Психологические и сексуальные факторы в генезе мастопатии у женщин и их психокоррекция

summary

Характеристика обстежених. З дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2005 – 2008 рр. обстежено 150 подружніх пар (ПП), з них 100 – основна група (в яких дружини страждали на мастопатію) і 50 – контрольна група (серед яких хворих на мастопатію жінок не було). Подружжя були у віці від 27 до 53 років і в кожній парі вікова різниця не перевищувала 5 років.

Аналіз соціально-демографічних характеристик виявив однорідність основних показників, що стало підставою для висновку про гомологічність основної і контрольної груп, релєвантність отриманих даних і репрезентативність результатів дослідження.

Більшість ПП основної групи відзначали напруженість внутрішньосімейних стосунків, пояснюючи це невмінням партнера вирішувати побутові проблеми, несприятливими для спілкування рисами характеру, а також наявністю проблем в сексуальному житті. Жоден з членів сімей контрольної групи не допускав думки про розпад сім’ї, на відміну від подружжів основної групи, в якій 44% жінок і 41% чоловіків думали про розлучення, а 25% жінок з мастопатією і 15% їх чоловіків навіть робили такі спроби.

Методи дослідження. Всім ПП було проведено комплексне обстеження. Клінічне дослідження включало аналіз анамнезу, вивчення соматичного і психічного статусу.

Психічний стан жінок досліджували спільно з лікарем-психіатром відповідно до критеріїв розділу V «Психічні і поведінкові розлади» МКХ-10; структуру емоційних порушень досліджували за допомогою «Карти самооцінки емоційного стану», розробленою проф. Н. О. Марутою (2000); патопсихологічну готовність до розвитку невротичної симптоматики встановлювали за допомогою об’єктивізації рівню особистісної і реактивної тривожності (за методикою Ч. Д. Спілбергера –  Ю. Л. Ханіна, 2001) і депресивного реагування (за методикою диференціальної діагностики депресивних станів Зунге, 2001); оцінку вираженості психопатологічних порушень здійснювали за допомогою стандартизованих об’єктивних рейтингових шкал: квантифікованої шкали Гамільтона для оцінки депресії (HDRS) (2003) і клінічної шкали тривоги Кові (CAS) (2003).

З позицій системного підходу з врахуванням багатовимірності забезпечення сексуального здоров’я вивчалися біологічні, психологічні, соціально-психологічні та соціальні аспекти його формування. При цьому керувалися чотирьохфакторною системною концепцією сексуального здоров’я, запропонованою В. В. Кришталем і співавт. (2008).

Оцінку стану сексуальної функції на момент обстеження проводили із застосуванням критеріїв стану сексуального здоров’я і проявів сексуальності, розроблених
В. В. Кришталем і співавт. (2008). Вивчали закономірності сомато- і психосексуального розвитку обстежених, відповідність нормативам темпів статевого дозрівання і синхронність проходження його етапів, сформованість статевої самосвідомості, стереотип статеворольової поведінки і психосексуальну орієнтацію. Тип статевої конституції у чоловіків визначався за методикою Г. С. Васильченка (1990), у жінок – за допомогою векторної шкали І. Л. Ботневої (2005). Ступінь реалізації сексуальної функції оцінювали з урахуванням кількісних характеристик рівня обізнаності в питаннях сексу, ступеня сформованості платонічного, еротичного і сексуального компонентів лібідо
(за В. В. Кришталем і співавт., 2008), сексуальних фантазій (СФ) (за класифікацією
Дж. Мастерс, В. Джонсон, 1984), типів сексуальної культури (ТСК), сексуальної мотивації (ТСМ), мотивів статевого акту (МСА) (за В. В. Кришталем і співавт., 2008), відповідності діапазону прийнятності та ступеню психосексуальної задоволеності.

Також здійснювали аналіз типів отриманого загального і статевого виховання подружжя, визначення акцентуацій характеру за методикою Г. Шмішека (2001), вивчення індивідуальних особистісних особливостей за допомогою методики багатобічного дослідження особистості (MMPI) в модифікації Ф. В. Березіна і співавт. (1976).

Внутрішньосімейну адаптацію досліджували за допомогою методики
D. H. Sprenkle, B. L. Fisher (1994). Стан функціонування сім’ї та його порушення діагностували за допомогою тесту задоволеності шлюбом, розробленого В. В. Століним,
Т. Л. Романовою, Г. П. Бутенко (2002). Соціальний тип сім’ї визначали за класифікацією Т. Б. Дмітрієвої (2001). Для встановлення механізмів розвитку порушення функціонування сім’ї та впливу на нього соціальних, соціально-психологічних, психологічних і біологічних факторів використовували системно-структурний аналіз
(В. В. Кришталь  і співавт., 2008).

Статистична обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою системи управління базами даних MS Access v.8 for Windows 95, програми MS Ехсеl v.8.0.3 і програми SPSS 10.0.5 for Windows.