У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт та предмет, розкрито теоретико-методологічні засади та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію роботи та впровадження її у практику.
Перший розділ “Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів Державної служби охорони” містить два підрозділи, присвячені узагальненню теоретико-методологічних засад вивчення професійної діяльності. Тут визначено сучасний стан та методологію професіографічного дослідження.
Обґрунтовується, що необхідність вивчення професійної діяльності міліціонерів охорони зумовлена багатьма причинами. По-перше, ця служба займає чільне місце в системі органів внутрішніх справ та відіграє важливу роль у забезпеченні правопорядку на сучасному етапі, тому важливим питанням є удосконалення діяльності міліціонерів цієї служби. По-друге, у теперішній час відсутні психологічні і психофізіологічні критерії професійного відбору кандидатів для роботи у підрозділах ДСО та конкретні методичні рекомендації щодо вивчення професійної придатності. Крім того, дослідження полягає не лише в розробці моделі фахівця, але й в одночасному опрацюванні відповідних шляхів формування готовності працівника до успішного виконання професійних завдань.
За основу вивчення професійної діяльності та особистості міліціонерів охорони обрано напрямок вивчення професiйної дiяльностi, який передбачає опис та психологiчний аналiз дiяльностi (професіографія). Нами були проаналізовані методичні розробки в цій галузі дослідження (О. Ліпман, В. Штерн, Ф. Баумгартен, К. Піорковський та ін.). Основними методологічними принципами цього вивчення стали системний, діяльнісний та особистісний підходи, а теоретичною базою – психологічна теорія діяльності Г.В. Суходольського, концепція системогенезу професійної діяльності В.Д. Шадрікова та концепція динамічної функціональної особистості К.К. Платонова. Діяльнісний підхід дозволив поєднати в рамках єдиної теорії концепції уявлення про властивості індивідуальності та критерії успішності професійної діяльності, запропоновані Б.В. Кулагіним.
Доведено, що зазначена діяльність є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією належить до професій типу “людина – людина”, класу дослідницько-гностичних, оскільки основним завданням працівників є забезпечення надійної охорони об’єктiв від посягань правопорушників та злочинців, а також виконання обов’язкiв по забезпеченню громадського порядку та громадської безпеки. Основним предметом діяльності міліціонерів ДСО, в загальному розумінні, є здійснення ефективного впливу на громадян із метою виконання ними правил пропускного режиму, який встановлюється на об’єктi, дотримання норм поведінки, прийнятих в суспільстві, забезпечення особистої безпеки громадян від протиправних посягань та ін. Домінуючого значення в професійній діяльності міліціонерів охорони набуває система просоціальних ціннісних орієнтацій, потреба в спілкуванні, вміння організовувати та ефективно впливати на різні категорії громадян під час виконання професійних завдань. Професійна діяльність працівників ДСО належить до складних видів людської діяльності. Це розкриває великі можливості для практичного використання в оперативно-службовій діяльності міліціонерів охорони результатів психолого-педагогічних досліджень. Зазначені аспекти свідчать, що даний вид професійної діяльності висуває високі вимоги до суб’єкта цієї діяльності і, відповідно, вимагає ретельного науково-обґрунтованого підходу до професійного добору та відбору працівників.
Розгляд нормативної бази, літературних джерел і результатів здійснених раніше досліджень дозволив дійти висновку про те, що окремі питання психологічного опосередкування діяльності працівників охорони опрацьовано у праці О.М. Столяренка; зокрема, визначені професійно-значущі якості та розроблена система професійно-психологічної підготовки працівників охорони. Але за давністю часу та у зв’язку з реорганізацією служби воєнізованої охорони в структурний підрозділ міліції охорони (1992 р.) вони вимагають нового погляду на застосування психологічних знань у роботі. Слід зазначити, що професійний статус працівників охорони досяг іншого рівня. Міліціонери охорони виконують більш різноманітні функції, в тому числі здійснюють охорону громадського порядку та громадської безпеки.
Аналіз нормативних документів, які регламентують вимоги до міліціонерів охорони, засвідчив, що посадові інструкції (функціональні обов’язки) визначають, перш за все, об’єктивні критеріальні вимоги до професійної діяльності міліціонерів охорони, наприклад зміст службової діяльності, обов’язки та права міліціонерів, рівень їх відповідальності та ін. Поряд з цим, відсутні вимоги до суб’єктивних критеріальних вимог щодо працівників, зокрема до індивідуально-психологічних якостей міліціонерів ДСО, не розроблена професійна модель фахівця ДСО. Як свідчить штатний розклад ДСО, міліціонери охорони можуть займати посади, які за умовами діяльності та сукупністю професійних дій суттєво відрізняються, наприклад, посада міліціонера групи затримання та міліціонера по охороні кредитно-фінансових установ. Існування подібної ситуації потребує диференційованого підходу до вивчення професійно-значущих якостей міліціонерів охорони, тобто окремо за кожною посадовою категорією.
Таким чином, проведений аналіз та узагальнення літературних джерел показують, що деякі матеріали можуть бути використані при підготовці рекомендацій із реалізації професійного відбору міліціонерів охорони. Професіографія вже зараз має на своєму рахунку низку істотних досягнень, а подальше її вдосконалення відкриває перспективу оптимального використання одержаних результатів для удосконалення діяльності міліціонерів ДСО.
Різноманітність завдань, що поставлені перед міліцією охорони, веде до розвитку поліфункціональності в діяльності, виділенню окремих категорій працівників, які виконують специфічні функції. Професійна діяльність міліціонера ДСО є складною за своєю організаційною та психологічною структурою. За штатним розкладом мiлiцiонери охорони можуть займати рiзні посади, а саме: мiлiцiонер-водiй, мiлiцiонер-кiнолог, молодший iнспектор групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ та iн. Всього налічується 10 посадових категорiй співробітників ДСО.
Авторові вдалося провести класифікацію і визначити чотири категорiї посад мiлiцiонерiв охорони за своїми основними професійними функціями. Таким чином, за профiлем професійних функцій та психологічним змістом працівників міліції охорони класифiковано за чотирма посадовими категорiями: мiлiцiонер групи затримання, міліціонер по охороні кредитно-фінансових установ, мiлiцiонер по охороні об’єктів народного господарства, міліціонер спеціального підрозділу міліції охорони “Титан”.
ержавної служби охорони” складають два підрозділи, в яких викладені методика та результати експериментального дослідження професійної діяльності та професійно-значущих якостей міліціонерів охорони.
Спираючись на визначені принципи методології професіографічного дослідження, ми розробили методику експериментального вивчення значущих чинників професійної діяльності міліціонерів ДСО та визначення професійно-значущих якостей, що складають модель фахівця цього напряму професійної діяльності. Експериментальне наукове дослідження реалізовано наступним чином.
На пiдготовчому етапі складено план роботи, продумано процедуру дослiдження, проведено роботу з пiдготовки до проведення дослiдження в чотирьох регiонах країни (оформлення запитів для проведення експерименту в регiонах, пiдбiр та розробка експертних опитникiв тощо).
Професіографічне дослідження розпочалося з ознайомлення з джерелами інформації про професійну діяльність служби міліції охорони за допомогою спеціально створених професіографічно-орієнтованих опитників. Експертне опитування проводилося в чотирьох регіонах: південному (Херсонська область), західному (Львівська область), центральному (Київська область) та східному (Харківська область). В якості експертів виступали працівники ДСО (командири стройових підрозділів) та працівники господарчих органів, яким надавалися послуги охорони. Обсяг вибірки експертів склав 5766 чоловік, що відповідає кількісним вимогам до проведення психологічного експерименту.
Проводячи професіографічний експеримент, автор вивчав структуру та зміст діяльності, умови, в яких вона відбувається, те, яким чином вона впливає на особистість працівника та навпаки. Визначалися психологічні якості, вміння, навички, що забезпечують ефективність виришення завдань, поставлених перед працівником ДСО. Шляхом використання професіографічного опитника визначені санітарно-гігієнічні, кліматичні, організаційні умови, вивчені соціально-психологічні, функціональні та мотиваційні елементи діяльності, а також надана орієнтована система відповідних професійно-значущих якостей міліціонерів ДСО. Перелік професійно-значущих якостей, з’ясованих у дослідженні, визначив і відповідні валідні методики діагностики цих якостей за окремими рівнями (підструктурами) особистості фахівців експериментального масиву.
Відправною точкою дослідження стало вивчення психологічних особливостей працівників ДСО. Прогноз психологiчної готовностi був заснований на врахуваннi професiйно-значущих якостей працiвника шляхом порівняння показникiв властивостей із показниками незалежних критерiїв успiшностi професiйної дiяльностi. Визначені в процесі експертного опитування якості стосуються всіх рівнів структури особистості фахівця, що й окреслило подальшу роботу по відшуканню референтних методик обстеження та діагностики цих якостей в процедурі експерименту.
На підставі подальшої модифiкацiї методик (не всі психологічні якості виявилися професійно-значущими для міліціонерів ДСО) та узагальнення результатів тестувань розроблено психограму мiліцiонера ДСО з конкретними критерiальними частинами, тобто конкретними числовими показниками, якi характеризують достатнiсть розвитку професiйної готовностi до виконання професiйних завдань із охоронної дiяльностi. Цьому передувало вирішення наступних завдань:
а) за допомогою методу експертних оцiнок виявлені дві категорії міліціонерів, що розрізняються за ступенем професiйно-психологiчної готовностi до дiяльностi (висока, низька);
б) сформований достатній та надійний інструментарій діагностики та розвитку професійно-значущих якостей згідно визначених критеріїв;
в) проведено визначення розвитку професійно-значущих якостей особистостi в кожнiй із категорiй за допомогою психодiагностичних методик;
г) напрацьовані конкретні критерії професійної придатності міліціонерів ДСО за окремими рівнями та підструктурами особистості.
Визначення рiвня професiйної готовностi здiйснювалося шляхом диференціації працiвникiв у групи з високим та низьким рiвнем успішності. Нами розроблена та запропонована для впровадження спеціальна методика розподілу працівників за результатами службової діяльності. Згідно вказівки Головного Управління Державної служби охорони від 26 липня 2000 року № 11/4-5-2382 вона апробована в стройових підрозділах, управліннях та відділах ДСО при ГУМВС-УМВС України, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, училищах професійної підготовки працівників охорони.
Подальша психодiагностика професійно-значущих якостей мiлiцiонерiв охорони, які належать до категорій з різними рівнями професійної готовності, здійснювалась на масивi фахiвцiв пiдроздiлiв ДСО Харкiвської, Київської, Херсонської та Львiвської областей. Виходячи з загальної чисельностi особового складу ДСО вказаних областей, обсяг вибірки склав 840 працівників, що відповідає зазначеним вище вимогам та достатності обсягу вибірки на рівні вірогідності Р<0,05. Працівників для обстеження підiбрано з урахуванням досвiду роботи (стаж роботи на посаді не менше трьох років), високих показникiв дiяльностi, фiзичного та психiчного здоров’я.
Вихідними положеннями для обчислення кореляційного зв’язку психологічних та психофізіологічних параметрів особистості були два припущення, в основу обчислення яких покладено підрахунок різниці рангів:
– існування статистичної різниці в результатах виконання тесту між двома категоріями (“успішними” та “неуспішними“) працівників ДСО;
– наявність кореляційного зв’язку психологічного/психофізіологічного параметру особистості та стажу роботи на конкретній посаді.
Параметри, які відповідали двом висунутим в дослідженні припущенням, увійшли до переліку професійно-значущих якостей міліціонерів ДСО. Аналіз цих матеріалів дозволив здійснити ряд професіографічних висновків, що необхідні для складання професіограми міліціонерів ДСО.
На заключному етапі констатуючого експерименту було проведено апробацію запропонованих проектів професіограм, в якій брали участь психологічні служби 26 областей України та АР Крим. Запропоновані професіограми закріплено в нормативних актах Головного Управління Державної служби охорони при МВС України. | 
