Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу “людина – людина”

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об’єкти, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, визначено методологічні засади і методи дослідження, висвітлено наукову новизну роботи, теоретичне значення отриманих результатів, наводяться дані про апробацію та структуру роботи.

У першому розділі “Проблеми професійного стресу в праці”  розкрито теоретико-методологічні засади дослідження проблеми професійного стресу, як фактору впливу на ефективність діяльності спеціаліста в системі “людина-людина”. Проведено аналіз психологічної літератури з проблем професійного стресу, різних аспектів його вивчення таких,  як умови праці, вид професійної діяльності, фактори та особливості впливу, тощо. (В.О.Бодров, М.Борневассер, Н.Є.Водоп’янова, Н.Д.Завалова, Л.А.Китаєв-Смик, Т.Кокс, Р.Лазарус, Н.Наєнко, В.Маріщук, А.Пельцман, Г.Сельє та ін.). Психологічне дослідження професійного стресу розглядається як відносно незалежна галузь прикладних досліджень психології праці, зокрема, в аспекті вивчення факторів ризику для праці та здоров’я професіоналів. (Ф.Б.Березін, 1988, В.Бодров, 1995, 2000, Ю.П.Горго, 2003, Л.Дікая, 1985, 2002, Л.Карамушка, 2003, М.С.Корольчук, 2005, А.Леонова, 1998, 2003, Г.С.Никифоров, 2000, 2005, Н.В.Самоукіна, 1999, 2003).

Сучасний стан вивчення професійного стресу характеризується виділенням основних підходів його дослідження, в яких сконцентрована специфіка проблем стресу в праці спеціалістів, вивчення його напрямів, чинників виникнення, компонентів, проявів.

Це – екологічний підхід в парадигмі “особистість-середовище” і трансактний підхід, що вводить індивідуально-психологічні особливості, як фактори впливу, як обумовлюючи фактори  розвитку професійного стресу та його подолання; регуляторний підхід, що орієнтує на регуляцію станів, на пошук механізмів регуляції та оцінки внутрішніх витрат на регуляцію.

Проведений аналіз психологічної літератури з проблем професійного стресу, виділення основних підходів та напрямів його вивчення, систематизація форм його вияву підкреслює важливість комплексного підходу до дослідження професійного стресу. Ми обрали поєднання екологічного та трансактного підходу, означивши його як детермінаційний підхід, тобто такий що вивчає комплекс детермінант професійного стресу, як багатоаспектного психологічного явища, що впливає на професійну діяльність, вимагаючи і врахування способів негативних його проявів.

Так, екологічний підхід наголошує на причинах виникнення стресу, що можуть бути специфічними для окремих професій чи їх груп, а трансактний підхід дозволяє виявити опосередковуючи фактори впливу на прояв стресу, його рівня в професійній діяльності і особливостей його подолання, що відповідає меті та предмету нашого дослідження, а саме виділенню психологічних особливостей детермінант професійного стресу. Робоче визначення професійного стресу грунтується на визначенні Н.Самоукіної. Ми розглядаємо поняття професійного стресу як психічного стану, пов’язаного з труднощаи виконання професійної діяльності в умовах дії емоційно-негативних факторів в результаті індивідуально-пристосувальної реакції на них з метою їх (професійних труднощів) подолання.