів.

Для визначення емоційної стабільності, тобто симптомокомплексу екстраверсії-інтроверсії і нейротизму був використаний опитувальник Г. Айзенка.

Тип акцентуації рис характеру та темпераменту оцінювався за методикою заснованою на концепції акцентуйованої особистості К. Леонгарда.

Обробка отриманих результатів проводилась за допомогою методів статистичного, кореляційного та регресійного аналізу.

У розділі 3 “Система професійного психологічного відбору працівників оперативних підрозділів податкової міліції” представлено дані отримані в ході дослідження та запропонована методика психологічного відбору кандидатів на посади працівників оперативних підрозділів податкової міліції.

У підрозділі 3.1. “Роль психологічних та психофізіологічних особливостей особистості в успішності професійної діяльності працівників оперативних підрозділів податкової міліції” результати дослідження успішності професійної діяльності оперативних працівників свідчать, що середні значення по всій групі осіб, які знаходились під спостереженням, відповідно до оціночних якостей склали: “професіоналізм” – 5,7 ± 0,06 бали; “інтелект” – 4,9 ± 0,08 бали; “лідерство” – 5,4 ± 0,07 бали; “самоконтроль” – 5,4 ± 0,10 бали. Всі дані знаходяться в межах середніх значень семибальної оціночної шкали.

Інтеркореляційний аналіз отриманих значень виявив досить високий рівень залежності якості “професіоналізм” з якостями: “інтелект” (r = 0,53); “лідерство” (r = 0,63); “самоконтроль” (r = 0,55). Це дає підстави в подальшому розглядати якість “професіоналізм” як інтегральний показник успішності професійної діяльності.

Індивідуальному аналіз даних за якістю “професіоналізм” дозволив всіх респондентів розділити на три групи за ступенем професійної успішності: найбільш успішні (НУ), які отримали за фактором “професіоналізм” 6,3 і більше балів; успішні (УС) –  від 5,1 до 6,3 балів; менш успішні (МУ) – менше 5,1 бала.

Числові середні значення, що характеризують типи особистості свідчать про досить високу гіпертимність (Г-1 = 13,1 ± 0,48 бала) та  низьку тривожність (Г-5 = 4,2 ± 0,41 бала) контингенту, що обстежувався. Індивідуальний аналіз даних вказує на те, що в групі НУ кількість акцентуйованих осіб за типом особистості “педантичний” складає 41 %, проти 25 % в групі МУ. Виявлені особливості свідчать про значимість в професійній діяльності респондентів рівня розвитку таких особистісних відмінностей, як гіпертимність, педантичність та тривожність.

Аналіз середніх значень отриманих за методикою Айзенка свідчить про тенденцію до міжгрупових відмінностей за факторами “екстраверсія” (відповідно за групами досліджуємих НУ та МУ – 13,9 ± 0,62 бали та  12,3 ± 0,38 бали) і “нейротизм” ( 8,1 ± 0,34 бали та 9,2 ± 0,6 бали). Індивідуальний аналіз цих показників дозволив виявити в групі НУ суттєву кількість осіб потенційно екстравертних 38%, в той час, як в групі МУ, навпаки, осіб потенційно інтровертних – 35%.

Потенційна екстравертність (містить такі якості, як відкритість, комунікабельність, легкість в спілкуванні, лідерство) розглядається як фактор сприятливий успішності професійної діяльності. Це підтверджується і результатами множинного кореляційного аналізу (шкала “професіоналізм”) та всього комплексу представлених показників. Встановлено високий зв’язок успішності професійної діяльності з показниками шкал опитувальника Леонгарда-Шмішека: гіпертимний тип (r = 0,28), педантичний тип (r = 0,48),  тривожний   тип   (r = – 0,35);  та  Айзенка:   екстраверсія  (r = 0,27),  нейротизм

(r = – 0,30).

Середні значення показників низки психологічних особливостей та психодинамічних функцій, як по всій групі оперативних працівників податкової міліції, так і окремо по групах НУ, УС та МУ свідчать про достатньо високий рівень розвитку цих функцій. Міжгрупове порівняння цих показників (в залежності від фактора успішності професійної діяльності) показує, що для представників групи НУ характерні більш високі значення стану функцій короткочасної пам’яті (КП) та уваги (УВ). При міжгруповому аналізі стану нейродинамічних функцій проявляється чітко виражений їх ступеневий характер.

Показники ж простих сенсомоторних реакцій – ПЗМР та РВ1 подібних статистично значимих  групових змін не мають і можуть розглядатись, як індикатори оцінки функціонального стану організму, що повністю узгоджується з даними літературних джерел (Є.І. Бойко, Ю.Л. Майдіков, В.Д. Небиліцин).

Дані, що стосуються оцінки властивостей урівноваженості протікання основних нервових процесів – збудження (реакція випередження) та гальмування (реакція запізнення) визначається за методикою РРО (реакція на рухомий об’єкт).

Результати свідчать, що для групи МУ характерним є переважання гальмівного процесу – час реакцій запізнення суттєво переважає над часом реакцій випередження – 49,0 ± 2,7 мс та 40,8 ± 2,4 мс (Р < 0,05). У представників групи НУ спостерігається протилежна тенденція – 42,1 ± 1,8 мс та 44,0 ± 1,9 мс. В групі УС характерним є стан урівноваженості протікання процесів збудження та гальмування  в центральній нервовій системі – 42,8 ± 2,1 мс та 42,5 ± 1,9 мс.

Для виявлення значимих кореляційних зв’язків, усередині досліджуваних груп, нами було проведено внутрішньогруповий інтеркореляційний аналіз значень психо- та нейродинамічних показників двох полярних груп: в групі найбільш успішних (НУ) та в групі менш успішних (МУ).