психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито методологічну основу та методи дослідження, показано наукову новизну, прак­тичне значення, наведено положення, що виносяться на захист, дані про апробацію роботи та відомості про структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні проблеми дослідження етнічної свідомості” зроблено спробу класифікації та аналізу основних підходів до вивчення етнічної свідомості, досліджено проблему одиниць вивчення етнічної свідомості, проаналізовано особливості становлення етнічної свідомості у юнацькому віці.

Основні підходи до вивчення етнічної свідомості за характером детермінант її виникнення та розвитку можна умовно поділити на дві групи: описово-апріорні, у яких етнічна свідомість розуміється як якість або властивість, що притаманна людству одвічно, і не має причинових витоків (М.О. Бердяєв, В. Вундт, Г. Гегель, І. Кант, О. Кульчицький, М. Лацарус, І. Фіхте, П.Я. Чаадаєв, Х. Штейнталь) та пояснювально-детерміністичні, у яких виникнення та розвиток етнічної свідомості пояснюється впливом зовнішніх умов (Л.С. Виготський, Р. Бенедікт, Ю.В. Бромлей, К. Гіртц, Л.М. Гумільов, Я. Дашкевич, І.С. Кон, В. Лісовий, О.Р. Лурія, Д. Марсіа, М. Мід, Г. Олпорт, Б.Ф. Поршнєв, О.О. Потебня, Г. Теджфел, Дж. Тернер) або внутрішніх чинників (В.С. Агеєв, М.Й. Боришевський, В.Ф. Петренко, Г.У. Солдатова, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.М. Павленко, О.Г. Шмельов).

Перспективним в етнопсихологічному дослідженні,  на нашу думку, є вивчення внутрішніх чинників становлення етнічної свідомості. Об’єктивні умови її формування доцільно розглядати через їх представ­леність у внутрішньому світі особистості.

Релевантним меті та завданням нашого дисертаційного дослідження є виділення одиниць дослідження міжетнічної перцепції, структурної та змістової організації етнічної свідомості.

Уявлення про значеннєво-смислову будову етнічної свідомості, виділення її індивідуальних та суспільних форм беруть свій початок у західній філософії (Г.В.Ф. Гегель, Е. Гуссерль, В. Гумбольдт, М. Гайдеггер). У вітчизняній психології свідомість традиційно розглядалася як суспільне явище. Первинна знакова функція відводилася мові як “дійсній свідомості” (Л.С. Виготський, О.О. Потебня, Г.Г. Шпет). Сучасні дослідники наголошують на провідній ролі особистості у формуванні свідомості, обґрунтовують положення про смисли та цінності як одиниці дослідження індивідуальної свідомості (О.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, В.П. Зінченко, З.С. Карпенко,  В.В. Столін, О.Л. Музика). Отже, етнічна свідомість особистості – це індивідуально-своєрідна та неповторна ціннісно-смислова система побудови та інтерпретації етнічної реальності, планування поведінки в етнічному світі.

У ході дослідження структурних особливостей свідомості, на нашу думку, доцільно використовувати таку психологічну характеристику, як когнітивна складність особистості, введену у науковий обіг Дж. Келлі для опису системи особистісних конструктів. Аналіз поняття “особистісний конструкт”, проведений Ю.М. Забродіним, І.М. Козловою, В.І. Похильком, дозволяє наблизити поняття “система конструктів” до поняття “ціннісно-смислова сфера особистості”. Тоді когнітивна складність особистості – це показник складності ціннісно-смислової сфери людини у певній сфері людського досвіду. Для відображення суті когнітивної складності особистості як характеристики структури ціннісно-смислових компонентів етнічної свідомості нами пропонується звузити поняття “когнітивна складність особистості в етнічній сфері” до поняття “ціннісно-смислова когнітивна складність особистості у етнічній сфері”. Ціннісно-смислова когнітивна складність особистості в етнічній сфері є одним із чинників формування етнічної свідомості юнаків та юнок, вона визначає особливості структурної будови етнічної свідомості особистості.

Однак у процесі міжетнічного сприймання окремі смисли та цінності не мають реального існування. На думку багатьох авторів, основними компонентами етнічної свідомості є стереотипи – недиференційовані, упереджені та стійкі атрибуції щодо власного та інших етносів (І.С. Кон, В.П. Левкович, І.Б. Андрущак, В.Ф. Петренко, Л.О. Аличева, Е. Бартмінський, О.В. Мітіна). Щоправда, окремі дослідники поряд з етнічними стереотипами виділяють і нестереотипні компоненти (П.І. Гнатенко, Л.М. Дробіжева, Л.Е. Орбан-Лембрик, Г.У. Солдатова, В.М. Павленко, С.О. Таглін). Таким чином, саме етнічні авто- та гетеростереотипи, а також нестереотипні образи власної та іноетнічних груп можуть бути визнані одиницями дослідження міжетнічного сприймання. Одним із психологічних чинників формування етнічної свідомості є характер міжетнічного сприймання, який залежить від активності особистості у процесі присвоєння значень суспільної етнічної свідомості.

З огляду на виділення у будові етнічних стереотипів когнітивного та афективного компонентів (І.С. Кон, Г.У. Солдатова, В.П. Трусов, О.С. Філіпов), окремі дослідники сходяться на думці про семіотичну природу етнічних стереотипів і наголошують на необхідності вивчення конкретного змісту етнічних стереотипів (Т.М. Дрідзе, В.Ф. Петренко, Г.У. Солдатова). Таким чином, одиницями дослідження етнічної свідомості можуть бути семантичні значення параметрів міжетнічної оцінки.

Одним із психологічних чинників формування етнічної свідомості є її змістове наповнення. Збагачення змісту етнічної свідомості особистості у юнацькому віці є складним і багатогранним процесом, який поряд з власною активністю людини (К.О. Абульханова-Славська, М.Й. Боришевський, А.В. Брушлінський, Б.С. Братусь, В.П. Зінченко, В.А. Петровський, Т.М. Титаренко) визначається її соціальною ситуацією розвитку, зокрема, особливостями оволодіння провідною діяльністю (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін).

Для формування етнічної свідомості у юнацькому віці характерним є розвиток етнічної ідентичності особистості як системи уявлень, знань, та переконань про етнічну реальність з позицій власного етносу (М. Барет, М.Й. Боришевський, П.І. Гнатенко, Дж. Марсія, В.М. Павленко, Ж. Піаже, К.В. Коростеліна, В.Ю. Хотинець).

Всебічне вивчення етнічної ідентичності вимагає системного дослідження впливу психологічних чинників формування етнічної свідомості на особливості міжетнічної перцепції, структурну та змістову організацію етнічної свідомості особистості. Важливим є питання про засоби розвитку етнічної свідомості. Враховуючи важливу роль когнітивно-пізнавальної сфери у формуванні етнічної свідомості особистості, одним із дієвих засобів розвитку її змісту можна вважати інформування з етнічної проблематики. Але розвиток міжетнічного сприймання та ускладнення структурної будови етнічної свідомості вимагає якісно іншого засобу – особистість має не лише активно засвоювати інформацію, а й критично переосмислювати її, структурувати, виділяти головне і другорядне. На нашу думку, ці вимоги можна задовольнити у діяльності творчого характеру.

У психології творчості та обдарованості поширеною є думка, що саме творча активність впливає на розвиток особистості, визначає складність усіх її психічних процесів (С.Л. Рубінштейн, О.М. Едкінд, В.О. Моляко, О.Л. Музика, В.Е. Чудновский, В.С. Юркевич). Складність та системність структурної будови свідомості творчо обдарованої особистості, багатство її змісту та висока критичність у міжособистісному сприйманні дозволяє сформулювати гіпотезу про те, що залучення юнаків та юнок до творчої діяльності може стати дієвим засобом розвитку етнічної свідомості у юнацькому віці.

У другому розділі “Психосемантичне дослідження етнічної свідомості у юнацькому віці” обґрунтовано використання методу особистісних конструктів Дж. Келлі для вивчення етнічної свідомості, представлено дослідження психологічних чинників формування етнічної свідомості у юнацькому віці.

На основі аналізу експериментальних можливостей методу особис­­тіс­них конструктів Дж. Келлі (Д. Банністер, І.Г. Батраченко, Ю.М. Забродін, О.Л. Музика, В.І. Похилько, Г.У. Солдатова, Е.О. Федотова, Ф. Франселла) зроблено висновки щодо його релевантності меті дослідження:

1)   метод особистісних конструктів може бути використаний як при номотетичному дослідженні загальних особливостей суспільної етнічної свідомості, так і при ідеографічному вивченні етнічної свідомості особистості;

2)   використання методу особистісних конструктів відкриває   широкі можливості конструювання для експериментальних процедур відповідно до предмету та завдань дослідження;

3)   метод особистісних конструктів надає широкі можливості для якісного аналізу результатів, статистичної обробки та графічного представлення даних.

Для вивчення етнічної свідомості у юнацькому віці використовувалися техніки репертуарних та рангових решіток методу особистісних конструктів. Елементами решіток стали назви представників етнічних груп, які були відібрані за критеріями контактності та поінформованості: українці, росіяни, білоруси, поляки, євреї, цигани, німці, японці, американці, кавказці. Для виділення конструктів (параметрів міжетнічного оцінювання та порівняння) у репертуарних решітках використовувався метод тріад. Конструкти рангових решіток (найуживаніші параметри міжетнічної оцінки) були виділені за допомогою частотного аналізу результатів репертуарних решіток.

У дослідженні брали участь школярі загальноосвітніх шкіл та студенти вузів, серед яких були творчо обдаровані юнаки та юнки. Критерієм обдарованості слугували високі досягнення у творчості, об’єктивним підтвердженням яких були перемоги на всеукраїнських та обласних змаганнях і конкурсах.

У результаті порівняльного аналізу матеріалу репертуарних решіток було виділено дві групи досліджуваних (за схожість та частотою вживання параметрів міжетнічної оцінки). Критерій поділу – рівень поінформованості в етнічній сфері. Обдаровані юнаки були умовно віднесені до групи з високим рівнем поінформованості в етнічній сфері. За нашим припущенням поглиблене вивчення будь-якої галузі передбачає ознайомлення із її розвитком не лише у межах власного, а й інших етносів.