ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЗИЦІЇ ДОРОСЛОГО У ПІДЛІТКІВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та зав­дання, розкрито методологічні та теоретичні засади роботи; висвітлено нау­кову новизну, теоретичне і практичне значення; наведено дані про апробацію ди­сер­тації, її структуру та обсяг.

У першому розділі – „Теоретичний аналіз проблеми розвитку внутрішньої позиції дорослого на етапі підліткового віку” розкрито головні під­ходи до проблеми розвитку внутрішньої позиції дорослого у психолого-педа­гогічній літературі. Проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних пси-хо­логів та філософів щодо психологічного розвитку та формування особистості під­літ­ка. Викладено теоретичну характеристику внутрішньої позиції у кон­тексті вікових особливостей, розкрито її зміст і подано визначення понять „по­чут­тя дорослості”, „внутрішня позиція”, „внутрішня позиція дорослого”.

У контексті аналізованої проблеми здійснено вивчення внутрішньої пози­ції дорослого у підлітків, що відображені у теоретичних працях та експери­мен­таль­них дослідженнях Б.Г. Ананьєва, Л.І. Божович, Т.В. Драгунової, О.М. Леон­тьєва, С.Л. Рубінштейна, В.В. Століна, П.Р. Чамати, І.І. Чеснокової, Є.В. Шоро­хової та ін. Вони спільні у думці про те, що „внутрішня позиція” – це особис­тіс­не утворення, яке визначає ставлення людини до якого-небудь явища або ре­чі, їх оцінка, що ґрунтуються на її досвіді, моральних принципах, переконаннях то­що. Зокрема, Л.І. Божович звертала увагу на те, що підлітковий вік є про­між­ним між формуванням внутрішньої позиції молодшого школяра (внутрішня по­зи­ція дитини) і внутрішньої позиції дорослої людини. Внутрішня позиція ди­ти­ни – це система відношень до оточуючої дійсності, за якої виникає прагнення ди­ти­ни зайняти нове становище у суспільстві, тобто стати школярем. Це озна­чає, що на процес формування особистості в дитячому віці впливає внутрішня по­зи­ція дитини, а в підлітковому віці виникає уявлення про себе як про людину, яка переступила рубіж дитинства.

Цей процес зумовлений переорієнтацію дитини з дитячих норм і цін­нос­тей на дорослі. Він характеризується ставленням підлітка до самого себе як до до­рос­лого, уявленням або переживанням себе як дорослого. Підлітка вже не влашто­вують правила та обмеження, які існують для дітей і є джерелом їхньої не­са­мостій­ності, нерівноправності стосунків з дорослими. У зв’язку з чим у різ­них формах підліток проявляє непослух, опір, непокору вимогам дорослих (упер­тість, грубість, негативізм, протест).

Зроблено наголос на тому, що у підлітковому віці відбувається станов-лен­ня самосвідомості, виникає рефлексія, змінюєтья самооцінка, формуються осо­бис­тісні якості (самостійність, відповідальність, дисциплінованість, ініціа-тив­ність), які відіграють важливу роль у формуванні уявлення підлітка про себе як про дорослу особистість і стають визначальними у розвитку „внутрішньої по­зи­ції дорослого” (ВПД), яка характеризується змінами у структурі особис-тос­ті підлітка та пов’язана з докорінною психологічною перебудовою поглядів, ду­мок, переживань, цінностей, ідеалів, проявляється у спілкуванні, поведінці, діях та вчинках і прагненні зайняти нове, „доросле” становище у суспільстві.