ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, теоретичну та експериментальну базу, висвітлено наукову новизну та практичну значущість результатів, представлено їх впровадження, наводяться дані про структуру дисертації.

        У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади вивчення морального розвитку підростаючої особистості» презентуються результати теоретичного аналізу дослідження психологічних особливостей морального становлення підростаючої особистості, розкривається сутність поняття лібералізації моральних цінностей підлітків та їх емансипації від дорослих, розглядаються умови та механізми активізації цих процесів.

Перші роботи, які присвячені вивченню морального розвитку підростаючої особистості, належали представникам класичної зарубіжної психології (А. Бандура, К. Гілліган, Л. Кольберг, П. Массен, Ж. Піаже, Р. Хевігхерст та ін.). Вченими були визначені рівні морального розвитку людини (доморальний, рівень конвенційної моралі, рівень автономної моралі), завдяки опануванню яких у зростаючої особистості відбувається процес трансформації від гетерономії (об’єктивних моральних цінностей) до автономії (суб’єктивних моральних цінностей). Водночас було доведено, що уявлення підлітків про нормативно-ціннісну систему набувають змін у напрямку від морального реалізму до морального релятивізму.

Значну увагу проблемі морального становлення особистості приділяли у радянські часи російські психологи (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Т.В. Драгунова, Д.Б. Ельконін Т.Е. Коннікова, А.П. Краковський, С.Л. Рубінштейн, Д.Й. Фельдштейн, С.Г. Якобсон та ін.). В їх роботах моральний розвиток розглядався як складний інтегрований процес та результат інтеріоризації соціальних норм діяльності та взаємин. Доведено, що у період дорослішання моральний розвиток взаємозумовлюється провідною діяльністю підлітків – інтимно-особистісним спілкуванням. Вчені підкреслювали важливість особистісного та морального самоусвідомлення, самоорганізації, саморегуляції, а також становлення інтелектуальної, особистісної  рефлексії підлітка у процесі його сходження на нові щаблі морального розвитку. Поряд з цим, педагог О.В. Зосімовський акцентував увагу на здатності особистості підліткового віку до вільного вибору власної моральної поведінки, яка розуміється як спроможність усвідомлено дотримуватися суспільних норм.

Вагомий внесок у вивчення морального розвитку підростаючої особистості додали сучасні вітчизняні та зарубіжні вчені (В.А. Аверін, Ю.А. Алєксєєва, Н.М. Апетик, А.Г. Асмолов, Д. Байярд, Р.Т. Байярд, І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, І.С. Булах, А.М. Виногородський, В.А. Вінс, І.Д. Звєрєва, Г.А. Карпова, Л.М. Кулагіна, М.Ю. Махова, Л.Э. Орбан-Лембрик, Р.В. Павелків, Л.І. Пилипенко, К.Н. Поливанова, Ф. Райс, А.О. Реан, Х. Ремшмідт, М.В. Сокольська, А.В.Фокіна, Н.О. Чикалов та ін.). В їх роботах зазначається, що саме у підлітковому віці в особистості змінюється визначальний критерій власного «Я». Якщо для молодших школярів такими критеріями є якості, необхідні для навчального процесу, то вже для молодших підлітків головними стають морально-етичні риси, які запропоновані дорослими, тоді як для старших підлітків – риси особистості, що актуальні серед однолітків. Саме у старшому підлітковому віці актуалізується прагнення до відповідальності за власні дії та вчинки. Універсальною метою підлітків стає звільнення  від батьківської опіки, набуття все більш незалежної поведінки.

Узагальнення зазначених наукових позицій дозволило визначити такі психологічні тенденції морального розвитку підлітків, як процес лібералізації моральних цінностей та їх емансипація від дорослих (батьків, вчителів).

Процес лібералізації пов’язується із звільненням ціннісних узагальнених уявлень підлітка від батьківських персоніфікованих зразків у ході його активного когнітивного розвитку (Х. Ремшмідт). У зв’язку з цим, об’єктивні ціннісні уявлення (об’єктивна мораль) втрачають свою значущість для підлітків і вони створюють власну систему цінностей (суб’єктивну мораль), яку прагнуть ввести, засвоїти і використовувати у своєму життєвому просторі.

Поряд з процесом лібералізації моральних цінностей підлітків виступає інша психологічна тенденція морального розвитку – емансипація, яка диференціюється на три види: емоційна, нормативна та поведінкова (В.А. Аверін, І.С. Кон, А.О. Реан). Емоційна емансипація являє собою перебудування всієї системи емоційно-ціннісних взаємин підлітка, точніше, звільнення від дитячої емоційної залежності від батьків та появу значущих стосунків із референтними особами. Нормативна емансипація може бути презентована як становлення у підлітків власної системи норм та цінностей, що відрізняється від моральних пріоритетів дорослих. Поведінкова емансипація характеризується як прагнення підлітка до звільнення від контролю за його поведінкою з боку дорослих та відстоювання ним права на прийняття власних рішень без зовнішнього втручання. Вчинки особистості цього віку набувають певного рівня свободи та відповідальності.

Аналіз вивчення специфіки особистісної (І.Д. Бех, А.М. Виногородський, Н.І. Гуткіна), інтелектуальної (В.А. Аверін, Б.Г. Ананьєв, А.В. Запорожець, Н.О. Чикалов) та соціальної (Л.І. Пилипенко) рефлексії дає підставу зробити висновок, що вони, переплітаючись і взаємодіючи одна з одною, сприяють розвитку найвищих її рівнів - моральної рефлексії та моральної саморефлексії (І.Д. Бех, М.Й. Боришевський, І.С. Булах, І.Н. Міхєєва, М.Ю. Махова), виступаючи при цьому механізмами лібералізації моральних цінностей підлітків.