ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, зазначено особистий внесок здобувача та ступінь апробації результатів дослідження, подаються дані про структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі «Психологічні основи іміджу в педагогічній діяльності» подано узагальнені дані щодо змісту поняття іміджу як психологічного феномену, виходячи зі специфіки діяльності фахівця освіти; проаналізовано підходи та концепції у вивченні зазначеної проблеми й умов формування іміджу. Унаслідок виконаних досліджень узагальнено історичні передумови та сучасний стан пізнання окресленої проблеми, охарактеризовано теоретико-методологічні основи дослідження, а також побудовано модель формування іміджу працівника освіти.

         Теоретичний аналіз як вітчизняної (Г.О. Балл, О.О. Кононенко, Г.Г. Почепцов, П.Д. Фролов та інші), так і зарубіжної (Р. Бендлер, А.С. Блендер, Дж. Гринер, Б. Джи, Ch.J. Eeden тощо) літератури засвідчив неоднозначність розуміння змісту іміджу. Про це свідчать визначення, що наводяться вченими в галузях політологічних, соціологічних, культурологічних, психологічних та інших наук.

Узагальнення різних підходів дозволило розглянути імідж як цілеспрямовано створюваний особливого роду образ-уявлення, що за допомогою асоціацій наділяє суб’єкт додатковими цінностями і завдяки цьому сприяє більш емоційному його сприйняттю.

Подальше дослідження засвідчило, що вивчення проблеми іміджу умовно можна розділити на два етапи, тобто спонтанний та системний. Спонтанний відображає дві тенденції, перша з яких – це опосередковані зусилля науковців пізнати різні аспекти іміджу; друга – дослідження, в яких зроблено спроби описати імідж цілісно. У системному етапі, умовно також можна виділити, з одного боку, дослідження, в яких розробляються теоретико-методологічні основи пізнання механізмів виникнення та прояву іміджу, а з іншого - різнопланові емпіричні дослідження, що орієнтуються на розкриття змісту ознак іміджу, його формування та дискредитації. З’ясовано, що проблема іміджу тісно пов’язана з такими науковими напрямами, як PR - технології, реклама, маркетинг та інші.

Розгляд психологічних теорій глибинної, когнітивної, соціальної, педагогічної психології, психології особистості тощо дозволив виділити суттєві як методологічні, так і методичні позиції (теорії керування враженнями, соціальної та міжособистісної атракції, атрибуції, соціальної установки, соціальної думки, імплітаційної теорії особистості, соціальної перцепції та інші), що можуть бути використані в пізнанні і формуванні іміджу.

Узагальнення досліджень (Г.О. Балл, О.С. Ковальчук, О.І. Коханенко, Т.І. Лук’янець, Г.А. Монахов, О.Я. Панасюк, О.Б. Перелигіна, О.О. Петрова, Г.Г. Почепцов, В.М. Шепель, T. Brown, L.K. Graddy та інші) також дозволило констатувати різноманітні варіанти типізації та структуризації іміджу. У цьому контексті можна виділити три підходи до пізнання іміджу. Перший підхід, функціональний, об’єднує авторів, що розглядають специфіку іміджу через носія та керованість системою оточення, вид діяльності, функціонування. Другий підхід, контекстний, ураховує способи виникнення та закріплення іміджу і розмежовує його на свідомий та несвідомий. Третій, порівняльний підхід, базується на класифікації іміджу за тривалістю та за знаком: стійкістю і нестійкістю, позитивністю і негативністю. Подальший аналіз зазначених підходів у змісті іміджу дозволив описати ще такі особливості, як неоднозначність класифікації та структури, суб’єктивність та середовищність, незакінченість та інтертекстуальність. Останні стали основою для подальшого дослідження специфіки іміджу фахівця освіти (вчителя та вчителя-адміністратора).

На підставі поглиблених досліджень щодо іміджу вчителя було з’ясовано, що він залежить: по-перше, від соціально-економічних умов функціонування освіти; по-друге, від факту привабливості якостей і властивостей учителя; по-третє, від організаторських умов іміджетворення; наслідувальних стереотипів, історичних і культурних традицій тощо.

Унаслідок проведеного аналізу, показано, що дослідження іміджу вчителя проводяться переважно фрагментарно. Водночас, слід зазначити, що існують розуміння образу освіти через аналогію до маркетингового середовища, яке складається з внутрішнього (покупці освітніх послуг, маркетингові посередники, конкуренти, контактні аудиторії) та зовнішнього функціонування, ураховуючи вплив чинників: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політико-правових, соціально-культурних (Т.П. Афанасьєва, Т.О. Бусигіна, В.В. Давидов, Д.В. Журавльов, Ю.М. Зубов, E.P. Mayo, C. Simpson тощо). Натомість, за іншими даними, він може обумовлюватися ще й через інтерпретацію традиційних, історично сформованих освітніх компонентів (М.В. Апраксіна, О.В. Ємельянова, Ю.О. Конаржевський, О.І. Луніна, Ю.І Турчінова та інші). Узагальнення цих та інших досліджень дозволило констатувати, що носієм іміджу в системі освіти є: сам навчальний заклад, його управлінсько-адміністративний склад, учителі та учні. Визначальним моментом у констатації іміджу, зокрема є оцінка з боку суспільних інститутів влади, батьків, учнів, громадянської позиції тощо, які знаходять широкий відбиток у засобах масової інформації та комунікації.

Спираючись на вищенаведене, а також узагальнюючи дослідження (Г.О. Балл, О.О. Володарська, Д.О. Горбаткін, Є.М. Гусинський, Т.О. Іванько, О.О. Реан та інші) можна констатувати, що імідж в освіті переважно представлений як імідж особистий чи колективний, відносно всього закладу. Усі зазначені іміджі тісно взаємопов’язані та мають характерні риси, такі, як: компетентність, професійна культура, індивідуальність та соціально-демографічна специфічність.

На основі узагальнення (Є.М. Богданов, В.Г. Зазикін, С.М. Катлип, Р.О. Крамаренко, А. Мюррей, Д.В. Ольшанський, О.М. Пашенцев, В.Ф. Пеньков, E.L. Be ays, P.S. Green та інші) цих та інших досліджень доведено, що засоби застосування PR-технологій є одним з важливих у формуванні іміджу педагога. У цьому аспекті виділено та описано найбільш придатні PR та інші технології, які можуть бути використані під час створення іміджу вчителя, визначення його функцій, завдань, специфіки впровадження в освіті, спрямування на кадрову політику.

Згідно з метою дослідження важливим було виділення найбільш суттєвих психологічних ознак, які можуть детермінувати імідж вчителя.

Проведене в цьому аспекті комплексне дослідження дозволило умовно виділити три групи ознак. До першої віднесено такі особливості особистості, як: цілеспрямованість, рішучість, сила волі, емоційна стійкість, правдивість, наявність почуття гумору, інтелектуальний потенціал, оптимізм, інтуїція в ухваленні рішень. До другої - професійно-спеціалізовані якості: володіння ораторським мистецтвом, уміння уникати конфліктів, уміння сперечатися, відповідність обіцянок вчинкам, хазяйновитість, працьовитість, відкритість у спілкуванні, уміння взаємодіяти з органами влади, уміння підбирати кадри і керувати ними, професійний досвід. До останньої групи, соціальні ознаки: популярність, респектабельність, частота згадування в засобах масової інформації, правильний спосіб життя, прихильність до спорту, сімейність, сексуальність, зовнішній вигляд, матеріальне благополуччя.