Психологічне забезпечення Професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України

summary

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт та предмет, головну мету та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне значення та практичну значущість роботи. Наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження  результатів дослідження.

Перший розділ “Концептуальні підходи до розвитку теорії професійної та функціональної надійності людини в сучасній психологічній науці” містить: загальний аналіз науково-психологічних джерел розвитку вчення про професійну та функціональну надійність людини; стислий огляд психологічних складових професійної та функціональної надійності особового складу спеціальних підрозділів МВС України; визначення соціально-психологічних детермінант, що обумовлюють потребу практики в підвищенні професійної та функціональної надійності фахівців снайперських груп спеціальних підрозділів МВС України в сучасних умовах боротьби зі злочинністю; обґрунтування схеми побудови дослідження; опис загальної характеристики груп досліджуваних та методів дослідження.

Узагальнення науково-теоретичних і спеціальних дослідних даних М.І. Бобнєвої, В.О. Бодрова, В.Ф. Венди, О.І. Губінського, О.М. Ємельянова, М.О. Котіка, Є.О. Мілеряна, Б.Ф. Ломова, В.Д. Небиліцина, Г.С. Нікіфорова, В.І. Медведева, Є.М. Потапчука, О.Д. Сафіна, О.В. Тімченка та ін. дозволило зробити важливі констатації та визначити проблемні питання, які лягли в основу подальшого дослідження:

1.  В сучасній психологічній науці при визначенні поняття “надійність діяльності людини” основна увага приділяється прояву надійності, якості виконання завдання, відхиленню показників діяльності від норми. Найбільш істотним недоліком цих визначень є те, що в них не відображається психологічна суть явищ забезпечення стійкості, пластичності, адаптивності і компенсації психічних і фізіологічних процесів, що регулюють цілеспрямовану поведінку, мобілізацію функціональних резервів і особистісних ресурсів. Сьогодні, при визначенні надійності діяльності людини, необхідним є використання не тільки результуючих параметрів її роботи, але й психологічних і фізіологічних характеристик суб'єкта діяльності.

2.  Підґрунтям для практичного дослідження професійної надійності став аналіз помилок з врахуванням причин їх виникнення, ознак їх прояву в зовнішній структурі діяльності залежно від виду професійного завдання, етапу й умов його виконання, режиму діяльності і наслідків, а також змісту операційних і предметних компонентів діяльності. Існуюча на сьогодні в психологічній науці неоднозначність тлумачення помилки пояснюється багатовимірністю цього поняття й вибірковим застосуванням різними авторами її ознак для неоднакових видів діяльності й умов.

Помилки конкретного фахівця можуть виявлятися в мотиваційних, когнітивних, емоційних, психомоторних компонентах діяльності. Вони можуть виникати при формуванні цілей і завдань діяльності, отриманні і переробці інформації, ухваленні рішень, їх виконанні, контролі і корекції дій тощо. Помилок можна запобігти або, принаймні, понизити вірогідність їх виникнення завдяки урахуванню психологічних і фізіологічних особливостей людини в процесі професійно-психологічного відбору, в методиці професійно-психологічної підготовки й т.ін.

3.  Стан функціональних систем організму, ступінь розвитку і особливості реактивності професійно важливих функцій і якостей людини прямо або побічно впливають на рівень її працездатності. З іншого боку, зміст і умови діяльності, особливості об'єкту управління і організації трудового процесу визначають характер функціонального стану організму людини і, зрештою, ефективність і якість її діяльності. Таким чином, між функціональним станом і надійністю діяльності існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.   Наявність вказаного зв'язку, а також зростаюче значення особливостей функціональних станів людини в забезпеченні успішності її діяльності обумовлюють необхідність введення і використання поняття “функціональна надійність фахівця”. Це поняття має подвійний смисловий зміст. По-перше, воно визначає відносно самостійну й важливу роль в забезпеченні професійної надійності стану функціональних систем організму, його професійно важливих функцій. По-друге, це поняття відображає значення надійності, стійкості функцій організму в умовах професійної діяльності, ступеня адекватності його реагування на умови і зміст роботи, рівня гомеостатичної й адаптивної регуляції організму при дії зовнішніх і внутрішніх чинників діяльності.

 Проблема функціональної надійності конкретного фахівця повинна ґрунтуватися на вивченні таких її аспектів, як стійкість професійно значущих психологічних і фізіологічних якостей і функцій людини, її працездатність, вплив змінених функціональних станів і організація діяльності (режимів, навантажень і т.п.) на професійні показники, врахування індивідуально-психологічних характеристик особистості при формуванні і збереженні професійної надійності й т.ін.