ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ СОТРУДНИКОВ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ И ПУТИ ЕЕ КОРРЕКЦИИ

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається зв’язок роботи з науковими планами та проблемами, об’єкт та предмет дослідження, формулюється гіпотеза та приводяться методи дослідження, висвітлюються новизна та наукове і практичне значення роботи.

         Перший розділ: “Сучасні наукові уявлення про професійну деформацію та чинники, що її визначають” містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в науці та практиці системи МВС України та колишнього СРСР.

         Проблемою професійної деформації займались в психології праці, де професійну деформацію розглядають як змінювання особистих якостей людини під впливом трудової діяльності (Ю.К.Стрелков, 2001; R.R.Holt, 1982; L.Hough, 1992; D.J.Levinson, 1986).

         На питання про джерела розвитку професійної деформації єдиної, чітко сформульованої відповіді у науковій літературі немає. Існує думка, що цей феномен може розвиватись на фоні неспецифічної деформації особистості, яка виступає її передумовою (R.Lanyon, 1997; R.Tett, 1991). Інші дослідники стверджують, що професійна деформація може починатись і з перетворень психічних функцій (J.Cortina, 1992; Р.Costa, 1996; P.Ware, 1992). Ціла низка дослідників вважають, що професійна деформація пов’язана з негативними змінами соціально–психологічної структури особистості (Е.П.Ильин, 1988; D.Day, 1989; М.Mount, 1995). Є також автори, які показали, що цей процес виникає внаслідок перетворень психічних характеристик індивіда (I.Levin, J.Stokes, 1989).

         При постанові питання, які психічні чи соціально–психологічні характеристики змінюються первісно, однозначної відповіді в літературі теж немає. Більш того, достатня кількість дослідників взагалі вважають, що незалежно від первісності зміни  в особистості відбуваються тільки в процесі професійної діяльності та під впливом її особливостей (J.Hogan, 1996; D.J.Levinson,1986; В.Schneider,1996).

         В літературі існує достатня кількість робіт, в яких аналізуються причини розвитку професійної деформації і у працівників ОВС (Н.Л.Гранат, 1993; В.С.Медведєв, 1996-1999; А.И.Папкин, 1996).

Таким чином, роблячи підсумок сучасного стану дослідження проблеми, можна зауважити наступне:

- професійна деформація досить широко висвітлена в літературі;

- у працівників міліції цей феномен вивчався без врахування конкретних умов служби і специфіки професійної діяльності;

- актуальним являється вивчення особистісних особливостей, які ще не стали проявами професійної деформації, але за певних умов службової діяльності можуть привести до їх розвитку;

- необхідне вивчення, значення правової регламентації та повноти виконання юридичної нормативної бази в формуванні професійної деформації у працівників ОВС;

- оскільки в літературі немає одностайної думки і чіткого доказу про домінуючий фактор розвитку професійної деформації працівників міліції, вельми актуальним буде встановити головну причину в формуванні цього явища.

У другому розділі  “Організація дослідження. Характеристика досліджуваних і методів їхнього дослідження”, обґрунтовуються критерії, які були використані для відбору працівників міліції для участі у дослідженні.  

Вивчення професійної деформації проводилося з двома групами працівників міліції. Один з домінуючих принципів, яким ми керувалися при виборі досліджуваних, – це уява про те, що початком деформації є порушення своїх службових обов’язків, ігнорування інструкцій та указів, дії працівників всупереч законів. Тому для дослідження взяті групи працівників міліції з діаметрально-протилежним відношенням до юридичних норм. Перша група – це працівники, які прослужили від двох до п’яти років у ОВС. Вони ділилися на дві підгрупи: а) – це особи, які порушували статути та юридичні вимоги до їх служби, внаслідок чого – звільнені з підрозділів міліції з негативних причин; б) – працівники, які ретельно дотримувались нормативної бази та правових регламентацій їх діяльності і в результаті посіли за цей строк більш високі посади, тобто які піднялися по службі. Таким чином, вирішувалася задача дослідження психологічних умов взаємодії в системі “людина-право”.

Друга група – це також працівники міліції, службова діяльність яких має суттєву різницю: підгрупа в – це працівники державної автомобільної інспекції і оперативні працівники карного розшуку; підгрупа г – це працівники перших відділів і відділів по роботі з персоналом.

Підгрупи а і б складалися з чоловіків віком до 35 років, які були співробітниками служб органів охорони громадського порядку і дільничної інспекції. Підгрупи в і г також були однорідні, а саме складалися з чоловіків віком до 45 років, що мали строк служби до 15 років.

Загальна кількість досліджуваних, відібраних для роботи і розділених на 4 підгрупи, складала 183 особи. Крім того, у соціально-психологічному тренінгу (СПТ) методом дослідницької ділової гри брало участь 9 груп працівників міліції: 6 груп по 8 осіб і 3 групи по 7 осіб, загальна кількість яких дорівнювала 69 учасникам. Таким чином, взагалі в цих серіях досліджень взяло участь 252 особи.

Вивчення мотивації до служби в ОВС відбувалося шляхом порівняння групи курсантів першого курсу Національного університету внутрішніх справ і працівників патрульно-постової служби УВС Харківської області. Група курсантів складалася з чоловіків 17–18 років кількістю 25 осіб, а до групи працівників міліції входили чоловіки віком 35–37 років у тій самій кількості.

Всього в експериментальній частині дисертаційного дослідження взяли участь 302 особи.

Для реалізації поставлених задач в дисертаційному дослідженні були використані такі методики: прогресивні матриці Равена, метод колірних виборів – МКВ в інтерпретації Л. Н. Собчик і методика багатобічного дослідження особистості – МБДО.

Вибір інструментом діагностики особистісних передумов до розвитку професійної деформації саме цих тестів обумовлений тим, що вони (МБДО і МКВ) як основні застосовуються військово-лікарською комісією при проведенні психологічного професійного відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ.

Крім того, використовувалися такі методики: «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, діагностика рівня емоційного вигоряння В. В. Бойка, діагностика ступеня задоволення основних потреб, самооцінка психічних станів за Г. Айзенком, опитувальник Басса-Даркі, анкета «Вивчення профмотивації кандидатів на службу в ОВС» і колірний тест відношень.

Кількісні дані, отримані в усіх серіях експериментів підлягали математичній обробці за рекомендаціями.

У третьому розділі: “ Емпіричне дослідження загальних принципів виникнення, формування та розвитку професійної деформації працівників міліції” наводяться результати емпіричної частини дисертації.

Перш за все експериментально були перевірені можливості використання методів, які застосовують для відбору кандидатів до служби в ОВС, в нашому дослідженні із метою можливості діагностики професійної деформації. Для цього були використані методи, рекомендовані психологічним службам військово-лікарських комісій: прогресивні матриці Равенна, колірний тест Люшера та методика багатобічного дослідження особистості (МБДО).

Отримані результати свідчать про те, що за методиками прогресивних матриць Равенна та колірного тесту Люшера, значущих відрізнень між підгрупами а і б не виявлено. Використання МБДО показало, що працівники підгрупи а, характеризуються, як менш товариські та більш інвертовані, ніж їхні колеги, які піднялися по службі. Усереднений профіль представників підгрупи а має більш високі значення за другою та сьомою шкалами, ніж у підгрупі б. Але визначені відрізнення не дають нам права із упевненістю стверджувати про наявність у конкретного працівника особистісної схильності до професійної деформації.

Метою наступної серії експериментів було визначення взаємозв’язку соціальних і особистісних чинників у виникненні та розвитку професійної деформації. Водночас виконувалось завдання з’ясувати вплив на цей процес і службової спеціалізації.

Аналіз результатів отриманих за методикою “Ціннісні орієнтації” за Рокичем показав, що для працівників перших відділів та відділів по роботі з персоналом домінуючими цінностями виявляються здоров`я, щасливе сімейне життя, цікава робота та любов. Превалюючими цінностями для оперативних працівників карного розшуку та робітників державної автомобільної інспекції являлись такі як матеріально забезпечене життя, здоров`я, упевненість у собі та життєва мудрість.

Таким чином, отримані дані дають змогу стверджувати, що представники досліджуваних підгруп, для яких протягом кількох років була характерна різна службова діяльність, мають великі відрізнення у своїх поглядах на життєві цінності. Отже, специфіка оперативно-службової діяльності являється фактором, який діє на особистість.

Проте яскравим свідченням наявності професійної деформації є факти байдужого відношення до такої цінності, як охорона закону: у 36%, в сумарному кількісному вираженні, у професіоналів карного розшуку та державної автомобільної інспекції, проявляється найменша значущість цієї цінності, тобто іншими словами, вони демонструють правовий нігілізм, не бажаючи ретельно виконувати вимоги “Закону про міліцію” та нехтують виконанням головного обов’язку кожного працівника міліції: дотримання забезпечення правопорядку у суспільстві.

Переконливі результати впливу змін, виявлених в психоемоційній сфері на розвиток професійної деформації, одержано за методикою емоційного вигоряння. Так, домінуючими симптомами фази резистенція є неадекватне вибіркове емоційне реагування (характерне для підгрупи г  18,7 бала, проти 8,7 балів у представників підгрупи в), і редукція професійних обов’язків – цей симптом превалює у працівників підгрупи в (19,4 бала, проти 7,8 балів у оптантів підгрупи г).  Безумовно, це являється яскравим підтвердженням прояву професійної деформації. Наведені показники свідчать про ослабленість, не жорстку вимогливість до себе у виконанні своїх службових обов’язків досліджених представників підгрупи в (оперативні працівники карного розшуку та державної автомобільної інспекції). Очевидно, що специфіка їхньої службової діяльності визначає можливість відходу від інструкцій і суворого додержування законності, у той час, як професійні особливості працівників перших відділів, та відділів по роботі з персоналом потребують ретельного виконання всіх юридичних вимог і наказів.

Але механізм дії професійної ролі та вплив специфіки службових операцій найбільш показові після аналізу фази виснаження. Домінуючими симптомами у цій фазі виступають емоційне відсунення та психосоматичні та психовегетативні порушення. Причому обидва вони в 2,5-3 рази більші у  оперативних працівників карного розшуку та державної автомобільної інспекції: відповідно 16,3 бала і 29,6 балів, ніж у працівників відділів по роботі з персоналом та перших відділів 6,7 бала та 9,3 балів. Очевидно, дисфункційні зміни, які виникли у перших обумовлено високою психоемоційною напругою їх оперативної діяльності, яка значно відрізняється від службових обов’язків других. Таким чином, одержані дані переконують не тільки в наявності у оптантів професійної деформації, але і в тому, що прояв цього феномену залежить від специфіки їхньої службової діяльності.