СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ ТА МОЛОДІ, СХИЛЬНИХ ДО ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається зв'язок роботи з науковими планами та проблемами, формулюється мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, його новизна та практичне значення.

Перший розділ „Аналіз соціально-психологічних проблем протиправної поведінки" містить аналіз соціально-психологічної природи деструктивних феноменів у нормативно-моральній свідомості та поведінці підлітків, а також психологічних механізмів та умов, що породжують протиправну поведінку. В результаті аналізу наукових досліджень та емпіричних матеріалів установлено, що розвиток протиправної поведінки підлітків обумовлений глибинними деформаціями особистісних функцій та структур, а також взаємовідносин особистості, яка формується, з соціумом.

На основі цього теоретичного аналізу визначено основні характеристики протиправної поведінки, до яких були віднесені:

-       характер та ступінь неприйняття підлітком правових норм;

-       мотиваційні установки, які обумовлюють це неприйняття;

-       деіндивідуалізоване сприйняття стереотипів протиправної поведінки;

-       недостатня сформованість учбової діяльності та педагогічна занедбаність;

-       порушення  у сфері емоційно-комунікативних (міжособистісних) відносин;

-       ослаблення функції саморегуляції, рефлексії, образу-Я;

-       дезорієнтація в соціумі, яка обумовлена низьким рівнем соціалізації;

-       конфліктність у процесі педагогічного спілкування.

Актуальність проблеми протиправної поведінки молоді підтверджується підвищенням інтересу до неї дослідників. Так, тільки в 2006-2007 рр. в Україні було захищено дві дисертаційні роботи за цією тематикою. В першій аналізувались соціально-психологічні чинники, які впливають на формування протиправної поведінки студентської молоді (О. А. Коломійцев, 2006). У другій зроблено детальний аналіз проблеми самоактуалізації неповнолітніх, схильних до протиправної поведінки (Н. О. Пряхіна, 2007). Зокрема, Н. О. Пряхіна  дійшла висновку, що «делінквентна поведінка випливає не з патологічності особистості, а зі специфічної соціальної ситуації розвитку та особливих умов самоактуалізації».

Однак, незважаючи на велику кількість досліджень проблеми протиправної поведінки підлітків та молоді, багато її аспектів залишаються нез’ясованими. До них слід віднести вікові та статеві особливості її прояву; не знайшло належного вирішення і питання взаємозв'язків соціальних і психологічних чинників у формуванні і  мірі прояву протиправної поведінки; залишається багато нез’ясованих аспектів в обґрунтуванні методів діагностики (за відсутністю об'єктивних, кількісних критеріїв визначення межі між нормативною і протиправною поведінкою); не установлені і не сформульовані конкретні практичні рекомендації з питань психологічної корекції протиправної поведінки осіб, які відрізняються за рівнем освіти, соціальним становищем, віком, статтю. Врешті - решт і на сьогодні науково не обґрунтовано комплексний, міждисциплінарний підхід у вирішенні проблеми запобігання і профілактики протиправної поведінки і злочинності.

У другому розділі „Соціально-психологічні фактори, що детермінують протиправну поведінку підлітків та молоді" перш за все дається характеристика вибірки та інформація про методи дослідження. Ставлячи за мету дослідити різні прошарки молоді України, ми вивчали особистісні якості осіб від 14 до 24 років. Серед досліджених були особи, які навчаються в професійно-технічних училищах, коледжах, технікумах (14-18-літні). У групи 18-24-літніх увійшли студенти та особи, які працюють у приватних і державних установах міста Харкова та Сімферополя.

У вибірку засуджених увійшли особи обох статей, що відбувають покарання в Запорізькій та Харківській областях. Всі вони були розділені на 4 групи відповідно до статей Кримінального кодексу України, за якими їх було засуджено, а саме: 115, 121, 185 і 187. Це були злодії, хулігани, ґвалтівники та вбивці.

Переслідуючи мету виявити сформованість і ступінь прояву особистісних якостей у осіб, які за соціальними критеріями мали аналогічну поведінку, тобто з’ясувати,  наскільки особистісні якості впливають на їхню поведінку, для дослідження ми відібрали 32 хлопчики та 30 дівчаток 14 – 18 років та 27 юнаків і 28 дівчат 18 – 24 років. Крім того, була досліджена група засуджених тих же вікових періодів, яка складалася з 52 осіб - по 26 чоловічої га жіночої статі.

Після дослідження вибірки з 648 осіб і встановлення кількісної різниці в ступені прояву негативних якостей особистості між групою засуджених та рештою  досліджуваних була сформована група ризику. До неї увійшли підлітки, в яких кількісний прояв показників негативних особистісних якостей виходив за межі виявлених нами раніше відмінностей.