Психологічні особливості взаємин в родині як чинник становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, дано коротку характеристику методів дослідження, подано відомості щодо експериментальної бази дослідження й апробації його результатів.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження зумовленості становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина його родинними взаєминами” – висвітлено результати аналізу досліджень із зазначеної проблеми, проведених зарубіжними та вітчизняними вченими; розглядається зміст понять "життєва перспектива особистості" і "життєва перспектива майбутнього сім’янина" (ЖПС), виокремлено їх структурні компоненти та можливі чинники становлення позначуваних ними феноменів.

Як показав аналіз психологічних досліджень, вивчення проблеми прогнозування суб’єктом власного майбутнього проводиться в руслі різних підходів (К.О. Абульханова-Славська, Г.О. Балл, Ж.П. Вірна, Є.І. Головаха, Т.А. Демидова, І.С. Кон, Т. Коттл, О.О. Кронік, К. Левін, С.Д. Максименко, В.Д. Мєндєлєвіч, Є.А. Міско, В.Г. Панок, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, Г.В. Рудь, Л.В. Сохань, Н.В. Тарабріна, Т.М. Титаренко, Л.Д. Тодорів, З.О. Шабарова та ін.) та з використанням різної термінології. Водночас, поняття життєвої перспективи є інтегративним і характеризує основні змістові і структурні елементи, пов’язані з уявленнями людини про своє майбутнє.

Основні характеристики життєвої перспективи особистості як образу бажаного, очікуваного майбутнього життя можуть стосуватись різних сфер її життєдіяльності: професійної, сімейної, освітньої, соціальної ієрархії, матеріального споживання тощо. Із вищепереліченого особистість майбутнього сім’янина найбільш значуще характеризується життєвою перспективою щодо майбутньої власної сім’ї. У цьому контексті ЖПС можна визначити як систему уявлень індивіда про загальну спрямованість програмованих чи очікуваних ним імовірних та важливих подій свого майбутнього сімейного життя.

У процесі розв’язання дисертаційних завдань з’ясовано, що в якості основних параметрів ЖПС слід розглядати тривалість, реалістичність, диференційованість, оптимістичність та ін. уявлень про майбутнє сімейне життя. Серед структурних елементів ЖПС слід виділити ціннісні орієнтації, життєві цілі і плани суб'єкта щодо подій свого майбутнього сімейного життя.

Важливим періодом професійного та особистісного самовизначення особистості (в якому людина вперше вчиться усвідомлювати і вибудовувати перспективи свого життя) є юнацький вік. Рівень психічного і соціального розвитку особистості прямо або опосередковано впливає на діапазон і подієвий зміст її життєвої перспективи. Проте, нерозв’язаною залишається проблема зумовленості становлення ЖПС макро- та мікросоціальними чинниками.

На думку багатьох дослідників, молоді люди у власній сім’ї схильні відтворювати модель взаємин між ними та членами їх батьківських сімей і подружніх стосунків своїх батьків (Е. Берн, М. Боуен, В. Фейрбейрн, З. Фройд та ін.). Тому, в контексті дослідження змістово-динамічних характеристик взаємин у батьківській сім’ї як чинника становлення ЖПС важливого значення надавалося вивченню життєвих планів суб’єкта щодо його майбутніх подружніх взаємин. Зокрема, було зроблено припущення про те, що очікування юнаків і дівчат щодо змістово-динамічних характеристик стосунків між членами своєї майбутньої сім’ї з певною закономірністю повинні відтворювати аналогічний зміст і форму їх родинних взаємин.

Важливими системними характеристиками сім’ї є структурно-рольові особливості взаємин її членів (Е.Г. Ейдеміллер, С. Мінухін, Т. Парсонс, Дж. Хейлі, В.В. Юстицький та ін.). Зважаючи на це, слід підкреслити, що систему взаємин у сім’ї можна характеризувати через притаманні її членам індивідуальні особливості міжособистісної взаємодії із членами їх родинно-сімейних груп. Серед узагальнюючих характеристик вищезгаданих стосунків, які відображають їх зміст та динаміку, виділено конфліктність, агресивність, незалежність, домінування та протилежні їм, відповідно – гармонійність, доброзичливість, залежність. У контексті нашого дослідження особливої значущості набуло також виявлення особистісних конструктів, які репрезентують уявлення осіб юнацького віку щодо змістово-динамічних характеристик реальних стосунків членів їх батьківських сімей.

У другому розділі – "Концептуально-експериментальні основи вивчення впливу психологічних особливостей взаємин в родині на становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина" – визначено програму емпіричного дослідження, його етапи, обґрунтовано доцільність виокремлення відповідних параметрів і релевантного методичного інструментарію.

Процедура дослідження передбачала проведення трьох етапів. На першому з них визначались: а) структурні особливості батьківських сімей учнів та студентів; гендерні та вікові особливості змістово-динамічних характеристик їх родинних взаємин; б) вікові та гендерні особливості життєвої перспективи майбутнього сім’янина. Реалізація завдань другого етапу дослідження дала відповідь на питання про існування статистично значущих зв’язків між досліджуваними параметрами ЖПС і змістово-динамічними характеристиками взаємин у його батьківській сім’ї. На третьому етапі з метою дослідження каузальних зв’язків між вищезгаданими психологічними змінними було використано експериментальний план ex-post-facto (ретроспективний експеримент). Дослідження проводилося на вибірці осіб юнацького віку як найбільш сенситивного до становлення життєвих перспектив.

Серед змістово-динамічних характеристик сприйняття молоддю взаємин у сім’ї емпірично виділено фактори, які були умовно позначені як "турботливість", "близькість", "напруженість", "товариськість" і "автономія" у стосунках. Для аналізу ЖПС використовувались такі її параметри, як оптимістичність (визначалася шляхом співвідношення позитивних і негативних прогнозів суб’єкта щодо свого майбутнього), диференційованість (визначалася шляхом аналізу розсіву показників окремих характеристик ЖПС), тривалість (хронологічний "розмах" подій майбутнього – задавався експериментатором), реалістичність (реалістичними вважалися життєві плани та цілі учнів і студентів, які можна практично виконати, здійснити). Процедура встановлення останнього параметру вимагала порівняння очікуваних юнацтвом показників взаємин із уявним майбутнім подружнім партнером та оцінок реальних сімейних взаємин одруженими особами. Життєві плани як структурний елемент ЖПС досліджувався шляхом виявлення очікувань молоді щодо характеристик майбутніх подружніх взаємин (які були б не ідеальними, але достатніми для індивіда з урахуванням усіх реальних супутніх обставин його життя) у визначених часових періодах сімейного життя. У процесі дослідження виявлені окремі характеристики ЖПС порівнювались з показниками аналогічних параметрів загальних життєвих перспектив юнацтва.

У третьому розділі – "Емпіричне вивчення зумовленості становлення життєвих перспектив майбутнього сім’янина його родинними взаєминами" – репрезентовано та узагальнено отримані результати експериментального дослідження.

Дослідження зумовленості ЖПС психологічними особливостями родинних взаємин передбачало врахування відмінностей між різностатевими та різновіковими вибірками осіб за досліджуваними параметрами.

Результати дослідження дають змогу констатувати наступне: чоловіки значуще переважають жінок за показниками запланованості, визначеності ЖПС, залежності подій майбутнього сімейного життя від активності суб’єкта. Виявлені низькі показники за останнім параметром у жінок поєднуються із значно вищими показниками непевності та очікування самотності (р ≤ 0,01). Водночас, переконаність жінок у їх здатності контролювати своє життя загалом (безвідносно до очікувань щодо майбутньої сім’ї) та приймати рішення і втілювати їх у життя є значно вищими, ніж у чоловіків (за параметром локусу контролю-життя тесту СЖО). Як можна побачити із рис. 2, жінки також значуще переважають чоловіків за показниками параметра результативності життя, задоволеності самореалізацією, переживаннями високої результативності прожитого відрізку життя.