ПРОФЕССИНАЛЬНЫЙ ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ОТБОР КАНДИДАТОВ ДЛЯ КОМПЛЕКТОВАНИЯ ПОДРАЗДЕЛЕНИЙ МИРОТВОРЧЕСКИХ СИЛ

summary

У вступі міститься обґрунтування актуальності теми дослідження, її зв'язку з науковими програмами і планами, визначення мети і задач дослідження, об'єкта та предмета, теоретико-методологічної основи і методів дослідження, розкривається наукова новизна, практична значущість дослідження, апробація результатів, структура й обсяг роботи.

У першому розділі: “Проблема професійного психологічного відбору військовослужбовців для миротворчих підрозділів” розглянуті основні теоретико-методологічні підходи до дослідження проблеми професійного психологічного відбору та комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів та наведено аналіз їх професійної діяльності.

Аналіз результатів досліджень професійної діяльності та проведення професійного психологічного відбору показав, що загальнотеоретичні аспекти проблеми наведені в роботах К.О. Абульханової-Славської, Б.Г. Ананьєва, С.П. Бочарова, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, С.Л. Рубінштейна, В.Д. Шадрікова та ін. Різноманітні аспекти цієї проблеми відображені в наукових працях, К.К. Платонова, Г.Т. Джамгарова, В.А. Бодрова, Г.В. Ложкіна, М.С. Корольчука, П.П. Криворучка, В.Ф. Ковалевського, Б.В. Кулагіна, Н.В. Макаренка, Є.О. Мілеряна, І.А. Сапова, А.С. Солодкова, І.І. Приходько, О.В. Тимченка та ін., в яких розкрито поняття «професійний психологічний відбір», визначено його принципи, структура і система, подано сучасні підходи до дослідження професійного психологічного відбору. В дослідженнях В.А. Бодрова, А.О. Крилова, Б.Ф. Ломова, В.М. Макаренко, К.К. Платонова та ін., професійний психологічний відбір розглядається як система.

Встановлено, що основним методом вивчення професійного психологічного відбору є професіографія, яка дозволяє провести аналіз та описати професійну діяльність, відповідно до нашого дослідження, військовослужбовців миротворчих підрозділів в умовах виконання миротворчих завдань та скласти професіограму. Це дозволило з найбільшою вірогідністю визначити професійно важливі якості особистості адекватні їх професійній діяльності.  

На основі досліджень М.С. Корольчука, І.В. Сапова, Ю.М. Бодрова, Н.В. Макаренко, О.О. Телічкіна визначені умови професійної діяльності військовослужбовців миротворчих підрозділів (емоціогеність обставин; постійна загроза життю, необхідність передбачення можливих нестандартних обставин між протиборчими сторонами; неприпустимість помилкових дій; строга регламентація дій та ін.) та стрес-фактори, які найбільш впливають на ефективність їх діяльності (клімато-географічні характеристики країни перебування; умови особистої безпеки; особливості організації службової діяльності; національно-мовні особливості; культурні особливості; інтимно-особистісні особливості життєдіяльності людини; побутові умови перебування в місії).

На основі аналізу психологічних досліджень та документів, які регламентують діяльність військовослужбовців при проведені миро­твор­чих операцій, визначені  особливості комплектування миротворчих підрозділів: відбір фахівців високого класу, здатних виконувати задачі вчасно, акуратно і продуктивно; відбір емоційно-стійких осіб, виходячи з того, що тривале перебування військовослужбовців миротворчих підрозділів у складних емоціогених умовах виконання задач може привести до нервового зриву, а в окремих випадках і до психогенних розладів; відбір військовослужбовців, схильних до  нормальної і підвищеної адаптації при виконанні місії; відбір військовослужбовців, що не мають соціальної спрямованості і здатні дотримуватись миротворчих принципів, володіючи при цьому високим ступенем витримки і емпатії; переважний відбір військовослужбовців для виконання завдань, що мали досвід, подібних завдань миротворчих місій; переважний відбір військовослужбовців що мають зовнішню візуальну подібність  з населенням країни перебування, для зняття психологічних бар'єрів спілкування і взаємодії.

Проведений у першому розділі аналіз літератури дозволив зробити висновок, що проблема діяльності персоналу миротворчих підрозділів досліджена недостатньо; задача професійного психологічного відбору та комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів залишається до кінця невирішеною.   

Другий розділ: “Організація і методика дослідження особливостей професійного психологічного відбору військовослужбовців для комплектування миротворчих підрозділів” присвячений розробці професіограм військовослужбовців контрольних блок-постів зони безпеки та спостерігачів за припиненням ведення вогню і врегулювання взаємовідносин між ворогуючими сторонами, викладенню процедури та методів дослідження їх професійно важливих якостей у процесі професійного психологічного відбору.

На основі аналізу професійної діяльності військовослужбовців миротворчих підрозділів розроблені професіограми на спостерігача припинення ведення вогню і врегулювання взаємовідносин між ворогуючими сторонами (функції якого виконувалися автором особисто) і військовослужбовця контрольного блок-посту зони безпеки.

На підставі вивчених і проаналізованих умов миротворчої діяльності військовослужбовців, запропонованих професіограм, було визначено професійно важливі якості, необхідні миротворцям для успішного виконання поставлених завдань: емоційно-вольова стійкість і здатність знижувати вплив стресогених факторів обстановки; здібність до швидкого й оптимального розв’язання поставлених завдань; здібність до нормальної і підвищеної адаптації  в умовах виконання завдань, а також позитивна мотивація на досягнення успішного результату, а не ухилення від проблем і труднощів.

Нами обґрунтовано і запропоновано комплекс методик дослідження рівня сформованості професійно важливих якостей особистості кандидатів в миротворчі підрозділи.

Експериментальна частина дослідження здійснювалася в два періоди. Перший період – предмісійний (комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів та їх підготовка до місії) та другий – місійний (під час виконання миротворчих завдань місії). Найбільш складним і специфічним був другий період, тому що саме під час виконання миротворчих завдань місії військовослужбовці відчували надмірну психічну напруженість, тривогу, емоцію страху, які були зумовлені одночасно дією “набору” стрес-факторів екстремальності. Такі умови призводили до проявів у військовослужбовців різних за формами емоціогених розладів та впливали на зниження ефективності професійної діяльності при виконанні миротворчих завдань.

В дослідженні брали участь 131 військовослужбовець. Вони являлись кандидатами на посади спостерігача припинення ведення вогню і врегулювання взаємовідносин між ворогуючими сторонами і фахівця контрольного блок-посту зони безпеки.

Третій розділ: “Експериментальне дослідження професійного психологічного відбору військовослужбовців для комплектування миротворчих підрозділів” присвячений дослідженню рівнів сформованості професійно важливих якостей військовослужбовців, кандидатів  для миротворчих підрозділів, а також розробці системи професійного психологічного відбору й організаційно - методичних рекомендацій з комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів.

На основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми було проведено професійний психологічний відбір, основу якого склали професійно важливі якості військовослужбовців, кандидатів для миротворчих підрозділів.

Визначення рівнів сформованості професійно важливих якостей військовослужбовців в предмісійний та місійний періоди здійснювалося на основі психодіагностики наступних психологічних показників: ситуативної й особистісної тривожності, стійкості до стресу, загальної адаптованості особистості, інтелекту; сили нервової системи, мотивації потреби в досягненні, та мотивації схвалення. Дані, отримані у ході дослідження 131 кандидата, за допомогою визначених нами психодіагностичних методик були піддані математико-статистичній обробці та результати викладені в табл. 1.

Як видно з результатів викладених в табл. 1, серед загальної кількості кандидатів для миротворчих підрозділів багато осіб, які мають різні рівні сформованості досліджуваних індивідуально-психологічних особливостей, про що свідчить стандартне відхилення таких показників як: особистісна та ситуативна тривожність, стійкість до стресу, у яких завищені значення, і навпаки, значення мотивації і здібності до адаптування – занижені. Це дозволяє зробити висновок про необхідність проведення професійного психологічного відбору з числа кандидатів тих військовослужбовців, які мають необхідний рівень сформованості професійно важливих якостей.