ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МВС УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

summary

У вступі наведено аргументацію актуальності теми дисертаційного дослідження, розкрито мету та перелік основних дослідницьких завдань, визначено теоретико-методологічні засади на рівні загальної методології та конкретних методів дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані стосовно апробації та впровадження результатів роботи в практику і навчальний процес, подано перелік публікацій автора.

     Перший розділ роботи «Психологічна сутність професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України» складається з двох підрозділів, в яких відображено підходи автора до дослідження  проблеми, які ґрунтуються на аналізі історичного та сьогоденного професіографічного досвіду, наводиться структурно-функціональний аналіз професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони ДСО при МВС України.

 У першому підрозділі «Теоретичні та методологічні підходи до вивчення професійної діяльності» здійснюється аналітичний екскурс стосовно наукового вітчизняного та закордонного професіографічного доробку, який спроможний сприяти дослідженню та виявленню найбільш продуктивних шляхів удосконалення професійної діяльності цивільних охоронців ДСО МВС України. Наріжною, стосовно вивчення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО України, є теорія діяльності О.М.Леонтьєва, яка розкриває її структурно-функціональні основи, фундаментально пояснює філо- та онтогенез людського буття. Разом з тим, коли йдеться про професійну діяльність, вкрай важливим є особистісний зміст цієї діяльності. Поняттям, яке найбільш ефективно може пояснити сутність становлення професіонала, формування його психіки є поняття вчинку ( В.В.Бахтін, О.М.Ткаченко, В.А.Роменець, В.О.Татенко). Саме у вчинку знаходить свою поєднаність суб’єктна парадигма С.Л.Рубінштейна та вчинкова парадигма вищеназваних авторів. Відтак фахівець може визначатись як суб’єкт професійної діяльності лише за умови наявності в його інструментальному арсеналі здатності до вчинку, а в системі мотивів – прагнення його здійснити. Система відбору персоналу і подальшої роботи з ним в органах внутрішніх справ України грунтується на виявленні професійно-важливих якостей, які зумовлюють можливості та спроможності фахівця в професійній діяльності і відображають як генетично визначені риси ( перш за все психофізіологічні), так і набуті прижиттєво. Стосовно ж підрозділів цивільної охорони констатується повна відсутність будь-яких принаймні теоретичних розробок, не кажучи вже про конкретні професіографічні описи та відповідні психограми з критеріальними частинами професійно-важливих якостей цивільних охоронців ДСО МВС України, які мають бути їм притаманні та на розвиток яких повинна бути скерована формуюча та розвиваюча психологічна робота.

Другий підрозділ роботи «Особливості професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України» відображає результати структурно-функціонального аналізу та експертного оцінювання службової діяльності підрозділів цивільної охорони ДСО МВС України як основи організації її психологічного забезпечення, перш за все в частині професійного психологічного відбору та професійно-психологічної підготовки. Констатується, що згідно Положення про цивільну охорону ДСО при МВС України, затвердженому наказом МВС України № 1430 від 25.11.2003 р. можна визначити такі основні посадові категорії цивільних охоронців:

а) охоронник групи реагування цивільної охорони (охоронник ГРЦО);

б) охоронник по охороні кредитно-фінансових установ (охоронник по охороні КФУ);

в) охоронник по охороні об’єктів (охоронник по ОО);

г) інкасатор служби інкасації спецпідрозділу міліції охорони (СПМО) “Титан”.

Кожній з зазначених категорій цивільних охоронців притаманне виконання конкретного переліку функціональних обов’язків, зміст яких зумовлюється певними психологічними чинниками - часовим регламентом безпосереднього виконання обов’язків; технічною та технологічною насиченістю; високим рівнем залежності від об’єктивних чинників зовнішнього середовища (кліматичні та погодні умови; перебування зовні та в приміщенні; несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці тощо); соціальною комунікативністю, широким спектром використання заходів фізичного та психологічного впливу на правопорушників та злочинців в межах, передбачених чинним законодавством та посадовими інструкціями; виконанням службових обов’язків в стресогенних та екстремальних умовах.

До специфічних рис професійної діяльності цивільних охоронців ДСО слід віднести одночасний прояв деяких особливостей виконання службових обов’язків, зокрема, поєднання монотонії, рутинності, стереотипності професійних дій з постійним ризиком виникнення раптових нештатних ситуацій, в яких доводиться реагувати миттєво, позбавляючись від звичних стереотипів, прискорено оцінюючи обстановку та реалізуючи високий рівень саморегуляції та самоконтролю.

Стосовно переліку найбільш суттєвих знань, вмінь та навичок, які забезпечують ефективне виконання службових обов’язків, ми вважаємо, що  працівники цивільної охорони ДСО повинні:

1) знати оперативну обстановку та особливості об’єктів, які ними охороняються, можливі місця та ділянки проникнення злочинців, підходи та під’їзди до них, володіти навичками її відстеження;

2) досконало знати основні типові ( штатні) та екстремальні (позаштатні) службові ситуації, їх структуру та варіативність;

3) вміти надавати допомогу та взаємодіяти з працівниками ДСО по забезпеченню контрольно-пропускного режиму, в боротьбі з крадіжками та правопорушеннями;

4) вміти використовувати штатне спорядження та спецзасоби, дотримуватись правил радіообміну та спеціальних сигналів;

5) володіти навичками доцільної поведінки у визначених службових ситуаціях;

6) володіти навичками діагностики психічних станів та намірів громадян, їх перевірки;

7) володіти технологіями запобігання та припинення протиправних дій.

Інакше кажучи, професійна діяльність працівників цивільної охорони ДСО відноситься до категорії складних, екстремальних видів людської професійної діяльності. Тому лише системний підхід, який органічно поєднує проблематику дослідження детермінант та умов професійної діяльності, точності і неупередженості професійного психологічного добору, організації професійної психологічної підготовки та патронування працівників спроможний сприяти підвищенню ефективності службової діяльності поряд зі збереженням високого особистісного потенціалу самих виконавців.

В другому розділі дисертації « Вивчення професійної діяльності та професійно-важливих якостей працівників підрозділів цивільної охорони ДСО», який складається з двох підрозділів, розкриваються результати професіографічного дослідження діяльності цивільних охоронців ДСО МВС України та пропонується модельне уявлення щодо професіограми обстежених категорій фахівців. Зокрема, перший підрозділ другого розділу «Методичні засади вивчення професійної діяльності та професійно-важливих якостей працівників цивільної охорони  ДСО МВС України» присвячений обґрунтуванню методичних підходів та принципів конкретного професіографічного дослідження. Наявний досвід проведення аналогічних професіографічних досліджень в системі військових підрозділів, служб та напрямів діяльності МВС України дозволили опрацювати та модифікувати відповідний методичний комплекс експериментального вивчення чинників професійної діяльності та професійно-значущих якостей працівників цивільної охорони ДСО на кожному дослідницькому рівні.

Зокрема, психофізіологічний рівень зумовлений необхідністю врахування психофізіологічних особливостей особистості та ступеню їх відповідності вимогам конкретної професійної діяльності. Психологічний рівень визначає закономірності пізнавальної, емоційної та вольової сфер особистості; цілі, мотиви, інтереси, потреби, схильності, здібності ( загальні та спеціальні), риси характеру певного працівника. Соціально-психологічний рівень визначає закономірності психічних проявів, які обумовлені включенням особи в різні соціальні зв'язки ( соціальні установки, позиції, процеси адаптації і соціалізації, психологічну сумісність тощо), а також психологічні характеристики реального соціального оточення ( міжособистісні відносини, традиції, змагальність, суспільна думка, групові настрої тощо).

За допомогою визначеного комплексу експериментально-психологічних методик обстеженню підлягали відмінні групи професіоналів - з більш високим та нижчим рівнем професійної успішності. Конкретні якості та властивості, які відповідали достовірним математико-статистичним критеріям було внесено до переліку ПВЯ працівників цивільної охорони ДСО, що й дозволило в подальшому сформулювати відповідні професіографічні висновки як основу для опрацювання прогнозованих фахових професіограм.

В другому підрозділі «Аналіз результатів дослідження професійно-важливих якостей працівників цивільної охорони ДСО МВС України» наводяться дані психодіагностичного обстеження масиву піддослідних та опис професіограм конкретних категорій цивільних охоронців. Конкретні психологічні вимоги щодо професійно-важливих якостей працівників відображаються в психограмі професії на всіх рівнях та підструктурах особистості фахівця – від конкретних психомоторних функцій до характерологічних рис та спрямованості особистості.

Зокрема, цивільним охоронникам по охороні об’єктів повинні бути притаманні рішучість, здатність до самоконтролю та самовладання, комунікативність, впевненість у своїх можливостях, концентрація уваги, розвинена наочно-образна та оперативна пам’ять, швидкість та гнучкість мислення, прискорена реакція вибору та рухова точність.

Цивільні охоронники по охороні КФУ повинні мати здатність до самовладання, емоційну та нервово-психічну стійкість, комунікативність, обов’язкові спеціальні здібності, концентрацію та розподіл уваги, розвинену пам’ять, відповідні показники мислення( швидкість, широту, глибину та критичність), прискорену реакцію вибору та розвинену мовну функцію.

Цивільним охоронникам ГРЦО повинні бути притаманні мужність, рішучість, розподіл та продуктивність уваги, оперативна та рухова пам’ять, гнучкість мислення, прискорена проста реакція, швидкий перехід від стану спокою до збудження, координованість рухів.

Професійно-значущими якостями цивільних працівників СПМО “Титан” є самовладання, впевненість в собі, обережність, рішучість, концентрація уваги, оперативна та наочно-образна пам’ять, швидкість мислення, творче уявлення, прискорена реакція вибору, рухова координованість, точність рухів.

Обстеження працівників цивільної охорони ДСО дозволило визначити психограми основних посадових категорій охоронців:

А) Цивільні охоронники об’єктів: проста зорово-моторна реакція (ПЗМР) – 5-6 балів; складна зорово-моторна реакція (СЗМР) – 5-6 балів; реакція на рухомий об’єкт (РРО) – 4-5 балів; координометрія – 4-5 балів; сила процесу збудження (Я.Стреляу) – не менше 63 балів; сила гальмівного процесу (Я.Стреляу) – не менше 64 балів; рухливість нервових процесів ( Я.Стреляу) – 58-60 балів; працездатність ( теппінг-тест) – не менше 65 ударів/ 10 секунд; продуктивність уваги; оперативна пам’ять; загальні розумові здібності; емоційна стабільність ( фактор С); чутливість до соціальної оцінки ( фактор Е); нормативність поведінки ( фактор G ); виваженість рішень ( фактор N ); врівноваженість   ( фактор О ); піддатність стресам ( S  ) та внутрішньоособистісним конфліктам ( С ).

Б) Цивільні охоронники кредитно-фінансових установ: ПЗМР – 4-5 балів; СЗМР –   5-6 балів; РРО – 4-5 балів; координометрія – 4-5 балів; сила процесу збудження – не менше 65 балів; сила гальмівного процесу – не менше 64 балів; рухливість нервових процесів – 60-62 бали; працездатність – не менше 70 ударів; точність та продуктивність уваги; оперативна пам’ять; загальні розумові здібності та здібності до навчання; емпатійність та соціальна чутливість ( фактор I); незалежність рішень щодо соціальних ситуацій ( фактор Q-2 ); емоційна інтегрованість особистості ( фактор Q-3 ); піддатність фрустраціям, міжособистісним конфліктам та стресам.

В) Охоронники груп реагування цивільної охорони: ПЗМР – 4-5 балів; СЗМР – 4-5 балів; РРО – 4-5 балів; координометрія – 4-5 балів; сила процесу збудження – не менше 65 балів; сила гальмівного процесу – не менше 64 балів; рухливість нервових процесів – 62-64 бали; працездатність – не менше 65 ударів; продуктивність уваги; оперативна пам’ять; розумові здібності; емоційна стабільність ( фактор С); стриманість та обережність ( фактор F); активність та соціальна сміливість ( фактор Н); емпатійність ( фактор I); врівноваженість ( фактор О); емоційна інтегрованість особистості ( фактор Q-3); піддатність фрустраціям та міжособистісним конфліктам.

Г) Цивільні працівники СПМО «Титан»: ПЗМР – 4-5 балів; СЗМР – 4-5 балів; РРО – 4-5 балів; координометрія – 4-5 балів; сила процесу збудження – не менше 64 балів; сила гальмівного процесу – не менше 65 балів; рухливість нервових процесів – 60-62 бали; працездатність – не менше 70 ударів; продуктивність та точність уваги; оперативна пам’ять; розумові здібності; відкритість, товарискість ( фактор А); емоційна стабільність

( фактор С); чутливість до соціальної оцінки ( фактор Е); активність та соціальна сміливість ( фактор Н); піддатність стресам та фрустраціям.

    Третій розділ дисертаційного дослідження «Умови та засоби удосконалення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України» складається з двох підрозділів та відображає авторське уявлення про регламент та зміст професійної психологічної підготовки, спрямованої на удосконалення професійно-важливих якостей цивільних охоронців, формування у них вмінь та навичок ефективного виконання службових обов’язків. В першому підрозділі «Психологічні чинники удосконалення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО» окреслюються чинники та умови, які опосередковують організацію доцільної професійно-психологічної підготовки, визначаються її основні завдання та методичні підходи.  Наводяться основні психогенні фактори, які здійснюють суттєвий психологічний вплив на  цивільних охоронців ДСО та підкреслюється, що, в залежності від індивідуально-психологічних параметрів особистості та ступеня професійної підготовленості, їх дія може призводити як до позитивних, так і до негативних наслідків в організації та виконанні професійної діяльності.

     Основними завданнями професійно-психологічної підготовки виступають:

- озброєння фахівців цивільної охорони ДСО прикладними психологічними

знаннями, навичками і вміннями (аналітико-, техніко- і тактико-психологічними) для осмислених дій в психологічно насичених умовах рішення задач;

- загартування всіх професійних навичок і умінь психологічними труднощами, максимально наближеними до реальних службових, оперативно-службових і службово-бойових ситуацій;

 - розвиток професійно-психологічної орієнтованості особи, що виражається в постійній увазі, прагненні, звичці до виявлення і урахування психологічних аспектів при виконанні будь-яких професійних дій.

   Змістом психологічної підготовки є формування, удосконалення та підтримання на належному рівні:

- професійно-психологічної орієнтованості, стійкості та сталості особистості цивільних охоронців;

- професійно розвинених психологічних якостей ( професійної спостережливості, пам»яті, мислення, уважності тощо);

- спроможності до урахування об’єктивних та суб’єктивних аспектів при виконанні службових обов’язків;

  Основним продуктом професійної психологічної підготовки цивільних охоронців ми вважаємо професійну психологічну готовність як особистісний психологічний стан налаштованості, впевненості, знайомості, рішучості і т.п., що й відповідає особистісній характеристиці професіонала в момент його «зустрічі» з професійним завданням.

Другий підрозділ третього розділу дисертації «Напрями формування та підтримки психологічної готовності працівників цивільної охорони ДСО до службової діяльності» присвячений висвітленню питань, пов’язаних з конкретною реалізацією навчально-виховних впливів на цивільного охоронця в процесі професійної психологічної підготовки, обґрунтуванню методів та прийомів, спрямованих на особистісне зростання та становлення професіонала. В залежності від цілей підготовки та ступеня підготовленості контингенту психологічне моделювання на всіх етапах формування психологічної готовності здійснюється через наближення зовнішніх умов занять до реальних умов професійних дій (відтворення зовнішньої картини діяльності) та через наближення внутрішніх умов (психічних станів, переживань напруги, мобілізації психологічного потенціалу для подолання психологічних труднощів) до тих умов, які будуть виникати при виконанні професійних дій в складних службових ситуаціях.

З метою перевірки ефективності запропонованого нами методичного комплексу занять з професійної психологічної підготовки було проведено формуючий експеримент тривалістю 12 місяців у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту Державної служби охорони при МВС України. Психологічна підготовка здійснювалась в таких формах:

а) проведення занять з працівниками цивільної охорони ДСО в регламенті службової підготовки ( фізичної, вогневої, тактико-спеціальної тощо) із насиченням їх елементами психологічного змісту;

б) проведення занять зі спеціально організованої професійно-психологічної підготовки працівників цивільної охорони ДСО за допомогою психотренінгу ( індивідуального та соціально-психологічного), рольових ігор, групових дискусій, апаратурних методик тощо.

Для експерименту було відібрано піддослідних в кількості 133 особи, яких визначено професійно-придатними в суворій відповідності з критеріальними частинами розроблених нами психограм за конкретними посадовими категоріями. Статистичний аналіз результатів звітних тестувань достатньо чітко виявив диференціацію в успішності виконання тестових завдань та зменшення стандартних відхилень в експериментальних групах порівняно з групами контрольними, що  свідчить про продуктивність спеціально організованих занять з відповідними категоріями цивільних охоронців з професійно-психологічної підготовки. Визначені позитивні результати отримано також при обстеженні досліджуваних категорій за тестом Р.Кеттелла щодо впливу професійно-психологічної підготовки на особистість цивільного охоронця. Зокрема, виявлено тенденцію до зменшення діапазону розкиду значень практично за всіма факторами тесту, що може свідчити про успішність адаптації працівників до вимог професійної діяльності. При цьому нейтральні для служби особистісні фактори наближалися до середніх значень, а професійно-значущі - змінювались в напрямку, сприятливому для успішного виконання службових обов’язків (відповідно модельних уявлень). Крім цього, у представників експериментальної групи було констатовано суттєве покращення функціонально-кадрових показників професійної діяльності: зменшення помилок при виконанні службових обов’язків, функціональна вправність, зростання кількості заохочень за сумлінність роботи, ефективне просування по службі тощо.