ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ КАРТИНИ ЗДОРОВ’Я В ОСІБ З ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ

summary

Характеристика досліджуваних груп. Дослідження проводилося на базі Чернівецької обласної клінічної лікарні (гастроентерологічне відділення) та Чернівецької міської поліклініки № 1. Загальна кількість обстежених у вибірці – 180 чоловік. Вибірка була розділена на 3 групи за рівнем здоров’я.

Перша група (n = 60) - особи, хворі на виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки (ВХ), серед яких 31 чоловік і 29 жінок.

У значної більшості (92%) хворих діагностовано виразку 12-палої кишки і лише у 8% - виразку шлунку. У 30% пацієнтів зазначена хронічна патологія є єдиною на момент обстеження, у 50% вона супроводжується іншими розладами (кардіо- та гастроентерологічною патологією), у 20% пацієнтів виразка ускладнена кровотечею. Середня тривалість захворювання у вибірці складає 2,79 ± 0,53 роки.

Хворі отримували стандартну адекватну для ВХ терапію, спрямовану на ерадикацію Helicobacter pylori, та симптоматичну терапію, зумовлену індивідуальними особливостями перебігу захворювання. Лікування було консервативним у комплексі з фізіо- та фітотера­певтичними засобами. Середня тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі складала 16,6 ± 0,71 дня. Більшість хворих (67%) проходили лікування у гастроентерологічному відділенні. У результаті терапії при виписці покращення стану спостерігалося в усіх хворих (100%); повністю відновлена працездатність у 92% обстежених, знижена працездатність спостерігалася у 8 %.

Друга група (n = 59) - особи з поведінковими чинниками ризику (ПЧР) розвитку психосоматичних розладів (тютюнопаління), серед яких 29 чоловіків і 30 жінок; цю групу склали особи зі стажем паління не менше 5 років й інтенсивністю щонайменше 10-15 цигарок на добу. Тютюнопаління визнається одним зі значимих чинників, що негативно впливає на рухову активність верхніх відділів травного тракту (Б.В.Чурин, 1995) і сприяє інвазії Helicobacter pylorі (I.Calan, Y.Baron, 2001), а відтак - створює ризик виникнення ВХ.

Третя група (n = 61) - практично здорові особи, у яких були відсутні скарги на погане самопочуття, будь-які патологічні симптоми та хронічні захворювання в анамнезі; у дану групу, яка виступала у якості контрольної, входили 30 чоловіків і 31 жінка.

Середній вік досліджуваних 33,46 ± 0,92 роки.

Вибірки хворих на ВХ, осіб з ПЧР і практично здорових майже не відрізняються за критеріями "зайнятість", "рівень освіти" і "місце проживання". Близько 14 % респондентів у кожній групі - студенти, 52% - працюють, 34% - не працюють. Майже 18% у кожній групі мають лише середню освіту, 42% - середню спеціальну, 14% - незакінчену вищу і 26% мають вищу освіту. У середньому 56% респондентів кожної групи проживає у селі, а 44% - у місті.

Методи дослідження. У ході дослідження відбувалися збір та вивчення психологічного анамнезу життя і хвороби пацієнтів з ВХ, а також діагностика їхніх особистісних особливостей. Проводилося вивчення внутрішньої картини здоров’я пацієнтів та їхнього ставлення до своєї хвороби. Паралельно досліджувалися особливості внутрішньої картини здоров’я осіб групи з ПЧР і практично здорових. Отримані результати у всіх трьох групах порівнювалися.

Було розроблено стандартизоване інтерв’ю, спрямоване на ознайомлення з історією життя і хвороби пацієнтів, а також виявлення особливостей когнітивного компоненту їх ВКЗ. Методику багатофакторного дослідження особистості Р.Кеттела (16 PF - Form C) використовували для вивчення особистісних особливостей респондентів усіх груп. Для діагностики особливостей сенситивного компоненту ВКЗ використовували "Шкалу оцінки дискомфорту" О.Б.Фанталової, а також Гіссенський перелік соматичних скарг. З метою вияву особливостей ціннісно-мотиваційного компоненту ВКЗ досліджуваних осіб застосовували методику "Рівень співвідношення Цінності-Доступності в різних життєвих сферах" О.Б.Фанталової. Для діагностики алекситимії як зниженої здатності до диференціації та вербалізації емоційних станів і когнітивної переробки конфлікту, а також для перевірки правильності виділення групи осіб з ПЧР використовувалася Торонтська шкала алекситимії (TAS). Вивчення типів ставлення до хвороби у хворих здійснювалося за допомогою методики для психологічної діагностики "Типів ставлення до хвороби (ТОБ)", розробленої колективом авторів під керівництвом А.Є.Лічко.

Проективний малюнок "Дерево здоров’я" (в інтерпретації Р.Стора) використовували для діагностики особистісних особливостей дослі­джуваних, а також особливостей емоційного та когнітивного компонентів ВКЗ. Для вияву особливостей репрезентації у ВКЗ досліджуваних різних аспектів здоров’я (фізичного, афективного, інтелектуального, соціального та духовного) дана методика була модифікована нами (О.С.Лісова, С.І.Ситник, 2003) на основні загальновизнаної проективної методики "Дерево" (О.С.Романова, 2002) з використанням пентаграми Гінгера (С.Гінгер, А.Гінгер, 2001). Описано техніку проведення дослідження. Подається теоретичне обґрунтування методики "Дерево здоров’я", показана її задовільна надійність і валідність як психодіагностичного інструменту.

Математико-статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакетів статистичного аналізу даних Microsoft® Office Excel 2003 і STATISTICA 6.0 for Windows на ПК Pentium IV з процесором AMD Athlon(tm)XP 2200+.