Психологічні особливості формування ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ овс

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається об’єкт та предмет дослідження, завдання, методологічна основа та методи дослідження, висвітлюються наукова новизна, практичне значення роботи. Наведено дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

Перший розділ „Проблеми професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ” містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в психологічній науці та практиці професійної підготовки працівників ОВС.

Проблемі професійної підготовки присвячені дослідження В.А. Бодрова, Е.Ф. Зеєра, Д.А. Григор’єва, А.І. Каптерєва, А.К. Маркової, В.А. Машина, Ю.П. Поваренкова, О.С. Романової, А.І. Турчинова, В.Д. Шадрікова. Психологічні аспекти професійного розвитку особистості працівників ОВС присвячені роботи О.М. Бандурки, С.П. Бочарової, О.В. Землянської, О.В. Тімченка, А.В. Москаленка, В.Л. Васильєва, Г.Є. Запорожцевої та ін.

Питання проектування та організації професійного розвитку та досягнення його вершин (акмеологія) розглянуті в дослідженнях Г.В. Акопова, А.А. Деркача, Н.В. Кузьміної, А.К. Маркової, Н.П. Нечаєва, А.П. Ситнікова та інших.

Основні зарубіжні теорії професійного розвитку можуть бути спрямовані на розробку таких концепцій професійного розвитку особистості, як дифференціально-діагностична, психодинамічна, типологічна.

У результаті аналізу теорій професійного розвитку можна виділити два підходи щодо процесу професіоналізації:

– пов’язаний з розвитком та саморозвитком особистості;

– пов’язаний з зануренням особистості в ту чи іншу систему професійної діяльності.

З позицій системного підходу поняття індивідуальних якостей спеціаліста  (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов) можна розділити на три категорії (рівні) взаємодіючих властивостей:

– професійно значущі психофізіологічні якості індивіда, які зумовлені природними задатками та впливають на успішність формування психологічних професійно важливих якостей (швидкість сенсомоторних реакцій, зорово - рухової координації, екстра-інтроверсія, енергетизм, типологічні якості нервової системи та інше);

– професійно важливі психологічні якості особистості працівника, які безпосередньо впливають на виконання певної діяльності (тип пам`яті, тип мислення, спостережливість, дисциплінованість, сила волі та ін.);

– соціально-психологічні якості, які формуються лише в умовах соціальних взаємовідносин особистості професіонала (правосвідомість, переконання, мотивація праці).

Визначені державою пріоритети та напрямки професійного розвитку працівників правоохоронних органів знайшли своє відображення у Законах України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про внутрішні війська”, Указах Президента України, Постановах Кабінету Міністрів України та наказах і розпорядженнях МВС України. У Комплексній програмі вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр., яка затверджена Міністерством внутрішніх справ України, підкреслюється, що правова свідомість і правова культура працівників правоохоронних органів відіграють важливу роль у виконанні службових обов’язків та визначають їх поведінку у повсякденному житті. Висока кваліфікація, професійна, моральна та правова культура правників забезпечує їм високий авторитет та повагу у суспільстві.

Важливим елементом правової культури працівника органів внутрішніх справ є його правосвідомість. Правосвідомість працівника ОВС – це свідоме ставлення до виконання правових вимог, яке формується та реалізується в процесі засвоєння соціального досвіду, теоретичної та предметної діяльності, а також в процесі комунікації. Структуру правової свідомості створюють чотири складові: правові знання, правові оцінки, правові установки, правова саморегуляція (О.М. Бандурка, С.П. Бочарова, О.В. Землянська ).

Аналіз психологічних досліджень у галузі психології професій дозволяє досить змістовно і глибоко розкрити основні феномени процесу професійної діяльності особистості, зокрема деяких конкретних видів професійної праці. Але цей аналіз дозволяє нам також визначити, що такий суспільно важливий вид діяльності, як правоохоронна, ще не отримав адекватного теоретичного і практично спрямованого психологічного аналізу в галузі юридичної психології, що зумовлює актуальність нашого дослідження .

У другому розділі „Психологічна структура службової діяльності працівника ОВС” досліджено проблему підготовки професіонала належного рівня, яка поєднує в собі декілька аспектів:

– правова освіта;

– спеціальна службова підготовка;

– формування певних психологічних якостей особистості, необхідних для ефективного виконання службової діяльності.

Саме ця тріада умов забезпечує ефективну підготовку фахівців високої професійної компетентності.

Психологічний аналіз професійної діяльності є основним для вирішення таких науково-практичних задач, як профвідбір, профорієнтація, профадаптація, профнавчання, профдеформація, реконструкція та проектування різних видів професійної праці, які виникають у зв’язку з розвитком та новими вимогами суспільства та науково-технічного прогресу в цілому.

Кожна професія в галузі правоохоронної діяльності, крім загальних вимог, висуває до працівника ОВС специфічні вимоги. Підвищення ефективності якості праці неможливе без врахування індивідуальних особливостей його особи і відповідності особистих якостей об’єктивним вимогам професії.

Професіограма повинна бути орієнтиром для підготовки майбутнього спеціаліста органів внутрішніх справ, а також зразком для практичного працівника в сфері правозастосовної, правоохоронної і контрольно-наглядової діяльності держави. Розробка професіограм персоналу – це проведення детального опису найбільш поширених у цій галузі основних професій із зазначенням їх характерних функцій. Професіограма поєднується з психограмою, яка є “психологічним портретом” професії і визначає комплекс психологічних якостей особистості, необхідних для ефективного виконання певної діяльності, вирішення професійних службових задач.

Професійна діяльність працівників ОВС включає цілу низку спеціальностей, кожна з яких визначає свій ряд професійно важливих якостей особистості. У роботі наведена розроблена дисертантом професіограма керівника підрозділу ОВС.

Ефективність функціонування правоохоронної системи держави залежить насамперед від високої науково обгрунтованої організації управління на всіх її ієрархічних рівнях. Суб`єктом управлінської діяльності є керівник, який виконує функції цілеспрямування, організації виконання управлінських рішень, координації дій підлеглих, контролю, мотивації, прогнозування та несе персональну відповідальність за успішність виконання поставлених задач із забезпечення конституційного правопорядку, захисту прав та свобод громадян.

Професійне становлення спеціалістів охоплює досить великий проміжок життя людини від кількох до десятків років. За цей час змінюється соціальна ситуація та життєві й професійні плани, відбувається перебудова структури особистості. Саме тому є доцільним розділити цей процес на періоди або стадії розвитку професійної компетентності людини. Такий розподіл має як практичне, так і теоретичне значення для розуміння процесу становлення та розвитку професійної компетентності працівника органів внутрішніх справ.

Перехід від однієї стадії професійної компетентності до наступної супроводжується не тільки психічним розвитком, а й певною психічною спроможністю особистості та є причиною виникнення суб’єктивних та об’єктивних труднощів, міжособистісних та внутрішньоособистісних конфліктів.